Ухвала суду № 140213909, 29.09.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1172/26

Провадження № 2-п/192/11/26

Ухвала

Іменем України

29 вересня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В. А.,

представника відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судового засіданні в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2026 року відповідачка ОСОБА_2 через свого представника за допомогою електронного кабінету подала до суду клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування вказаного клопотання зазначила, що про існування заочного рішення суду вона дізналась лише 26 серпня 2026 року і одразу звернулась за професійною правничою допомогою.

Про існування справи вона обізнана не була, оскільки фактичне місце проживання відповідачки АДРЕСА_1 , в будинку який належить матері чоловіка відповідачки ОСОБА_3 . Вся надіслана кореспонденція на адресу її зареєстрованого місця проживання, поверталась до суду з відміткою «адресат відсутній» і тому вона вважає, що вказані обставини є поважними причинами, з яких вона пропустила строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Тому просила поновити їй пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року (а. с. 102-106).

Представник відповідачки в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.

В судове засідання по розгляду клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник позивача не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду клопотання належним чином (а. с. 127).

Вислухавши представника відповідачки, ознайомившись із клопотанням та матеріалами справи, суд приходить до таких висновків.

23 липня 2026 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким позов задоволено (а. с. 92-95).

Згідно ст. 283 ЦПК України - відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України - заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вказує в клопотанні відповідачка вона про заочне рішення суду дізналась 26 серпня 2026 року, будь-яких доказів на підтвердження зазначеному суду не надає.

Як вбачається з матеріалів справи копія заочного рішення від 23 липня 2026 року, була направлена 10 серпня 2026 року поштовим зв`язком. Дане повідомлення повернуто 15 серпня 2026 року відправнику із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується перевіркою трекінгу відправлення R067250571523 (а. с. 97, 116).

Відповідачка вказує, що не отримала поштове відправлення з тих підстав, що фактично проживає за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 , в будинку матері чоловіка.

На підтвердження вказаного відповідачка надає паперову роздруківку з порталу «Дія» про актовий запис про шлюб №412, згідно якого відповідачка перебуває в шлюбі з ОСОБА_4 і копію заповіту від 18 січня 2024 року ОСОБА_3 , яка заповіла ОСОБА_4 на випадок смерті житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 112).

Разом з тим з даних документів, а саме із заповіту, не вбачається, що відповідачка проживає в будинку який заповідали її чоловіку як на момент розгляду справи так і на моменті направлення судом копії заочного рішення.

Тому зазначена причина з яких відповідачка пропустила строк на подання заяви про перегляд заочного рішення не є поважною, оскільки існування такої причини нічим не підтверджено.

Посилання представника відповідачки в судовому засіданні, що інших документів у відповідачки немає, оскільки її чоловік проходить військову службу, є голослівними і також нічим не підтверджені.

В своїй постанові від 12 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду у справі №756/11081/20 зазначила:

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Тому враховуючи, що відповідачці в заочному рішенні суду було роз`яснено порядок та строк перегляду заочного рішення, будь-яких поважних причин, які заважили відповідачці звернутись до суду у встановлений ЦПК України строк відповідачка суду не зазначила, у зв`язку з чим в задоволені клопотання відповідачки про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити, а заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 127, 284 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано суддею 29 вересня 2026 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.