Ухвала суду № 140219407, 30.09.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/2269/26

Номер провадження: 1-кс/343/371/26

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

30 вересня 2026 року м. Долина

Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в режимі відеоконференції з прокурором клопотання слідчого СВ віділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, яке внесене 18.06.2026 в ЄРДР за № 62026140140000788, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Долина, жителя АДРЕСА_1 , який проходив військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України на посаді тимчасово виконуючого обов`язки швеця ремонтної майстерні речового майна господарського взводу роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, раніше несудимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю: слідчого СВ віділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області - ОСОБА_5 ,

прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

слідчий слідчого відділення відділення поліції № 1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 01.04.2026 ОСОБА_4 , відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», призвано на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 91 від 30.03.2026 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки швеця ремонтної майстерні речового майна господарчого взводу роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини.

Проходячи військову службу в Збройних Силах України солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні з 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб на всій території України, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Однак, солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, діючи з прямим умислом, а саме, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 01.04.2026 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно, без поважних причин перебував поза його розташуванням, цим самим проводив час на власний розсуд не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків до 28.08.2026, у зв`язку з чим підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Указана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.06.2026, наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 11.04.2026 № 297, актом службового розслідування від 11.04.2026 та додатками, рапортом т.в.о. командира роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріальної частини забезпечення В/Ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом затримання ОСОБА_4 від 28.09.2026, повідомленням про підозру у вчиненні злочину ОСОБА_4 від 28.09.2026, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 28.09.2026.

Підозрюваний ОСОБА_4 неодружений, офіційно ніде не працює, на утримані нікого не має, за місцем проходження служби характеризується у більшості негативно.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років; перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, яким відомі факти його незаконного перебування за місцем проживання, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно них насильницьких дій; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як шляхом самокалічення або симулювання хвороби, так і шляхом підроблення документів або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

ОСОБА_4 31.08.2026 о 17:00 годин повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (а.п. 14-16), а 28.09.2026 о 10:30 годин він був затриманий на підставі абз. 6 (10) ч. 1 ст. 615 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.п. 18-19).

Копія клопотання та матеріалів про застосування запобіжного заходу отримана ОСОБА_4 28.09.2026 о 13:50, про що свідчить долучена розписка.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_5 , який входить до групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування, підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Прокурор, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання підтримав, зазначив, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , обгрунтував наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зіславшись на викладені в клопотанні обставини, та положення ч. 8 ст 176 КПК України.

Підозрюваний не заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак просив визначити заставу, вказавши, що проходить військову службу з 2022 року, куди пішов добровільно. Однак, стан його здоров`я незадовільний, тому при переведенні його до іншої військової частини, яка знаходились на передовій лінії фронту, де відсутнє забезпечення ліків, без яких він не може обходитись, він самовільно залишив військову частину. До правоохоронних органів з`явився самостійно.

Захисник підозрюваного вказав, що вважає клопотання необгрунтованим, а наведені ризики не підтверджені жодними доказами. Надав копії медичних документів, які свідчать, що ОСОБА_4 дійсно був призваний у ЗСУ в 2022 році, має ряд захворювань, які підтверджені як висновком ВЛК, так і виписками з медичних карток, які свідчать про регулярні обстеження, призначення ліків лікарями військової частини, неодноразове амбулаторне та стаціонарне лікування його підзахисного під час проходження ним військової служби. Якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив, враховуючи стан здоров`я підозрюваного, його матеріальне становище, визначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Розділ ІІ Кримінально процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити зазначені дії (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру; особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Згідно з даними витягу з ЄРДР, досудове слідство у кримінальному провадженні № 62026140140000788 розпочате 18.06.2026 (а.п. 5). ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою останнього про його отримання 31.08.2026 о 17:00 год (а.п. 14-16).

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, перевіряючи обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на її обґрунтованість, підтверджується долученими до матеріалів клопотання копіями рапорта т.в.о. командира роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріальної частини забезпечення В/Ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 , витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 » від 11.04.2026 № 297, акта службового розслідування від 11.04.2026, протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 28.09.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Стосовно ризиків кримінального провадження слідчий суддя вважає за потрібне зазначити таке.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як зазначив слідчий в поданому клопотанні, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

Слідчий суддя бере до уваги той факт, що ризик переховування від органів досудового розслідування і можливе ув`язнення в майбутньому у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. А відтак ризик втечі для нього може бути менш небезпечним, ніж призначене покарання і його відбування, а тому існує ризик, пердбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, яким відомі факти його незаконного перебування за місцем проживання, що підтверджує факт його самовільного залишення військової частини та проведення часу на власний розсуд, йому відомі їх дані, місце проживання, що фактично створює умови для здійснення впливу на таких, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій, або ж шляхом вмовлянь, викликання жалю.

Ризик незаконного впливу вказаних осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, розуміючи ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини.

Слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує вік підозрюваного, стан здоров`я, майновий стан, його особу, те, що він не має стійких соціальних зв`язків, проходив військову службу з 2022 року. Водночас слідчий суддя не може взяти до уваги характеристику підозрюваного, на яку посилаться орган досудового розслідування, оскільки останній навіть не встановив період та місця проходження служби ОСОБА_4 , вказуючи, що він призваний на службу 01.04.2026 та 01.04.2026 залишив військову частину, однак самого наказу про призов на військову службу до клопотання не долучає, зазначаючи, як характеристику останнього його поведінку, виходячи з одного дня служби, а не чотирьох років.

Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя врахову, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких встановлено під час досудового розслідування, доведені в судовому засіданні. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, слідчим суддею на даному етапі не встановлено.

При цьому, згідно із абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Так, Указом Президента України №64/20211 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжує діяти на даний час.

Разом з тим, рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 24 червня 2026 року № 4-р(ІІ)/2026 у справі № 3-50/2025(102/25) було визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, встановивши, що частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У даному рішенні Конституційний Суд України наголосив, що стосовно кожного військовослужбовця, якого підозрюють чи обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, та стосовно якого обирають запобіжний захід, мають бути індивідуально оцінені обставини й ризики, передбачені Кодексом.

З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою вважає за необхідне визначити такому розмір застави в порядку, встановленому ч. 3 ст. 183 КПК України.

Зокрема, частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених Кодексом.

Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 вказаної статті Кодексу визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому в рішенні у справі «Хрістова проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що національні суди повинні приводити достатні аргументи, щоб виправдати суму встановленої застави та що серйозність обвинувачення не тільки не може бути єдиним фактором, що обґрунтовує розмір застави, вона не може бути вирішальним фактором.

Зважаючи на викладене вище, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, із врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного, враховуючи його майновий та сімейний стан, його процесуальну поведінку, стан його здоров`я, тривалість проходження військової служби, приходжу до висновку, що слід визначити йому заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становитиме 83200 гривень. Визначаючи вказаний розмір застави слідчий суддя вважає, що такий зможе бути внесений підозрюваним ОСОБА_4 або заставодавцем та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам описаним вище та може належним чином забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також вважає за необхідне у разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 застави, покласти на нього обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою;

- не відлучатись за межі військової частини № НОМЕР_2 без дозволу командира військової частини № НОМЕР_2 та без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- у разі звільнення з військової служби, не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби;

- утримуватися від спілкування зі свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що з урахуванням змісту п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року №1153/2008, перебування військовослужбовця під заставою не звільняє його від обов`язків проходження військової служби.

На підставі викладеного, ст. 176-178, 179, 183, 184, 193, 194, 197, 198 КПК України, керуючись ст. 196, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано- Франківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 18.06.2026 в ЄРДР за № 62026140140000788, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 10 години 30 хвилин 28 вересня 2026 року.

Строк дії ухвали про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 закінчується о 10 годині 30 хвилин 26 листопада 2026 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати в УВП №12 м. Івано-Франківськ.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 83200,00 (вісімдесят три тисячі двісті) гривень, що становить 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано - Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали до 26 листопада 2026 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою;

- не відлучатись за межі військової частини № НОМЕР_2 без дозволу командира військової частини № НОМЕР_2 та без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- у разі звільнення з військової служби, не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби;

- утримуватися від спілкування зі свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Івано - Франківська установа виконання покарань № 12», м. Івано - Франківськ.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону - ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка утримується під вартою, - з дня її вручення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1