Ухвала суду № 140214917, 29.09.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2034/11501/2012

Провадження № 4-с/635/23/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Харківській районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Клімової Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги ТОВ «Фінанс Проперті Груп» на дії та постанову старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончаренко Світлани Геннадіївни про закінчення виконавчого провадження, боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 р. ТОВ «Фінанс Проперті Груп» звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Основ`янсько Слобідського відділу державної виконавчоїслужби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончаренко Світлани Геннадіївни щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №40543872 від 31.10.2023 по виконавчому листу №2034/11501/2012 виданого 08.10.2013 Харківським районним судом Харківської області про стягнення судових витрати по сплаті судового збору у розмірі 2574,50 грн. з ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №40543872 від 31.10.2023, винесену старшим державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончаренко Світланою Геннадіївною по виконавчому листу №2034/11501/2012 виданого 08.10.2013 Харківським районним судом Харківської області про стягнення судових витрати по сплаті судового збору у розмірі 2574,50 грн. з ОСОБА_1 .

В обгрунтування скарги посилається на те, що 20.09.2007 року між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір Автопакет № 6/5/20/2007/840-А/1525. 15.04.2013 заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Надра заборгованість за кредитним договором № 6/5/20/2007/840-А/1525 від 20.09.2007 року у розмірі 257453 гривні 89 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2574,50 грн.

08.09.2020 ухвалою Харківського району суду Харківської області замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» його правонаступником ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 15.04.2013 р.

04.11.2013 відкрито виконавче провадження №40543872 з примусового виконання виконавчого листа № 2034/11501/2012 виданого 08.10.2013 Харківським районним судом Харківської області про стягнення стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2574,50 грн. Божником у виконавчому провадженні №40543872 є ОСОБА_1 .

31.10.2023 старшим державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончаренко Світланою Геннадіївною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №40543872 на підставі п.3 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». В обґрунтування вищевказаної постанови виконавцем зазначено, що згідно до актового запису про смерть №221 від 29.05.2023, виданий Височанською селищною радою Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Постанова від 31.10.2023 про закінчення виконавчого провадження №40543872 отримана стягувачем лише 09.06.2026.

Зазначає, що станом на день подання скарги до ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» не надходили жодні повідомлення від спадкоємців померлого боржника про відкриття спадщини. Оскільки боргові відносини з фізичною особою боржником, що помер, трансформувалися у спадкові, що вимагає від кредитора вчинення певних дій у обмежений законом строк, за вказаних обставин стягувач не має можливості звертатися до суду із заявою про заміну боржника, оскільки державний виконавець не винив жодних дій щоб встановити правонаступників боржника. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом. Закон України «Про виконавче провадження» передбачає обов`язок державного виконавця зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження») слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва. З матеріалів виконавчого провадження убачається, що державним виконавцем не було вчинено дій, спрямованих на з`ясування наявності спадкоємців боржника, які прийняли спадщину після його смерті та отримали свідоцтво про право на спадщину. В матеріалах провадження відсутні будь-які докази направлення запитів до органів нотаріату, державного реєстру спадкових справ або інших компетентних органів з метою встановлення наявності спадкоємців, що прийняли спадщину. Таким чином, державний виконавець передчасно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, не перевіривши фактичну наявність осіб, які могли б бути залучені як правонаступники боржника у межах вартості спадкового майна, що є порушенням вимог ст.ст. 18, 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 15.06.2026 р. скаргу прийнято до розгляду,витребувано з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 41430683) матеріали виконавчого провадження №40543872, або належним чином його завірені копії. Встановлено строк для виконання ухвали до 25.06.2026 року.

Ухвалою суду від 25.08.2026 р. застосовано до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 41430683) захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 6656,00 грн.

Ухвалою суду від 29.09.2026 р. скасовано ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 25.08.2026 р. про застосування до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

01.09.2026 року від Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українинадійшли матеріали виконавчого провадження №40543872.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи.

Представник ТОВ «Фінанс Проперті Груп» подав заяву про розгляд скарги за його відсутності. Скаргу підтримав.

Боржник ОСОБА_2 причини неявки суду не повідомила.

Представник Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Причини неявки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження №40543872, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено наступне.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15.04.2013 р. стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 6/5/20/2007/840-А/1525 від 20.09.2007 року у розмірі 257453 гривні 89 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2574,50 грн.

Постановою державного виконавця Червонозаводського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції Серобяна С.С. від 04.11.2013 р. відкрито виконавче провадження №40543872 з примусового виконання виконавчого листа № 2034/11501/2012, виданого 08.10.2013 р. Харківським районним судом Харківської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2574,50 грн.

Божником у виконавчому провадженні №40543872 є ОСОБА_1 .

Постановою головного державного виконавця Червонозаводського відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Волкової К.В. від 14.07.2017 р. у зв`язку з ліквідацією Червонозаводського відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавчий документ на стягнення судових витрат передано до Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Постановою державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Івченка Д.Ю. від 28.08.2017 р. виконавче провадження № 40543872 прийнято до провадження.

Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кобулії А.В. від 29.01.2020 р. виконавчий документ передано до Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кобулії А.В. від 29.01.2020 р. прийнято до провадження виконавче провадження № 40543872.

Ухвалою Харківського району суду Харківської області від 08.09.2020 р. замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» його правонаступником ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 15.04.2013 р.

Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Щербака Р.О. від 08.12.2021 р. внесено зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження щодо стягувача.

Постановою Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончаренко С.Г. від 28.09.2023 р. визначено для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Постановою старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончаренко С.Г. від 28.09.2023 р. накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 .

Постановою старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончаренко С.Г. від 25.10.2023 р. стягнуто з боржника виконавчий збір.

Постановою старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончаренко С.Г. від 25.10.2023 р. накладено арешт на майно боржника.

Постановою старшого державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончаренко С.Г. від 31.10.2023 р. закінчено виконавче провадження №40543872 на підставі п.3 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». В обґрунтування вищевказаної постанови виконавцем зазначено, що згідно до актового запису про смерть №221 від 29.05.2023, виданого Височанською селищною радою Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Факт смерті боржника ОСОБА_1 підтверджується копією відповідного актового запису.

Постанова від 31.10.2023 про закінчення виконавчого провадження №40543872 отримана стягувачем 09.06.2026. Доказів іншого суду не надано. Отже, суд доходить висновку, що скаржник звернувся до суду з даною скаргою у межах передбаченого законом строку.

За нормою ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконання судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Так, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтована тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до Законів України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження» державна виконавча служба є органом, на який покладено примусове виконання рішень в Україні.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення є пред`явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ разом із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з п.п.1, 3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Положенням статті 10 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації судового рішення способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов`язаних із виконанням.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.

Виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.

Скаржник просить скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що смерть боржника слід розглядати як вибуття сторони виконавчого провадження, а не як безумовну підставу для його закінчення. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22).

Так, питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України у редакції, чинній із 15 грудня 2017 року, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України.

За змістом пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові зазначила, що смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Велика Палата Верховного Суду вважає, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

У свою чергу відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема, обов`язок з відшкодування судових витрат, які було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

Відтак процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є цілком можливим.

У разі смерті фізичної особи-сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункти 78-79)).

Оскільки зі смертю боржника його грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У пункті 5 частини першої статті 34 цього Закону визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадєження»).

Велика палата Верховного Суду зазначила, що Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII передбачає обов`язок державного виконавця зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закон № 1404-VIII) слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.

Державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 259, 260, 450, 451 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ТОВ «Фінанс Проперті Груп» задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Основ`янсько Слобідського відділу державної виконавчоїслужби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончаренко Світлани Геннадіївни щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №40543872 від 31.10.2023 по виконавчому листу №2034/11501/2012 виданого 08.10.2013 Харківським районним судом Харківської області про стягнення судових витрати по сплаті судового збору у розмірі 2574,50 грн. з ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №40543872 від 31.10.2023, винесену старшим державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гончаренко Світланою Геннадіївною по виконавчому листу №2034/11501/2012 виданого 08.10.2013 Харківським районним судом Харківської області про стягнення судових витрати по сплаті судового збору у розмірі 2574,50 грн. з ОСОБА_1 .

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Якішина