Ухвала суду № 140227414, 23.09.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/2370/26

2/532/1568/2026

Ухвала

Іменем України

23.09.2026 м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Назарьової Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Маляренко І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки цивільну справу за позовом адвоката Пелиха Олега Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості

Встановив:

У провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області перебуває справа за позовом Пелиха Олега Віталійовича в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості у сумі 32610,47 грн.

Розгляд справи призначено на 23 вересня 2026 року.

Представник позивача, ОСОБА_1 адвокат Пелих О. В. подав заяву про відмову від позову та закриття провадження в справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки відповідач повністю задовольнив вимоги позивача, сплативши борг за липень 2026 року за отриману ним електроенергію згідно договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100017 від 23.09.2021 року. Крім того, заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат у розмірі 4659,20 грн. Судове засідання прохав проводити за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача, ТОВ «Полтаваенергозбут» - Гержан В. Д. подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. Також подав заяву, в якій прохав закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору.

Суд, розглянувши подані представником позивача заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи, що представник позивача подав заяву про закриття провадження в зв`язку з його відмовою від позову, що не суперечить вимогам цивільно-процесуального кодексу, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження по даній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Крім цього, представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Пелих Олег Віталійович прохав суд вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу в загальній сумі 4659,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Так, згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частин 1-3 статті 137 ЦПК визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат на правничу допомогу суду надано:

- ордер на надання правничої допомоги від 26.08.2026 року згідно договору про надання правової допомоги № 0545 від 05 лютого 2025 року;

- витяг із Договору з договору про надання правової допомоги № 0545 від 05.02.2025 року, укладеного між АО «Адвокат» і ОСОБА_1 для здійснення захисту, представництва та/або надання інших видів правової допомоги;

- доручення про надання правової допомоги від 26.08.2026 року;

- розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом АО «Адвокат» Пелих О. В. у справі № 532/2370/26 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості, відповідно до якого розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається як добуток часу витраченого адвокатом на надання такої допомоги і почасового тарифу, який становить 332,80 грн (10% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня року проведення розрахунків) за годину надання правової допомоги. За період з 26.08.2026 року по 27.08.2026 року витрачено часу за виконані послуги (консультація клієнта (отримання інформації), ознайомлення з наявними у клієнта документами, вивчення обставин справи (попередній аналіз справи), надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, підготовка (складання) позовної заяви сукупністю 14:00 годин. Розмір витрат становить 14 год 00 хв х 332,80 грн = 4659,20 грн. Розрахунок датований 27 серпня 2026 року;

- рахунок-фактуру від 27.08.2026 року, згідно якого сторони погодили, що 4659,20 грн ОСОБА_1 сплачує протягом п`яти робочих днів, з дня набрання законної сили судовим рішенням суду про відшкодування таких витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 (а.с. 11-14).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України, включає такі критерії: 1) складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); 2) час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсяг наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціна позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто в розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони в разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц суд звернув увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, в положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Представник відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут» - Гержан О. В. заперечував щодо заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу, зважаючи на відсутність складності процесуальних документів, поданих адвокатом, характер виконаних робіт, ціни позову, типовість справ про стягення заборгованості за отриману від позивача електроенергію, а також завищений розмір витрат на правову допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру.

Слід зазначити, що адвокат Пелих О.В. неодноразово звертався до Кобеляцького районного суду Полтавської області з аналогічними позовними заявами до ТОВ «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості за отриману від позивача електроенергію згідно договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Також суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що витрачений представником позивача час на надання правової допомоги є явно завищеним.

Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

Керуючись статтями 49, 133, 137, 141, 255 ЦПК України, суд

Постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пелиха Олега Віталійовича про відмову від позову та стягнення судових витрат - задовольнити.

Провадження в цивільній справі за позовом адвоката Пелиха Олега Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Полтава- енергозбут» (код ЄДРПОУ 42223804) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.

Роз`яснити сторонам, що в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя