Ухвала суду № 140224492, 28.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3474/23

н/п 1-кс/953/4383/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП України в Харківській області старшого майора поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221130001576 від 18.07.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, який має вищу освіту, з 27.07.2026 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», з визначенням розміру застави у розмірі завданої шкоди, а саме 1939050,00 грн.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що ОСОБА_5 , шляхом обману з використанням завідомо підроблених документів, в особистих інтересах заволодів нежитловими приміщеннями підвалу № 41-1, 41-2, 42-1, 43-1, X-XVII в житловому будинку літ. «А-5» загальною площею 268,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , які перебувають у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради за договором №1288 від 28.02.2007, що є чинним в редакції додаткової угоди від 01.09.2016 відображається на балансі КП «Жилкомсервіс», за наступних обставин.

Так, приблизно у 2020 році, встановити більш точну дату в ході досудового розслідування не надалось можливим, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шахрайським шляхом об`єктом нерухомості у вигляді нежитлових приміщень підвалу № 41-1, 41-2, 42-1, 43-1, X-XVII в житловому будинку літ. «А-5» загальною площею 268,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на які належить територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради та передані в оперативне управління КП «Жилкомсервіс», з використанням завідомо підроблених документів та у подальшому реєстрації права власності на вищевказані нежитлові приміщення, з метою їх подальшого відчуження.

ОСОБА_5 , діючи умисно, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння шахрайським шляхом об`єктом нерухомості у вигляді нежитлових приміщень підвалу № 41-1, 41-2, 42-1, 43-1, X-XVII в житловому будинку літ. «А-5» загальною площею 268,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , вжив заходів, направлених на отримання завідомо підроблених документів, які нібито посвідчують право власності на вищевказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_5 , залучивши при цьому невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Отримавши при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах довідку ТОВ «Лімінгтон» № 326598715 від 13.01.2020 на ім`я ОСОБА_5 , копію кваліфікаційного сертифікату експерта ОСОБА_7 серії АЕ № 003838, технічний паспорт № 326598715 від 13.01.2020 на нежитлові приміщення підвалу № 41-1, 41-2, 42-1, 43-1, X-XVII в житловому будинку літ. «А-5» загальною площею 268,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , виготовлений ТОВ «Лімінгтон», відповідно до яких об`єкт нерухомості у вигляді нежитлових приміщень № 41-1, 41-2, 42-1, 43-1, X-XVII в житловому будинку літ. «А-5» загальною площею 268,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , в цілому належить ОСОБА_5 на праві приватної власності.

В подальшому, 23.01.2020 діючи умисно, в особистих інтересах, з корисливих мотивів ОСОБА_5 , невстановленим під час досудового розслідування способом передав ОСОБА_8 , який працював у приватного нотаріуса ОСОБА_9 за адресою: м.Харків, провулок Класичний, 8, довідку ТОВ «Лімінгтон» № 326598715 від 13.01.2020 на ім`я ОСОБА_5 , копію кваліфікаційного сертифікату експерта ОСОБА_7 серії АЕ № 003838, технічний паспорт № 326598715 від 13.01.2020 на нежитлові приміщення підвалу № 41-1, 41-2, 42-1, 43-1, X-XVII в житловому будинку літ. «А-5» загальною площею 268,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , виготовлений ТОВ «Лімінгтон», з метою подальшого використання вищевказаних документів, як підставу для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про виникнення у ОСОБА_5 права власності на вказані приміщення.

З метою реалізації умислу, направленого на незаконну реєстрацію права власності на вищевказані нежитлові приміщення за ОСОБА_5 ОСОБА_8 , 23.01.2020 в денний час доби, знаходячись у приміщенні службового кабінету приватного нотаріуса ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , використовуючи крипто-ключ для роботи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_9 , порушуючи вимоги ст.ст. 34, 49 Закону України «Про нотаріат», ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.12.2015 №1127, протиправно, вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про те, що нежитлові приміщення підвалу № 41-1, 41-2, 42-1, 43-1, X-XVII в житловому будинку літ. «А-5» загальною площею 268,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , виготовлений ТОВ «Лімінгтон», перебувають у приватній власності ОСОБА_5 , де підставою набуття права власності зазначив довідку ТОВ «Лімінгтон» № 326598715 від 13.01.2020 на ім`я ОСОБА_5 , копію кваліфікаційного сертифікату експерта ОСОБА_7 серії АЕ № 003838, технічний паспорт № 326598715 від 13.01.2020 на нежитлові приміщення підвалу № 41-1, 41-2, 42-1, 43-1, X-XVII в житловому будинку літ. «А-5» загальною площею 268,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , виготовлений ТОВ «Лімінгтон» на ім`я ОСОБА_5 .

Отже, 13.01.2020 ОСОБА_5 , діючи умисно, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи завідомо підроблені документи, розуміючи, що у нього відсутні будь-які документи, які б посвідчували право власності та відсутні будь-які законі підстави для набуття права власності на вищезазначені нежитлові приміщення підвалу, після незаконної державної реєстрації отримав право власності на нежитлові приміщення підвалу № 41-1, 41-2, 42-1, 43-1, XXVII в житловому будинку літ. «А-5» загальною площею 268,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , чим завдав майнової шкоди в особливо великих розмірах територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради на загальну суму 1939050,00 (один мільйон дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят) гривень.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, а саме шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах.

28.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що вище перелічені ризики обґрунтовані та наявні, оскільки: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років. Та зважаючи на викладене, наявний ризик втечі від органу проведення досудового розслідування та/або суду залежно від стадії кримінального провадження.

Сторона обвинувачення зазначає, що з огляду на особу підозрюваного, характер вчинення кримінального правопорушення та обставини його вчинення, сторона обвинувачення дійшла висновку про можливість визначення підозрюваному ОСОБА_5 застави у розмірі завданої шкоди, а саме 1939050,00 гривень.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримала клопотання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказував на недоведеність ризиків, необґрунтованість повідомленої підозри, зазначив, зокрема, що в клопотанні мітиться посилання лише на практику Європейського суду, без зазначення конкретних обставин на підтвердження вказаних в клопотанні ризиків. Стороною обвинувачення не доведено, що був умисел, що підозрюваний був обізнаний про те, що довідка була підроблена. ОСОБА_5 несе службу на теперішній час у Державній прикордонній службі, користується банківськими картками, є застосунки «ДІЯ», «Резерв+», тому він не переховується від органів досудового розслідування. В Одеській області перебуває його мати, яка має захворювання, він за нею доглядає. Зазначений в клопотанні розмір застави є занадто великим та непомірним для його підзахисного. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, підтримав захисника. Зазначив, що не думав, що це все нелегально, шахрайство, був нотаріус, який підтвердив, що все легально. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні, під час затримання та в період перебування в якості затриманої особи.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Харківським районним управлінням поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №120222211300001576 від 18.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

28.10.2022 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах.

Постановами слідчого СВ ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області від 08.11.2022, 09.05.2023, 21.11.2023, 17.05.2024, 18.11.2024, 19.05.2025, 23.12.2025, 06.08.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221130001576 від 18.07.2022, за ч. 4 ст. 190 КК України зупинено; ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Постановами слідчого СВ ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області від 09.05.2023, 21.11.2023, 17.05.2024, 18.11.2024, 19.05.2025, 23.12.2025, 06.08.2026, 27.09.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221130001576 від 18.07.2022, за ч. 4 ст. 190 КК України відновлено.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.08.2026 дозволено старшому слідчому СВ Харківського РУП №1 ГУНП України в Харківській області старшому майору поліції ОСОБА_6 затримати з метою приводу до Київського районного суду м. Харкова підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для розгляду слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ; в ухвалі зазначено, що ця ухвала втрачає силу з моменту приводу підозрюваного ОСОБА_5 до слідчого судді або через шість місяців із дати її постановлення, тобто з 07.02.2027, або добровільного з`явлення підозрюваного до слідчого судді, або в разі її відкликання прокурором.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.09.2026, 27.09.2026 о 15.17 год. ОСОБА_5 затриманий на підставі ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.08.2026.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; копією інвентаризаційної справи щодо нежитлових приміщень підвальної частини №1-:-15 по вулиці Чернишевська, 78 в місті Харкові; висновком експерта №1802 за результатами проведення судової будівельнотехнічної експертизи; рішення Харківської міської ради від 28.09.1992 р.н. та додатки до нього; протоколом отримання зразків підпису та почерку; висновком судово-почеркознавчої експертизи від 15.07.2022; договором купівлі продажу нежитлових приміщень; договором позики; договором іпотеки; витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуваня від органів досудового розслідування та/або суду.

При цьому, слідчий суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконний вплив на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки об`єктивних даних на підтвердження цих ризиків слідчому судді не надано, крім того підозрюваний ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше не судимий.

Щодо доводів захисника про відсутність інших ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та/або суду, спростовують доводи захисту про відсутність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно наданих даних, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсон, громадянин України, має вищу освіту, з 27.07.2026 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Враховуючи викладене, існування доведеного прокурором ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого кримінального правопорушення в сфері злочинів проти власності (в редакції закону на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення), тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним про наявність даного кримінального провадження, перебував по даному кримінальному провадженню у розшуку, затриманий на підставі ухвали суду, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 39 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.11.2026 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Згідно висновків Конституційного Суду України, викладених в рішенні № 9-р(ІІ)/2026 від 21.07.2026, зокрема, пункт 7.3, де Суд зазначив: «Тому, з`ясовуючи мету абзацу п`ятого частини п`ятої статті 182 Кодексу, Конституційний Суд України зважає на те, що оспорювані приписи Кодексу у взаємозв`язку з іншими приписами Кодексу передбачають потребу враховувати майновий стан особи, а тому дають змогу слідчому судді, суду на підставі індивідуальної оцінки визначити для неї такий розмір застави, який має стримувальний характер для кожної особи незалежно від показників її майнового стану.

В аспекті інституту застави та законодавчої заборони непомірного її розміру Конституційний Суд України наголошує, що врахування майнового стану особи, яку підозрюють чи обвинувачують, дає змогу індивідуалізувати розмір застави для кожної особи, незалежно від доходів, нерухомості та інших показників її майнового стану, з таким розрахунком, щоб розмір застави не перетворився на майновий привілей для заможних осіб або бар`єр для незаможних».

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до п.2, п. 3, абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому, диспозицією ч. 4 ст. 190 КК України, в редакції ч. 4 ст. 190 КК України згідно Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018, яка була чинна на момент інкримінованого злочину, передбачено кримінальну відповідальність за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою. Санкцією вказаної ч. 4 ст. 190 КК України визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

В подальшому набрав чинності Закон № 3233-ІХ від 13.07.2023, яким до ст. 190 КК України було внесено зміни.

Зокрема, ч. 4 ст. 190 КК України було викладено у такій редакції: «Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, - карається позбавлення волі на строк від трьох до восьми років», а також доповнено вказану статтю частиною п`ятою наступного змісту: «Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, - карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.»

Тобто зміст ч. 4 ст. 190 КК України у попередній редакції фактично було перенесено в ч. 5 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України в редакції Закону, що діяв на момент інкримінованого злочину, а внесені Законом № 3233-ІХ від 13.07.2023 зміни до ст. 190 КК України не скасовують кримінальну протиправність діяння (шахрайство), не пом`якшують кримінальну відповідальність або іншим чином не поліпшують становище підозрюваного, підлягає застосуванню ч. 4 ст. 190 КК України в редакції Закону, що діяв на момент інкримінованого злочину, тобто в редакції ч. 4 ст. 190 КК України згідно Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018.

Вказана позиція узгоджується із висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 23.05.2024 (справа № 405/167/22 провадження № 51-5973 км 23).

Отже, розмір застави повинен визначатися у межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, як для особливо тяжкого злочину.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність якого доведена стороною обвинувачення, в тому числі приймаючи до уваги факт оголошення постановою слідчого СВ ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області від 08.11.2022 ОСОБА_5 у розшук, надання ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.12.2025, 06.08.2025 дозволів на затримання ОСОБА_5 , який в подальшому був затриманий 27.09.2026 на підставі ухвали суду, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому призначає заставу у розмірі, що перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 560 (п`ятсот шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1930240 гр. (3328 гр. х 560 = 1930240 гр.), достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Такий розмір застави буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 39 (тридцять дев`ять) днів - до 04 листопада 2026 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 1930240 гр. (один мільйон дев`ятсот тридцять тисяч двісті сорок гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UА 208201720355299002000006674 (справа № 953/3474/23 н/п 1-кс/953/4383/26) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає м. Одеса, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов`язати старшого слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП України в Харківській області старшого майора поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 28 вересня 2026 року до 04 листопада 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1