Ухвала суду № 140216016, 30.09.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/2815/26

Провадження № 2-п/463/37/26

У Х В А Л А

про залишення заяви про перегляд

заочного рішення без задоволення

30 вересня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Шпуляра І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

в с т а н о в и в :

заочним рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 09.06.2026 року, задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Львівобленерго» вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 47707,45 гривень та судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 09.06.2026 року. Зазначає, що він не був належним чином повідомленим про розгляд справи, ухвали про відкриття провадження та процесуальні документи суду у паперовій формі не отримував, оскільки не проживав за місцем реєстрації, що позбавило його можливості реалізувати своє право на захист, подати відзив, надати заперечення щодо позовних вимог та захистити свої права у судовому засіданні. Про існування вказаного судового рішення та судового провадження він дізнався лише 24.08.2026 року під час перегляду сповіщень та матеріалів в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», в якому зареєструвався 24.08.2026 року. Вказує, що у справі відсутні докази того, що він будь яким іншим способом був повідомлений про розгляд справи та ознайомлений із позовом. З обставинами та доводами, які викладені у заочному рішенні, відповідач не погоджується, позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими, а рішення суду помилковим та таким, що ухвалено без врахуванням усіх обставин справи. На думку відповідача, суд під час розгляду справи здійснив неповне з`ясування обставин справи та неправильно застосував норми матеріального права, а саме: не врахував те, що при складанні Актів про порушення ПРРЕЕ (№ 16498 від 17.09.2025 р. та № 16388 від 14.01.2026 р.) та подальшому визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, позивачем було допущено суттєві помилки у застосуванні норм розділу VIII Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (зокрема щодо визначення періоду нарахування та значення дозволеної потужності); не врахував те, що надані позивачем докази, не підтверджують належним чином факту та обсягу безоблікового споживання електроенергії у заявленому позивачем розмірі; застосував норми матеріального права, які втратили чинність. Вказані недоліки на переконання відповідача суттєво впливають на обставини справи та їх врахування є важливими, оскільки такі мають істотне значення для правильного вирішення справи. На підставі викладеного, просить скасувати заочне рішення суду та призначити справу до судового розгляду в порядку спрощеного або загального провадження.

Не погодившись із поданою заявою, представник позивача подала письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення суду, вважаючи її необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав. Вказує, що ПрАТ «Львівобленерго» як Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 (колишня академіка ОСОБА_2 ) на підставі публічного договору та з присвоєним особовим рахунком НОМЕР_1 , ЕІС-код точка комерційного обліку об`єкта споживача 62Z4256764764871. За даною адресою зареєстрований та проживає побутовий споживач електричної енергії ОСОБА_1 та користується послугами з розподілу електричної енергії населенню. Звертає увагу на те, що у заяві про перегляд заочного рішення від 30.08.2026 року та у заяві про усунення недоліків, відповідач зазначає адресу: АДРЕСА_1 , тобто адресу, куди судом скеровувалися судові виклики та повідомлення, копії позовної заяви, ухвала суду, та за якою він начебто не проживає. Крім того, відповідач не надає суду жодного доказу, який має істотне значення для правильного вирішення справи, а всі його доводи базуються на нібито недоведеності позову та неправильному розрахунку вартості необлікованої електричної енергії. Вважаючи помилковим розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, який здійснено з порушенням ПРРЕЕ, відповідач жодними власними розрахунками чи доказами, наданими зі свого боку не спростовує. Таким чином вважає, що доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи свідчать про те, що він був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав. Також відповідачем у своїй заяві не зазначено та не подано суду жодного доказу, що має істотне значення для правильного вирішення справи. На підставі викладеного, просить заяву відповідача залишити без задоволення.

Заява поступила до суду 01.09.2026 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 02.09.2026 року, заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху та надано заявнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

14 вересня 2026 року відповідачем подано заяву на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 02.09.2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. При цьому, 30.09.2026 року подав суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку із його перебуванням на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, при цьому, 23.09.2026 року подала клопотання про розгляд заяви без її участі.

Враховуючи те, що у відповідності до вимог ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд постановив проводити розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про судовий розгляд заяви про перегляд заочного рішення у справі.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу 30.09.2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення по справі, а також матеріали цивільної справи за № 463/2815/26, суд приходить до наступного висновку.

При наданні оцінки по суті обставинам викладеним у заяві про перегляд заочного рішення, суд вважає за необхідне першочергово розглянути клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Так, на території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан, а Українська держава перебуває у стані війни з російською федерацією по сьогоднішній день.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено військовий обов`язок. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Як вбачається з довідки № 1/101/6-1758 від 18.08.2026 року, виданої начальником відділення кадрової роботи військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_1 з 03.07.2026 року по теперішній час перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Верховний Суд також сформулював правову позицію у постанові від 29.08.2022 у справі № 461/5209/19, за якою для зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань. В обґрунтування клопотання про зупинення провадження відповідачем не зазначено у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період його знаходження на військовій службі, враховуючи, що він не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав.

Крім того, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Водночас, у своєму клопотанні про зупинення провадження у справі ОСОБА_1 не навів конкретні обставини та факти, які неможливо встановити без його присутності, доводів та пояснень, а також, які об`єктивно унеможливлюють розгляд даної заяви до вирішення її по суті, не обґрунтував у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду даної заяви та чому зібрані у справі та його заяві докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини, що мають суттєве значення для прийняття рішення у відповідності до вимог ч.3 ст.287 ЦПК України.

Слід зазначити, що сформовані Верховним Судом правові висновки, щодо застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, стосувалися справ, які перебувають у провадженні судів з розгляду їх по суті та неможливості їх завершення до перебування сторони у складі ЗСУ, за умови волевиявлення сторони про протилежне.

В даному випадку, судом розглядається заява про перегляд заочного рішення, а чинним цивільним процесуальним законодавством України не передбачено можливості зупинення провадження у справі на стадії перегляду заочного рішення, оскільки така стадія є окремою процесуальною формою судового контролю за ухваленим рішенням, яка має чітко визначений та скорочений порядок розгляду. Норми ЦПК України, що регулюють підстави та порядок зупинення провадження у справі, застосовуються виключно під час розгляду справи по суті, а не на стадії перегляду заочного рішення. Отже, положення щодо зупинення провадження не підлягають застосуванню під час перегляду заочного рішення.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки шляхом участі в судовому засіданні у формі визначеній чинним ЦПК, в тому числі в режимі відеоконференції або за участю представника, підстави для зупинення розгляду заяви відсутні.

Судом встановлено, що заочним рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 09.06.2026 року, задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Львівобленерго» вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 47707,45 гривень та судовий збір у розмірі 2662,40 гривень (а.с.52-55).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи та повістки йому скеровувалися за зареєстрованим місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак, рекомендовані повідомлення були повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.39, 50).

Рази з тим, виклик ОСОБА_1 у судові засідання також здійснювався, шляхом публікації оголошення про виклик до суду на сайті «Судова влада» (а.с.46).

При цьому, відомостей про неактуальність вказаної адреси, як і відомостей про актуальне місце проживання відповідача (в тому числі м.Київ) на час судового розгляду даної цивільної справи, заява про перегляд заочного рішення не містить. Навпаки, звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, відповідач зазначає адресу місця свого проживання на яку судом скеровувалась поштова кореспонденція. Крім того, відповідач на час розгляду справи судом не перебував на військовій службі по мобілізації, оскільки згідно представленої довідки, останній був призваний на військову службу після постановлення рішення у справі.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач копію заочного рішення в паперовому вигляді не отримував, поштовий лист був повернутий з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», проте отримав таке 24.08.2026 року під час реєстрації в системі «Електронний суд ЄСІТС», а тому, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення подана у строк визначений ст.284 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Частина 3 статті 287 ЦПК України встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці в судове засідання, які безумовно повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має подати докази, які мають значення для справи та можуть призвести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути в їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Згідно матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження від 31.03.2026 року в якій зазначена дата проведення судового засідання, а також наступні виклики відповідача були направлені останньому на адресу його зареєстрованого місця проживання, однак, повідомлення про вручення поштових відправлення на час розгляду справи були повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Виклик відповідача у судове засідання також здійснювався шляхом публікації оголошення про виклик на сайті «Судова влада».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до вимог ч.ч.1-5 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, судом дотримано процесуальні строки проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, та відкладено перше судове засідання з власної ініціативи суду, у зв`язку із неявкою сторін та з метою надання додаткового часу для подання відповідачем відзиву.

Однак, відповідач будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи в суді та призначення судового засідання, не з`явився до суду, не надав суду свої заперечення із доказами, які б спростовували доводи позивача та мали істотне значення для вирішення справи.

Твердження відповідача про те, що він не отримував кореспонденцію від суду та не зміг взяти участь у справі, оскільки тимчасово не проживав за місцем реєстрації, не заслуговують на увагу, адже такі не свідчать про поважність причин неявки відповідача у судові засідання, об`єктивно не перешкоджали його явці до суду та подання своїх заперечень, які безумовно повинні бути підтверджені документально відповідними доказами. Разом з тим, викладені у заяві про перегляд заочного рішення твердження відповідача не підтверджені будь якими доказами (відсутні докази фактичного проживання відповідача в період розгляду справи судом та надходження судової кореспонденції не за місцем реєстрації) та не можуть бути такими, що мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, окрім цього, у заяві відсутні посилання на будь які докази, що мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву про перегляд заочного рішення відповідача необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.260, 287-289 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження з розгляду заяви про перегляд заочного рішення - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - залишити без задоволення.

Роз`яснити сторонам, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник (відповідач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго», місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Козельницька,3, код ЄДРПОУ 00131587.

Повний текст ухвали складено - 30 вересня 2026 року.

Суддя Грицко Р.Р.