Вирок № 140224909, 30.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/1042/26

Справа № 643/20511/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченої - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, інваліда 2 групи,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом, встановлено, що ОСОБА_6 , у невстановлений час, але не пізніше 05.12.2025 перебуваючи на території м. Харкова, більш точна адреса на теперішній час не встановлена, до ОСОБИ-1 (стосовно якої обвинувальний акт скерований до суду в кримінальному провадженні №220262200000001955 (далі - ОСОБА-1) звернувся військовозобов`язаний громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з проханням за грошову винагороду посприяти йому в безпідставному отриманні групи інвалідності, при цьому ОСОБА-1 чітко усвідомлював, що у останнього відсутні стійкі порушення функцій організму, наявність яких є основною передумовою визначення особі певної групи інвалідності, а вказаний статус особи з інвалідністю є необхідним саме для отримання ОСОБА_7 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

В свою чергу, ОСОБА-1 будучи повністю обізнаним з законним порядком та наявністю необхідних підстав для встановлення групи інвалідності, однак оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що останній на системній основі за грошову винагороду здійснював саме протиправні дії щодо сприяння в безпідставному оформленні групи інвалідності особам, які підлягають мобілізації, погодився на протиправну пропозицію ОСОБА_7 , тим самим у ОСОБИ-1 виник умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Так, ОСОБА-1, реалізуючи умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом сприяння особам призовного віку в уникненні від призову на військову службу, тим самим зменшуючи людський мобілізаційний ресурс, враховуючи наявність особистих зв`язків з службовими особами КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр» (теперішня назва - КНП ХОР «Багатопрофільна клінічна лікарня комплексного та відновлювального лікування ветеранів війни та постраждалих від техногенних катастроф»), та інших медичних закладів м. Харкова та Харківської області, усвідомлюючи складність вчинення кримінального правопорушення, вступив у злочинну змову з ОСОБОЮ-2, стосовно якої досудове розслідування проводиться в кримінальному провадженні №42025220000000410 (далі - ОСОБА-2), який обіймає посаду водія КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), з оператором комп`ютерного набору експертних команд КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБОЮ-3, стосовно якої досудове розслідування проводиться в кримінальному провадженні №42025220000000410 (далі - ОСОБА-3), чітко усвідомлюючи, що вони в силу займаних посад мають знайомства серед службових осіб вищевказаного закладу охорони здоров`я, та лікарем-невропатологом КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Діючи на реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, з метою сприяння ОСОБА_7 в безпідставному отриманні групи інвалідності, враховуючи відсутність у нього стійкого порушення функцій організму, переслідуючи кінцеву мету щодо сприяння в отриманні ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, маючи корисливі мотиви, сімейний лікар - лікар-невропатолог КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР ОСОБА_6 , ОСОБА-2, а також ОСОБА-1, діючи за попередньою змовою групою осіб та на виконання досягнутих домовленостей, у період з 05.12.2025 по невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 20.05.2026, забезпечили складання та видачу службовими особами закладів охорони здоров`я м. Харкова та Харківської області фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_7 стійкого порушення функцій організму, які є підставою для встановлення групи інвалідності.

Для досягнення спільної злочинної мети з іншими співучасниками, ОСОБА_6 , будучи лікарем-невропатологом КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР, оформила виписку про нібито проходження стаціонарного лікування ОСОБА_7 у КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР у період з 21.10.2025 по 30.10.2025, та зазначила про нібито наявність в останнього стійкого порушення функцій організму, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 фактично є здоровою особою.

У подальшому, для досягнення спільної злочинної мети з іншими співучасниками, на підставі отриманих фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_7 стійкого порушення функцій організму, невстановленою на теперішній час особою за сприяння причетних до кримінального правопорушення осіб, ОСОБА_7 було видане електронне направлення, яке разом з електронними копіями фіктивних медичних документів, у яких містяться недостовірні відомості, про нібито стійке порушення функцій організму, було скеровано саме до КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК").

Далі, оператор комп`ютерного набору експертних команд КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБА-3, діючи на реалізацію спільного злочинного умислу та на виконання досягнутих домовленостей з іншими причетними до вчинення кримінального правопорушення особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.05.2026, в силу займаної посади маючи відповідні можливості доступу до функціоналу програмного забезпечення медичного закладу охорони здоров`я КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), прийняла до розгляду медичні документи ОСОБА_7 , при цьому достовірно знаючи, що вказані медичні документи є фіктивними та не відповідають реальному стану здоров`я останнього.

Після чого ОСОБОЮ-3 були здійсненні необхідні реєстраційні дії щодо передачі вказаного пакету фіктивних медичних документів на розгляд експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на базі КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") для вирішення питання про наявність підстав для встановлення групи інвалідності.

За результатом вчинення вищевказаних узгоджених протиправних дій експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), 20.05.2026 прийняте рішення про встановлення ОСОБА_7 групи інвалідності, на підставі чого останній отримав відстрочку від призову на військову службу згідно п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 29.12.2025 перебуваючи на території м. Харкова, більш точна адреса на теперішній час не встановлена, до ОСОБИ-1, звернувся військовозобов`язаний громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з проханням за грошову винагороду посприяти йому в безпідставному отриманні групи інвалідності, при цьому ОСОБА-1 чітко усвідомлював, що у останнього відсутні стійкі порушення функцій організму, наявність яких є основною передумовою визначення особі певної групи інвалідності, а вказаний статус особи з інвалідністю є необхідним саме для отримання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

В свою чергу, ОСОБА-1 будучи повністю обізнаним з законним порядком та наявністю необхідних підстав для встановлення групи інвалідності, однак оскільки встановлено, що останній на системній основі за грошову винагороду здійснював саме протиправні дії щодо сприяння в безпідставному оформленні групи інвалідності особам, які підлягають мобілізації, погодився на протиправну пропозицію ОСОБА_8 , тим самим у ОСОБИ-1 виник умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Так, ОСОБА-1 реалізуючи умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом сприяння особам призовного віку в уникненні від призову на військову службу, тим самим зменшуючи людський мобілізаційний ресурс, враховуючи наявність особистих зв`язків з службовими особами КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр» (теперішня назва - КНП ХОР «Багатопрофільна клінічна лікарня комплексного та відновлювального лікування ветеранів війни та постраждалих від техногенних катастроф»), та інших медичних закладів м. Харкова та Харківської області, усвідомлюючи складність вчинення кримінального правопорушення, вступив у злочинну змову з ОСОБА-2, який обіймає посаду водія КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), з оператором комп`ютерного набору експертних команд КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБА-3, чітко усвідомлюючи, що вони в силу займаних посад мають знайомства серед службових осіб вищевказаного закладу охорони здоров`я, та лікарем-невропатологом КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Діючи на реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, з метою сприяння ОСОБА_8 в безпідставному отриманні групи інвалідності, враховуючи відсутність у нього стійкого порушення функцій організму переслідуючи кінцеву мету щодо сприяння в отриманні ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, маючи корисливі мотиви, сімейний лікар - лікар-невропатолог КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР ОСОБА_6 , водій КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБА-2, а також ОСОБА-1, діючи за попередньою змовою групою осіб та на виконання досягнутих домовленостей, у період з 25.12.2025 по невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 24.03.2026, забезпечили складання та видачу службовими особами закладів охорони здоров`я м. Харкова та Харківської області фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_8 стійкого порушення функцій організму, які є підставою для встановлення групи інвалідності.

Для досягнення спільної злочинної мети з іншими співучасниками, ОСОБА_6 , будучи лікарем-невропатологом КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР, оформила виписку про нібито проходження стаціонарного лікування ОСОБА_8 у КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР у період з 30.01.2025 по 09.01.2025, та зазначила про нібито наявність в останнього стійкого порушення функцій організму, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 фактично є здоровою особою.

У подальшому, для досягнення спільної злочинної мети з іншими співучасниками, на підставі отриманих фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_8 стійкого порушення функцій організму, невстановленою на теперішній час особою за сприяння причетних до кримінального правопорушення осіб, ОСОБА_8 було видане електронне направлення, яке разом з електронними копіями фіктивних медичних документів, у яких містяться недостовірні відомості, про нібито стійке порушення функцій організму, було скеровано саме до КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК").

Далі, оператор комп`ютерного набору експертних команд КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") ОСОБА-3, діючи на реалізацію спільного злочинного умислу та на виконання досягнутих домовленостей з іншими причетними до вчинення кримінального правопорушення особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.03.2026, в силу займаної посади маючи відповідні можливості доступу до функціоналу програмного забезпечення медичного закладу охорони здоров`я КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), прийняла до розгляду медичні документи ОСОБА_8 , при цьому достовірно знаючи, що вказані медичні документи є фіктивними та не відповідають реальному стану здоров`я останнього.

Після чого ОСОБОЮ-3 були здійсненні необхідні реєстраційні дії щодо передачі вказаного пакету фіктивних медичних документів на розгляд експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на базі КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК") для вирішення питання про наявність підстав для встановлення групи інвалідності.

За результатом вчинення вищевказаних узгоджених протиправних дій експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП ХОР «ОКЦ» (теперішня назва - КНП ХОР "БКЛКтаВЛВВтаПвідТК"), 24.03.2026 прийняте рішення про встановлення ОСОБА_8 групи інвалідності, на підставі чого останній отримав відстрочку від призову на військову службу згідно п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, за наступних обставин.

Так, згідно Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 027/о Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, затвердженої наказом МОЗ №110 від 14.02.2012, передбачено видачу на руки пацієнту такої облікової форми, як Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (далі - форма № 027/о). Форма № 027/о заповнюється лікарями закладів охорони здоров`я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, при направленні хворого на консультацію в інші заклади охорони здоров`я, на стаціонарне лікування та лікарями стаціонарів при виписці або у випадку смерті хворого.

Згідно п. 2 вказаної Інструкції закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, якими внесено медичні записи до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, форма № 027/о не ведеться. На вимогу пацієнта йому надається витяг з цього реєстру.

Відповідно до п. 10 вказаної Інструкції, форма № 027/о призначена для взаємообміну інформацією амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних закладів охорони здоров`я щодо діагнозу, перебігу захворювання, стану хворого при направленні (виписці), проведенні досліджень, консультацій в інших закладах охорони здоров`я, лікування, диспансерного спостереження та інших рекомендацій хворому.

Так, наказом КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР №169-к від 07.07.2025 ОСОБА_6 призначена на посаду лікаря-невролога КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР.

Відповідно до посадової інструкції лікаря-невролога КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР, ОСОБА_6 , в силу займаної посади, керується чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно- правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я; веде лікарську документацію; несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених норм.

Однак, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді лікаря-невролога КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР, діючи умисно, з використанням власного комп`ютеру, склала медичну документацію до якої внесла недостовірні дані про нібито перебування ОСОБА_7 на лікуванні та щодо встановлення у нього ознак обмеження життєдіяльності, спричиненої порушенням здоров`я, зі стійким розладом функцій організму, а саме виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 489/1 за формою № 027/о від імені КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР про нібито перебування ОСОБА_7 у період з 21.10.2025 по 30.10.2025 на стаціонарному лікуванні.

Складену медичну документацію з недостовірними відомостями ОСОБА_6 завірила штампом і печаткою вказаного лікувального закладу.

Крім того, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді лікаря-невролога КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР, діючи умисно, з використанням власного комп`ютеру, склала медичну документацію до якої внесла недостовірні дані про нібито перебування ОСОБА_8 на лікуванні та щодо встановлення у нього ознак обмеження життєдіяльності, спричиненої порушенням здоров`я, зі стійким розладом функцій організму, а саме виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 894/1 за формою № 027/о від імені КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР про нібито перебування ОСОБА_8 у період з 30.12.2025 по 09.01.2026 на стаціонарному лікуванні.

Складену медичну документацію з недостовірними відомостями ОСОБА_6 завірила штампом і печаткою вказаного лікувального закладу.

Виписка із медичної картки стаціонарного хворого за формою № 027/о, відповідно до примітки до ст. 358 КК України, є офіційними документами, що містять інформацію, яка підтверджує певні події, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру.

Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто дії направленні на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст. 358 КК України, тобто підроблення офіційного документу, який видається підприємством і який надає права, з метою використання іншою особою.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

29.09.2026 року між прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_6 за участю захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

В угоді наведено формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 358 КК України, тобто дії направленні на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб та підроблення офіційного документу, який видається підприємством і який надає права, з метою використання іншою особою.

За змістом угоди ОСОБА_6 , повністю та беззастережно визнала свою винуватість в інкримінованому йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 358 КК України, надала покази, які сприяли розкриттю інкримінованого їй правопорушення і зобов`язалася:

а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні;

б) надати викривальні покази щодо обставин вчинення вказаних протиправних дій іншими причетними до вчинення злочину особами;

в) забезпечити перерахування на спеціальний рахунок, відкритий на підтримку Сил оборони України (реквізити для здійснення платежу: отримувач: управління 2 корпусу Національної гвардії України «Хартія» (військова частина 4125), код ЄДРПОУ 14322977, р/р UA298201720313211001301011790, МФО 820172, ДКСУ у м. Києві, призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби 2 корпусу НГУ «Хартія» у кримінальному провадженні № 22026220000001960»), суму сплаченої за ОСОБА_6 застави у розмірі 399360 гривень, яка була внесена ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Про свою згоду на перерахування застави на підтримку Сил оборони України на підставі вироку суду заставодавці ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та обвинувачена ОСОБА_6 зобов`язується надати відповідну заяву до розгляду питання про затвердження угоди про визнання винуватості.

Також, сторони вважають, що для укладення цієї угоди істотне значення мають наступні обставини:

ступінь та характер сприяння ОСОБА_6 у здійсненні досудового розслідування щодо неї у кримінальному провадженні № 22026220000001960 від 16.09.2026, а саме

щире каяття та активне сприяння стороні обвинувачення з розслідування обставин у кримінальному провадженні № 22026220000001960 від 16.09.2026, яке мало добровільний характер, без застосування процесуального примусу;

беззаперечне визнання підозрюваною своєї винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких він підозрюється, у повному обсязі, що виразилося у наданні зізнавальних показань стосовно себе, що підтверджується відповідними доказами;

характер і тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 . Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України відносяться до тяжких злочинів, ч. 1 ст. 358 КК України є проступком;

наявність суспільного інтересу у забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень. Окрім цього у забезпеченні справедливого розгляду цього кримінального провадження упродовж розумного строку при мінімальних матеріальних витратах державних ресурсів та зменшення навантаження на органи прокуратури і суд;

наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень. Так, узгоджене між прокурором і підозрюваною ОСОБА_6 покарання буде достатньо ефективним заходом примусу, що застосовується від імені держави до винної особи у вчиненні кримінального правопорушення. Суспільний інтерес полягатиме в реалізації мети покарання - як застосуванні кари, так і виправленні винної особи, а також загальній та спеціальній превенції кримінальних правопорушень;

перерахування застави на підтримку Сил оборони України;

дані, що характеризують особу ОСОБА_6 , яка раніше не судима, працевлаштована, має постійне місце проживання, на обліках у наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває.

Разом із цим, сторони визнали наявність двох обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, а саме:

1) щире каяття, яке полягає в усвідомленні факту вчинення протиправних діянь, критичній оцінці своїх дій;

2) активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Також, сторони Угоди пропонують суду визнати обставиною, яка відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_6 її згоду забезпечити перерахування внесеної за неї застави у розмірі 399360 грн. на підтримку Сил оборони України.?

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених у ст. 67 КК України, не встановлено.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, приймаючи до уваги особу обвинуваченої, наявності щирого каяття, бажання передати на потреби ЗСУ грошові кошти у сумі 399360 грн. (внесена за неї застава), а також активному сприянню розкриттю злочину у якому обвинувачується у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, за ч. 1 ст. 358 КК України призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України - звільнити ОСОБА_6 від відбування (позбавлення волі) покарання з визначенням судом тривалості строку іспитового строку та обов`язків, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

В угоді про визнання винуватості ОСОБА_6 роз`яснено зміст ч. 4 ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України.

Також, в угоді про визнання винуватості ОСОБА_6 роз`яснено та вона розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї Угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення укладеної Угоди, а також той факт, що умисне невиконання угоди є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Угода підписана всіма її учасниками.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор у судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості, просив її затвердити. Зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Існують фактичні підстави для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Укладення угоди є добровільним актом усіх сторін. Прокурор переконаний, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження щодо обвинуваченого. Також прокурор зазначив, що умови угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. З огляду на наведені в угоді обставини просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй злочинів. Не оспорювала обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Обвинувачена підтвердила, що обізнана про вид та розмір покарання, яке їй буде призначено у випадку затвердження угоди, погоджується на призначення такого покарання та усвідомлює його наслідки. Також обвинувачена підтвердила, що укладення угоди про визнання винуватості носить добровільний характер, а визначені в угоді зобов`язання не є невиконуваними. Наголосила, що розуміє свій фінансовий стан, розраховує фінансові можливості та заставодавці добровільно перерахували грошові кошти на потреби Збройних Сил України. Також обвинувачена зазначила, що розуміє наявність у неї прав на повний судовий розгляд, на мовчання, на допит під час судового розгляду свідків обвинувачення, на подання клопотання про виклик свідків і доказів, що свідчать на його користь. Запевнила, що їй цілком зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Крім того, зазначила, що розуміє наслідки невиконання угоди і що умисне невиконання угоди є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Захисники адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та просили суд затвердити її. Зазначили, що угоду укладено за їх участю. Угоду укладено добровільно, жодних скарг на дії слідчих та прокурорів вони не мають.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Перевіряючи угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, суд не вбачає підстав для відмови у її затвердженні з огляду на таке.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченої та її захисників, суд дійшов наступного висновку.

Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України.

Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містить усі необхідні складові елементи, передбачені вказаною нормою.

Угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим серед іншого містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті.

Суд також встановив, що правова кваліфікація діяння, інкримінованого обвинуваченому є правильною. Це з`ясовано та підтверджено у підготовчому судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних діянь, вчинених обвинуваченим, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.

Суд не встановив допущення неправильної правової кваліфікації кримінальних правопорушень, яке було б більш тяжким, ніж те щодо яких передбачена можливість укладання угоди.

У судовому засіданні обвинувачена підтвердила кожну із обставин інкримінованих їй злочинів, що викладені в угоді про визнання винуватості та обвинувальному акті. У присутності захисників беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 358 КК України.

Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, зазначене в угоді про визнання винуватості, підтвердження цих обставин обвинуваченою у присутності захисників дають суду підстави для висновку про існування фактичних підстав для визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 358 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. У разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди (п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України).

Угода між прокурором та обвинуваченим складена та підписана 29.09.2026 року у присутності захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про що свідчать підписи останніх у тексті угоди. Цю обставину сторони підтвердили у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

- кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією);

- особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (абз. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 358 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та кримінальним проступком відповідно.

Обвинувачена не є організатором злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою, злочинів. Шкода нематеріального характеру від даного правопорушення, завдана лише державним та суспільним інтересам, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає. Матеріальна шкода злочином не заподіяна.

Отже, угода про визнання винуватості відповідає умовам, передбаченим ст. 469 КПК України.

Абзацом 5 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно з обвинувальним актом потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні, кримінальними правопорушеннями шкоди не заподіяно.

Вказане кримінальне провадження не здійснюється щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи.

Отже, вимоги абзацу 5 ч. 4 ст. 469 КПК України при укладенні угоди сторонами також дотримано.

Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не вбачає.

Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 470 КПК України при укладенні угоди про визнання винуватості прокурор серед іншого враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні (п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України).

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що умови угоди, укладеної між прокурором та обвинуваченою, відповідають інтересам суспільства з огляду на таке.

У першу чергу, затвердження угоди про визнання винуватості забезпечить скорочення часу розгляду цього кримінального провадження, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшить навантаження на прокуратуру та суд.

У випадку ухвалення судом рішення на підставі угоди про визнання винуватості відсутня необхідність у дослідженні значного обсягу доказів, адже обвинувачений не заперечує фактичні обставини кримінальних правопорушень та їх юридичну оцінку.

Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення злочинів з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення.

Суд також враховує, що за умовами угоди заставодавці погодились забезпечити перерахування на спеціальний рахунок, відкритий на підтримку Сил оборони України реквізити для здійснення платежу: отримувач: управління 2 корпусу Національної гвардії України «Хартія» (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ 14322977, р/р UA298201720313211001301011790, МФО 820172, ДКСУ у м. Києві, призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби 2 корпусу НГУ «Хартія» у кримінальному провадженні № 22026220000001960»), суму сплаченої за ОСОБА_6 застави у розмірі 399360 гривень, яка була внесена ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Про свою згоду на перерахування застави на підтримку Сил оборони України на підставі вироку суду заставодавці ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та обвинувачена ОСОБА_6 надали відповідні заяви, які були долучені до матеріалів справи.

Факт перерахування коштів у вигляді застави на ЗСУ відповідає угоді про визнання винуватості та в умовах повномасштабної військової агресії з боку російської федерації проти України свідчить про додатковий суспільний інтерес - забезпечення фінансовим ресурсом Збройних Сил України для посилення обороноздатності України.

Отже, з огляду на беззаперечне визнання обвинуваченою своєї винуватості, відсутність потерпілих та шкоди від вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність таких факторів як економія процесуального та матеріального ресурсу, забезпечення фінансової підтримки Збройних Сил України, суд дійшов висновку про відповідність угоди інтересам суспільства.

Щодо перевірки умов угоди на предмет порушення прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Цей висновок суду обґрунтовується таким.

При укладенні угоди про визнання винуватості забезпечено участь захисника відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.

Потерпілий у кримінальному провадженні відсутній, шкода та збитки не заподіяно.

Обставини пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

Усі істотні умови, в тому числі узгоджене покарання, відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

При розгляді цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо інших осіб. Цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь якого злочину осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження.

За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Щодо добровільності укладення угоди

Обвинувачена та її захисники у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.

Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.

На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

За змістом угод обвинувачена серед іншого зобов`язалась:

а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні;

б) надати викривальні покази щодо обставин вчинення вказаних протиправних дій іншими причетними до вчинення злочину особами;

в) забезпечити перерахування на спеціальний рахунок, відкритий на підтримку Сил оборони України (реквізити для здійснення платежу: отримувач: управління 2 корпусу Національної гвардії України «Хартія» (військова частина 4125), код ЄДРПОУ 14322977, р/р UA298201720313211001301011790, МФО 820172, ДКСУ у м. Києві, призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби 2 корпусу НГУ «Хартія» у кримінальному провадженні № 22026220000001960»), суму сплаченої за ОСОБА_6 застави у розмірі 399360 гривень, яка була внесена ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

У судовому засіданні обвинувачена підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Наведене свідчить про виконання обвинуваченою зобов`язання щодо беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення.

Обвинувачена у судовому засіданні запевнила суд, що визнає себе винною, буде співпрацювати з правоохоронними органами у наданні викривальних показів щодо обставин вчинення вказаних протиправних дій іншими причетними до вчинення злочину особами.

Наведене у сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань за умовами угоди.

Щодо призначення покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до положень ст. 65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У даному випадку обвинувачена ОСОБА_6 свою вину визнала в повному обсязі, співпрацює з органом досудового розслідування, раніше не судима, збитки внаслідок вчинення кримінальних правопорушень не заподіяні, висловлює жаль про вчинене, негативно оцінює скоєне нею кримінальне правопорушення, сприяє розслідуванню інших подібних кримінальних правопорушень, демонструє готовність понести покарання.

Також суд враховує, що ОСОБА_6 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває,є інвалідом 2 групи, має міцні соціальні зв`язки.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 66 КК України суд визнає обставинами які пом`якшують покарання ОСОБА_6 , а саме:

1) щире каяття, яке полягає в усвідомленні факту вчинення протиправних діянь, критичній оцінці своїх дій;

2) активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

3) згода забезпечити перерахування внесеної за неї застави у розмірі 399360 грн. на підтримку Сил оборони України.?

Обставин, що обтяжують покарання, передбачених у ст. 67 КК України, не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 358 КК України за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчинених діянь та особі обвинуваченого, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

Ураховуючи викладене, суд уважає за можливе призначити узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК Україниу вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 358 КК України призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, з урахуванням особи обвинуваченого, наявності щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину в якому вона обвинувачується, бажання передати на потреби ЗСУ грошові кошти у сумі 399360 грн. (внесена за неї застава) відсутності обставин, які обтяжують покарання особи, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

З урахуванням встановлених обставин угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченою відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.

Суд не встановив підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

Цивільний позов не заявлявся.

Даних щодо процесуальних витрати матеріали справи не містять.

Пункт 14 ч. 1 ст. 368 КПК України зобов`язує суд, ухвалюючи вирок, вирішувати питання, пов`язані із заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжними заходами.

Відповідно до ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 14.09.2026 року ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено суму застави у розмірі 399360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249 , банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172 , призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду м. Харкова від 14.09.2026 у справі № 643/19802/26 (провадження № 1-кс/643/7296/26) відносно ОСОБА_6 .

Застава вносилась частинами:

14.09.2026 року у сумі 150 000 грн. ОСОБА_9 номер платіжної інструкції АТ КБ Приватбанк № 2 843995580 1;

15.09.2026 року у сумі 150 000 грн. ОСОБА_10 номер платіжної інструкції АТ КБ Приватбанк № 2 844736192 1;

15.09.2026 року у сумі 99 360грн. ОСОБА_10 номер платіжної інструкції АТ КБ Приватбанк № 2 844780967 1;

Однією з умов угоди є перерахунок внесеної за обвинуваченої застави на підтримку Збройних Сил України.

18.09.2026 та 29.09.2026 року заставодавці ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали згоду на перерахунок раніше внесеної за ОСОБА_6 застави на підтримку Збройних Сил України, які були письмово оформлені та надані у судовому засіданні захисниками та прокурором.

З огляду на таке волевиявлення заставодавців та умови угоди, суд вважає за можливе перерахувати зазначені кошти на потреби ЗСУ, скасувавши запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За таких обставин, оскільки цивільний позов не заявлений, матеріальна шкода не завдана, покарання у вигляді конфіскації майна санкція статті не передбачає, не підлягає спеціальній конфіскації, арешт накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 07.08.2026 у справі №643/16710/26 підлягає частковому скасуванню, в частині скасування арешту майна, а саме на :

предмети, схожі на грошові кошти, а саме: 132 купюри номіналом 1000 грн в сумі 132000 грн, 9 купюр номіналом 500 грн в сумі 4500 грн, 3 купюри номіналом 10$ в сумі 30$, 4 купюри номіналом 20$ в сумі 80$, 2 купюри номіналом 50$ в сумі 100$, 1 купюра номіналом 10 євро в сумі 10 євро, 2 купюри номіналом 50 євро в сумі 100 євро, 4 купюри номіналом 100 євро в сумі 400 євро, 1 купюра номіналом 200 євро, 82 купюри номіналом 100$ в сумі 8200$. (Загальна сума вилучених у ОСОБА_9 грошових коштів становить 136500 грн, 8410$, 720 євро);

грошові кошти в сумі 2030 євро, 78 250 доларів США та 118 000 гривень, які були вилучені у ОСОБА_6

щоденник темно-синього кольору з написом «2002» та рукописними записами всередині.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 373, ст. 100, 124, 174, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.09.2026 року між прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_6 за участю захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання:

за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_6 у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обраний обвинуваченій ОСОБА_6 у вигляді застави - скасувати.

Суму сплаченої застави у розмірі 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень, яка була внесена частинами:

14.09.2026 року у сумі 150 000 грн. ОСОБА_9 номер платіжної інструкції АТ КБ Приватбанк № 2 843995580 1;

15.09.2026 року у сумі 150 000 грн. ОСОБА_10 номер платіжної інструкції АТ КБ Приватбанк № 2 844736192 1;

15.09.2026 року у сумі 99 360 грн. ОСОБА_10 номер платіжної інструкції АТ КБ Приватбанк № 2 844780967 1

відповідно до ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 14.09.2026 року, на депозитний розрахунковий рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249 , банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172 , призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду м. Харкова від 14.09.2026 у справі № 643/19802/26 (провадження № 1-кс/643/7296/26) відносно ОСОБА_6

перерахувати на спеціальний рахунок, відкритий на підтримку Сил оборони України (реквізити для здійснення платежу: отримувач: управління 2 корпусу Національної гвардії України «Хартія» (військова частина 4125), код ЄДРПОУ 14322977, р/р UA298201720313211001301011790, МФО 820172, ДКСУ у м. Києві, призначення платежу: «Благодійна допомога на потреби 2 корпусу НГУ «Хартія» у кримінальному провадженні № 22026220000001960»).

Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 07.08.2026 у справі №643/16710/26, в частині арешту майна, а саме на:

предмети, схожі на грошові кошти, а саме: 132 купюри номіналом 1000 грн в сумі 132000 грн, 9 купюр номіналом 500 грн в сумі 4500 грн, 3 купюри номіналом 10$ в сумі 30$, 4 купюри номіналом 20$ в сумі 80$, 2 купюри номіналом 50$ в сумі 100$, 1 купюра номіналом 10 євро в сумі 10 євро, 2 купюри номіналом 50 євро в сумі 100 євро, 4 купюри номіналом 100 євро в сумі 400 євро, 1 купюра номіналом 200 євро, 82 купюри номіналом 100$ в сумі 8200$. (Загальна сума вилучених у ОСОБА_9 грошових коштів становить 136500 грн, 8410$, 720 євро);

грошові кошти в сумі 2030 євро, 78.250 доларів США та 118.000 гривень, які були вилучені у ОСОБА_6

щоденник темно-синього кольору з написом «2002» та рукописними записами всередині.

Речові докази:

грошові кошти в сумі 2030 євро, 78 250 доларів США та 118 000 гривень, які були вилучені у ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6 ;

щоденник темно-синього кольору з написом «2002» та рукописними записами всередині - повернути ОСОБА_6 ;

предмети, схожі на грошові кошти, а саме: 132 купюри номіналом 1000 грн в сумі 132000 грн, 9 купюр номіналом 500 грн в сумі 4500 грн, 3 купюри номіналом 10$ в сумі 30$, 4 купюри номіналом 20$ в сумі 80$, 2 купюри номіналом 50$ в сумі 100$, 1 купюра номіналом 10 євро в сумі 10 євро, 2 купюри номіналом 50 євро в сумі 100 євро, 4 купюри номіналом 100 євро в сумі 400 євро, 1 купюра номіналом 200 євро, 82 купюри номіналом 100$ в сумі 8200$. - повернути ОСОБА_9 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Салтівський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1