Рішення № 140213900, 23.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5120/26

Провадження № 2-а/191/31/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

за участю секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ББА №410931 від 30.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 року до суду звернувся представник позивача адвокат Маслов С.С. в інтересах ОСОБА_1 до відповідача про скасування постанови серії ББА №410931 від 30.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 22 квітня 2026 року позивачу стало відомо про заблокування банківської картки. Причиною стала постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби. 22.04.2026 року позивач звернувся до Синельниківського ВДВС з заявою про ознайомлення з матеріалами справи виконавчого провадження. Під час ознайомлення позивачу стало відомо, що виконавче провадження було відкрите за заявою заступника начальника Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Юрія Губанова, з якої вбачається, що до відділу ВДВС було спрямовано для примусового виконання стягнення штрафу з правопорушника гр. ОСОБА_1 стягнення на користь держави на підставі постанови ББА №410931 від 30.03.2026 року за ст.126 ч.2 КУпАП на підставі ст.307, 308 КУпАП. Оскільки ніяких порушень, про які позивачу було б відомо, чи мало б бути відомо від працівників поліції, він не допускав, ніяких постанов позивач не отримував і про її/їх існування дізнався вперше за вказаних вище обставин, 24.04.2026 року позивач звернувся до відповідача з заявою про ознайомлення з матеріалами справи, в якій також зазначив своє прохання повідомити за телефоном коли можна буде прийти для ознайомлення. Після цього позивач неодноразово звертався до відділу поліції, йому пропонували прийти в інший час та зазначали якісь інші причини, але станом на 15.05.2026 року матеріали справи, як і саму постанову позивачу надано не було. Тому, такі дії як винесення відносно позивача постанови ББА №410931 за ст.126 ч.2 КУпАП та направлення до відділу державної виконавчої служби заяви про примусове стягнення з позивача штрафу вважає незаконними і такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 24.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.

07.09.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій вони зазначили, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.03.2026 серії ЕНА № 410931, якою зафіксовано порушення позивача, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, є законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства. Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.03.2026 серії ББА № 410931, поліцейським ВРПП Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Зімайло М.С. зафіксовано, що 30.03.2026 о 22:50 год в м. Синельникове, вул. Центральна, 185, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 3301, держномер НОМЕР_1 , при цьому не мав право керування відповідної категорії та не надав документи, зазначені в п.п.2.1. ПДР України, при цьому здійснив зупинку ближче 10 м перехрестя, не пов`язану з наданням переваги, чим порушив п.п. 2.1.а, 2.1.б, 2.1.г та 15.9.ґ ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП. Таким чином, вважають, що у діях позивача вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вважають, що постанова про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.03.2026 серії ББА № 410931 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Зазначили, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.03.2026 серії ББА № 410931 складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. На виконання ухвали суду від 24.08.2026 ГУНП в Дніпропетровській області не має можливості надати постанову серії ББА № 410931 від 30.03.2026, у зв`язку з тим, що 20.04.2026 останню було направлено до Синельниківського ВДВС Синельниківського району Дніпропетровської області ДМУ МЮ. Крім того повідомили, що надати відео з нагрудної боді-камери станом на 04.09.2026, яка використовувалась під час складання адміністративних матеріалів відносно гр. ОСОБА_1 не виявилось можливим у зв`язку з тим, що згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функції фото та кінозйомки, відеозапису, засобів фото та кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року, № 1026 відсутні відеозаписи, оскільки останні зберігаються протягом двох місяців, після чого видаляються автоматично. Просили у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Маслов Сергій Семенович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі по справі № 191/5120/26 відмовити в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, надали відзив на позовну заяву, у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог та проводити розгляд справи без їх участі.

Згідно зі ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.03.2026 року поліцейським ВРПП Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Зімайло Миколою Сергійовичем була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ББА № 410931, відповідно до якої 30.03.2026 о 22:50 год в м. Синельникове, вул. Центральна, 185, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 3301, держномер НОМЕР_1 , при цьому не мав право керування відповідної категорії та не надав документи, зазначені в п.п.2.1. ПДР України, при цьому здійснив зупинку ближче 10 м до перехрестя, не пов`язану з наданням переваги, чим порушив п.п. 2.1.а, 2.1.б, 2.1.г та 15.9.ґ ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Частиною першою ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Частиною першою ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Частиною другою ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Оскарження правомірності винесеного суб`єктом владних повноважень рішення у формі постанови від 30.03.2026 року є предметом судового розгляду в даній справі.

Надаючи правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Постанови Кабінету Міністрів України "Про Правила дорожнього руху" від 10.10.2001 року №1306.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідачем у даному випадку разом із відзивом на позовну заяву не надано суду жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджували б порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом, не маючи при цьому права керування відповідної категорії та не надання документів, зазначених в п.п.2.1. ПДР України, при цьому здійснивши зупинку ближче 10 м до перехрестя, не пов`язану з наданням переваги (фото, відеозапис тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, оскільки доказів вини позивача у вчиненні правопорушень відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно останнього постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, у зв`язку із встановленням судом відсутності в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП, зазначене є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 532,48 грн.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 532,48 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 6, 77, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 9, 7, 251, 258, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов ОСОБА_1 .

Скасувати постанову, винесену поліцейським ВРПП Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Зімайло Миколою Сергійовичем, серії ББА №410931 від 30.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 40108866) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати на судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 28.09.2026 року.

Суддя О.І. Окладнікова