Рішення № 140222195, 24.02.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/13185/25

пр. № 2/759/1160/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Біляку М.О.,

за участю представника позивача - адвоката Науменко О.Г.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Терещенко М.І.,

представника відповідача «НАСК «Оранта» - Лінкевич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2025 адвокат Науменко О.Г., який представляє інтереси позивача, через систему «Електронний суд» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом, в якому просить стягнути з ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» різницю недоплаченого страхового відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 177 443,70 грн., стягнути зі ОСОБА_1 різницю між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню страховиком (в межах страхових лімітів), у розмірі 73 190,80 грн., а також стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги адвокат Науменко О.Г. обґрунтовує тим, що 28.03.2025 приблизно о 10 год. 12 по вул. Жмеринська, 22-Б в Святошинському районі м. Києва за участі належного позивачу транспортного засобу марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та забезпеченого транспортного засобу марки «TESLA MODEL 3», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби отримали конструктивні ушкодження.

За фактом дорожньо-транспортної пригоди учасники викликали співробітників поліції, які оформили ДТП. Адміністративний матеріал відносно відповідача направлений на розгляд Святошинського районного суду міста Києва, за місцем вчинення ДТП. Відносно позивача протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності співробітниками патрульної поліції не складався. Так, діючи в межах своєї компетенції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , Святошинський районний суд міста Києва 17.04.2025 у справі №759/7344/25 (провадження №3/759/3219/25) виніс постанову (яка набрала законної сили 28.04.2025), якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, оскільки в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. До ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 850,00 грн. Постанова набрала законної сили 28.04.2025, ОСОБА_1 не оскаржувалась в зв`язку з визнанням своєї вини. Оскільки вина позивача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди відсутня, то винність у вчиненні події дорожньо-транспортної пригоди покладається на відповідача, як і відповідальність за спричинену матеріальну шкоду.

Відповідач ОСОБА_1 повідомив позивача про наявність у нього чинного на момент дорожньо-транспортної пригоди Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діє на території України, №225126510 від 30.11.2024, укладений з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (код за ЄДРПОУ 00034186, адреса: вул. Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, 02081). Франшиза за зазначеним полісом становить 0,00 грн.

Разом із заявою-повідомленням про настання страхового випадку позивачем добровільно було надано для здійснення огляду автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.н.з. НОМЕР_1 , для подальшої оцінки розміру матеріального збитку відповідно до Закону.

01.04.2025 позивач звернувся до відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із заявою про виплату страхового відшкодування в межах страхової справи №25-33-8181, яка ініційована страховиком за заявою позивача щодо повідомлення про виникнення страхового випадку (страхова подія).

24.04.2025 відповідач ПАТ «НАСК «ОРАНТА» без повідомлення про результати оцінки майнової шкоди (в телефонному режимі повідомлено, що страховик не здійснював оцінку відповідно до вимог спеціального Закону), без повідомлення про узгодження розміру страхового відшкодування, без узгодження з позивачем суми страхового відшкодування, здійснив виплату на банківський рахунок позивача ОСОБА_2 в сумі 22 075,18 грн., без ПДВ, належного на думку відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

Під час вивчення означеної ремонтної калькуляції наданої страховиком, стороною позивача було встановлено, що страховиком (особа залучена страховиком) під час здійснення автоматизованого підрахунку вартості матеріальної шкоди спричиненої транспортному засобу марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.н.з. НОМЕР_1 за допомогою системи AUDATEX внесено завідомо неправильні вихідні параметри транспортного засобу позивача з метою суттєвого заниження розміру страхового відшкодування. Так, страховиком неправомірно внесено в систему AUDATEX у вихідних параметрах транспортного засобу, а саме: «TOYOTA LAND CRUISER 200», VIN-COD: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 - базова модель, код 70 69 01. Однак такі вихідні параметри не відповідають дійсності, оскільки «TOYOTA LAND CRUISER 200», VIN-COD: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_1 - має КОД МОДЕЛІ 70 69 25 та категорію моделі PREMIUM, що спричинює суттєву розбіжність як у визначенні ринкової вартості транспортного засобу (розбіжність понад 1 000 000,00 грн.), так і суттєві розбіжності у вартості запчастин та комплектуючих які необхідно придбати для проведення відновлювального ремонту (розбіжність понад 250 000,00 грн. у вартості ушкодженого елементу). Зокрема, у позивача виникли обґрунтовані сумніви щодо кваліфікації спеціаліста страховика який проводив оцінку матеріальної шкоди спричиненої позивачу, також і в розрізі деталізації переліку ремонтних робіт, вартості матеріалів та комплектуючих, вартості ремонтних робіт, тощо - в зв`язку з відсутності відповідних кваліфікаційних повноважень ФДМУ.

Маючи на меті провести належну оцінку майнової шкоди, позивач з метою встановлення реального матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту транспортного засобу і вартості матеріальних збитків звернувся до суб`єкта незалежного оцінювання експертної компанії ТОВ «ЕКСПЕРТПЛЮС» - з метою оцінки вартості відновлювального ремонту та вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 .

За результатами оцінювання вартості збитку складений Звіт №20250422/Ф Про оцінку майна - колісного транспортного засобу (КТЗ) від 28.04.2025, відповідно до якого вартість матеріального збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.н.з. НОМЕР_1 , з врахуванням коефіцієнту зносу, становить 199 518,88 грн., а вартість відновлювального ремонту - 272 709,68 грн.

Стороною позивача розраховано, що страховий ліміт цивільної відповідальності забезпеченого транспортного засобу «TESLA MODEL 3», д.н.з. НОМЕР_2 становить 160 000,00 грн. (по основному договору ОСЦПВВНТЗ) + 750 000,00 грн. (Поліс страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту «ДЦВ online» ЕЦВ №0085139/DGO від 30.11.2024) = 910 000,00 грн. ( з врахуванням франшизи 0,00 грн.).

Як вказує адвокат, оскільки позивач в передбачені чинним законодавством строки звернувся до відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, але з невідомих причин страховик не замовив незалежну оцінку збитків позивача відповідно до вимог спеціального Закону та здійснив неузгоджену виплату страхового відшкодування на банківський рахунок позивача в сумі 22 075,18 грн., то у позивача виникає обґрунтоване Законом право вимагати та стягувати з відповідача (страховика) різницю яка виникла між виплаченою сумою та фактичним матеріальним збитком розрахованим кваліфікованим спеціалістом, а саме: 199 518,88 грн. - 22 075,18 грн. = 177 443,70 грн. (з врахуванням лімітів основного та додаткового договорів страхування цивільної відповідальності).

Враховуючи, що у відповідача наявний поліс (договір) обов`язкового страхування цивільної відповідальності перед третіми особами та додаткового договору страхування цивільної відповідальності (діючих на дату ДТП) укладених з відповідачем ПАТ «НАСК «ОРАНТА», позивач вважає за необхідне пред`явити вимоги про стягнення матеріальних збитків в сумі 177 443,70 грн. до відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА», в межах сумарного страхового ліміту по полісам страхування, встановленого Законом та Додатковим Договором, з врахуванням безумовної франшизи в розмірі 00,00 грн.

З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та майнової шкодою яка підлягає відшкодуванню страховиком яка розраховується таким чином: вартість відновлювального ремонту встановлена у Звіті №20250422/Ф Про оцінку майна - колісного транспортного засобу (КТЗ) від 28.04.2025 = 272 709,68 грн., сума майнової шкоди яка підлягає відшкодуванню страховиком ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (з врахуванням вже сплаченої суми, коефіцієнту зносу та франшизи) = 199 518,88 грн.

Отже, із відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню 272 709,68 грн. - 199 518,88 грн. = 73 190,80 грн. Така вимога базується на тому факті, що завдана матеріальна шкода у вигляді вартості відновлювального ремонту ушкодженого транспортного засобу виходить за межі ліміту відповідальності страховика, оскільки останній відшкодовує матеріальну шкоду з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Окремо представник позивача вказує на необхідності стягнення із відповідачів на користь позивача понесених судових витрат, які просить стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою суду від 23.06.2025 провадження відкрито, прийнято рішення про проведення судового розгляду у порядку загального позовного провадження з викликом учасників у підготовче засідання на 21.07.2025 року.

14.07.2025 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив ПАТ «НАСК «ОРАНТА», в якому уповноважений представник заперечує щодо задоволення пред`явлених до страховика позовних вимог. Так, представник вказує, що після отримання інформації про ДТП ним було оглянуто пошкоджений транспортний засіб потерпілої ОСОБА_2 і складено відповідний акт. Вказаний документ містить перелік пошкоджень автомобіля Тойота, який підписано потерпілою особою. Під час проведення огляду ОСОБА_2 погодилася із встановленими експертом пошкодженнями, не мала зауважень щодо проведення огляду та встановлених пошкоджень її автомобіля, про що поставила підпис в акті. Страховиком не було досягнуто згоди із потерпілим щодо суми страхового відшкодування, а тому страховиком проведено експертний висновок з визначення ВВР автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до протоколу огляду. 24.04.2025 страховиком було здійснено виплату відшкодування у розмірі 22 075 грн. 18 коп. У подальшому 03.07.2025 страховиком замовлено звіт №13-D/17/63, в якому визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.н.з. НОМЕР_1 , 40 846 грн. 90 коп. з ПДВ та 37 367 грн. 62 коп. без ПДВ.

Щодо наданого стороною позивача звіту №20250422/Ф від 28.04.2025 відповідач зауважує, що він містить зазначення інших пошкоджень, ніж ті, що були виявленні при первинному огляді автомобіля Тойота відразу після ДТП. Закон передбачає, що у разі виявлення пошкоджень, які не були зафіксовані страховиком під час первинного огляду, потерпіла особа повинна негайно проінформувати страховика про їх виявлення, про що страховиком буде складено додатковий протокол. Однак, ОСОБА_2 не надала страховику інформацію про виявлені пошкодження. Також остання відмовилася надати автомобіль для повторного огляду.

Окремо сторона відповідача зауважує на тому, що складений за результатами огляду автомобіля Тойота звіт №20250422/Ф від 28.04.2025 містить недостовірні вихідні параметри щодо пошкодженого транспортного засобу. Так, автомобіля Тойота, який був учасником ДТП 28.03.2025, є автомобілем базової моделі, а у звіті оцінювач вручну ввів дані, що такий автомобіль є моделлю преміум, що підтверджується перевіркою VIN-коду автомобіля.

Також звіт не містить обґрунтувань вартості деталей, які оцінювач вважає за необхідне замінити. При цьому, у протоколі страховика вказано, що такі деталі можна полагодити, а покриття зафарбувати, водночас оцінювач дійшов немотивованого висновку про те, що решітку радіатора слід повністю замінити, а капот автомобіля перекрити новою автоплівкою, більше того, найдорожчою.

Необґрунтованим, на переконання сторони відповідача, є стягнення із відповідача ПДВ, оскільки позивач не надала доказів проведення ремонту автомобіля у суб`єкта господарювання, який є платником ПДВ.

24.07.2025 до суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання ПАТ «НАСК «ОАРНТА» про долучення доказу - калькуляції до звіту №13-D/17/63 від 03.07.2025, яку з технічних причин не долучено до відзиву.

18.09.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем ПАТ «НАСК «ОРАНТА» скеровано клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору страхування №225126510 від 30.11.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

02.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив ОСОБА_1 , підписаний адвокатом Терещенко М.І., в якому сторона відповідача заперечує щодо пред`явлених до ОСОБА_1 вимог. Так, адвокат вказує, що акт огляду автомобіля позивача страховиком містить згадку лише про три види пошкоджень, такий акт долучено самим позивачем. Такий акт підписано позивачем, а його змістом погоджено, що страховиком виплачується потерпілій особі сума збитку з урахуванням лише тих вузлів та деталей, які зазначені у цьому акті. Водночас, долучений позивачем звіт оцінювача від 28.04.2025 містить вже інший (більший) обсяг пошкоджень автомобіля, з яким сторона відповідача не погоджується. Адвокат зауважує, що з моменту проведення первинного огляду пошкодженого автомобіля страховиком та огляду оцінювачем пройшло три тижні, за які автомобіль Тойота у пошкодженому стані проїхав понад 814 кілометрів. Відтак, існує обґрунтований сумнів у тому, що пошкодження, зафіксовані оцінювачем 28.04.2025 у звіті є саме тими, що утворилися внаслідок ДТП, яка мала місце 28.03.2025 за участю автомобіля «TESLA MODEL 3», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Окремо представник відповідача зауважує на тому, що звіт від 28.04.2025 не містить мотивів, чому пошкоджені деталі слід замінити, а не провести ремонт. У звіті зазначено, що на пошкодженому автомобілі слід здійснити заміну автоплівки на капоті, у той час як протокол огляду страховика взагалі не містить вказівки на те, що капот Тойоти пошкоджено. Вартість ПДВ стягненню із відповідачів не підлягає, оскільки позивач не надала суду докази, що нею здійснено ремонт автомобіля і вартість деталей включає ПДВ.

Підсумовуючи, представник відповідача вказує, що звіт страховика відповідає фактичним обставинам та містить чіткий перелік завданих автомобілю позивача пошкоджень, огляд транспортного засобу проведено експертом безпосередньо після ДТП, ОСОБА_2 погодилася із процедурою огляду, виявленими пошкодженнями, про що проставила власноручний підпис. Викладене у звіті страховика також спроможне з огляду й на обставини самого ДТП: ОСОБА_1 рухався заднім ходом на невеликій швидкості, дійсно зачепив автомобіль Тойота, виїжджаючи із паркувального майданчика.

Окремо адвокат просить у разі задоволення позовних вимог зобов`язати позивача повернути відповідачу ОСОБА_1 пошкоджені деталі автомобіля.

Суд зауважує, що вказаний процесуальний документ, іменований стороною відповідача як відзив, не може бути сприйнятий судом в контексті ст. 178 ЦПК України, оскільки відповідачем ОСОБА_1 пропущено строк для подачі відзиву, а причини пропуску строку, зазначені адвокатом Терещенко М.І., не є поважними. Отже, викладене у відзиві суд сприймає саме як письмові пояснення відповідача ОСОБА_1 щодо пред`явлених до нього позовних вимог. При цьому, суд не враховує долучені докази, оскільки такі подані з порушенням вимог ст. 83 ЦПК України.

Ухвалою від 06.10.2025 закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Науменко О.Г. просить зменшити розмір позовних вимог до відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» до суми 162 151 грн. 46 коп., оскільки під час розгляду справи відповідачем добровільно сплачено на рахунок позивача грошову суму у розмірі 15 292 грн. 24 коп. та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» Лінкевич О.В. заперечує щодо задоволення позовних із підстав, зазначених у відзиві.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Терещенко М.І. просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши думки учасників справи, дослідивши наявні у розпорядженні суду докази, оцінивши висловлені сторонами твердження, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У свою чергу, в силу приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

13.06.2025 адвокат Науменко О.Г., який представляє інтереси позивача, через систему «Електронний суд» звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом про стягнення з ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» різниці недоплаченого страхового відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 177 443,70 грн., із відповідача ОСОБА_1 різниці між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню страховиком (в межах страхових лімітів), у розмірі 73 190,80 грн., а також понесених позивачем судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ході розгляду справи встановлено, що 28.03.2025 приблизно о 10 год. 12 хв. за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 22-Б сталася ДТП за участю автомобілів Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала позивач ОСОБА_2 , та Tesla Model 3, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_1 , внаслідок якої автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2025 у справі №759/7344/25 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (т. 1 а.с. 18).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України (в редакції станом на 28.03.2025) шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України (у редакції станом на 28.03.2025) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Окремо слід зосередитися саме на відшкодуванні шкоди внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яким відповідно до приписів ЦК України (у редакції станом на 28.03.2025) є транспортний засіб. Так, згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Слід зауважити, що у постанові від 09.08.2023 у справі №712/9928/20 Верховний Суд виснував, що транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов`язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечує, що саме він 28.03.2025 керував транспортним засобом Tesla Model 3, д.н.з. НОМЕР_2 , та вчинив ДТП, чим завдав позивачу матеріальних збитків. Водночас, сторона відповідача (і ОСОБА_1 , і ПАТ «НАСК «ОРАНТА») не погоджується із сумою відшкодування, стягнути яку просить позивач.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі №147/66/17 (провадження №14-95цс20) зазначено, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Приписами ст. 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Зважаючи на зміст спірних правовідносин, у даному випадку підлягає застосуванню Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власниками наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто 28.03.2025 року.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону (в редакції станом на 28.03.2025) забезпечений транспортний засіб - це наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як вбачається із наявних у розпорядженні суду матеріалів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП 28.03.2025 була застрахована ПАТ «НАСК «ОРАНТА» - договір від 30.11.2024 року (т. 1 а.с. 149-151). Отже, у даному випадку звернення сторони позивача до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» є таким, що узгоджується із вимогами Закону.

Зважаючи на наведене, суд констатує, що 28.03.2025 стався страховий випадок, яким відповідно до ст. 5 Закону є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

За змістом ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власниками наземних транспортних засобів» (в редакції станом на 28.03.2025), у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з:

1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи;

2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону;

4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу;

6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.

Суд звертає увагу на те, що алгоритм дій учасників ДТП та страховика у разі настання страхового випадку визначено ст. 31-35 Закону.

Із наявних у розпорядженні суду матеріалів вбачається, 28.03.2025 сторони повідомили ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про настання страхового випадку, а 01.04.2025 потерпіла ОСОБА_2 прибула до страховика відповідача для проведення огляду пошкодженого автомобіля Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 . За результатами проведеного огляду уповноваженою особою складено акт, в якому зафіксовано, що транспортний засіб Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 , містить пошкодження спойлера бампера, решітки радіатора та захисної сітки (т. 1 а.с. 95-97). Крім того, вказаний акт містить вказівку на те, що під час ремонту можливі виявлення прихованих пошкоджень, у разі виявлення яких слід повідомити страховика, що у подальшому знайде своє відображення у складенні додаткового протоколу.

01.04.2025 ОСОБА_2 звернулася до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування (т. 1 а.с. 19).

Як вказує відповідач ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та підтверджує позивач, сторони не дійшли згоди щодо розміру страхового відшкодування, який підлягає виплаті позивачу. У той же час, 24.04.2025 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на банківські реквізити позивача здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 22 025 грн. 18 коп. (т. 1 а.с. 20). Вказаний розмір відшкодування розрахований страховиком шляхом складення калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Позивачем 28.04.2025 отримано звіт №20250422/Ф за її замовленням, яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 272 709 грн. 68 коп. (з ПДВ за винятком вартості робіт), а вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 , становить 199 518 грн. 88 коп. (т. 1 а.с. 21-40). Зі змісту вказаного висновку вбачається, що оцінювач проводив оцінку автомобіля Toyota Land Cruiser 200, д.н.з. НОМЕР_1 , якому надав статус моделі преміум.

03.07.2025 страховим ПАТ «НАСК «ОРАНТА» отримано звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу №13-D/17/63, в якому оцінювач дійшов висновку, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.н.з. НОМЕР_1 , 40 846 грн. 90 коп. з ПДВ та 37 367 грн. 62 коп. без ПДВ (т. 1 а.с. 98-112).

11.07.2025 відповідачем ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 15 292 грн. 24 коп. (т. 1 а.с. 113).

Проаналізувавши надані позивачем докази, суд погоджується із доводами відповідачів про те, що стороною позивача не доведено розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню зі страховика, та розмір збитків, які не покриваються страховою виплатою, яка підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_1 .

Фактично єдиним доказом обґрунтованості заявлених до стягнення із відповідачів сум є звіт №20250422/Ф від 28.04.2025, підготовлений ТОВ «Експертплюс». Однак, стороною відповідача доведено, а позивачем не спростовано, що вихідні параметри звіту є недостовірними. Так, оцінювач вказує, що ним проведено дослідження автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.н.з. НОМЕР_1 , моделі преміум, у той час як вказаний автомобіль є транспортним засобом базової моделі. Як стверджує відповідач ПАТ «НАСК «ОРАНТА», при перевірці (розшифровці) VІN-коду транспортного засобу вбачається, що належний ОСОБА_2 автомобіль є саме базовою моделлю.

Відтак, суд доходить висновку, що звіт №20250422/Ф від 28.04.2025, наданий стороною позивача, не є належним доказом, оскільки він не враховує параметрів автомобіля озивача, який було пошкоджено ОСОБА_1 28.03.2025 внаслідок ДТП.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

В силу положень ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Критерій допустимості доказів закріплений ст. 78 ЦПК України і передбачає, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У свою чергу, достовірними відповідно до ст. 79 ЦПК України є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Приписами ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, суд констатує, що позивачем не надано доказів, які б обґрунтовували заявлену до стягнення із відповідачів грошову суму.

У той же час, проаналізувавши пошкодження, зафіксовані фотознімками, що долучені сторонами у ході розгляду справи, суд не вважає, що розмір завданих збитків позивачу відповідає заявленій до стягненню із відповідачів сумі. Більше того, на переконання суду, сплачена ПАТ «НАСК «ОРАНТА» сума страхового відшкодування у розмірі 37 367 грн. 42 коп., встановлена як належна до виплати звітом №13-D/17/63 від 03.07.2025, є мотивованою з метою покриття завданих позивачу збитків.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду справи обставини, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 272, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позову заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Єросова