Рішення № 140219555, 30.09.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/913/26

Провадження № 2/349/738/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу №349/913/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 847,20 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що 02 грудня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 укладений в електронній формі кредитний договір №518012-КС-001, за умовами якого позичальнику надано строковий в кредит в сумі 12 000,00 грн, зі сплатою відсотків та комісії за надання кредиту.

25 лютого 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду до цього договору за умовами якої позичальнику додатково надані кредитні кошти в сумі 12 000,00 грн.

16 травня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 за якою внесено зміни у п.1 Договору та визначено термін дії договору до 17 квітня 2026 року.

08 серпня 2025 року між сторонами укладено дадаткову угоду №3 до цього договору, якою термін дії договору визначено до 23 січня 2026 року.

Зазначає, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

Відповідачка зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 17 847,20 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 430,44 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 6 416,76 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 не подала відзив на позов.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін. Також задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» документів, що становлять банківську таємницю.

Ухвалою Рогатинського районного суду від 23 липня 2026 року в АТ КБ «ПриватБанк» витребувано додаткові документи, що становлять банківську таємницю.

10 липня 2026 року, 18 серпня 2026 року АТ КБ « ПриватБанк» надано суду витребувану інформацію.

Представник позивача Кіріченко В.В. у судове засідання не з`явилася, просила розгляд справи проводити за її відсутності, про що зазначила у позовній заяві.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2893522 від 17 червня 2026 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася в судове засідання, судові повістки повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася повторно, відзиву на позовну заяву не подала, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223,280 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

02 грудня 2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 518012-КС-001, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором UA-1989, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 42-51).

При укладенні кредитного договору ОСОБА_1 було пройдено ідентифікацію, що підтверджується формою послідовності дій відповідачки.

Згідно кредитного договору №518012-КС-001 від 02 грудня 2024 року, сторони погодили наступні умови кредитування: розмір наданого кредиту 12 000,00 грн, строк на який надається кредит - 16 тижнів; процентна ставка фіксована - 1% вдень (стандартна), комісія за надання кредиту - 2400,00 грн, термін дії договору - до 24 березня 2025 року.

25 лютого 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору№518012-КС-001 від 02 грудня 2024 року. За умовами додаткової угоди кредит збільшується на 12 000,00 грн., комісія за надання додаткової суми кредиту - 2400,00 грн., денна процентна ставка 0,82%, строк дії договору - до 12 серпня 2025 року. Додаткову угоду підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8471.

15 травня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №518012-КС-001 від 02 грудня 2024 за умовами якої строк дії договору - до 17 квітня 2026 року. Додаткова угода підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0148.

08 серпня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору №518012-КС-001 від 02 грудня 2024 за умовами якої строк дії договору - до 23 січня 2026 року. Додаткова угода підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6290.

Видача кредитних коштів в сумі 12 000,00 грн. 02 грудня 2024 року і 25 лютого 2025 року підтверджується повідомленнями ТОВ «ПрофітГід», а також виписками по картковому рахунку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , які надані АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвал про витребування доказів.

Отже, ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором №518012-КС-001 від 02 грудня 2024 року виконало в повному обсязі згідно умов договору.

За розрахунком заборгованості та довідки про стан заборгованості за кредитним договором №518012-КС-001 від 02 грудня 2024 року встановлено, що всього видано кредиту 24 000,00 грн., нараховано відсотків 36 779,21 грн., нараховано комісій 4800,00 грн., нараховано відсотків за 625 ЦК України - 12 000,00 грн. Сплачено позичальником ОСОБА_1 59 732,01 грн., які зараховано на погашення кредиту в сумі 12 569,56 грн, 30 362,45 грн. на погашення відсотків, 4800,00 грн. на погашення комісій, 12 000, 00 грн. на погашення відсотків за ст.625 ЦК України.

Заборгованість ОСОБА_1 станом на 07 травня 2026 року за кредитним договором становить 17 847,20 грн, з яких: основний борг - 11430,44 грн, відсотки - 6 416,76 грн.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

За ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 правовідносин у зв`язку з укладенням кредитного договору №518012-КС-001 від 02 грудня 2024 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, який вважається укладеним у письмовій формі, а також перерахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .

З розрахунку заборгованості за кредитним договором судом встановлено, що відповідачкою здійснювалося погашення тіла кредиту, відсотків, комісії за надання кредитних коштів.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Однак пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

Відповідно до умов договору, додаткових угод до цього договору кредит надано з 02 грудня 2024 року по 23 січня 2026 року, денна процентна ставка не первищувала 1 % за кожен день користування кредитом.

Щодо нарахованих позивачем відсотків в порядку, визначеному ст.625 ЦК України.

За ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, після настання строку повернення позики позикодавець має право на стягнення з позичальника сум, передбачених положенням частини 2 статті 625 ЦК України, оскільки проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Нарахування позивачем відсотків в порядку ст.625 ЦК Українив межах строку кредитування є неправомірним.

Крім того, відповідно до п.18 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З розрахунку заборгованості встановлено, що 12 000,00 грн., сплачених відповідачкою, зараховано на погашення заборгованості за відсотками, визначеними ст.625 ЦК України, що є неправомірним, тому ці кошти суд самостійно зараховує в рахунок погашення заборгованості за відсотками в сумі 6 416,76 грн, та 5583,24 грн. (12000,00 - 6 416,76 =5583,24) в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 518012-КС-001 від 02 грудня 2024 року становить 5847,20 грн. (11 430,44 - 5583,24= 5847,20) за тілом кредиту.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено з застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №17425 від 04 червня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 32,76 % ( 5847,20 грн х 100% :17847,20 грн ), тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 872,20 грн. судового збору ( 2 662,40 грн х 32,76 % ).

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №518012-КС-001 від 02 грудня 2024 року в розмірі 5847,20 грн за тілом кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати в розмірі 872,20грнсудового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411 м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 30 вересня 2026 року.

Суддя О.О.Гаврилюк