Рішення № 140211843, 29.09.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/217/26

Провадження № 2/702/399/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

секретар судового засідання Карабань З.І.,

представник позивача, відповідач не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальній сумі 35698,23 грн. та понесених судових витрат в розмірі 3328,00 грн.

Заявлені вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 04.02.2025 між ТОВ «Авентус Україна» (далі у тексті також первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір №8733076 (далі у тексті також Договір №8733076).

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який був надісланий первісним кредитором на номер його мобільного телефону.

За умовами Кредитного договору №8733076, кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за наданими позичальником реквізитами платіжної картки і кредит вважається наданим у день перерахування ТОВ «Авентус Україна» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами зазначеними у кредитному договорі.

За доводами позивача на виконання зазначених умов відповідач отримав в кредит грошові кошти, які своєчасно не повернув і проценти за користування якими не сплатив.

Поряд з цим, представник позивача вказує, що право вимоги до відповідача у позивача виникло згідно з укладеним 24.12.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» Договором факторингу №24122025/3, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Посилаючись на доданий до Договору факторингу №24122025/3 від 24.12.2025 Реєстр боржників від 24.12.2025, представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить стягнути з відповідача борг за Кредитним договором №8733076 в сумі 24690,23 грн, з яких 9604,98 грн. боргу за основним зобов`язанням, 10085,25 грн. заборгованості за процентами та 5000,00 грн заборгованості за пенею, штрафами.

Також, представник позивача стверджує, що 13.04.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» (далі у тексті також первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір №29648-04/2025 (далі у тексті також Договір №29648-04/2025).

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

За умовами правочину ТОВ «Стар Файненс Груп» взяло обов`язок надати відповідачу фінансовий кредит в розмірі 3200,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах, визначених договором.

Взяті на себе зобов`язання за цим правочином відповідач не виконав, отримані в кредит грошові кошти не повернув, проценти за користування ними не сплатив.

28.08.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений Договір факторингу №28082025, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Позивач переконаний, що він набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №29648-04/2025 в загальній сумі 11008,00 гривень, у тому числі 3200,00 грн. боргу за основним зобов`язанням, 2592,00 грн. заборгованість за відсотками, 5216,00 грн. заборгованість за нарахованим штрафом.

Оскільки, за доводами представника позивача, відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань з повернення кредитних коштів, внесення плати за користування ними не виконує, ТОВ «ФК «ЄАПБ» за захистом свого порушеного права звернулось до суду та просить стягнути на його користь заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 35698,23 грн. у тому числі:

- за Договором № 8733076 від 04.02.2025 в сумі 24690,23,00 грн., з яких основний борг 9604,98 грн., борг за нарахованими процентами 10085,25 грн., 5000,00 грн. борг за штрафом та пенею;

- за Договором № 29648-04/2025 від 13.04.2025 в сумі 11008,00 грн., з яких 3200,00 грн основного боргу, 2592,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 5216,00 грн заборгованості за штрафом.

Ухвалою судді Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23.03.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін, відповідачу наданий термін на подання відзиву на заявлену вимогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить суд ухвалити у справі заочне рішення, у випадку неявки у судове засідання відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем його проживання. Про причини неявки відповідач суд не інформував, клопотання про відкладення розгляду справи чи проведення судового засідання за його відсутності не подавав, правом на подання відзиву на позов не скористався.

Надіслана на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судова повістка про виклик, копія ухвали про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками повернуті до суду з відміткою про відсутність адресата за цією адресою.

З урахування положень ч.8 ст. 128 ЦПК України та правових позицій Верховного Суду відповідач є таким, що судову повістку про виклик отримав, а, відтак, і про час та місце проведення судового засідання повідомлений.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, продовжений.

Оскільки розгляд справи відбувається у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Згідно зі ст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України.

Нормами ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У свою чергу суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Крім того, ч.2 ст.13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідженням копії укладеного між ТОВ «Авентус Україна» (далі у тексті також первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 . Договору про надання споживчого кредиту №8733076 від 04.02.2025 суд встановив, що за умовами п.1.3. цього правочину ТОВ «Авентус Україна» надає позичальнику кредит в розмірі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ним, в порядку і на умовах визначених Договором (а.с.33-41).

Сторони обумовили, що укладення Договору здійснюється за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus» (за вибором позичальника).

Метою отримання кредиту були споживчі потреби (п.1.6) і надавався він строком на 360 днів з періодичністю сплати процентів кожні 15 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,00% в день (п.1.4, 1.5.1).

Знижена процентна ставка становить 0,01% в день і застосовується вона у випадку, якщо позичальник до 19.02.2025 або протягом 3-х календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, тоді позичальник, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5.2.).

Денна процентна ставка за стандартною процентною ставкою складає 1,00% в день, а за стандартною процентною ставкою з урахування періоду застосування зниженої процентної ставки 0,96%/день.

За умовами п.2.1., 2.2. Договору №8733076 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 упродовж двох календарних днів з моменту укладення цього Договору.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом 360 днів, а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання позичальником зобов`язань за ним (п.9.2. Договору).

Дослідженням паперової копії Договору, яку надав позивач на доведення заявлених вимог, суд встановив, що паперова копія Договору №8733076 містить відомості про його підписання ОСОБА_1 04.02.2025 о 07:38:08 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С9086 (а.с.16).

Також на паперовій копії Договору наявні аналог власноручного підпису директора ОСОБА_2 та аналог відтиску печатки.

Як Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту №8733076 від 04.02.2025 додана Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит, за змістом якої ОСОБА_1 мав своїм обов`язком сплачувати кредитору в особі ТОВ «Авентус Україна» кожні 15 дні проценти за користування кредитом.

За перших 15 днів позичальник мав сплатити 15,00 гривень процентів, а кожні наступні 15 днів - по 1500,00 гривень процентів.

В останній день строку кредитування 30.01.2026, платіж включає 10000,00 гривень кредиту та 1500,00 грн. процентів (а.с.16 на звороті).

Дослідженням Паспорту споживчого кредиту суд з`ясував, що він відповідає умовам Кредитного договору та підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора FA0915 (а.с.18, 19).

Інформаційною довідкою від 30.12.2025 за вих №19024 ТОВ «ФК «Контрактовий дім» підтверджує успішність транзакції №1552830790 на суму 10000,00 грн. 04.02.2025 о 07:39, номер карти НОМЕР_1 (а.с.20).

Відповідно до копії виготовленого первісним кредитором розрахунку заборгованості за Кредитним договором №8733076 від 04.02.2025 сума заборгованості складає 24690,23 грн.

Поряд з цим, розрахунок містить відомості про нарахування боргу за основним зобов`язанням в сумі 9604,98 грн., боргу за процентами в сумі 20026,28 грн., боргу за штрафами в сумі 5000,00 гривень. (а.с. 21-24).

Проценти за користування кредитом за зниженою процентною ставкою обраховані з 04.02.2025 по18.02.2025 включно, а за стандартною з 20.02.2025 по 13.09.2025 включно (а.с.21-23).

На виконання взятих зобов`язань за цим правочином відповідач сплатив первісному кредитора 10351,05 гривень, з яких 395,02 грн. враховані як повернення кредиту, а 9956,03 грн. як сплачені проценти (а.с.24).

За умовами витягу з Договору факторингу № 24122025/3 від 24.12.2025, що укладений між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ЄАПБ», як фактором, ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.25, 26).

Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 24122025/3 від 24.12.2025 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК«ЄАПБ», як фактором, підтверджує, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у кількості 5820 у розмірі 98265221,45 грн. заборгованості (а.с.27).

Факт оплати договору факторингу № 24122025/3 від 24.12.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» грошових коштів підтверджує досліджена судом платіжна інструкція №221 від 26.12.2025, відповідно до якої ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало ТОВ «Авентус Україна» 8000879,04 гривень (а.с. 28).

За змістом витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 24122025/3 від 24.12.2025 до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором №8733076 в розмірі 24690,23 грн., з яких 9604,98 грн заборгованість за основною сумою боргу, 10085,25 грн заборгованості за процентами, 5000,00 грн. боргу за пенею та штрафами (а.с.29).

Дослідженням копії Договору про надання фінансового кредиту №29648-04/2025 суд встановив, що 13.04.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» (далі у тексті також первісний кредитор) та відповідач ОСОБА_1 уклали Договір про надання фінансового кредиту №29648-04/2025, за умовами якого товариство 13.04.2025 надає позичальнику фінансовий кредит в розмірі 3200,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 120 днів, який позичальник зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування 10.08.2025 і сплатити проценти за користування коштами за процентною ставкою 0,90% в день, яка застосовується в межах строку кредитування; комісія за надання кредиту 10,00% від суми наданого кредиту (320,00 грн) (а.с.35-39).

Відповідно до п.1.5 Договору детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком №1 до цього Договору.

За змістом п.1.6. Договору кредит надається позичальнику в безготівковій формі на його рахунок включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно з п.2.1. Договору перед його укладенням товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта, одним із таких способів:

- отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних;

- отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи з використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото.

Пунктом 2.2.Договору сторони обумовили, що видача кредиту здійснюється онлайн з використанням мережі «Інтернет» через веб-сайт товариства https://starfin.com.ua.

У випадку готовності позичальника прийняти пропозицію (оферту), він натискає кнопку «Підписати», після чого отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який він вводить у відповідне поле (п.2.16 Договору).

Укладення Договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти позикодавця, що є укладенням Договору відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», кредитодавець накладає на оригінал Договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою позначкою часу, а оригінал Договору завантажується (надсилається) в особистий кабінет позичальника (п.2.18 Договору).

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника Y545, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Персональні відомості про позичальника, у тому числі ПІБ, РНОКПП, дані паспорта, адреса місця проживання, номер картки (маски картки) та номери шести телефонів, наведені у розділі 8 Договору (а.с.39).

Зі сторони кредитодавця Договір підписаний директором Є.О. Кононенко і скріплений печаткою товариства (а.с.39).

Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту №29648-04/2025 від 13.04.2025, що підписаний електронним підписом відповідача, ОСОБА_1 погодив графік платежів, за змістом якого він мав своїм обов`язком кожні 30 днів сплачувати проценти за користування кредитом по 864,00 гривень, а в останній день кредитування 10.08.2025, окрім процентів за користування кредитом в розмірі 864,00 гривень, також повернути отримані в кредит 3200,00 гривень (а.с.40).

Паспорт споживчого кредиту відповідає умовам Кредитного договору та містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором W919 (а.с.41, 42).

Доказів надання відповідачу 13.04.2025 кредиту в сумі 3200,00 гривень у безготівковій формі включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_3 , зазначені у кредитному договорі, суду не надано.

Згідно з Договором факторингу №28082025 від 28.08.2025, що укладений між ТОВ «Стар Файненс Груп», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ЄАПБ», як фактором, ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, який формується згідно додатком №1 до Договору факторингу та є невід`ємною частиною договору (а.с.43, 44).

За умовами п.1.1 цього правочину фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Пунктом 1.2 Договору факторингу №28082025 сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору.

Дослідженням Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №28082025 від 28.08.2025, суд з`ясував, що 28.08.2025 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу від клієнта до фактора перейшли права вимоги заборгованості від боржників і фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 45).

Факт передачі грошових коштів за Договором факторингу №28082025 від 28.08.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджує досліджена судом платіжна інструкція №23162 від 29.08.2025, відповідно до якої в означену дату ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало ТОВ «Стар Файненс Груп» 4477294,16 гривень (а.с. 46).

Відповідно до датованого 28.08.2025 Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 фактор набув право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №29648-04/2025 в загальному розмірі 11008,00 грн., з яких 3200,00 грн. основного боргу, 2592 грн. заборгованості за процентами, 5216,00 грн заборгованості за штрафами (а.с.47).

Згідно з наданим представником позивача розрахунком за період з 28.08.2025 по 31.01.2026 заборгованість відповідача за Кредитним договором №29648-04/2025 від 13.04.2025 складає 11008,00 грн., з яких 3200,00 грн. основного боргу, 2592 грн. заборгованості за процентами, 5216,00 грн заборгованості за штрафами (а.с.48).

Випискою з ЄДРПОУ та свідоцтвом про державну реєстрацію підтверджується, що ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Стар Файненс Груп» є юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, та мають право на здійснення банківських операцій (а.с.30, 31, 49-51).

Копії правовстановлюючих документів ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підтверджують, що позивач має статус юридичної особи, яка проваджує господарську діяльність з надання фінансових послуг і його Генеральним директором 02.07.2014 обраний ОСОБА_3 (а.с.52-59).

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі № 761/35556/14 (провадження № 61-15734св19) зроблений висновок, що «невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним».

Договір про надання споживчого кредиту №8733076 від 04.02.2025 підписаний відповідачем електронним підписом С9086 (а.с.16).

Договір про надання фінансового кредиту №29648-04/2025 від 13.04.2025 підписаний відповідачем електронним підписом Y545 (а.с.39).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитні договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 , від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі 561/77/19.

Щодо відступлення права грошової вимоги ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Стар Файненс Груп» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Згідно досліджених судом доказів Договору факторингу №24122025/3 від 24.12.2025 та додатків до нього та Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 з додатками до нього, зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку про доведеність права позивача висунути вимогу про виконання зобов`язань за кредитними договорами №8733076 від 04.02.2025 та № 29648-04/2025 від 13.04.2025 відповідачу ОСОБА_1 .

Надані позивачем і досліджені судом докази доводять, що зазначені кредитні договори №8733076 та № 29648-04/2025 були укладені між ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Стар Файненс Груп», як первісними кредиторами, та відповідачем ОСОБА_1 04.02.2025 та 13.04.2025 відповідно.

Проте, належних і допустимих доказів виконання ТОВ «Стар Файненс Груп» умов п.1.6 Договору про надання фінансового кредиту позивач не надав. Доказів того, що кредит в сумі 3200,00 гривень у безготівковій формі був перерахований на рахунок відповідача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , суду не надано, питань про витребування цих доказів позивач не заявляв.

Суд звертає увагу, що у справах про стягнення кредитних коштів, на банк або іншу фінансову установу покладений обов`язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право кредитора на пред`явлення будь-якої вимоги.

Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.

У той же час, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності його представника, на підставі наявних доказів і матеріалів.

Суд враховує, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

З огляду на те, що позивач не надав доказів безготівкового переказу кредитних коштів на рахунок відповідача, включно і на платіжну картку № НОМЕР_2 , суд виснує про недоведеність позивачем факту видачі первісним кредитором за Договором про надання фінансового кредиту №29648-04/2025 грошових коштів відповідачу у спосіб погоджений сторонами та, як наслідок, відсутність в останнього обов`язку із їх повернення та сплати процентів.

Поряд з цим, за наслідками досліджених копій доказів суд приходить до висновку, що за Договором про надання споживчого кредиту №8733076 від 04.02.2025 первісний кредитор виконав своє грошове зобов`язання та надав ОСОБА_1 в кредит грошові кошти у розмірі 10000,00 гривень.

За розрахунком позивача, відповідач заборгував йому за Договором про надання споживчого кредиту №8733076 від 04.02.2025 24690,23 гривень, з яких основний борг 9604,98 грн., борг за нарахованими процентами 10085,25 грн., 5000,00 боргу за штрафом.

Доказів того, що відповідач у повному обсязі виконав взяті на себе обов`язки та перераховував на сплату отриманих у кредит коштів, сплату процентів за користування ними, узгоджені умовами Договору №8733076 від 04.02.2025 гроші в національній валюті, суду не надано, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу за основним зобов`язанням в сумі 9604,98 гривень та борг за нарахованими процентами в сумі 10085,25 гривень.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 5000,00 грн. суд залишає без задоволення і враховує, що відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Законодавець установив, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачав, що позичальник також звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення у період дії воєнного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 цей пункт був виключений із Закону «Про споживче кредитування». Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Виключення Законом України № 3498-IX із Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» пункту 6-1 не дає підстав для висновку про те, що законодавець у такий спосіб відновив можливість стягнення пені за невиконання чи неналежне виконання умов договору про споживче кредитування під час воєнного стану, оскільки залишається чинною кореспондуюча цьому положенню норма п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Крім того, слід виходити із принципу верховенства права та системного тлумачення законодавства - норми Цивільного кодексу України мають вищу юридичну силу, ніж положення спеціального закону, що підтверджує пріоритетність застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, під час дії воєнного стану та у тридцяти денний строк після його припинення чи скасування відсутні правові підстави для нарахування та стягнення пені чи штрафів за кредитними договорами.

Зважаючи, що відповідач, уклавши 04.02.2025 Договір №8733076 на визначених цим правочином умовах, не виконує його істотні умови щодо строку повернення грошових коштів та сплату процентів за користування ними, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за цим правочином в сумі 19690,23 гривень, з них 9604,98 грн. тіла кредиту, 10085,25 грн. проценти за користування кредитом.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» - 19690,23 грн, що становить 55,16% від ціни позову 35698,23 грн, тому, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1835,72 грн (55,16%).

З огляду на викладене, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 287 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» борг в загальному розмірі 19690 (дев`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто) гривень 23 копійки, з яких 9604,98 гривень борг за основним зобов`язанням (тіло кредиту), 10085,25 гривень проценти за користування ними.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1835 (одна тисяча вісімсот тридцять п`ять) гривень 72 копійки судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN: НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк»;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення ухвалене та підписане 29.09.2026

Суддя Тетяна БАРСЬКА