Ухвала суду № 140220332, 29.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1701/25

Провадження № 1-кс/461/5961/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

слідчої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_5 , погодженого заступником начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львів, громадянки України, українки, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у межах кримінального провадження №62023140110000573 від 26.12.2023, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.369-2 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.2 ст.332, ч.3 ст.358 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до слідчого судді Галицького районного суду зі вказаним клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 299 520 гривень, з покладенням на підозрювану ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023140110000573 від 26.12.2023, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.369-2 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.2 ст.332, ч.3 ст.358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , будучи колишньою співробітницею Львівського національного університету природокористування, маючи знайомих та друзів, які навчають в Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, розуміючи, що чоловіки військово-зобов`язані, які перебувають на навчанні у вказаному закладі на денній формі навчання, мають право на отримання відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочки від служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також, розуміючи, що строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжується та діє станом на теперішній час, маючи злочинний умисел на незаконне збагачення, вирішила організувати незаконну схему одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_6 , працівниці навчального закладу, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - викладачів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, за успішну здачу певної сесії (екзаменів, модулів), тим самим недопущення виключення певного студента із навчального закладу та збереження статусу особи яка користується правом на відстрочку.

Відповідно до статуту Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.05.2025 №720, Університет є юридичною особою публічного права, неприбутковим закладом вищої освіти державної форми власності та належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Засновником вказаного навчального закладу являється Міністерство освіти і науки України.

Так, ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, місце та спосіб), однак не пізніше 16.03.2023, залучила до своєї протиправної діяльності ОСОБА_6 , роль якої полягала в отриманні від ОСОБА_7 неправомірної вигоди готівковими коштами або шляхом перерахунку на відповідну банківську карту я винагороду за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - викладачів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, а саме за успішну здачу відповідної сесії, екзаменів певними студентами вказаних вищих навчальних закладів, за наступних обставин.

Зокрема, ОСОБА_7 , 09.10.2025 о 21:47 год., достовірно знаючи, що ОСОБА_8 являється студентом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, відправила останньому смс-повідомлення у месенджер «Viber» зі пропозицією посприяти в успішній здачі навчальної сесії (зимова сесія у період часу з 01.09.2025 по 02.02.2026), за грошові кошти в сумі 14 000 гривень, які необхідно, у випадку згоди, зарахувати на банківську карту НОМЕР_1 власником якої є ОСОБА_7 .

У свою чергу ОСОБА_8 , розуміючи, що ОСОБА_7 має вплив на посадових осіб Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, а тому може допомогти йому в успішній здачі навчальної сесії, 10.02.2026 о 08:53 год. з банківської карти НОМЕР_2 , здійснив переказ коштів в сумі 14 000 грн., на банківську карту НОМЕР_1 , про що о 08:55 год. у додатку «Viber» проінформував ОСОБА_7 , яка у свою чергу, дотримуючись заздалегідь обумовленого плану о 12:42 год. здійснила грошовий переказ із банківської карти НОМЕР_1 у сумі 24 000 гривень, з яких 12 000 гривень призначені ОСОБА_6 та третій особі (викладачу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького) за сприяння в успішній здачі ОСОБА_8 навчальної сесії (зимової сесії в період часу з 01.09.2025 по 02.02.2026), про надходження коштів яких о 12:43 год. ОСОБА_6 підтвердила ОСОБА_7 відповідним смс-повідомленням у месенджері «Viber».

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.369-2 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_7 , 09.10.2026 о 21:48 год., достовірно знаючи, що ОСОБА_9 , являється студентом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення, відправила останньому смс-повідомлення у месенджер «Viber» із пропозицією посприяти в успішній здачі навчальної сесії (зимова сесія в період часу з 01.09.2025 по 02.02.2026), за грошові кошти в сумі 15 000 гривень, які необхідно у випадку згоди зарахувати на банківську карту НОМЕР_1 власником якої є ОСОБА_7 .

У свою чергу ОСОБА_9 , розуміючи, що ОСОБА_7 має вплив на посадових осіб Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, а тому може допомогти йому в успішній здачі навчальної сесії, 10.02.2026 о 12:38 год. з банківської карти НОМЕР_3 , здійснив переказ коштів в сумі 15 050 грн., на банківську карту НОМЕР_1 , про що о 12:38 год. у додатку «Viber» проінформував ОСОБА_7 , яка у свою чергу, дотримуючись заздалегідь обумовленого плану о 12:42 год. здійснила грошовий переказ із банківської карти НОМЕР_1 в сумі 24 000 гривень, з яких 12 000 гривень призначені ОСОБА_6 та третій особі (викладачу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького) за сприяння в успішній здачі ОСОБА_8 навчальної сесії (зимової сесії в період часу з 01.09.2025 по 02.02.2026), про надходження коштів яких о 12:43 год. ОСОБА_6 підтвердила ОСОБА_7 відповідним смс-повідомленням у месенджері «Viber».

Таким чином ОСОБА_6 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.369-2 КК України.

29 вересня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Враховуючи вищевикладене, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.369-2 КК України.

ОСОБА_6 підозрюється у вчинені нетяжкого кримінального правопорушення, за яке кримінальним законом передбачене покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

На теперішній час, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 , необхідно обрати щодо останньої запобіжний захід у вигляді застави, з огляду на ризики, що дали підстави для звернення до суду із даним клопотанням.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що:

- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні корупційного кримінального правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винуватою, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

- вік та стан здоров`я підозрюваної дозволяє обрання їй запобіжного заходу у вигляді застави;

Оцінюючи особу підозрюваної та обставини вчиненні інкримінованих останній кримінальних правопорушень, в яких вона підозрюється та їх тяжкість, орган досудового розслідування приходить до переконання в тому, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави. Разом з цим враховуючи вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, наявність обґрунтованої підозри, є підстави вважати, про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Досліджуючи майновий стан підозрюваної, встановлено, що в період часу з 25.02.2022 - 12.06.2026 ОСОБА_6 отримала 505 002 гривні заробітньої плати.

Окрім цього, станом на 22.09.2026 ОСОБА_6 є власницею земельної ділянки з кадастровим номером №4622710200:06:000:0501, площа якої становить 0.0662 га.

Окрім цього, просить суд врахувати, що вказана корупційна діяльність була спрямована для отримання ОСОБА_6 прибутку, який вона і отримала. Також на стадії досудового розслідування встановлено що ОСОБА_6 на банківський рахунок скидували кошти й інші студенти Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, та вказані факти на теперішній час досліджуються.

Враховуючи наведене, відносно підозрюваної ОСОБА_6 просить застосувати заставу у розмірі дев`яносто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки застава у розмірі двадцять розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків. Саме такий розмір застави та покладення вказаних вище обов`язків, на думку органу досудового розслідування, забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_6 обов`язків, передбачених КПК України, належну процесуальну поведінку та зможе запобігти спробам останньої ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі території України.

На підставі викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового провадження, просить клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні уточнив прохальну частину клопотання та просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з підстав, наведених у клопотанні.

Підозрювана ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, вважає підозру в інкримінованому правопорушенні необґрунтованою, а ризики недоведеними. У разі обрання слідчою суддею запобіжного заходу, просила обрати особисте зобов`язання, оскільки розмір застави, про який просить слідчий, є завідомо непомірним для неї, адже її офіційний дохід становить близько 8000,00 грн. Також просила слідчу суддю врахувати стан її здоров`я, а саме те, що у неї цукровий діабет 2 типу.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до такого висновку.

Слідча суддя встановила, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023140110000573 від 26.12.2023, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.369-2 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч.2 ст.332, ч.3 ст.358 КК України.

29 вересня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом обшуку місця проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_2 від 01.04.2026;

- протоколом огляду речей та предметів від 07.04.2026;

- протоколом обшуку місця проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 від 27.04.2026;

- двома протоколами огляду речей та предметів від 25.09.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до положень чинного КПК, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.

На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.

Так, згідно з позицією, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Щодо рівня ймовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.

За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.

У цьому випадку, з`ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти до висновку, що ОСОБА_6 може бути причетною до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчій судді на цій стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують орган досудового розслідування, є ймовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Отже, у цьому випадку оголошена ОСОБА_6 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.

Таким чином, слідча суддя вважає, що наведені слідчим, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.

Водночас, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_6 , слідча суддя враховує: особу підозрюваної; наявність офіційно зареєстрованого місця проживання; відсутність даних про притягнення до кримінальної відповідальності; мету застосування запобіжного заходу, а також положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

1) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування підозрюваної ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та/або суду.

Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні корупційного злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної до втечі. Окрім цього, тяжкість інкримінованих правопорушень та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого до втечі. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Слід констатувати, що у зв?язку з безпрецедентною військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-1X. У подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжується і дотепер. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, у ОСОБА_6 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об?єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку підозрюваної.

2) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення, перевіряється можлива причетність ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , а також співробітників вищих навчальних закладів: Львівського національного університету природокористування (код згідно з ЄДРПОУ 00493735) та Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (код згідно з ЄДРПОУ 00492990) до вчинення вказаного злочину), оскільки підозрювана здійснювала корупційні дії пов`язані із студентами та викладачами вищих навчальних закладів: Львівського національного університету природокористування та Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, при цьому ОСОБА_6 , раніше була працівницею Львівського національного університету природокористування, а зараз є діючою працівницею Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, та відповідно має знайомих посадових осіб вказаних ВНЗ, а тому зможе вплинути на посадових осіб вказаних ВНЗ, з метою знищення/спотворення інформації, та/або документів, що мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.

3) неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , підозрювану ОСОБА_7 , експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.

Так, ОСОБА_6 інкримінується отримання неправомірної вигоди для себе та третьої особи від студентів вищих навчальних закладів, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (викладачів ВНЗ), а саме з метою успішної здачі відповідними студентами сесії, які ще на даному етапі органом досудового розслідування не допитані.

Також, про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно неї.

4) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана вчинила корупційний злочин з корисливих мотивів, незаконно отримуючи за це кошти, будучи при цьому працевлаштованою та маючи офіційні доходи, що у свою чергу дає підстави вважати, що підозрювана може знову вчинити новий злочин.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідча суддя вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання чи порука.

Оцінюючи потреби досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідча суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.

Окрім того, слід зазначити, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст.182 КПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

При визначенні розміру застави слідча суддя враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу, забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Беручи до уваги відомості про особу підозрюваної, її майновий стан, особливості життєдіяльності, те, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваній, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, слідча суддя вважає за можливе визначити розмір застави - 20 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що у цьому випадку буде пропорційним щодо його особи, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі внесення такої застави, буде достатнім стримуючим фактором, який зможе запобігти вказаним ризикам та не є завідомо непомірним для підозрюваної з урахуванням викладеного вище.

Окрім того, слід зазначити, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідча суддя не встановила. При цьому, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваної на хід досудового розслідування, у разі внесення застави необхідним є покладання на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За наведених вище обставин, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 196, 309 КПК України, слідча суддя -

У Х В А Л И Л А :

1. Клопотання задовольнити.

2. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 гривень.

3. Покласти на підозрювану ОСОБА_6 терміном на 2 місяці, тобто до 29 листопада 2026 року включно, такі обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №62023140110000573 від 26.12.2023, зокрема із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , працівниками та студентами Львівського національного університету природокористування (код згідно з ЄДРПОУ 00493735) та Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (код згідно з ЄДРПОУ 00492990), підозрюваною ОСОБА_7 та іншими учасниками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62023140110000573 від 26.12.2023.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст цієї ухвали складений та проголошений 30.09.2026 о 09:15 год.

Слідча суддя ОСОБА_10