Рішення № 140227042, 23.09.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/739/26

2/368/1001/26

Рішення

Іменем України

"23" вересня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Назаренко А.І.

представника позивача Хмельова Д.І.

та відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в режимі відео конференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», представник позивача Ляр Дмитро Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.11.2021 року у розмірі 126252,10 грн., що складається із: 102408,95 грн. - заборгованість за тілом кредита, 23843,15 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та судовий збір у розмірі 2662,40 грн., обґрунтовуючи позов наступним.

25.03.2019 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту.

30.11.2021 року відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:

1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.1.2. Договору);

2. Тип кредитної карти: картка «Універсальна GOLD»;

3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);

4. Процентна ставка, відсотків річних: 40,8% (п.1.3 Договору);

5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);

6. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);

7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору). Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 12/25, тип Універсальна GOLD, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 р. відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки, а саме згідно п. 1.4. шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.

Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитну картку(-ки), кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку (копії додається до позовної заяви).

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

Таким чином, у порушення умов Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом або виконуючи зобов`язання частково, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту.

На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі.

Тобто сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту.

Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 19.04.2026 року має заборгованість 126252,10 грн., яка складається з наступного:

102408.95 грн. - заборгованість за тілом кредита,

23843.15 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються наступними доказами:

1. Розрахунком заборгованості;

2. Випискою по рахунку;

3. Копією заяви позичальника;

4. Копією паспорту споживчого кредиту;

5. Копією паспорта позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Ціна позову: 126252.10 грн. При розрахунку 1,5 відсотків від ціни позову розмір судового збору складає менше мінімально встановленого.

Відтак за приписами ст. 1 Закону України Про судовий збір та ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем при пред`явлені цього позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3328,00 грн., однак при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ця позовна заява подається через кабінет "Електронного суду", а тому при її подані сплачується судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, де у п. 8.23. колегія суддів зауважила, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

Отже, позивачем були понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідач ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у повному обсязі, обґрунтовуючи наступним.

Згідно з позовною заявою, 25.03.2019 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту.

30.11.2021 року відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. На підставі укладеного Договору, відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 12/25, тип Універсальна GOLD.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив своєчасно надавати позивачу грошові кошти для погашення заборгованості, чим порушив умови Договору.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 126 252,10 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 102 408,95 грн.; заборгованості по відсотках - 23 843,15 грн.

Користуючись наданим ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України правом, відповідач вважає за необхідне звернутися до суду з запереченнями прози позову, обгрунтовуючи їх наступним.

Закінчення строків позовної давності

За приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

За змістом ст. 626, 628 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Цивільний кодекс України, крім обов`язку належного виконання зобов`язання, встановлює також принцип своєчасності його виконання: згідно з ч. 1 ст. 530 цього Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На кредитні договори поширюються загальні положення цивільного законодавства щодо позовної давності.

Позовна давність - це строк, у мелісах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності визначається в статті 261 ЦК України.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Натомість, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (абзац перший частини п`ятої статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Як зазначалося вище, 25.03.2019 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту, а 30.11.2021 року відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, тобто сам договір.

Разом з тим, відповідач звернувся до суду з позовом в даній справі 22.04.2026 року, що свідчить про пропуск ним строків позовної давності.

Отже, оскільки позивач звернувся до суду з позовом після спливу строків позовної давності, то це є підставою для відмови у позові.

Надмірний розмір відсотків

Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Для кваліфікації умов договору як несправедливих необхідна наявність таких ознак:

по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України);

по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін;

по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідні правові висновки щодо застосування зазначених норм ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» у спірних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду: від 06.12.2019 року у справі № 664/1261/16-ц (провадження № 61-25248св18), від 27.01.2020 року у справі № 754/6091/18 (провадження № 61-11473св19), від 07.10.2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 07.04.2021 року у справі № 623/2936/19 (провадження № 61-1416св20).

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-ри/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Під час вирішення питання про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Згідно з вимогами позивача, заборгованість відповідача за основною сумою боргу становить 102 408,95 грн., а заборгованість за відсотками - 23 843,15 грн.

Таким чином, розмір відсотків є очевидно завищеним.

Отже, змістовне навантаження встановлення таких процентів полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції. При цьому, сума нарахованих в такому порядку процентів не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у н. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

З огляду на наведене, слід враховувати очевидну неспіврозмірність нарахованих позивачем процентів тілу кредиту.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що стягнення процентів у розмірі, про які просить позивач, є неможливим з огляду на положення ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

25.03.2019 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту.

30.11.2021 року відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Згідно довідки з АТ КБ «Приватбанк», виданої 17.08.2026 р. відомо, що сума кредитного ліміту змінювалася за період з 30.11.2021 р. по 02.12.2025 р. і з 02.12.2025 р. становить 0,00 грн.

Проте, сума кредитного ліміту ніколи не була 200 000,00 грн.

Згідно інформації наданої АТ КБ «Приватбанк» станом на 17.08.26 має в AT КБ «ПриватБанк» такі рахунки:

НОМЕР_2 , картка універсальна голд, валюта UAH і є активною;

НОМЕР_3 , картка універсальна голд, валюта UAH і є закритою.

30.11.21 р. було проведено перевипуск картки НОМЕР_3 на картку НОМЕР_2 .

З виписки за договором б/н за період 01.12.2021 по 01.04.2026 вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» відкрило на ім`я ОСОБА_1 картковий рахунок, на який банком були перераховані кредитні кошти, а також видав їй платіжну картку НОМЕР_3 для проведення розрахунків, а відповідачка користувалася кредитними коштами шляхом зняття готівки, поповнення карток, придбання товарів у магазинах тощо.

За розрахунком позивача станом на 19.04.2026 заборгованість відповідача за договором № б/н від 30.01.2021 становить 126 252,10 грн., яка складається з наступного:

- 102 408,95 грн. заборгованість за тілом кредиту,

- 23 843,15 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини третьої статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що відповідачка користувалася кредитними коштами та не повернула їх на вимогу банку, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги банку про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за тілом кредиту в сумі 77 500,05 грн. підлягають до часткового задоволенню.

Щодо вимог АТ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 тіла кредиту в сумі 24 908,90 грн. та відсотків в сумі 23 843,15 грн. суд зазначає наступне.

Надана позивачем анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 30.11.2021 не містить посилання на конкретні умови кредитування, зокрема, як самого розміру тіла кредиту, так і про розмір відсотків.

Надана позивачем заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 30.11.2021 не містить підпису уповноваженого представника банку та власноручного підпису відповідача.

Доказів того, що ОСОБА_1 надала письмову згоду, у якій міститься зразок її власноручного підпису, на укладення кредитного договору, шляхом використання її електронного підпису до матеріалів справи не додано.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір та порядок сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду у справі № 335/8467/21 від 05 червня 2024 року.

Відтак, підстави для стягнення з відповідача відсотків в сумі 48 752,05 грн. відсутні.

Крім того, з розрахунку позивача слідує наступне.

На рахунок відповідачем були покладені особисті кошти в сумі 474 051,54 грн., витрачених коштів на свої потреби в сумі 551 551,59 грн., а позивачем нараховано відсотків на суму 107 591,95 грн.

Оскільки позивач безпідставно збільшив тіло кредиту за рахунок відсотків, які не були обумовлені сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру тіла кредиту, зазначеного позивачем у розрахунку, та вважає, що тіло кредиту становить 77 500,05 грн. (551551,59 грн. 474051,54 грн. = 77500,05 грн.).

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № BOJ62В41WG від 22.04.2026 позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн.

В зв`язку з частковим задоволенням позову на 61,39 % з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1634,45 грн. (2662,4 грн. х 61,39 %).

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», представник позивача Ляр Дмитро Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.11.2021 у розмірі 77 500 (сімдесят сім тисяч п`ятсот) грн.. 05 коп., що складається із:

- 77 500,05 грн. - заборгованість за тілом кредита.

У задоволенні решти вимог Акціонерному товариству комерційного банку «Приватбанк» відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 1634 (одну тисячу шістсот тридцять чотири) грн.. 45 коп.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення та подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01.10.2026 р.

Суддя І.І. Шевченко