Рішення № 140227421, 28.09.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1349/26

2/532/1047/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»,

представник позивача - Усенко М. І.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Феленко С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 25080 грн.

У позовній заяві представник позивача вказує, що 11.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 24922-02/2025, відповідно до умов якого відповідачу надано фінансовий кредит у розмірі 6000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору, натомість відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а саме не вносив платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість.

19.06.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 19062025, згідно умов якого, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 24922-02/2025 від 11.02.2025 року.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погасив, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 25080 грн, із яких заборгованість за тілом кредиту 6000 грн, заборгованість за процентами 6480 грн, заборгованість за штрафом 12000 грн, заборгованість за комісією 600 грн.

Враховуючи викладене представник позивача прохає суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 24922-02/2025 від 11.02.2025 року в загальному розмірі 25080 грн і понесені судові витрати.

22 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, ОСОБА_1 адвокат Феленко С. О. зазначив, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зазначає, що позивачем не надано оригіналів електронних документів, які містять оригінали електронного підпису, в тому числі і підпису ОСОБА_1 . Також матеріали справи та додані до позовної заяви документи не містять оригіналів документів, які свідчать про укладення даного кредитного договору в електронному вигляді, не містять доказів використання електронного підпису позичальника та відповідності процедури ідентифікації клієнта під час укладення даного кредитного договору, що ставить під сумнів незмінність і цілісність інформації, яка в них міститься.

Крім цього заперечує щодо розміру заборгованості за кредитним договором, вважає суму заборгованості безпідставною та необґрунтованою, оскільки між сторонами в належний спосіб не було погоджено розмір процентів за користування кредитними коштами у розмірі 6480 грн, до того ж до матеріалів справи не надано оригіналів документів, які підписані між сторонами в електронному вигляді і підтверджують погодження між сторонами даних розмірів процентів. Також заперечує щодо штрафу у розмірі 12000 грн, що у період воєнного стану підлягає списанню кредитодавцем, а тому відповідальність у вигляді штрафу до позичальників не може бути застосована. Відтак, заявлена вимога є незаконною. Більше того, матеріали справи не підтверджують погодження між сторонами вказаного розміру штрафу, матеріали справи не містять оригіналів документів, підписаних в електронному вигляді згідно вимог закону. Також заперечує щодо стягнення з відповідача на користь позивача комісії в розмірі 600,00 грн, яка, на думку сторони відповідача, є також незаконною, оскільки умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, є несправедливими та суперечать принципу добросовісності. Вважає, що комісія за надання кредиту без визначення того, які саме послуги кредитором надаються позичальнику в його інтересах, як у цьому випадку, є несправедливою умовою кредитного договору та відповідні положення є нікчемними, а тому вимога позивача щодо стягнення заборгованості за комісією задоволенню не підлягає. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги в розмірі 25 080,00 грн є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Також прохає відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими та неспівмірними із даною справою. Крім цього, прохає стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000,00 грн.

03 вересня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача, ОСОБА_1 адвокат Феленко С. О. зазначив, що у позивача відсутнє право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Також в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором. Вважає, що оскільки відповідач як боржник не був повідомлений про перехід права вимоги до нового кредитора у зобов`язанні, то відповідно він має право не виконувати свій обов`язок новому кредитору. Окрім того, вважає договір факторингу нікчемним, оскільки відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит не допускається фінансовій компанії, яка має право надавати послуги з факторингу. Тобто законом заборонено відступати борги за споживчим кредитом фінансовим компаніям, які діють саме як фактори (надають послуги з факторингу). За таких обставин позивач не набув права вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту. Вважає, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є неналежним кредитором і позивачем по справі, оскільки не має процесуального та матеріального права вимагати від ОСОБА_1 сплати будь-яких коштів, оскільки не набуло права вимоги за кредитом. З урахуванням викладеного, прохає відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 травня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 червня 2026 року зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надати Кобеляцькому районному суду Полтавської області оригінал електронного примірника, з обов`язковими реквізитами, в тому числі з електронними підписами позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та відповідача ОСОБА_1 , прирівняними до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги», які повинні давати змогу перевірити їх цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством, а також докази надсилання відповідачеві алфавітно-цифрової послідовності в інформаційно-телекомунікаційній системі таких документів із усіма додатками до нього: договір про надання фінансового кредиту №24922-02/2025 від 11.02.2025 року з оригінальними електронними підписами сторін; паспорт споживчого кредиту від 11.02.2025 року з оригінальними електронними підписами сторін. Зобов`язано представника Монобанку, емітент АТ «Універсал Банк» надати Кобеляцькому районному суду Полтавської області інформацію про те, чи є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником банківської карти за номером № НОМЕР_2 ; чи надходили кошти в розмірі 6000 грн на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 в період з 11.02.2025 по 16.02.2025 року.

Представник позивача, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - Усен- ко М. І, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій прохав здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги прохає задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Бердніченко О. П., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак останній подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. У задоволенні позову прохає відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що 11 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено Договір про надання фінансового кредиту № 24922- 02/2025, відповідно до умов якого Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (надалі кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а.с. 16-22).

Відповідно до п. 1.2 Договору про надання фінансового кредиту тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 11.02.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 10.06.2025.

Відповідно до п. 1.4 Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 600,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії: одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Денна процентна ставка складає 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього Договору (п. 1.4.1 Договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 13080,00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 7080,00 грн. Цей тариф залишається незмінним протягом строку Договору.

У пункті 3.1 Договору сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, що є невід`ємною частиною цього Договору.

До договору додано Графік платежів за договором, що є Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 24922-02/2025, заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, а також Паспорт споживчого кредиту із зазначенням інформації та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформації щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу додаткову інформацію, підписаних електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором. При підписання паспорту споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Відповідно до п. 2.17-2.18 Договору, укладання цього Договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту накладанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальником оферти Товариства, що є укладенням Договору відповідно до ч. 3 ст. Закону України «Про електронну комерцію», Товариство накладає на оригінал паспорту споживчого кредиту та Договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал Договору завантажується (надсилається) в особистий кабінет Клієнта. Сторони домовилися, що будь-які інші документи (паспорт споживчого кредиту, заяви, звернення, повідомлення, копії документів, інше), пов`язані з укладенням та виконанням Кредитного договору Товариство має право підписувати в будь-який спосіб, який передбачений в Договорі про спосіб підписання договорів, який розміщений на сайті Товариства. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Наявна в матеріалах справи паперова копія кредитного договору відповідає оригіналу електронного примірника договору, наданого позивачем.

Згідно з умовами п. 1.6 Договору про надання фінансового кредиту кредит надається Відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441- 11xx-xxxx-1098 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

На виконання умов договору Кредитодавець надав відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту на банківську картку відповідача через систему платежів iPay.ua на суму 6000 грн (а.с. 26 зворот). Факт зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується також наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» довідкою про зарахування коштів на банківську картку ОСОБА_1 , емітовану в Банку (а.с. 121).

Таким чином, вищенаведене підтверджує факт існування кредитних правовідносин між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 , а тому твердження відповідача про не укладення договору в електронному вигляді та отримання коштів не заслуговують на увагу, до того ж спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

19.06.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 19062025, відповідно до умов якого, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі ОСОБА_1 за кредитним договором № 24922-02/2025 від 11.02.2025 року, укладеного між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 29- 34).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає фактору права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами.

На виконання Договору факторингу № 19062025 від 19.06.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» складено Акт прийому-передачі письмового та електронного

Реєстру Боржників від 19 червня 2025 року (а.с. 35).

Також суду надано платіжну інструкцію № 11887 від 19.06.2025 року про оплату суми фінансування від відступлення права вимоги за договором факторингу № 19062025.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №19062025 від 19.06.2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 24922-02/2025 від 11.02.2025 року у загальній сумі 25080 грн (а.с. 34 зворот).

Згідно наданого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» розрахунку заборгованості за кредитним договором №24922-02/2025 від 11.02.2025 року, станом на 19.06.2025 року за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 25080 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту (основний борг) 6000,00 грн, заборгованість за відсотками 6480,00 грн, заборгованість за комісією 600 грн, заборгованість по штрафам 12 000,00 грн (а.с. 27-28). Нарахування процентів здійснювалось до 10.06.2025 року включно.

Власного розрахунку позивачем ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» суду не надано.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстро- ченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відступлення ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свого права грошової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами.

Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що ОСОБА_1 уклав договір про надання фінансового кредиту та отримав від первісного кредитора кредитні кошти на суму 6000 грн, відповідно до умов укладеного договору шляхом зарахування на картку позичальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, доказів протилежного суду не надано, при цьому позивач на підставі договору факторингу набув право грошової вимоги до боржника, тому з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6000 грн.

Також позивач, окрім основної суми кредиту, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 6480 грн, заборгованість за штрафом 12000 грн та заборгованість за комісією 600 грн.

Як встановлено судом, відповідачу було надано кредит в сумі 6000 грн на строком на 120 днів, тобто до 10.06.2025 року (дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів), дата надання кредиту 11.02.2025 року, що також встановлено графіком платежів встановлено дату повернення кредиту та сплати процентів 10.06.2025 року.

Договором передбачено процентну ставку 0,90 % в день, яка розраховувалась на залишок заборгованості відповідно до умов договору, про що вбачається із розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».

Відтак, проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором розраховувались в межах строку кредитування, що становить 120 днів, починаючи із 11.02.2025 року за процентною ставкою в розмірі 0,90 % (згідно п. 1.4 Договору), що за простими математичними розрахунками становить 6480 грн (6000 грн (тіло кредиту) х 0,90% (проценти за користування кредитом) х 120 днів (строк кредиту), що також відображено у розрахунку заборгованості та відповідає умовам Договору.

Суд також зазначає, що вказана вартість кредиту погоджена сторонами відповідно до Графіку платежів та Паспорту споживчого кредиту, із зазначенням інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Власного розрахунку (контррозрахунку) за кредитним договором відповідачем надано не було.

Також щодо стягнення комісії за видачу кредиту за кредитним договором у розмірі 600,00 грн (що складає 10,00% від суми кредиту) суд зазначає, що така комісія передбачена кредитним договором нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту. Така комісія за видачу є одноразовою, та не застосовувалась як санкція до відповідача за невиконання зобов`язань, а тому є правомірною та підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується нарахування штрафу за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Відтак, вимоги про стягнення з відповідача штрафу за кредитним договором № 24922- 02/2025 в розмірі 1200 грн є безпідставними, оскільки нараховані в період воєнного стану в Україні, а тому задоволенню не підлягають.

Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 13080 (6000 + 6480 + 600) грн. В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

При вирішенні питання щодо понесених сторонами судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом установлено, що при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги позивача задоволено частково. Заявлені позовні вимоги на суму 25080 грн, а задоволено на 13080 грн.

Із урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1388,52 грн (виходячи з розрахунку: 13080 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (сума витрат) / 25080 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Крім цього, згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК).

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

На підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенка Михайла Ігоровича; Акт № 232 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 11.05.2026 року, що є додатком до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; детальний опис наданих послуг до Акту № 232 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 11.05.2026 року у справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором, боржник: ОСОБА_1 ; довідку ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про укладення Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107, від 29 квітня 2026 року (а.с.38-40).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до п. 2.3-2.5 Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, вартість наданих послуг правничої допомоги за одну годину складає 8000 грн. Детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються у Акті наданих послуг. Термін оплати послуг вказаний у Акті наданих послуг.

Як вбачається із п. 6 Акту наданих послуг № 232 від 11.05.2026 року, клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом одного року з моменту підписання Акту.

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем становить 8000,00 грн, враховуючи рівень складності справи та реальності правничих витрат, а також часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 4172,25 грн (виходячи з розрахунку: 13080 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 8000 грн (сума заявлених витрат на правничу допомогу) / 25080 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Разом з тим, відповідач заперечує щодо розміру витрат на правову допомогу з огляду на їх не співмірність зі складністю справи, часом і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) у спірних правовідносинах, вважає їх необгрунтованими і безпідставними, та явно завищеними.

За таких обставин, суд вважає за можливе обмежити належну до стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу, визначивши її у сумі 1500 грн, що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.

Крім цього, відповідачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн, на підтвердження чого суду надав: договір № 25/02-26 про надання правничої (правової) допомоги від 25 лютого 2026 року, укладеного між ОСОБА_1 і адвокатом Феленко Сергієм Олександровичем; додаткову угоду № 5 від 04 червня 2026 року до договору № 25/02-26 про надання правничої (правової) допомоги від 25 лютого 2026 року; рахунок - фактура № СФ-4 від 04.06.2026 року про сплату коштів у розмірі 7000 грн (а.с. 73-77).

Разом з тим, враховуючи те, що відповідач прохав відмовити у задоволені повністю, при цьому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 13080 грн (замість заявленої 25080 грн), таким чином відмовив у задоволенні вимоги останнього про відмову у задоволенні позову, суд вважає, що понесені відповідачем витрати на правову допомогу з позивача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 7, 12, 81, 133, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України; статтями 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 24922-02/2025 від 11.02.2025 року в розмірі 13080 (тринадцять тисяч вісімдесят) гривень, яка складається із:

- 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту;

- 6480 грн - заборгованість за процентами;

- 600 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1388,52 (одна тисяча триста вісімдесят вісім гривень п`ятдесят дві копійки) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя