Ухвала суду № 140226665, 01.10.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/844/26

Провадження № 1-кп/282/169/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокуселище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12023060430000097 від 06.07.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Панасівка, Любарського району, Житомирської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною - освітою, розлучена, не працює, на утриманні має малолітню дитину, раніше не судима

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 та ч.1 ст.362 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту складеного за результатами досудового розслідування кримінального провадження 12023060430000097 від 06.07.2023, ОСОБА_5 , обвинувачується в тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому місці навесні 2022 року, але не пізніше 27 червня 2022 року, ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаною з порядком набуття статусу внутрішньо переміщеної особи та призначення державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, усвідомлюючи, що вона не відповідає вимогам Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», не має права на отримання відповідного статусу та державної допомоги, діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішила шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до державної інформаційно-комунікаційної системи незаконно набути статус внутрішньо переміщеної особи, що в подальшому мало забезпечити їй безпідставне отримання бюджетних коштів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , фактично не залишаючи місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 та не здійснюючи внутрішнього переміщення у розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», використовуючи належний їй мобільний телефон марки «Хiaomi Redmi 9А», ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , особистий абонентський номер телефону НОМЕР_3 , власні анкетні (персональні) дані та засоби електронної ідентифікації, пройшла електронну ідентифікацію (автентифікацію) в Єдиному державному вебпорталі електронних послуг «Дія» та отримала доступ до електронної форми заяви про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Діючи умисно, після проходження електронної ідентифікації (автентифікації) в Єдиному державному вебпорталі електронних послуг «Дія», ОСОБА_5 , будучи особою, яка мала право доступу до відповідної електронної форми заяви та інформації, що оброблялася в державній інформаційно-комунікаційній системі, використала наданий їй доступ всупереч установленому порядку та здійснила несанкціоновану зміну інформації шляхом внесення до електронної заяви завідомо неправдивих відомостей про своє нібито внутрішнє переміщення, а саме про те, що вона перемістилася із АДРЕСА_1 до АДРЕСА_3 , хоча достовірно знала, що фактично місце свого постійного проживання не залишала та внутрішнього переміщення у розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не здійснювала. Внесені нею завідомо неправдиві відомості були автоматизовано оброблені програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія» та внесені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, унаслідок чого було несанкціоновано змінено інформацію, що оброблялася в зазначеній державній інформаційно- комунікаційній системі, сформовано довідку про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи та створено правові підстави для подальшого призначення державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

У результаті внесення зазначених завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_5 було сформовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1811-7501463570, яка відображалася в мобільному застосунку «Дія», чим остання незаконно набула статусу внутрішньо переміщеної особи, незважаючи на відсутність передбачених законом підстав для його отримання.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_5 використала незаконно набутий статус внутрішньо переміщеної особи як підставу для призначення державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Унаслідок цього о 04 годині 03 хвилини 27 червня 2022 року на банківський рахунок № НОМЕР_4 , відкритий на ім`я ОСОБА_4 в АТ КБ «ПриватБанк», було безпідставно перераховано державну допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у сумі 6000 гривень, якою вона в подальшому розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла державі майнову шкоду на зазначену суму.

Своїми умисними діями, які виразилися у несанкціонованій зміні інформації, що оброблялася в державній інформаційно-комунікаційній системі, вчиненій особою, яка мала право доступу до такої інформації, а також у заволодінні бюджетними коштами шляхом обману, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме:

- ч. 1 ст. 362 КК України, тобто несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинену особою, яка має право доступу до неї;

- ч. 1 ст. 190 КК України (у редакції Закону України № 2617-УІІІ від 22.11.2018, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно неї за ч.1 ст.190 та ч.1 ст.362 КК України. Клопотання мотивує тим, що строки давності, передбачені ст. 49 КК України, для притягнення її до кримінальної відповідальності закінчились.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечив щодо звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, подала на адресу суду клопотання про проведення підготовчого засідання у її відсутності, стосовно закриття провадження не заперечує.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Встановлено, що згідно обвинувального акта складеного за результатами досудового розслідування кримінального провадження №12023060430000097 від 06.07.2023 року, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 та ч.1 ст.362 КК України.

Відповідно до положень ст.12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.190 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до положень ст.12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.362 КК України є нетяжким злочином.

Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Як вбачається із змісту п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч.8 ст.284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 3 статті 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження. Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Оглядом матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування та судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 не ухилялася від досудового розслідування та в розшук не оголошувалася, до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та нетяжкого злочину передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, враховуючи положення Кримінального кодексу України, відповідно до якого особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності за дані правопорушення протягом трьох років з дня його вчинення, враховуючи те, що на даний час вказані строки минули, та проти закриття кримінального провадження не заперечує і сама обвинувачена, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Цивільний позов під час досудового розслідування - не заявлявся.

Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб у кримінальному провадженні не застосовувались.

Даним кримінальним правопорушенням Міністерсту соціальної політики, сім`ї та єдності України заподіяно матеіральної шкоди на суму 6 000 грн., яка відшкодована.

Долю речових доказів по справі вирішити у порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.12, 49, 367 ч.1 КК України, ст.100, 122, 124, 284, 288, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження задоволити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190 та ч.1 ст.362 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12023060430000097 від 06.07.2023 року відносно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190 та ч.1 ст.362 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Речові докази по справі:

-мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 9-А» у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із флеш картою марки «КІОХІА EXCERIA» 32 GB, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області - повернути власнику а саме ОСОБА_4 ;

-DVD-R диск із написом «ПрАТ «Київстар», «Вх.18633-Вих.13698/з/КТ», «Вх.:20419-Вих.13699/з/КТ», оптичний носій інформації, а саме CD-R диск та оптичний носій інформації, а саме CD-R диск із написом «15710110-09», які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, після набрання ухвалою суду законної сили, залишити при матеріалах кримінального провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1