Рішення № 140226570, 10.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5448/26

2-о/295/129/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої судді Семенцової Л.М.,

за участі секретарів Шевчук А.Г., Мотінової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року заявник через свого представника адвоката Крижанівського О.А. звернулася до суду з указаною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір заявника ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та після її смерті відкрилася спадщина на належні їй земельні ділянки. З березня 2018 року через незадовільний стан здоров`я матір заявника фактично проживала разом із нею за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації, потребуючи відповідного догляду. Зі спливом шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, заявник звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав після померлої матері ОСОБА_2 , фактично прийнявши спадщину. Проте листом приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Лисканюк О.А. від 26.09.2024 заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з неприйняттям нею спадщини. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає.

Тому завник просить встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник та його представник у судовому засіданні вимоги заяви підтримали, обґрунтовуючи їх викладеними в заяві обставинами.

Представник заінтересованої особи в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин нечвки до суду не повідомив.

Суд, заслухавши заявника та її представника, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 14.01.2019 Виконавчим комітетом Садківської сільської ради Романівського району Житомирської області.

ОСОБА_2 була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що слідує з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.10.2024 та копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 14.11.1992, згідно якого заявник змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

Відповідно до копії довідки Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 27.09.2024 № 442 за відомостями Ясногородського старостинського округу Романівської селищної ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрвоана за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично протягом останнього року життя проживала в будинку своєї доньки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 25.11.1992 відповідно до інформації з ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області від 09.04.2026.

На звернення заявника із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 листом приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Лисканюк О.А. від 26.09.2024 повідомлено про неможливість видачі свідоцтва в зв`язку з тим, що заявник не прийняла спадщину після смерті спадкодавця.

Спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 нотаріальною конторою не заводилася відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 23.05.2026.

Факт постійного проживання заявника разом із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 на час відкриття спадщини підтвердили допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які надали показання про те, що їм відомо про спільне проживання заявника та її матері за вказаною адресою, здійснення за нею догляду. Їхні показання узгоджуються між собою та не суперечать письмовим доказам, через що показання свідків суд приймає до уваги, вважаючи їх достовірними й правдивими.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Положеннями ст. ст. 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/6 (далі - Порядок) видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених в абз. 3 п. 3, п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення вказаного факту заявнику потрібно для оформлення спадкових своїх прав на спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті її матері ОСОБА_2 . За таких обставин оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту постійного проживання заявника разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і цей факт підтверджується дослідженими судом доказами, тому вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76, 81, 89, 258-265, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом зі спадкодавцем її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Заінтересована особа: Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області (адреса: 13001, Житомирська область, Житомирський район, сел. Романів, вул. С. Лялевича, 2, код ЄДРПОУ 04345185).

Суддя Л.М. Семенцова