Рішення № 140218063, 29.09.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 205/6002/26

Провадження № 2/0203/3728/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Шовкопляса М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач засобами поштового зв`язку вперше подав до Новокодацького районного суду міста Дніпра цю заяву, пред`являючи позов до ОСОБА_1 на предмет стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором в розмірі 100 724,16 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 11 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір № 0960371628, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000 грн., в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Кредит наданий для власних потреб. Розмір кредиту (траншу) 11 000 грн. Строк користування кредитом (траншем) 30 днів. Пропозиція (оферта) на отримання траншу згідно заявки-анкети № 2628609956 від 11 березня 2020 року в рамках договору про надання позики № 0960371628 від 11 жовтня 2019 року підписано позичальником 11 жовтня 2019 року одноразовим ідентифікатором.

14 липня 2021 року було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0960371628.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0960371628.

Свої зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконує, у зв`язку із чим утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 0960371628 від 11 жовтня 2019 року в розмірі 188 119,16 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в розмірі 11 000 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 177 119,16 грн..

Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вищевказаним договором в загальному розмірі 100 724,16 грн., а також судові витрати, що складаються зі сплати судового збору за пред`явлення цього позову в розмірі 3 328 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.

Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв.

У зв`язку з відсутністю поштового обігу з м. Маріуполь Донецької області, де зареєстрований відповідач, і яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, виклик відповідача в судове засідання здійснено шляхом розміщено на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про виклик до суду.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 17 серпня 2026 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та з потребою у витребуванні доказів від АТ «ПУМБ» вимоги якої виконано 08 вересня 2026 року.

У судове засідання не з`явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача, який в позові клопотав про розгляд справи за його відсутності, а також у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, що з`ясуванню обставин не перешкоджає.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами із задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір № 0960371628, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000 грн., в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами (а.с. 7-9 зворот).

Відповідно до умов пропозиції надання та акцепт оферти від 11 березня 2020 року на отримання 15 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628609956 від 11 березня 2020 року в рамках договору про надання позики № 0960371628 від 11 жовтня 2019 року (оферта): розмір кредиту (траншу) 11 000 грн.; строк користування кредитом (траншем) 30 днів; строк дії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0960371628 від 11 жовтня 2019 року 3 роки; відсоткова ставка 1,225% за один день користування кредитом; річна відсоткова ставка 447,125%; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 4 043 грн.; реальна річна процента ставка за кредитом (траншем) становить 447,125% (а.с. 10, 10 зворот, 11).

Перерахування позивачем на користь відповідача кредитних коштів в розмірі 11 000 грн. підтверджується квитанцією iPay.ua № 11245_25708142135 від 08 липня 2025 року із зазначенням № транзакції 50711216, дата виконання операції 11 березня 2020 року, номер картки № НОМЕР_1 . Зазначене підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту (траншу) № 0960371628 від 11 жовтня 2019 року (а.с. 21 зворот, 22).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №0960371628 від 11 жовтня 2019 року відповідач станом на 10 січня 2023 року має заборгованість у загальному розмірі 110 724,16 грн., що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 11 000 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 89 724,16 грн. (а.с. 22 зворот-29).

08 вересня 2026 року на виконання ухвали суду від 17 серпня 2026 року про витребування доказів АТ «ПУМБ» письмово повідомлено про те, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком було випущено банківську платіжну картку № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ). Додано виписку по рахунку по даній картці за період з 11 жовтня 2019 року по 08 серпня 2024 року, з якого вбачається, що 11 березня 2020 року на вказану картку відбулося зарахування коштів у сумі 11 000 грн. (а.с. 99-117).

Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).

Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, відповідач уклав із ТОВ «ІНФІНАНС» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

14 липня 2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт-Капітал» укладено договір факторингу №14-07/21, за якими ТОВ «ІНФІНАНС» на підставі Реєстру боржників від 14 липня 2021 року відступило ТОВ «Вердикт-Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 0960371628 від 11 жовтня 2019 року, що зокрема підтверджується витягом із Реєстру боржників до договору факторингу № 14-07/21 від 14 липня 2021 року (а.с.30-34, 34 зворот-41, 42).

На виконання вказаного договору ТОВ «ІНФІНАНС» передало, а ТОВ «Вердикт-Капітал» прийняло Реєстр боржників в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу №14-07/21 від 14 липня 2021 року, від кредитора до нового кредитора ТОВ «Вердикт-Капітал» перейшли права вимоги заборгованості від боржників і дане товариство стало кредитором відносно боржників стосовно заборгованостей, що підтверджується даними акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором відступлення прав вимоги №14-07/21 від 14 липня 2021 року (а.с.39).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт-Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги №10-01/2023, за якими ТОВ «Вердикт-Капітал» на підставі Реєстру боржників від 10 січня 2023 року відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 4997678 від 22 червня 2021 року, що зокрема підтверджується витягом із Реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року (а.с.43-48, 48 зворот-57, 58).

Згідно витягу з реєстру боржників, відповідно до якого право вимоги до відповідача, яке виникло за договором № 0960371628 від 11 жовтня 2019 року, перейшло до позивача, де боржником зазначений ОСОБА_1 , у сумі 100 724,16 грн., яка складається з: 11 000 грн. сума виданого кредиту; та 89 724,16 грн. заборгованість по відсоткам (а.с.58).

На виконання вказаного договору ТОВ «Вердикт-Капітал» передало, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло Реєстр боржників в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, від кредитора до нового кредитора ТОВ «Коллект Центр» перейшли права вимоги заборгованості від боржників і дане товариство стало кредитором відносно боржників стосовно заборгованостей, що підтверджується даними акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Крім того, Закон України «Про споживче кредитування» надає право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Так, згідно з приписами частини другої статті 8 названого Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Пунктом 10 частини 1 статті 12 цього вказаного Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.

Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування», визначено, що договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (частина друга статті615 ЦК України). Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустилася порушення умов договорів щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за нею утворилася зазначена заборгованість.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 100 724,16 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 01 липня 2024 року уклав із Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого адвоката Бурдюг Тетяни Вікторівни договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 відповідно до умов якого вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, яка є невід`ємними додатками до договору та сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги (а.с. 64-66).

Згідно заявки на надання правової допомоги №1553 від 01 грудня 2025 року та витягу акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31 грудня 2025 року, що є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Коллект Центр» наступні юридичні послуги: надання усної консультації з вивченням документів (2 години) 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі в суд (3 години) 18 000 грн., письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) (фіксована) 3 000 грн. (а.с. 70,71).

Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, а також враховуючи, що представник позивача жодного разу не приймала участі в судовому засіданні, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за договором № 0960371628 від 11 жовтня 2019 року в розмірі 100 724,16 грн. (сто тисяч сімсот двадцять чотири гривні 16 коп.), що складається із заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в розмірі 11 000 грн. та заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 89 724,16 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 3 328 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а всього 6 328 грн. (шість тисяч триста двадцять вісім гривень).

Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 29 вересня 2026 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко