Постанова № 140223964, 29.09.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/2532/25 Провадження №-3/613/63/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року. Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Уварова Ю.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 11.12.2025, о 12 год. 00 хв. на вул. Харківській 2 в с.Максимівка Богодухівського району Харківської області керував автомобілем ВАЗ - 2108, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я КНП Богодухівській ЦРЛ відмовився під відеозапис із застосуванням технічного засобу нагрудної камери Body Cam №3 та в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату і час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення СМС повідомлень на номер, особисто зазначений ним у відповідній заявці.

Адвокат Власенко В.І. подав письмові заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення.

В письмових запереченнях захисник зазначає, що 11.12.2025 його підзахисний рухався в автомобілі, будучи військовслужбовцем ЗСУ з Сумської області у напрямку Донецької області в складі колони ЗСУ. Колона була зупинена працівниками поліції на посту у Харківській області, Богодухівський р-н, с-ще. Максимівка, вул. Харківська 2 для перевірки документів.

У ході перевірки документів та спілкування з ОСОБА_1 інспектори поліції почали пропонувати військовим пройти невизначений вид огляду, без пояснення його конкретної форми, порядку проведення та тривалості, через що його підзахисний не міг оцінити, що саме від нього вимагається.

Оскільки ОСОБА_1 рухався разом з іншими військовослужбовцями колоною, змінював локацію та за кермом не перебував, а також через відсутність зрозумілих інструкцій щодо процедури огляду, останній відмовився від проходження огляду на місці. Пізніше, працівник поліції увімкнув відеокамеру body-cam та запропонував пройти огляд на місці або проїхати до медичного закладу для його проведення. Проте і в цьому випадку не було надано чіткої інформації щодо способу, форми та тривалості огляду, у зв`язку з чим ОСОБА_1 повторно відмовився від проходження огляду.

Захисник зазначає, що у матеріалах справи міститься відеозапис, який здійснено на body cam інспектора, однак відеозапис обрізаний, не містить моменту керування транспортним засобом та перебування за кермом, а починається лише з моменту, коли інспектор пропонує пройти огляд. Інші матеріали справи також не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинки і наявності транспортного засобу, який зазначено в протоколі.

Водночас, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.13 0КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

При цьому, згідно з відеофіксацією, яка додана до матеріалів справи, ОСОБА_1 взагалі не стояв і не перебував біля транспортного засобу, зазначеного у постанові, що ставить під сумнів правомірність висновків та дій інспектора.

У своєму рішенні від 15 березня 2019 року ВС у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

Отже, для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».

Також на думку захисту зміст протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, не розкриває суті вчиненого правопорушення, а викладені у ньому обставини щодо відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами, оскільки від проходження відповідного огляду ОСОБА_1 не відмовлявся, оскільки йому не було роз`яснено як саме буде здійснюватися огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Водночас, на відеозаписі зафіксовано фрагмент озвучування ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , які не відповідають ознакам алкогольного сп`яніння відповідно до Інструкції.

Захисник зауважив, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції поліцейський зобов`язаний перед проведенням огляду на стан сп`яніння інформувати особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Якщо водій відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

На відео не зафіксовано моменту, коли інспектор повідомляє ОСОБА_1 про порядок такого огляду, однак у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій відмовився від проходження огляду.

Вважає, що працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння, також з тих підстав, що у матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу до КНП «Богодухівська ЦРЛ», про яке ОСОБА_1 не знав, а лише дізнався з матеріалів справи.

Так, Інструкцією передбачена форма «направлення» водіїв на медичний огляд до медичного закладу на виявлення ознак сп`яніння. Дана форма «направлення» міститься в додатках до Інструкції.

Таким чином, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, працівник поліції повинен заповнити вищевказане направлення до медичного закладу і у випадку, якщо водій відмовиться від його отримання чи проходження такого огляду в медичному закладі, працівник поліції повинен зазначити про це в протоколі.

Однак, матеріали справи не містять даних про отримання ОСОБА_1 направлення на огляд у медичному закладі або про відмову у його отриманні, оскільки це направлення працівник поліції заповнив вже після розгляду справи і складання протоколу.

Всупереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої Наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський не забезпечив супровід водія транспортного засобу в медичний заклад для підтвердження факту наявності наркотиків в крові.

Крім того, на відео не зафіксована процедура направлення ОСОБА_1 для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння, складання акту огляду та медичного огляду перед складенням висновку.

Щодо самого відеозапису, то матеріал відеозапису є фрагментарним, на самому відеозаписі, відсутнє оголошення, тобто фіксування, ознак сп`яніння у водія; відсутнє роз`яснення наслідку позиції водія не проходити огляд на стан сп`яніння та через таку позицію наслідку у вигляді складання протоколу про адміністративне правопорушення заст. 130 КУпАП.

Оскільки матеріал відеозапису не відповідає вимогам щодо безперервності ведення відеозйомки, вважав, що такий запис зроблений з порушенням вимог п. 4 розділу 2 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 за № 1026.

Звернув увагу, що до матеріалів справи також додано пояснення двох свідків, які за змістом є практично ідентичними - обидва пояснення оформлені однією і тією ж рукою, а внизу зазначено підпис інспектора, який прийняв ці пояснення. Почерк підпису інспектора та текст пояснень має високу схожість, що викликає сумнів у достовірності зазначених свідчень та об`єктивності їх фіксації.

Вважав, що обвинувачення не може ґрунтуватись виключно на припущеннях, тому за наведених вище обставин, відповідно до ст.62 Конституції України, з урахуванням практики Верховного Суду та ЄСПЧ, наведеної в запереченнях, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом. Отже, питання своєчасного розгляду справ, зокрема справ про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та накладення стягнення на осіб, визнаних винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених вказаною нормою, із дотриманням строку, визначеного статтею 38 цього Кодексу, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи.

Згідно з положеннями статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд в будь-якому виді судочинства сприяє виконанню завдань того чи іншого виду провадження /в даному випадку провадження в справах про адміністративні правопорушення, одним з яких є своєчасний розгляд справи.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь в судовому засіданні та самим розглядом справи з дотриманням строків розгляду справи судом, беручи до уваги що захисником в письмових запереченнях була викладена правова позиція по справі та заперечення проти протоколу, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Суд, дослідивши письмові матеріали та відеозапис, доходить наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння , тягне накладення на таку особу адміністративного стягнення в межах санкції даної статті.

Згідно з п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ААД №913616; направленням на огляд особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; рапортом про прийняття повідомлення зі служби 102; рапортами працівника поліції; копією постанови серії ЕНА №6322406 від 11.12.2025; довідкою Сервісного центру МВС; письмовими поясненнями свідків, диском з відеозаписами.

З оглянутого відеозапису вбачається, що працівник поліції в присутності двох свідків повідомляє ОСОБА_1 , які саме ознаки алкогольного сп`яніння він вбачає та пропонує пройти огляд на місці за допомогою Драгера або у Богодухівській ЦРЛ. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду.

Так, на відеозаписі дійсно не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції. Однак відсутність відеофіксаціїї процесу керування не може беззаперечно свідчити про відсутність складу порушення, оскільки крім відеозапису цей факт може бути підтверджено або спростовано сукупністю інших досліджених доказів.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 вину не визнає, від проходження огляду відмовляється, однак причини відмови не повідомляє, факт керування автомобілем прямо не заперечує, не вказує, що за кермом перебували інші особи (наприклад хтось зі співслуживців).

Крім того, відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Отже ОСОБА_1 не був позбавлений права викласти свою позицію в письмових поясненнях до протоколу, однак не зробив цього, зазначив лише, що не згоден з протоколом.

Також в матеріалах справи наявна копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП - за керування транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки та без чинного страхового полісу. Відомості про незгоду з цією постановою або про її оскарження ОСОБА_1 суду не надавались, отже постанова набрала законної сили та містить твердження про керування ОСОБА_1 11.12.2025 автомобілем ВАЗ - 2108, д.н.з. НОМЕР_1 .

З рапорту працівника поліції В.Бондара вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу автомобіля ВАЗ-2108, н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , після оформлення адміністративного матеріалу водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.

Оцінюючи рапорт працівників поліції як один з наявних в матеріалах справи доказів, суд звертає увагу, що рапорт працівника поліції сам по собі не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Однак стороною захисту суду не надавалось даних, які б свідчили про наявність підстав не довіряти відомостям, зазначеним в рапортах чи ставити під сумнів зазначені в них обставини, отже інформацію, зазначену в рапорті, суд оцінює в сукупності з іншими доказами, наявними в справі, а саме відеозаписом, довідкою про реєстрацію заяви в ЄО, копією постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, протоколом про адміністративне правопорушення, та доходить висновку, що сукупністю наведених доказів підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений в протоколі день і час.

Суд відхиляє доводи захисту про те, що наданий суду відеозапис є недопустимим доказом, оскільки він не є безперервним. Так, наявний відеозапис стосується саме обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, фіксує перебіг подій за участі ОСОБА_1 , який відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі. Таким чином, відеозапис, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, відображає відомості, необхідні для встановлення процесуально визначальних фактів для об`єктивного розгляду цієї справи, а саме відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Також з матеріалів справи вбачається, що відеозапис у цій справі додано до протоколу відповідальною особою, даних про незаконність походження відеозапису суду не надавалось.

Крім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 11.12.2025, близько 12-20 години вони були запрошені в якості понятих працівниками поліції під час огляду на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 . У водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, у зв`язку з чим водієві було запропоновано пройти медогляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу Драгер або в медичному закладі, однак водій відмовився.

Суд не вбачає підстав не довіряти вказаним письмовим поясненням чи ставити під сумнів зазначені в них обставини, лише з тих підстав, що вони складені однаковим почерком (ймовірно працівника поліції), оскільки в поясненнях наявні підписи самих понятих.

Клопотань про допит зазначених осіб як свідків в судовому засіданні з метою спростування зазначених в письмових поясненнях відомостей від учасників справи не надходило.

Щодо твердження захисту про незазначення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння, передбачених Інструкцією, суд зазначає таке.

Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Про наявність у ОСОБА_1 саме таких ознак як запах алкоголю, порушення мови і координації рухів зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та в поясненнях понятих. На відео також при оголошенні виявлених ознак працівник поліції зазначає про наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю з ротової порожнини.

Щодо неповідомлення працівниками поліції про порядок, спосіб і тривалість огляду як підставу для відмови від проходження такого огляду, та ненадання працівниками поліції сертифікату відповідності та сертифікату про повірку технічного засобу перед проведенням огляду, слід зазначити таке.

Згідно з п.5 розділу ІІ Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Зміст наведеної норми свідчить, що роз`яснення порядку проходження огляду відбувається безпосередньо перед початком процедури особі, яка виявила бажання пройти такий огляд на місці зупинки ТЗ. Водночас, ОСОБА_1 проходити огляд відмовився, вимогу пред`явити сертифікат відповідності або свідоцтво про повірку технічного засобу не заявляв.

Щодо направлення водія на медичний огляд, то приєднане до справи направлення відповідає формі, яка передбачена Інструкцією, на момент надходження справи до суду, воно перебувало в матеріалах справи, а сам по собі час заповнення направлення не спростовує обставин, встановлених судом при розгляді цієї справи.

Посилання захисту на незабезпечення поліцейським супроводу водія в медичний заклад для підтвердження факту наявності наркотичних засобів в крові суд не бере до уваги, оскільки керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не інкримінувалось, а від огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Щодо незаконності підстав зупинки транспортного засобу (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР) то законність підстав зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 підтверджується постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121КУпАП, тобто автомобіль було зупинено у зв`язку з тим, що водій не був пристебнутим ременем безпеки. Як було зазначено вище, даних про те, що вказана постанова була оскаржена ОСОБА_1 , суду не надавалось.

Отже, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись ст.ст. 130, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави (отримувач коштів ГУК Харківськ обл./Харківобл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя