Ухвала суду № 140211342, 29.09.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1028/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого-судді Оборонова І.В.,

за участю секретаря Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання заочного рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року та клопотання про зупинення виконання судового рішення у цивільній справі №949/1028/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить розстрочити виконання заочного рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року у справі №949/1028/24 про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості, строком на 42 місяці, встановивши графік погашення заборгованості шляхом сплати щомісячно до 30 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2026 року, суми у розмірі 1000,00 грн.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року у справі №949/1028/24 було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та стягнуто з неї заборгованість у розмірі 41360,00 грн.

Вказує, що виконати рішення суду та сплатити всю суму одночасно не має можливості у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, оскільки на момент звернення до суду офіційно не працевлаштована, постійного доходу не має. Зазначає про намір виконувати рішення суду добровільно, однак її матеріальне становище не дозволяє одночасно погасити всю суму заборгованості.

На підтвердження зазначених обставин заявником подано копію трудової книжки.

Крім того, ОСОБА_1 звернулася до суду з окремим клопотанням про зупинення виконання судового рішення.

Клопотання мотивує тим, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року у справі №949/1028/24 стягнуто з неї заборгованість у розмірі 41360,00 грн. Зазначає, що рішення суду набрало законної сили, у зв`язку з чим стягувач має можливість отримати виконавчий документ та звернути його до примусового виконання. Посилається на те, що вона не працює та не має постійного доходу, а одночасно з указаним клопотанням нею подано заяву про розстрочення виконання рішення суду.

У зв`язку з цим просить зупинити виконання заочного рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року у справі №949/1028/24 до набрання законної сили ухвалою суду, постановленою за результатами розгляду заяви про розстрочення виконання рішення.

До початку розгляду справи від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій вона просить розгляд заяви про розстрочення виконання судового рішення та клопотання про зупинення його виконання провести без її участі. Подані заяву та клопотання підтримує та просить їх задовольнити.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Шкуренко Інни Василівни надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення.

Представник стягувача вважає заяву про розстрочення виконання судового рішення безпідставною та необґрунтованою. Посилається на встановлений Законом України «Про виконавче провадження» порядок примусового виконання судових рішень, який передбачає можливість звернення стягнення на кошти, майно та доходи боржника. Зазначає, що за іншими видами стягнень із заробітної плати боржника може бути утримано до двадцяти відсотків, а тому примусове виконання судового рішення не означає обов`язкового одночасного стягнення з боржника всієї присудженої суми.

У зв`язку з цим представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення не задовольняти, а розгляд справи провести за відсутності представника товариства.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву про розстрочення виконання судового рішення, клопотання про зупинення виконання судового рішення, додані до них документи та заперечення представника стягувача, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року у цивільній справі №949/1028/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено (а.с. 125-125).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №5871343 про надання споживчого кредиту від 22 серпня 2022 року у розмірі 41360,00 грн, яка складається з 20000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу та 21360,00 грн заборгованості за процентами. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з положеннями ч.1, 3 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця у випадках, встановлених законом, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто закон не передбачає конкретного вичерпного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. Законодавство України

Згідно з ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Системне тлумачення ст.435 ЦПК України та ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що розстрочення виконання рішення допускається у разі доведення обставин, які об`єктивно ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому суд повинен враховувати як інтереси боржника, так і інтереси особи, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України та ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення та підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Такий підхід застосовується судами і надалі при вирішенні питань за ст.435 ЦПК України.

ОСОБА_1 , як на підставу для задоволення заяви та існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, посилається на скрутне матеріальне становище, відсутність офіційного працевлаштування та постійного доходу.

На підтвердження зазначених обставин заявником подано копію трудової книжки (а.с. 136).

Разом з тим надана копія трудової книжки містить відомості про трудову діяльність заявника, однак не дає можливості встановити її фактичний матеріальний та майновий стан на час розгляду заяви.

Зокрема, до матеріалів заяви не надано відомостей про фактично отримані доходи за відповідний період, наявність чи відсутність інших джерел доходу, соціальних виплат, пенсійного забезпечення, рухомого чи нерухомого майна, коштів на рахунках у банківських установах, склад сім`ї, наявність осіб на утриманні чи інших обставин, які могли б об`єктивно свідчити про істотне ускладнення виконання судового рішення.

Саме по собі непрацевлаштування особи та відсутність, за її твердженням, постійного доходу без належного підтвердження загального майнового стану не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не є безумовною підставою для його розстрочення.

Суд також бере до уваги поведінку боржника під час розгляду справи та після виникнення заборгованості. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була обізнана про наявність заборгованості, повідомляла про намір добровільно її погашати та здійснила частковий платіж, який був врахований при визначенні остаточного розміру заборгованості. Водночас наведені обставини не підтверджують наявності таких об`єктивних обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Крім того, заявлений ОСОБА_1 порядок розстрочення виконання рішення не відповідає встановленому законом граничному строку такого розстрочення.

Так, заочне рішення Дубровицького районного суду Рівненської області ухвалено 10 липня 2026 року, тоді як заявник просить розстрочити його виконання на 42 місяці, починаючи з вересня 2026 року, шляхом щомісячної сплати 1000,00 грн.

Водночас ч.5 ст.435 ЦПК України імперативно встановлено, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Таким чином, запропонований заявником строк розстрочення у 42 місяці більш ніж утричі перевищує максимально допустимий законом строк, у зв`язку з чим суд не може встановити виконання рішення за запропонованим ОСОБА_1 графіком.

При цьому судом не встановлено достатніх підстав і для визначення іншого графіка розстрочення у межах одного року, оскільки надані заявником докази не підтверджують такого майнового стану чи інших обставин, які б відповідали критеріям, передбаченим ст.435 ЦПК України.

Суд враховує також заперечення стягувача про те, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено різні способи примусового виконання судового рішення, у тому числі звернення стягнення на кошти, майно та за передбачених законом умов - на доходи боржника. Отже, сама по собі відсутність у боржника можливості одночасно сплатити всю присуджену суму не означає неможливості виконання рішення у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, досліджені судом докази, якими ОСОБА_1 обґрунтовує заяву про розстрочення виконання судового рішення, не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а запропонований заявником строк розстрочення не відповідає вимогам ч.5 ст.435 ЦПК України.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання заочного рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року до набрання законної сили ухвалою суду за результатами розгляду заяви про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 посилається на положення ст.435 ЦПК України та на необхідність зупинення виконання рішення на час вирішення поданої нею заяви про його розстрочення.

Разом з тим положення ст.435 ЦПК України не передбачають зупинення виконання судового рішення у зв`язку з поданням заяви про його відстрочення чи розстрочення. Вказаною нормою врегульовано питання відстрочення або розстрочення виконання рішення, а також встановлення чи зміни способу і порядку його виконання.

Законом України «Про виконавче провадження» окремо передбачені підстави для зупинення вчинення виконавчих дій. Зокрема, ст.34 цього Закону визначає випадки, за яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, однак саме по собі звернення боржника до суду із заявою про розстрочення виконання рішення до таких підстав не віднесено.

При цьому процесуальне законодавство розмежовує розстрочення виконання судового рішення та зупинення його виконання як різні процесуальні інститути. Надання суду першої інстанції повноважень з розгляду заяви про розстрочення виконання рішення не означає автоматичної наявності у нього повноваження зупиняти виконання цього рішення на час розгляду такої заяви.

Отже, посилання заявника на ст.435 ЦПК України як на правову підставу для зупинення виконання судового рішення є необґрунтованим.

Разом з тим подання заяви про розстрочення виконання судового рішення саме по собі не є підставою для зупинення його виконання. Інших передбачених законом підстав для зупинення виконання рішення заявницею не наведено та матеріалами справи не встановлено.

Таким чином, будь-яких інших самостійних передбачених законом підстав для зупинення виконання заочного рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року ОСОБА_1 не наведено та матеріалами справи не встановлено.

За таких обставин клопотання про зупинення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

У свою чергу, відповідно до положень ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

З огляду на наведене, розстрочення виконання судового рішення має застосовуватися з дотриманням справедливого балансу між інтересами боржника та стягувача і не повинно створювати необґрунтовано привілейованих умов для боржника або призводити до невиправданої затримки виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані заявником докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 щодо існування обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, належними та достатніми доказами не підтверджені, а запропонований нею строк розстрочення не відповідає вимогам ч.5 ст.435 ЦПК України.

Водночас законодавством не передбачено зупинення виконання судового рішення судом першої інстанції лише з підстав подання боржником заяви про його розстрочення, а тому підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення також відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.18, 12, 247, 260, 261, 353, 354, 435 ЦПК України, ст.33, 34 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання заочного рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 10 липня 2026 року та клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання вказаного судового рішення у цивільній справі №949/1028/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.