Ухвала суду № 140217057, 26.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/33994/26

Провадження № 1-кс/127/12962/26

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020000000759 внесеного до ЄРДР 08.07.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в Туркменістані, громадянин Туркменістану, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020000000759 від 08.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24.02.2022, та введенням в Україні воєнного стану, порядок в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх перебування на території України, а також виїзду за межі України визначається вимогами законодавства України.

Відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства користуються на території України правами і свободами, передбаченими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, та зобов`язані дотримуватися Конституції і законів України, зокрема законодавства у сфері державного кордону, міграції та правового статусу іноземців. Іноземці та особи без громадянства вважаються такими, що перебувають на території України на законних підставах, якщо вони в установленому законодавством або міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та мають відповідні законні підстави для тимчасового перебування, тимчасового або постійного проживання на її території. Іноземці та особи без громадянства можуть в`їжджати в Україну за дійсним паспортним документом, а у випадках, установлених законом або міжнародними договорами України, за наявності відповідної візи. Перетин державного кордону здійснюється через установлені пункти пропуску через державний кордон після проходження передбачених законодавством видів контролю та виконання законних вимог уповноважених службових осіб органів охорони державного кордону.

При цьому, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, є особами, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом. Така посвідка посвідчує особу іноземця або особи без громадянства та підтверджує законні підстави для їх тимчасового проживання на території України протягом строку її дії, однак сама по собі не скасовує встановлених законодавством вимог щодо законності в`їзду, перебування та виїзду за межі України.

Водночас, порядок пропуску через державний кордон іноземців та осіб без громадянства передбачає здійснення уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України, перевірки документів та наявності законних підстав для перетинання державного кордону. У разі встановлення передбачених законом обставин в`їзд іноземця або особи без громадянства в Україну може бути не дозволений, зокрема у випадках подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів, використання недійсного чи підробленого паспортного документа або візи, порушення правил перетинання державного кордону чи невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони державного кордону.

Так, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді начальника відділу Державного підприємства «Документ», діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з працівниками Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , організувала та забезпечила вчинення комплексу дій, спрямованих на незаконне переправлення через державний кордон України іноземних громадян, шляхом створення для них штучних підстав для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, за наступних обставин.

Зокрема, ОСОБА_7 , використовуючи своє службове становище та наявні зв`язки з іншими учасниками зазначеної протиправної діяльності, забезпечувала оформлення іноземним громадянам посвідки на тимчасове проживання в Україні шляхом створення формальних підстав для їх отримання, у тому числі через фіктивне працевлаштування у фізичних осіб підприємців, без фактичного виконання відповідними іноземцями трудових обов`язків.

У подальшому отримані таким способом посвідки використовувалися іноземними громадянами як документ, що створював формальну підставу для їх виїзду за межі України, у тому числі в напрямку Республіки Молдова.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , в кінці жовтня 2025 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, під час особистої зустрічі із ОСОБА_12 повідомила останньому про можливість оформлення громадянину Азербайджану ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідки на тимчасове проживання в Україні шляхом створення штучної підстави у вигляді його фіктивного працевлаштування та визначила вартість зазначених послуг у сумі 33000 гривень.

Крім того, ОСОБА_7 , діючи відповідно до заздалегідь визначеного нею злочинного плану, обумовила необхідність виконання низки дій та оформлення документів, необхідних для подальшого отримання іноземцем посвідки на тимчасове проживання в Україні, а саме: здійснення перекладу документів, необхідних для подання до відповідних державних органів; отримання дозволу на застосування праці іноземця; перевірку строку законного перебування іноземця на території України, у тому числі встановлення наявності або відсутності прострочення такого строку; реєстрацію місця проживання на території України та підготовку інших необхідних документів.

Вважаючи зазначені дії ОСОБА_7 такими, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_12 31.10.2025 звернувся до правоохоронного органу та надалі діяв під контролем його працівників.

На виконання домовленостей щодо оформлення ОСОБА_13 посвідки на тимчасове проживання, ОСОБА_14 , який займався пошуком фізичних осіб підприємців для створення формальних підстав працевлаштування іноземних громадян, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , надав ОСОБА_12 реквізити карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у ПрАТ КБ «ПриватБанк», на який останній, діючи під контролем працівників правоохоронного органу, перерахував грошові кошти у сумі 33000 гривень.

У подальшому, 01.04.2026, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи відповідно до вказівок ОСОБА_7 , зустрілися з ОСОБА_10 неподалік Вінницького обласного центру зайнятості за адресою: м. Вінниця, вул. Стрілецька, 3-А, де обговорили питання оформлення документів, необхідних для працевлаштування ОСОБА_13 та подальшого отримання ним посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Як наслідок, 02.04.2026, ОСОБА_13 отримав дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №069058, виданий Вінницьким обласним центром зайнятості, із зазначенням посади кур`єр та роботодавця ОСОБА_15 .

Після цього, 11.04.2026 ОСОБА_12 , діючи відповідно до вказівок ОСОБА_7 та під контролем працівників правоохоронного органу, зустрівся з ОСОБА_10 , а також працівниками відділу №1 у м. Вінниця УДМС у Вінницькій області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , де під час зазначеної зустрічі узгодили із ОСОБА_12 сплату ОСОБА_13 грошових коштів за вирішення питання щодо прострочення строку його перебування на території України, без необхідності виїзду за межі України.

На виконання зазначених домовленостей ОСОБА_12 , діючи під контролем працівників правоохоронного органу, передав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 2000 гривень.

У подальшому, ОСОБА_14 , діючи відповідно до попередніх домовленостей, направив ОСОБА_12 та ОСОБА_15 до Вінницької міської ради з метою вирішення питання щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_13 , що було необхідним для подальшого оформлення йому посвідки на тимчасове проживання.

Як наслідок, 13.04.2026 ОСОБА_12 , перебуваючи неподалік Вінницької міської ради за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59, та діючи під контролем працівників правоохоронного органу, передав ОСОБА_16 грошові кошти у сумі 3500 гривень за вирішення питання щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_13 .

У подальшому, 07.05.2026, ОСОБА_12 , перебуваючи у приміщенні Державного підприємства «Документ» за адресою: м. Вінниця, вул. Коцюбинського, буд. 4, та діючи під контролем працівників правоохоронного органу, отримав від ОСОБА_7 посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_2 від 30.04.2026, оформлену на ім`я ОСОБА_13 , строком дії 6 місяців та за сприяння в оформленні зазначеної посвідки, ОСОБА_12 передав з рук в руки ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 10 000 гривень.

Крім того, 08.05.2026 ОСОБА_12 , на виконання попередньої домовленості щодо сприяння в оформленні ОСОБА_13 посвідки на тимчасове проживання в Україні, перебуваючи у відділі № 1 у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Івана Миколайчука, 19, отримав від ОСОБА_8 рахунок на оплату двох офісних стільців загальною вартістю 12798 гривень, який надалі, діючи під контролем працівників правоохоронного органу, оплатив.

Також, 11.05.2026 ОСОБА_12 , перебуваючи неподалік автозаправної станції «БРСМ» у м. Вінниці, вул. Хмельницьке шосе, 114-І на виконання попередньої домовленості щодо сприяння в оформленні ОСОБА_13 посвідки на тимчасове проживання в Україні та діючи під контролем працівників правоохоронного органу, передав ОСОБА_17 грошові кошти у сумі 12000 гривень.

У результаті вчинення зазначених вище дій, 28.05.2026 ОСОБА_13 , використовуючи оформлену на його ім`я посвідку на тимчасове проживання в Україні як документ, що створював формальну підставу для виїзду за межі України, перетнув державний кордон України в напрямку Республіки Молдова, після чого повернувся на територію України.

Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи свої кримінально-протиправні діяння, діючи умисно, з корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , 07.05.2026, на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_12 щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, шляхом створення штучної підстави у вигляді фіктивного працевлаштування громадянину Республіки Молодови ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала від ОСОБА_12 , який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, з рук в руки грошові кошти у сумі 33000 гривень.

Також, ОСОБА_7 , під час зустрічі з ОСОБА_12 , знову ж таки обумовила необхідність виконання низки дій та оформлення документів, необхідних для подальшого отримання іноземцем посвідки на тимчасове проживання в Україні, а саме: здійснення перекладу документів, необхідних для подання до відповідних державних органів; отримання дозволу на застосування праці іноземця; перевірку строку законного перебування іноземця на території України, у тому числі встановлення наявності або відсутності прострочення такого строку; реєстрацію місця проживання на території України та підготовку інших необхідних документів.

У подальшому, 25.06.2026, ОСОБА_12 , зібравши необхідні документи, що стосувалися ОСОБА_19 , на вимогу ОСОБА_7 передав їх останній. У свою чергу, ОСОБА_7 поштовим відправленням направила зазначені документи ОСОБА_17 , який у подальшому зустрівся з ОСОБА_10 , щодо вирішення питання оформлення документів, необхідних для працевлаштування ОСОБА_20 .

Як наслідок, 22.07.2026, ОСОБА_21 отримав дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №041671, виданий Київським обласним центром зайнятості, із зазначенням посади кухар та роботодавця ФОП

ОСОБА_22 подальшому, 10.08.2026, ОСОБА_21 , який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, на вимогу ОСОБА_7 , передав останній з рук в руки грошові кошти в сумі 1400 гривень за виготовлення бланків «Зобов`язання», що є необхідним для вирішення питання виготовлення посвідки на тимчасове проживання на території України ОСОБА_23 .

Після цього, 11.08.2026 ОСОБА_21 за вказівкою ОСОБА_7 , звернувся до начальника відділу №1 у м. Вінниці УДМС у Вінницькій області ОСОБА_9 та його співробітника ОСОБА_8 , яким подав повний пакет документів, необхідних для видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні.

На виконання раніше досягнутої домовленості, 26.08.2026 ОСОБА_12 , перебуваючи у приміщенні Державного підприємства «Документ» за адресою: м. Вінниця, вул. Коцюбинського, буд. 4, та діючи під контролем працівників правоохоронного органу, передав ОСОБА_7 з рук в руки грошові кошти в сумі 10000 гривень за сприяння в оформленні посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_20 .

Цього ж дня ОСОБА_12 , перебуваючи разом із ОСОБА_24 у відділі № 1 у м. Вінниці УДМС у Вінницькій області, за вказівкою ОСОБА_7 зустрілися із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , під час якої отримали посвідку на тимчасове проживання в Україні серії та № НОМЕР_3 від 24.08.2026, видану на ім`я ОСОБА_19 , терміном дії 12 місяців.

На виконання попередньо досягнутих домовленостей, за оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, ОСОБА_12 передав з рук в руки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 1100 доларів США.

У результаті вчинення зазначених вище дій, 01.09.2026 ОСОБА_21 , використовуючи оформлену на його ім`я посвідку на тимчасове проживання в Україні як документ, що створював формальну підставу для виїзду за межі України, перетнув державний кордон України в напрямку Республіки Молдова, після чого повернувся на територію України.

Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи свої кримінально-протиправні діяння, діючи умисно, з корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , 26.08.2026, на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_12 щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, шляхом створення штучної підстави у вигляді фіктивного працевлаштування громадянину Республіки Молодови ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримала від ОСОБА_12 , який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, з рук в руки грошові кошти у сумі 30000 гривень.

В подальшому, 13.09.2026 ОСОБА_12 , діючи під контролем працівників правоохоронного органу, на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_7 , зустрівся із ОСОБА_8 , якому передав грошові кошти у сумі 4000 гривень сприяння в організації перекладу документів ОСОБА_26 , які є необхідними для подальшого оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України.

Після цього, 14.09.2026 ОСОБА_12 , діючи під контролем працівників правоохоронного органу, перебуваючи у приміщенні Державного підприємства «Документ» за адресою: м. Вінниця, вул. Коцюбинського, буд. 4, передав з рук в руки ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 2 500 гривень за надане сприяння в оформленні посвідки на тимчасове проживання на ім`я ОСОБА_27 .

Так, ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , організувала підготовку та подання необхідних документів до відповідного центру зайнятості для оформлення дозволу на працевлаштування ОСОБА_26 , що є підставою для оформлення посвідки на тимчасове проживання останнього на території України, і як наслідок можливість безперешкодного виїзду за межі території України.

На підставі здобутих доказів 25.09.2026 ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю Туркменістану зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину Туркменістану, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_28 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 11.05.2026;

протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13.08.2026

протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03.09.2026;

протоколами допиту свідків;

протоколом огляду грошових коштів;

протоколом контролю за вчиненням злочину відкритого фіксування від 25.09.2026;

протоколами проведення обшуків від 25.09.2026;

протоколами про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дії аудіо-, відеоконтролю особи та огляду кореспонденції;

іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування або продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Установлено, що ОСОБА_29 , підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому під загрозою застосування суворої міри покарання може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце проживання та здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі за межами України, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Також, ОСОБА_29 може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, оскільки наявність такого впливу зберігається до дослідження їх показань безпосередньо судом під час судового розгляду. Відповідно не можна виключати ймовірності того, що, не будучи обмеженою у спілкуванні із свідками, підозрюваними, він може здійснювати на них незаконний вплив з метою формування певної позиції шляхом викривлення чи надання останніми неправдивих показань, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Саме тому, однією із цілей застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є зведення до мінімуму його можливості контактувати з іншими особами, окрім як у межах достатніх для забезпечення встановлених законом прав обвинуваченого.

Окрім того, характер вчинених злочинів, тобто безпосереднє готування до них, підбір знарядь, засобів, вжиття заходів конспірації, а також інші встановлені в ході досудового розслідування обставини дають підстави вважати, що вчинення злочинів спрямованих на незаконне переправлення через державний кордон України іноземних громадян, шляхом створення для них штучних підстав для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, є одним із джерел його доходу, тобто перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу ОСОБА_29 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Також, слід зазначити, що у ході досудового розслідування не встановлено повного кола осіб іноземців, яким ОСОБА_29 , діючи у співучасті з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, створив штучні підстави для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, шляхом виконання низки дій та оформлення документів, зокрема: дозволу на застосування праці іноземця; перевірку строку законного перебування іноземця на території України, у тому числі встановлення наявності або відсутності прострочення такого строку; реєстрацію місця проживання на території України та підготовку інших необхідних документів. За таких обставин перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу підозрюваний може знищити, сховати, спотворити такі документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявний ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_29 перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, тобто наявний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобігти переліченим ризикам шляхом застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж взяття під варту, не представляється можливим.

Вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам.

Відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначено, що до особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В даному випадку слід зазначити, що у ході проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_7 у ДП «Документ» за адресою: м. Вінниця, вул. Коцюбинського, буд. 4, серед іншого було виявлено та вилучено документи на оформлення посвідок на тимчасове проживання на 23 особи. Характер вчинених злочинів, дає підстави вважати, що ОСОБА_29 та його спільники за створення штучних підстав для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні одному іноземцю, для його незаконного переправлення через державний кордон України, отримували грошові кошти у сумі 80000 гривень. За таких обставин, є підстави вважати, що їхня незаконна діяльність мала системний характер та вони могли збагатитися на суму близько 2000000 гривень.

Враховуючи вищевикладене та наявність фінансових можливостей у ОСОБА_4 слід визначити йому розмір застави 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на викладене, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_29 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу. Просив суд визначити виключний розмір застави.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, а також зменшити розмір застави. Також пояснили, що послуг перекладача в даному судовому засіданні не потребують.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_29 , раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, працює.

Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_16 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_29 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_16 слідчий суддя не вбачає.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України обґрунтована.

Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до третьої статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК)

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

На думку слідчого судді, підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, слід кваліфікувати як виключний випадок, коли застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вищевикладене, оскільки застава вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, а також з урахуванням матеріального стану підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 16 години 30 хвилин 23 листопада 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 23 листопада 2026 року.

Визначити ОСОБА_16 заставу в розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов`язки:

прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

утриматись від спілкування із особами, які є свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо ОСОБА_29 не виконає покладені на нього обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити в межах дії даної ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_30