Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження 2-а/557/12/2026
Справа 557/1427/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року с-ще Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Оленич Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справi про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7852280 від 09 вересня 2026 року, якою його притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позову останній зазначив, що інспектором УПП в Рівненській області винесено вказану вище постанову, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за те, що він 09 вересня 2026 року о 01 годині 34 хвилини на 354 км автодороги М-06 «Київ-Чоп» керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter 317 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та нібито перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив пункт 34 Правил дорожнього руху.
Мотивуючи свою невинуватість позивач зазначив, що вказана постанова є протиправною та необґрунтованою, винесеною без належного встановлення фактичних обставин справи та без достатніх доказів, які б підтверджували факт вчинення ним правопорушення, а тому він не погоджується із висновками посадової особи, викладеними у постанові, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам події, а постанову такою, що підлягає скасуванню. Так, позивач у позові вказав, що з матеріалів справи не вбачається на підставі якого саме доказу посадовою особою зроблено висновок про перетин транспортним засобом під його керуванням суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, у постанові відсутнє зазначення про здійснення фото чи відеофіксації події та відомості про технічний засіб, на який така фіксація могла здійснюватися. На переконання позивача, сам по собі опис події адміністративного правопорушення в постанові серії ЕНА № 7852280 від 09 вересня 2026 року не може вважатися належним доказом його вчинення.
28 вересня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, у якому відповідач просить залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення. В обґрунтування заперечень представник відповідача вказала, що вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджується відеозаписами із службового відеореєстратора встановленого в службовому транспортному засобі, на яких відображається рух транспортного засобу позивача, який здійснив перетин вузької суцільної, чим порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1 «Вузька суцільна лінія» та його подальша зупинка працівниками поліції. Під час спілкування з позивачем та з`ясування обставин справи, поліцейськими було продемонстровано позивачу відеозапис, який відображає момент вчинення інкримінованого правопорушення. Представник відповідача вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, оскаржувана постанова є правомірною та винесеною у повній відповідності нормам чинного законодавства в межах компетенції поліцейського патрульної поліції.
Процесуальні дії у справі
22 вересня 2026 року - позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано з УПП в Рівненській області належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА № 7852280 від 09 вересня 2026 року.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом установлено, що постановою поліцейського УПП в Рівненській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7852280 від 09 вересня 2026 року ОСОБА_1 за порушення розділу 34 Правил дорожнього руху притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із означеним рішенням поліцейського, вважає себе невинним, а оскаржену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про дорожній рух», постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року «Про правила дорожнього руху» (далі - ПДР), Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п. 1.3 та п. 1.9 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до розділу 34 ПДР (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Розмітку (лінію 1.1 вузька суцільна лінія) перетинати забороняється.
Згідно даних спірної постанови позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 09 вересня 2026 року о 01 годині 34 хвилини на 354 км автодороги М-06 «Київ-Чоп» керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter 317 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив пункт 34 Правил дорожнього руху.
Позивачем у позові не заперечується обставина керування ним 09 вересня 2026 року о 01 годині 34 хвилини на 354 км автодороги М-06 «Київ-Чоп» транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter 317 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Водночас останній вказує на відсутність належного підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, а саме факту перетину транспортним засобом дорожньої розмітки 1.1.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, до таких доказів належать також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото, відеозапису.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно зі статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Отже, положеннями статей 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачена можливість застосування поліцейськими технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП та на спростування доводів позивача відповідачем поданий запис з відеореєстратора транспортного засобу працівників поліції, з якого об`єктивно вбачається 09 вересня 2026 року о 01 годині 31 хвилина факт перетину водієм автомобіля суцільної лінії дорожньої розмітки проїзної частини дороги з метою випередження автомобіля, який рухався попереду. У подальшому автомобіль працівників патрульної поліції прослідував за вказаним авто до його зупинки.
Оглядом відеозапису із нагрудної відеокамери № 476403 (відомості про вказаний номер технічного приладу зазначено у постанові), долученого представником відповідача до відзиву на позов також установлено, що о 01 годині 33 хвилини працівник поліції підійшов до припаркованого транспортного засобу «Mercedes-Benz Sprinter 317 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , водієві було роз`яснено причину зупинки керованого ним ТЗ, а саме - перетин суцільної лінії дорожньої розмітки, його попереджено про небезпеку такого маневру, на що позивач відповів, що поспішає додому та щодо перетину суцільної лінії дорожньої розмітки заперечив, відповівши, що не «бачив, що взяв суцільну смугу». У період часу з 01 години 38 хвилин ОСОБА_1 ознайомлено з відеозаписом з автомобільного реєстратора службового автомобіля, де зафіксовано факт перетину суцільної лінії дорожньої розмітки та керований позивачем транспортний засіб, який в подальшому був зупинений працівниками поліції. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивача повідомлено про те, що відносно нього буде винесено постанову за частиною першою статті 122 КУпАП, його ознайомлено із вимогами статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. Під час вручення водієві ОСОБА_1 постанови о 01 годині 46 хвилин останній вказав про намір оскарження такої.
Відтак доводи позивача, викладені ним у позові щодо відсутності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.
Відеозапис, здійснений поліцейським на підставі частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень статті 251 КУпАП, є належним джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.
В даному випадку матеріалами відеофіксації беззаперечно підтверджується порушення позивачем ПДР, а саме порушення дорожньої розмірки 1.1 розділу 34 ПДР, оскільки водій перетнув дорожню розмітку 1.1 «Вузька суцільна лінія», яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
Відтак суд вважає, що доводи позивача щодо незаконності притягнення його до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог та спростовували докази надані відповідачем, позивач не надав.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень останній зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд вважає, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до норм КУпАП, адміністративне стягнення накладено посадовою особою, яка має на це повноваження та в межах санкції частини першої статті 122 КУпАП , в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, підстав для скасування постанови суд не встановив, а отже в позові до відповідача необхідно відмовити за безпідставністю.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право зокрема залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Розподіл судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу статті 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.
Керуючись статтями 9, 10, 77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Оленич Ю.В.
Судове рішення № 140211297, Гощанський районний суд Рівненської області було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 557/1427/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: