Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 953/13661/26
н/п 1-кс/953/5634/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Київської районної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026222010000082 від 10.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
встановив:
28.09.2026 року до Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської районної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026222010000082 від 10.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на майно яке вилучене 23.09.2026 в ході добровільної видачи ОСОБА_4 , предметів: несправжні (імітаційні) засоби у вигляді купюр, що імітують справжні грошові кошти валюту у вигляді доларів США, номіналом по 100 (сто) доларів США в кількості 50 (п`ятдесят) купюр з серійним номером КВ72283967Р на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США в поліетиленовому файлі, який було вилучено та поміщено до сейф-пакету KMW 10017017 на якому мається пояснювальний напис та підписи всіх учасників слідчої дії.
Речові докази просить зберігати в камері схову Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином прчини неявки суду невідомі.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів клопотання вбачається, що 23.09.2026 в ході добровільної видачи ОСОБА_4 , предметів: несправжні (імітаційні) засоби у вигляді купюр, що імітують справжні грошові кошти валюту у вигляді доларів США, номіналом по 100 (сто) доларів США в кількості 50 (п`ятдесят) купюр з серійним номером КВ72283967Р на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США в поліетиленовому файлі, який було вилучено та поміщено до сейф-пакету KMW 10017017 на якому мається пояснювальний напис та підписи всіх учасників слідчої дії.
Клопотання про арешт майна подано прокурором до поштового відділення 24.09.2026, тобто наступного робочого дня після вилучення майна.
Отже, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна подано прокурором у строки, визначені ч.5 ст.171 КПК України.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
З матеріалів клопотання вбачається, що невстановлені особи організували незаконне перенаправлення осіб через державний кордон України до країн Європейського союзу за грошову винагороду.
Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного на території Україні на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, строк дії якого в подальшому продовжувався у зв`язку із військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015», останній раз Указом Президента України № 40/2026 від 12.01.2026, який затверджено Законом України № 4757-IX від 14.01.2026, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, вступив у злочинну змову з невстановленими на даний час в ході досудового розслідування особами, задля реалізації спільного злочинного умисну та мети, направленої на отримання грошової винагороди, шляхом організації незаконного переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, незважаючи на діючі обмеження, вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, на початку вересня 2026 але не пізніше 22 вересня 2026 року (більш точний час та дату в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим) у невстановленому місці, у ОСОБА_5 , виник корисливий умисел направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України за попередньою змовою у групі осіб.
З метою реалізації свого протиправного умислу з корисливих мотивів, на початку вересня 2026 але не пізніше 22 вересня 2026 року (більш точний час та дату в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим) у невстановленому місці невстановлені в ході досудового розслідування особи діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , зв`язались за допомогою месенджеру «Telegram» із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому повідомили що, за грошову винагороду в сумі 5000 доларів США, організують безперешкодний перетин державний кордону України, шляхом об`їзду/обходу контрольно-пропускних пунктів, які розташовані в напрямку державного кордону України, під час дії воєнного стану до Західних областей України в напрямку Словаччини або Республіки Білорусь.
При цьому, на початку вересня 2026 але не пізніше 22 вересня 2026 року (більш точний час та дату в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим) у невстановленому місці з метою реалізації свого протиправного умислу з корисливих мотивів, невстановлені в ході досудового розслідування особи діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , повідомили що організують трансфер з міста Харків до Західних областей України за грошову винагороду в розмірі 5000 (п`ять тисячі) доларів США які потрібно буде передати водію ОСОБА_5 для організації перетину державного кордону України поза контрольно-пропускними пунктами. Протиправні дії ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленими на теперішній час особами полягали в організації переправлення ОСОБА_4 через державний кордон України шляхом об`їзду/ обходу контрольно-пропускних пунктів, які розташовані в напрямку державного кордону України, до Західних областей України, а саме: Словаччини або Республіки Білорусь.
У подальшому, 22.09.2026 о 21 год. 42 хв., невстановлені особи діючи умисно із корисливим мотивом за попередньою змовою із ОСОБА_5 , за допомогою месенджеру «Telegram» повідомили ОСОБА_4 про необхідність передачі грошових коштів в сумі 5000 доларів США ОСОБА_5 , розподіливши їх наступним чином: 2000 (дві тисячі) доларів США, ОСОБА_5 , за організацію незаконного переправлення ОСОБА_4 , через державний кордон України та 3000 (три тисячі) доларів США для подальшого безперешкодного перетину державного кордону України поза контрольно-пропускними пунктами.
В подальшому, 23.09.2026 приблизно о 07:23 більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим ОСОБА_5 , діючи у змові з невстановленими на даний час в ході досудового розслідування особами, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне переправлення ОСОБА_4 , через державний кордон України та отримання грошової винагороди, прибув на транспортному засобі Volkswagen Passat VIN 1VWAA7A39JC022918 в кузові чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску за адресою: м. Харків, вул. Нескорених, буд. 14Б-3 де зустрівся з ОСОБА_4 та погодився на отримання грошових коштів, у готівковій формі, задля незаконного переправлення державного кордону України.
Далі, 23.09.2026 приблизно о 07:25 під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту ОСОБА_4 , прийшов до місця, заздалегідь визначеного ОСОБА_5 , який діяв умисно із корисливим мотивом за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, за адресою: м. Харків, вул. Нескорених, буд. 14Б-3, біля закладу «Alt Beer», де зустрівшись з ОСОБА_5 , передав останньому грошові кошти в сумі 5000 (п`ять тисячі) доларів США, з яких несправжні імітаційні засоби у сумі 5000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 50 шт. із заздалегідь ідентифікованим єдиним серійним номером. Після чого 23.09.2026 о 07:28 протиправні дії ОСОБА_5 припинено працівниками правоохоронних органів.
23.09.2026 в період часу з 11 год. 30 хв. по 11 год. 55 хв., прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , було отримано добровільно наданий предмет, а саме: гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно видав несправжні (імітаційні) засоби у вигляді купюр, що імітують справжні грошові кошти валюту у вигляді доларів США, номіналом по 100 (сто) доларів США в кількості 50 (п`ятдесят) купюр з серійним номером КВ72283967Р на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США в поліетиленовому файлі, які ОСОБА_4 , були передані від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які вилучено та поміщено до сейф пакету KMW 10017017 на якому мається пояснювальний напис та підписи всіх учасників слідчої дії.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Прокурором доведено, що вилучене 23.09.2026 в ході добровільної видачі майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що вилучене майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за №42026222010000082 від 10.09.2026, за наявності достатніх підстав вважати, що майно заявлене у клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді про необхідність у арешті майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити відчуження, розпорядження та користування вилученим в ході добровільної видачі несправжніми (імітаційними) засобами у вигляді купюр, що імітують справжні грошові кошти валюту у вигляді доларів США, номіналом по 100 (сто) доларів США в кількості 50 (п`ятдесят) купюр з серійним номером КВ72283967Р на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США в поліетиленовому файлі, який було вилучено та поміщено до сейф-пакету KMW 10017017 на якому мається пояснювальний напис та підписи всіх учасників слідчої дії.
Зберігати арештоване майно, слід у відповідності до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на несправжні (імітаційні) засоби у вигляді купюр, що імітують справжні грошові кошти валюту у вигляді доларів США, номіналом по 100 (сто) доларів США в кількості 50 (п`ятдесят) купюр з серійним номером КВ72283967Р на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) доларів США в поліетиленовому файлі, який було вилучено та поміщено до сейф-пакету KMW 10017017 на якому мається пояснювальний напис та підписи всіх учасників слідчої дії.
Арештоване майно зберігати в камері схову Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 140214622, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 29.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 953/13661/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: