Ухвала суду № 140215842, 30.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11449/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Хамник М.М.,

за участю секретаря судових засідань Камілли В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Ужгород справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернувся до суду із вищевказаною заявою, в якій просить суд замінити стягувача у виконавчому листі №308/11449/20 від 17.05.2021, виданому Ужгородський міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» бору з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та видати дублікат вище вказаного виконавчого листа.

Свої вимоги щодо заміни сторони виконавчого провадження обґрунтовує тим, що Між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В подальшому позовом ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист №308/11449/20 від 17.05.2021 року, про стягнення з Відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача.

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа представник заявника зазначає наступне.

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження№65628802 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа.

30.06.2023 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався.

У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності.

31.03.2026 на адресу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» надійшла відповідь, відповідно до якої оригінал виконавчого листа втрачено.

На підтвердження факту втрати надають наступні докази:

1. Копія запиту щодо наявності оригіналів ВЛ від 12.03.2026 року;

2. Копія витягу з Додатку до запиту;

3. Копія відповіді АТ КБ «Приватбанк» щодо знищення документів.

У своїй сукупності надані докази є підтвердженням втрати оригінала виконавчого листа. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час через відсутність виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України.

Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явились, однак представник заявника просив провести розгляд справи без його участі, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи №308/11449/20 встановлено, що 10.02.2021 заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.03.2021 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 07.04.1998) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 23 березня 2011 року станом на 23.09.2020 в розмірі 14268 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 37 копійок, а також стягнуто судові витрати із сплати судового збору в сумі 2007 грн. (дві тисячі сім) грн. 41 коп.

17.05.2026 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області на виконання вищевказаного рішення було видано виконавчий лист.

30.06.2023 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 №6-122цс13, постановах Верховного Суду від 21.03.2018 в справі №6-1355/10, від 05.12.2018 в справі 643/4902/14, від 24.07.2019 в справі №686/5377/18.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

У постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого документа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Разом з цим, у перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» вказано про те, що - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ - визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого документа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Згідно з ч.3 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Однак до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області вказаний виконавчий лист не повертався, що вбачається з архівної справи №308/11449/20.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Агрокомплекс проти України» від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», рішення від 15.10.2009).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу («Бурдов проти Росії», «Горнсбі проти Греції»).

У своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Враховуючи викладені вище норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд вбачає підстави для задоволення заяви про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа №308/11449/21 від 17.05.2021, оскільки вони підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

Керуючись ст.ст. 55, 258-261, 352, 354, 442, п. 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі №308/11449/20 від 17.05.2021 року, виданому Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу, з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС».

Видати дублікат виконавчого листа №308/11449/20, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 14268 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 37 копійок та судовий збір в сумі 2007 (дві тисячі сім) гривень 41 копійок.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М.Хамник