Рішення № 140211663, 30.09.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/890/26

Провадження № 2/692/762/26

30.09.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 24.02.2020 року між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001558721501, шляхом підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, де визначені основні умови кредитування, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача. На підставі зазначеного кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту. Відповідач свої кредитні зобов`язання перед банком довготривалий строк не виконував.

08.05.2024 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги №1, за яким ТОВ «ФК «ФІНАКО» отримало право грошової вимоги до боржників вказаних в реєстрі вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1

16.07.2024 року між ТОВ «ФК «ФІНАКО» та ТОВ «Смарт пей» було укладено договір факторингу №2, за яким ТОВ «Смарт пей» отримав право грошової вимоги до боржників вказаних в реєстрі вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2001558721501 від 24.02.2020 року.

Позивач зазначив, що загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором №2001558721501 від 24.02.2020 року склала 73956,90 грн., з яких:

-42258,45 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

-31698,45 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідач належним чином не дотримувався умов кредитного договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь разом з судовими витратами.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 16.06.2026 року.

Ухвалою суду відповідачу був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзив та заперечень щодо спрощеного позовного провадження суду не надав.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Відповідно до копії заяви № 2001558721501 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 24.02.2020 року, ОСОБА_1 підписанням заяви підтвердив, що прийняв публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору та просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривнях та надати кредитну картку, відкрити за цією заявою кредитний ліміт у сумі 27794,00 грн. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. З спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої зі сторін. Стандартна процентна ставка складає 47,88%, реальна річна процентна ставка складає 47,88%. Дана заявка містить підпис особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Враховуючи викладене, суд вважає укладеним кредитний договір, який підписаний позичальником.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором суд зазначає наступне.

08.05.2024 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1, відповідно до умов якого цедент зобов`язується передати (відступити) цесіонарію в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами Реєстрі боржників, а цесіонарій зобов`язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором. З витягу з реєстру боржників №1 вбачається, що під №617 значиться боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості за кредитним договором № 2001558721501 складає 73956,90 грн.

16.07.2024 року між ТОВ «ФК «ФІНАКО» та ТОВ «Смарт пей» було укладено договір факторингу №2, за яким на умовах цього договору клієнт зобов`язується передати (відступити) фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами Реєстрі боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором. Права вимоги що відступаються є ідентичними за обсягом (боржники, підстави виникнення, розмір, тощо) тим правам вимоги, які були набуті первісним кредитором на підставі договору відступлення прав вимоги (цесії) №1 від «08» травня 2024 року, укладеним з АТ «ПУМБ».

З витягу з реєстру боржників №2 вбачається, що під №617 значиться боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості за кредитним договором № 2001558721501 складає 73956,90 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, перехід права вимоги до позивача підтверджується доданим до позову договором факторингу та реєстром боржників.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором №2001558721501 від 24.02.2020 року в розмірі 73956,90 грн., з яких:

-42258,45 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

-31698,45 грн. сума заборгованості за відсотками.

Довідкою про збільшення кредитного ліміту за договором №2001558721501 від 24.02.2020 року, підтверджується, що з 24.02.2020 року було встановлено кредитний ліміт в сумі 27794,00 грн., який в подальшому 14.12.2020 року було збільшено до 43794,00 грн.

Отже, суд вважає, що заборгованість за наданим тілом кредиту підтверджується матеріалами справи, не заперечується відповідачем, а тому розмір заборгованості за основною сумою боргу, суд вважає доведеною.

Розмір заборгованості за відсотками, суд вважає підтверджено виписками з особового рахунку.

Окрім того, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу його представник надав суду копію договору про надання правничої) допомоги від 26.03.2026 року з адвокатом Рудзей Ю.В., та акт наданих послуг правничої допомоги від 31.03.2026 року.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.4, 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) у п.39-44, 47 суд зазначив, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи; із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства; відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення; зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів; при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України); тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони; принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат понесену позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує постанову Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу за відсутності заперечень з боку відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України) У відповідності з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір потрібно стягнути з відповідача, оскільки позовні вимоги задоволено повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273,280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт пей» заборгованість за кредитним договором №2001558721501 від 24.02.2020 року у сумі 73956 гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Смарт пей» понесені судові витрати у сумі 7662 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий