Рішення № 140214134, 29.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1126/26

Провадження №2/338/1072/26

29 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О. О., з участю секретаря судового засідання Дякун М.В. розглянувши у підготовчому засіданні в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

07 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначає, що після смерті брата відкрилася спадщина на належне йому майно. Позивачка вказує, що є рідною сестрою ОСОБА_2 та належить до кола спадкоємців за законом після його смерті. На час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем вона не проживала, а тому для прийняття спадщини повинна була у встановлений законом шестимісячний строк подати відповідну заяву нотаріусу. У визначений законом строк такої заяви позивачка не подала. Звернувшись у 2026 році до Богородчанської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав, позивачка встановила, що спадкова справа після смерті її брата не заводилася, а встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини нею пропущено. Позивачка зазначає, що у період перебігу шестимісячного строку для прийняття спадщини, а саме упродовж травня - листопада 2014 року, через хворобу перебувала на лікуванні, у зв`язку з чим не мала можливості своєчасно вчинити необхідні дії щодо прийняття спадщини. Медичні документи щодо проходження лікування у 2014 році за давністю часу не збереглися.

З огляду на наведене позивачка вважає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та просить суд визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата.

Ухвалою суду від 09 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року у Богородчанської державної нотаріальної контори витребувано інформацію зі Спадкового реєстру, відомості щодо заведення спадкової справи, кола спадкоємців та видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Позивачка та її представник у підготовче судове засідання не з`явилися. Представник позивачки подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. В поданій заяві представник позивачки просив врахувати при вирішенні справи стан здоров`я та хворобу ОСОБА_1 як причину, що перешкоджала їй своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини.

Представник відповідача Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області у підготовче судове засідання не з`явився. У поданій до суду заяві представник відповідача позовні вимоги визнав, просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, зважаючи на неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з частиною третьою статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, саме по собі визнання позову відповідачем не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи наявні передбачені законом підстави для визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також чи не порушуватиме таке рішення права, свободи або інтереси інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази у їх сукупності, врахувавши заяву відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частиною першою статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або, у передбачених законом випадках, уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами першою та третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної норми визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливе за наявності сукупності таких умов: спадкоємець мав право на спадкування; у встановлений законом шестимісячний строк не подав заяву про прийняття спадщини; пропуск такого строку зумовлений поважними причинами; визначення додаткового строку не порушує прав інших спадкоємців або інших заінтересованих осіб.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця щодо своєчасного вчинення дій, необхідних для прийняття спадщини. Питання поважності таких причин вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх встановлених обставин справи.

Оцінка поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Головною ознакою поважної причини є те, що вона об`єктивно унеможливлювала або істотно ускладнювала своєчасне звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що суди відкривають провадження у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть.

Матеріалами справи також підтверджено, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , а отже належить до спадкоємців другої черги за законом після смерті брата.

З довідки Старунського старостинського округу вбачається, що ОСОБА_2 на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті за вказаною адресою інші особи зареєстровані не були.

З листа Богородчанської державної нотаріальної контори та долученої до нього Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Отже, матеріали справи не містять відомостей про осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, а також даних про наявність інших спадкоємців, права яких могли б бути порушені визначенням позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд також враховує, що відповідач Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, яка представляє інтереси відповідної територіальної громади, позов визнав, заперечень проти визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини не подав, про наявність інших спадкоємців або інших осіб, права яких можуть бути порушені задоволенням позову, суду не повідомив.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини, суд виходить з такого.

Спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому встановлений законом шестимісячний строк для її прийняття припадав на період із травня по листопад 2014 року. Як установлено судом із матеріалів справи, саме у цей період позивач ОСОБА_1 у зв`язку з хворобою перебувала на стаціонарному лікуванні.

Таким чином, обставини, на які посилається позивачка як на причину пропуску строку, існували безпосередньо у період, протягом якого вона повинна була звернутися із заявою про прийняття спадщини. Суд бере до уваги характер та тривалість зазначених обставин. Тк, згідно письмових пояснень представника позивача, лікування позивачки було зумовлене хворобою та припало на істотну частину шестимісячного строку для прийняття спадщини, що об`єктивно створювало для неї істотні труднощі у своєчасному вчиненні дій, необхідних для прийняття спадщини. Разом з цим, первинна медична документація щодо лікування позивачки у 2014 році на час розгляду справи за давністю часу не збереглася.

Однак, суд оцінює цю обставину не ізольовано, а у сукупності з іншими встановленими у справі обставинами, зокрема відсутністю спадкової справи після смерті спадкодавця, відсутністю відомостей про інших осіб, які прийняли спадщину, а також позицією відповідача, який позовні вимоги визнав та обставин, на які посилається позивачка, не спростував.

Сам по собі значний проміжок часу, який минув після відкриття спадщини, суд також оцінює разом з іншими обставинами цієї конкретної справи. При цьому визначальним для застосування частини третьої статті 1272 ЦК України є встановлення того, чи існували об`єктивні та істотні перешкоди саме протягом шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини. У цій справі такі обставини судом встановлено.

Суд також враховує, що матеріали справи також не містять даних про оформлення територіальною громадою права власності на спадкове майно як на відумерлу спадщину.

За таких обставин визначення позивачці додаткового строку не призведе до втручання у вже набуті спадкові права інших осіб та не порушить принципу правової визначеності.

Посилання позивачки на карантинні обмеження та введення в Україні воєнного стану суд не розцінює як самостійні поважні причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, оскільки такі обставини виникли вже після спливу цього строку. Водночас зазначене не спростовує встановленої судом обставини існування об`єктивної перешкоди тривалої хвороби та лікування позивачки, саме протягом визначального для вирішення цього спору шестимісячного періоду.

Суд також враховує, що визначення ОСОБА_1 додаткового строку не створює для неї автоматичного права власності на спадкове майно, а лише надає можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Питання щодо складу спадкового майна, остаточного кола спадкоємців, наявності підстав для закликання позивачки до спадкування та можливості видачі їй свідоцтва про право на спадщину підлягатимуть перевірці нотаріусом у межах заведеної спадкової справи відповідно до вимог закону.

За таких обставин суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини у своїй сукупності свідчать про наявність поважних причин пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а визначення їй додаткового строку забезпечить можливість реалізації спадкових прав та не порушить прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову за встановлених судом обставин не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому приймається судом.

З огляду на наведене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а позивачці слід визначити додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її брата - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначений судом строк у два місяці є достатнім для звернення позивачки до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та відповідає характеру необхідної процесуальної дії.

На підставі викладеного, ст. 1216, 1217, 1220, 1221, 1262, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 142, 200, 206, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 29 вересня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Богородчанська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77701, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, селище Богородчани, вул. Шевченка, 66, код ЄДРПОУ 04357035.

Суддя: