Постанова № 140225054, 30.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6023/26

Провадження № 3/643/1353/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617764 від 18.03.2026, водій ОСОБА_1 18.03.2026 о 01 год. 11 хв. у м. Харкові по вул. Ахієзерів, 52 керував транспортним засобом Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Водій відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» (м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок порушення водієм вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Постановою суду від 06.05.2026 задоволено клопотання захисника про виклик та допит як свідка поліцейського, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав. Захисник ОСОБА_1 адвокат Межирицький А.О. підтримав подані 05.05.2026 письмові заперечення та просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з таких підстав.

Захисник зазначав, що на момент зупинки ОСОБА_1 як військовослужбовець виконував обов`язки військової служби, про що повідомляв поліцейським, а тому є спеціальним суб`єктом, і його дії мали кваліфікуватися за ст. 172-20 КУпАП. На підтвердження послався на посвідчення офіцера

НОМЕР_2 , відповідь командира військової частини НОМЕР_3 від 30.04.2026 №2647/6306 та лист голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.12.2025 №748/0/158-25.

Також захисник наполягав, що огляд мав проводитися в порядку ст. 266-1 КУпАП посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі ВСП), а тому зафіксована поліцейськими відмова відповідно до ч. 9 ст. 266-1 КУпАП юридичної сили не має.

Крім того, згідно з випискою КНП ХОР «ОКНЛ» №275 від 18.03.2026 за результатами обстеження, яке ОСОБА_1 пройшов менше ніж через дві години після складання протоколу, ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння у нього не виявлено.

Захисник також наголошував, що протокол сам по собі не є беззаперечним доказом, а вина має бути доведена поза розумним сумнівом (ст. 62 Конституції України, п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України»), та вказував на порушення поліцейськими інструкції і провокацію на порушення ПДР.

ОСОБА_1 пояснив, що не довіряє поліцейським, які спочатку спровокували його до порушення ПДР, а потім самі порушили правила; пройти тест він був готовий лише в присутності представників ВСП.

Допитаний як свідок інспектор роти №5 батальйону №2 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 показав, що під час комендантської години автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено через відсутність підсвітки номерного знака. У водія виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема неадекватну поведінку. Йому неодноразово пропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я на вул. Ахієзерів, 18А, однак він відмовлявся, вимагаючи викликати ВСП. Про статус військовослужбовця водій повідомив усно, військової форми на ньому не було; зупиняли його саме як водія.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, показання свідка та переглянувши відеозаписи, суддя зазначає таке.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.

Згідно з п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням, зокрема, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 266 КУпАП водії, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають огляду; огляд у закладі охорони здоров`я проводиться не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для нього та в присутності поліцейського.

Порядок огляду деталізовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

Ознаками наркотичного сп`яніння є, зокрема, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3, 4 розділу І Інструкції). За їх наявності поліцейський направляє водія до найближчого закладу охорони здоров`я, де огляд проводить лікар у присутності поліцейського, а за його результатами складається висновок за формою, визначеною додатком 4 до Інструкції (п. 12 розділу ІІ, п. 2, 15, 19 розділу ІІІ Інструкції).

Склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у формі відмови від огляду є формальним і закінченим з моменту, коли водій відмовився виконати законну вимогу поліцейського пройти огляд у встановленому порядку. Чи перебувала особа фактично у стані сп`яніння, для цієї форми правопорушення значення не має: доказуванню підлягають наявність у поліцейського підстав для вимоги, дотримання порядку направлення на огляд та факт відмови.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя доходить висновку про наявність у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617764 від 18.03.2026, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та містить виклад суті правопорушення; у графах протоколу про ознайомлення з ним, роз`яснення прав та отримання копії зафіксовано відмову ОСОБА_1 від підпису;

направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 18.03.2026 (01 год. 25 хв.) до КНП ХОР «ОКНЛ», у якому зазначено виявлені у водія ознаки наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук) та зафіксовано відмову водія від огляду;

рапортом інспектора Охріменка Д.О. від 18.03.2026 про зупинку транспортного засобу через неосвітлений у темну пору доби номерний знак, виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння та його відмову від огляду у лікаря-нарколога КНП ХОР «ОКНЛ», а також від ознайомлення з матеріалами та отримання їх копій;

відеозаписами з нагрудних камер поліцейських №470190, 470432, 470104 та відеореєстратора, дослідженими в судовому засіданні, на яких зафіксовано пропозиції поліцейських ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я та його відмову від проходження огляду з вимогою викликати представників ВСП.

Надані докази є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Сам факт відмови від огляду сторона захисту по суті не заперечує: ОСОБА_1 підтвердив, що був готовий пройти огляд лише в присутності представників ВСП. Отже, доводи захисту зводяться до незаконності вимоги поліцейських. Суддя відхиляє такі доводи з таких підстав.

Щодо доводів про статус ОСОБА_1 як спеціального суб`єкта та необхідність кваліфікації його дій за ст. 172-20 КУпАП суддя зазначає таке.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є будь-яка особа, яка керує транспортним засобом; військовослужбовці з кола таких суб`єктів не виключені, адже вимоги ПДР, у тому числі п. 2.5, обов`язкові для кожного водія.

Статтею 172-20 КУпАП встановлено відповідальність військовослужбовців, зокрема, за виконання обов`язків військової служби у стані сп`яніння та відмову від огляду, а спеціальний порядок огляду (ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12.01.2024) стосується військовослужбовців, які у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. Отже, розмежувальною ознакою є не статус військовослужбовця, а встановлений факт виконання ним обов`язків військової служби в момент діяння.

Такого ж підходу дотримується Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в листі від 17.12.2025 №748/0/158-25, на який посилається захист: факт виконання обов`язків військової служби суд встановлює в кожному конкретному випадку з урахуванням ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а за його невстановлення дії військовослужбовця кваліфікуються за ст. 130 КУпАП, огляд же здійснюється за правилами ст. 266 КУпАП. Цей підхід, хоча лист і має рекомендаційний характер, прямо випливає з тексту закону, а тому суддя його поділяє.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Жодної з наведених обставин у цій справі не встановлено.

Посвідчення офіцера НОМЕР_2 підтверджує лише статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, що не заперечується. Відповідь командира військової частини НОМЕР_3 від 30.04.2026 №2647/6306 містить загальне твердження, що 17-18.03.2026 ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби згідно з посадовою інструкцією та не перебував у відпустці чи на лікуванні, тобто свідчить лише про проходження ним служби у звичайному режимі. Відомостей про те, що о 01 год. 11 хв. 18.03.2026 він прямував на службу чи зі служби, перебував у службовій поїздці, виконував конкретне завдання або був направлений до місця зупинки за наказом командира, відповідь не містить.

Ототожнення проходження військової служби з виконанням її обов`язків у кожен момент часу суперечить ч. 4 ст. 24 зазначеного Закону і призвело б до неможливості застосування ст. 130 КУпАП до військовослужбовців упродовж усього строку служби, що не узгоджується ні з законом, ні з позицією Верховного Суду, на яку посилається сам захист.

Натомість ОСОБА_1 у цивільному одязі керував автомобілем, що належить цивільній особі ОСОБА_3 , і був зупинений як учасник дорожнього руху за порушення ПДР. Яке службове завдання він виконував уночі у м. Харкові та куди прямував, сторона захисту не повідомила і відповідних документів (наказу, розпорядження, посвідчення про відрядження тощо) не надала, хоча вони перебувають у сфері її досяжності. Названий поліцейським пароль для пересування під час комендантської години може свідчити щонайбільше про право на пересування, а не про виконання службових обов`язків.

Усне повідомлення водія про статус військовослужбовця не зобов`язувало поліцейських припинити нагляд за дотриманням ним ПДР і викликати ВСП. Відтак дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, огляд правомірно ініційовано в порядку ст. 266 КУпАП, а посилання захисту на ч. 9 ст. 266-1 КУпАП, яка стосується огляду з порушенням саме цієї статті, є безпідставним.

Крім того, і за ст. 266-1 КУпАП у разі незгоди військовослужбовця огляд проводиться в закладах охорони здоров`я із затвердженого переліку (ч. 4 ст. 266-1 КУпАП), до якого, згідно з доданим захистом наказом Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації від 23.11.2023 №1340-о, включено КНП ХОР «ОКНЛ». Тому висунута ОСОБА_1 умова щодо присутності ВСП не перешкоджала пройти огляд, а свідчить про небажання виконати законну вимогу поліцейських.

Щодо доводів про відсутність у ОСОБА_1 стану сп`яніння з посиланням на виписку

КНП ХОР «ОКНЛ» №275 від 18.03.2026 суддя зазначає таке.

ОСОБА_1 ставиться у провину не керування у стані сп`яніння, а відмова від огляду, яка є закінченим правопорушенням з моменту її вчинення. Подальше встановлення відсутності сп`яніння протиправності такої відмови не усуває.

Ознаки сп`яніння, визначені п. 3, 4 розділу І Інструкції, мають суб`єктивний характер: вони ґрунтуються на візуальному сприйнятті та оцінці поліцейського і можуть бути зумовлені й іншими чинниками втомою, хвилюванням, станом здоров`я. Саме тому закон не надає їм значення доказу сп`яніння, а розглядає лише як підставу для вимоги пройти огляд. Підтвердити або спростувати таке припущення можна виключно об`єктивним способом оглядом із застосуванням спеціальних технічних засобів чи лабораторних досліджень, проведеним у встановленому ст. 266 КУпАП порядку.

Суддя не виключає, що поліцейські подекуди можуть висловлювати безпідставні припущення щодо перебування водія у стані сп`яніння та вимагати з цих підстав проходження огляду. Однак саме на такі випадки й розрахована процедура огляду, яка є не лише засобом виявлення сп`яніння, а й гарантією захисту водія від необґрунтованих підозр: для тверезого водія проходження огляду є найпростішим і найдієвішим способом спростувати таке припущення.

Незгода з наявністю ознак сп`яніння чи недовіра до поліцейських не є підставою для відмови від огляду; для захисту від можливих зловживань водій має інші засоби зауваження до протоколу, оскарження дій поліцейських, подання доказів суду. Відмова ж позбавляє можливості об`єктивно встановити стан водія в момент керування, тому законодавець і визнав її самостійною формою правопорушення з тією самою санкцією, що й керування у стані сп`яніння. Водій не вправі ні на власний розсуд оцінювати обґрунтованість вимоги поліцейського, ні замінювати встановлену процедуру самостійно обраним обстеженням.

ОСОБА_1 мав реальну можливість спростувати припущення поліцейських, пройшовши огляд у КНП ХОР «ОКНЛ» за виданим йому о 01 год. 25 хв. направленням. Натомість він відмовився від цього і пройшов обстеження у тому самому закладі самостійно о 03 год. 20 хв., без присутності поліцейського (ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 2, 19 розділу ІІІ Інструкції), з оформленням виписки з медичної карти амбулаторного хворого (форма №027/о), а не висновку за формою додатка 4 до Інструкції. Така виписка не підтверджує стан ОСОБА_1 на момент керування і не спростовує ні законності вимоги поліцейських, ні факту відмови від огляду.

Щодо доводів про недоведеність вини поза розумним сумнівом та порушення презумпції невинуватості суддя зазначає, що вина ОСОБА_1 підтверджується не лише протоколом про адміністративне правопорушення, а сукупністю узгоджених між собою доказів: відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, дослідженими в судовому засіданні, а також поясненнями самого ОСОБА_1 , який не заперечував, що відмовився пройти огляд за відсутності представників ВСП. Ця сукупність доказів відповідає стандарту доведення «поза розумним сумнівом», на який посилається захист.

Порушення вимог ст. 256, 266 КУпАП, Інструкції, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, при складанні поліцейськими адміністративних матеріалів судом не встановлено.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі, а підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП немає.

Відповідно до довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП, згідно з обліковими даними інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 категорій B1, B.

За приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху суддею не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відтак, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підстав для звільнення від його сплати за п. 12 ч. 1 ст. 5 цього Закону немає, оскільки справа не пов`язана з виконанням військового обов`язку, а правопорушення вчинено не під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст. 33, 35, 40-1, 130, 247, 251, 252, 266, 280, 283285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Харківській області 21081300; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова в частині накладення стягнення у виді штрафу набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в частині позбавлення права керування транспортним засобом з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА