Рішення № 140210895, 30.09.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1528/26

Провадження № 2/542/958/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АСВІО БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2026 року Акціонерне товариство «АСВІО БАНК» (надалі також позивач, АТ «АСВІО БАНК») звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 018540/2025/РК від 23 жовтня 2025 року у розмірі 11754 грн 27 коп.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 серпня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 117-118).

Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «АСВІО БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №018540/2025ZPK від 23 жовтня 2025 року. Відповідно до умов Договору відповідачу в межах послуги «Картка amo» встановлено на поточний рахунок № НОМЕР_1 кредитний ліміт у межах максимального ліміту 200000 грн 00 коп. та надано платіжну карту.

Відповідно до умов договору реальна річна процентна ставка за кредитом - 58,25% річних, процентна ставка для пільгового періоду - 0,0001% річних, процентна ставка після закінчення пільгового періоду (стандартна процентна ставка) - 46,8% річних, процентна ставка на основну суму боргу у разі виникнення прострочення - 93,6% річних.

У свою чергу АТ «АСВІО БАНК» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач свої зобов`язання по договору не виконав, не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості відповідно до умов договору, не сплатив заборгованість за процентами, у зв`язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 22 липня 2026 року становить 11754 грн 27 коп., із яких: 6998 грн 39 коп. прострочений овердрафт, 3192 грн 97 коп. прострочені проценти, 1562 грн 91 коп. штраф.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач в письмовій формі звертався до відповідача з вимогою про повернення кредиту, однак заборгованість залишилася не погашеною.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань, з огляду на що, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 вказані суми заборгованості, а також судові витрати по справі.

Позивач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 129), у прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу за відсутності його представника та не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 11).

Крім того, у клопотання, поданому до суду 05 серпня 2026 року, представник позивача просив розглянути справу за його відсутності та повідомив, що АТ «АСВІО БАНК» підтримує позовну заяву та просить суд її задовольнити (а.с. 122).

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала

Відповідно до інформації Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області зазначено, що за наявними відомостями виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради та Реєстру територіальної громади відсутня інформація про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Новосанжарської селищної ради (а.с. 115).

Відповідно до відповіді № 3120158 від 03 серпня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру відомостей на особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знайдено (а.с. 116).

Враховуючи те, що отримана судом інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача не дала суду можливості встановити таке зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, суд відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати подальший виклик відповідача ОСОБА_1 через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, відповідно до частини 10 статті 187 ЦПК України.

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України.

Оголошення про судове засідання, призначене на 30 вересня 2026 року, було опубліковано на офіційному веб-сайті Судової влади України 04 серпня 2026 (а.с. 119).

Отже, відповідач є такою, що належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання.

Крім того, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 03 серпня 2026 року, якою встановлювався відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, разом із судовою повісткою про проведення судового засідання та копією позовної заяви з доданими до неї документами, направлялись на останню відому зареєстровану адресу проживання відповідача та повернулись до суду із відміткою поштового відділення від 08 серпня 2026 року «адресат відсутній».

Правом подати до суду відзив на позовну заяву відповідач не скористалась.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вважається такою, що належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання та зважаючи на неподання нею відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «АСВІО БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 018540/2025/РК від 23 жовтня 2025 року (надалі також заява), яка містить підпис, вчинений від імені ОСОБА_1 (а.с. 18-21).

Положеннями заяви визначено, що відповідач, підписавши цю заяву, беззастережно підтвердила, що приймаєю публічну пропозицію АТ «АСВІО БАНК» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО/договір), яка розміщена на сайті AT «АСВІО БАНК» (надалі за текстом - банк) www.asviobank.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при акцептуванні ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погодилась з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

Відповідно до розділу 2 договору зазначено, що відповідачпросила відкрити поточні рахунки, операції за якими здійснюються з використанням платіжної картки, з сервісами/ послугами (наповненням) та вартістю відповідно до тарифів банку.

У розділі 3 договору зокрема визначено, що відповідач в межах банківського продукту «Карта АМО» на її поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у межах максимального ліміту 20000000 гривень та відповідно до рішення, прийнятого уповноваженим органом банку, згідно з умовами ДКБО. Обов`язковий мінімальний платіж та проценти за користування лімітом розраховуються щомісячно, з урахуванням останнього календарного дня місяця, та виставляється до сплати 01 числа місяця наступного за звітним і вноситься до останнього дня місяця, в якому було виставлено обов`язковий мінімальний платіж. Строк дії кредитного ліміту складає 12 (дванадцять) місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО. Кредитний ліміт може бути змінено з інформуванням Клієнта шляхом направлення PUSH-повідомлення на фінансовий номер телефону із зазначенням нового розміру кредитного ліміту (максимальна сума кредитного ліміту зазначена у ДКБО і на поточну дату складає 200 000,00 грн.). Якщо Клієнт здійснив першу Платіжну операцію після отримання вказаного PUSH-повідомлення, згода Клієнта зі зміною вважається підтвердженою. Розмір обов`язкового мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування Кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО. Орієнтовна реальна річна процентна ставка для клієнта на дату укладення договору складає 58,25% річних. Розраховано, виходячи з суми використаного ліміту 200 000, 00 грн. за місяць:

Обов`язковий мінімальний платіж - дорівнює сумі нарахованих процентів, але не менше ніж 100 грн. Процентна ставка для пільгового періоду - 0,0001% річних. Процентна ставка після закінчення пільгового періоду (Стандартна процентна ставка) - 46,8% річних. Процентна ставка на основну суму боргу у разі виникнення прострочення - 93,6% річних. Мінімальні витрати за Кредитом на дату укладення Договору - 0,00 грн. (виходячи з погашання всієї суми заборгованості в пільговому періоді). Загальні витрати - 101 249,48 грн. впродовж 12 місяців. Орієнтовна загальна вартість кредиту для клієнта на дату укладення договору за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) впродовж 12 місяців 301249,48 грн.

Також, 23 жовтня 2025 року відповідач власноручним підписом підписала паспорт споживчого кредиту (а.с. 27-32).

Дослідивши зміст паспорту споживчого кредиту від 23 жовтня 2025 року, суд встановив, що у вказаному паспорті визначені умови надання кредиту, реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту, порядок повернення кредиту, встановлені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.

Зокрема, у паспорті споживчого кредиту визначено: тип кредиту: кредитна лінія, строк кредитування: 12 місяців, з пролонгацією, процентна ставка, фіксована, зокрема: пільгова процентна ставка: 0,0001 %. Пільговий період - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Стандартна процентна ставка: 3,9 % в місяць (46,8 % річних). Збільшена відсоткова ставка на суму загальної заборгованості 7,8% на місяць (93,6% річних) (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості)

Підписавши паспорт споживчого кредиту, ОСОБА_1 підтвердила факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що надані, виходячи із обраних нею умов кредитування.

Згідно з розпискою про отримання платіжної картки, ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , отирамала платіжні картки: № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 (а.с. 66).

Відповідно до довідки № 4303 від 22 липня 2026 року AT «АСВІО БАНК»,ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) із 23.10.2025 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий відповідно до заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 018540/2025/РК від 23.10.2025, із номером договору № 018540/2025/РК від 23.10.2025, що обліковується AT «АСВІО БАНК» в автоматизованій банківській системі «SCROOGE-ПІ» за №0Ю196/2025/ОВ від 23.10.2025 (а.с. 67).

Із виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період із 23.10.2025 по 22.07.2026 вбачається, що відповідач отримувала кредитні кошти та користувалась ними (а.с. 68-87).

Відповідно до наданого розрахунку ОСОБА_1 за договором комплексного банківського обслуговування ФО №018540/2025/РК від 23 жовтня 2025 року (згідно заяви про встановлення кредитного ліміту) станом на 22 липня 2026 року загальна заборгованість складає: 11754 грн 27 коп., із яких: 6998 грн 39 коп. прострочений овердрафт, 3192 грн 97 коп. прострочені проценти, 1562 грн 91 коп. штраф (а.с. 63-65).

AT «АСВІО БАНК» направлено ОСОБА_1 вимогу №б/н від 02 червня 2026 року про повернення кредиту та про дострокове повернення суми заборгованості, у зв`язку із невиконанням належним чином зобов`язань, у загальному розмірі 10856 грн 94 коп. (а.с. 88).

AT «АСВІО БАНК» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених кредитним договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

В той же час, відповідач, яка зобов`язалась здійснювати погашення кредиту та процентів, свої зобов`язання не виконала.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов кредитного договору, за відповідачем станом на 22 липня 2026 року рахується заборгованість у загальному розмірі 11754 грн 27 коп., із яких: 6998 грн 39 коп. прострочений овердрафт, 3192 грн 97 коп. прострочені проценти, 1562 грн 91 коп. штраф.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 відповідну суму заборгованості, у зв`язку з чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частиною 1 статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 1069 ЦК України права та обов`язки сторін, пов`язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За правилами частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно з частинами 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Висновки щодо правозастосування

Судом установлено, що 23 жовтня 2025 року між АТ «АСВІО БАНК» та ОСОБА_1 , шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 018540/2025/РК від 23 жовтня 2025 року, укладено кредитний договір, який містить підпис, вчинений від імені ОСОБА_1 .

Відповідач отримала кредит, шляхом встановлення кредитної лінії з кредитним лімітом на картку у розмірі 200000 грн 00 коп.

Також, 23 жовтня 2025 року відповідач власноручним підписом підписала паспорт споживчого кредиту (а.с. 32), в якому зокрема визначено строк кредитування - 12 місяців, розмір процентної ставки.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не спростований.

Як вбачається із матеріалів справи позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав повністю, надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитним коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період із 23.10.2025 по 22.07.2026 вбачається, що відповідач отримувала кредитні кошти та користувалась ними (а.с. 68-87).

Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не виконує умов кредитного договору і добровільно не сплачує визначені договором платежі.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «АСВІО БАНК» не повернуті, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення заборгованості за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 018540/2025/РК від 23 жовтня 2025 року у загальному розмірі 10191 грн 36 коп., із яких: 6998 грн 39 коп. прострочений овердрафт, 3192 грн 97 коп. прострочені проценти.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зазначає, що відповідні положення процитованої норми стосуються звільнення від обов`язків сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню та інші платежі за прострочення виконання договору у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

З огляду на викладене, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1562 грн 91 коп. за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 018540/2025/РК від 23 жовтня 2025 року, задоволенню не підлягають, оскільки штраф нарахований у період дії воєнного стану.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 3328 грн 00 коп. (а.с. 12).

З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 86,70% з розрахунку: 10191 грн 36 коп. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 11754 грн 27 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 86,70% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2885 грн 38 коп. із розрахунку: 3328 грн 00 коп. (сума сплаченого судового збору) х 86,70% (відсоток задоволених позовних вимог).

Позивачем разом із позовною заявою надано до суду заяву про відшкодування витрат, за змістом якої позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «АСВІО БАНК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп. (а.с. 101-104).

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 10000 грн 00 коп., що підтверджується договором № 188 про надання правової допомоги від 26 січня 2026 року (а.с. 105), додатковою угодою № 18 до договору про надання правової допомоги № 188 від 26 січня 2026 року (а.с. 106) у пункті 1, якої зазначено, що дана додаткова угода визначає вартість правової допомоги, що надається адвокатом клієнту та порядок виплати грошової винагороди (гонорару) адвокату за надання правової допомоги в межах справи за позовом АТ «АСВІО БАНК» до ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №018540/2025/РК від 23.10.2025 року (а.с. 106), актом приймання-передачі правової допомоги по додатковій угоді № 18 від 20 липня 2026 року до договору про надання правової допомоги № 188 від 26 січня 2026 року (а.с. 107), копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Лисенка В.М. серії КС № 8224/10 від 08 жовтня 2019 року (а.с. 108).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених позивачем.

Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 10000 грн 00 коп., що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги до 5000 грн.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ «АСВІО БАНК», з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 4335 грн 00 коп., із розрахунку: 5000 грн 00 коп. (сума зменшеної правової допомоги) х 86,70% (відсоток задоволений позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «АСВІО БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , с. Мала Перещепина, Полтавський район, Полтавська область) на користьАкціонерного товариства «АСВІО БАНК» (код ЄДРПОУ 09809192, вул. Преображенська, 2, м. Чернігів) заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 018540/2025/РК від 23 жовтня 2025 року у загальному розмірі 10191 грн 36 коп. (десять тисяч сто дев`яносто одна гривня тридцять шість копійок), що складається із простроченого овердрафту в сумі 6998 грн 39 коп. (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень тридцять дев`ять копійок) та прострочених процентів в сумі 3192 грн 97 коп. (три тисячі сто дев`яносто дві гривні дев`яносто сім копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , с. Мала Перещепина, Полтавський район, Полтавська область) на користьАкціонерного товариства «АСВІО БАНК» (код ЄДРПОУ 09809192, вул. Преображенська, 2, м. Чернігів) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2885 грн 38 коп. (дві тисячі вісімсот вісімдесят п`ять гривень тридцять вісім копійок) тапонесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4335 грн 00 коп.(чотири тисячі триста тридцять п`ять гривень).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач:Акціонерне товариство «АСВІО БАНК», код ЄДРПОУ 09809192, вул. Преображенська, 2, м. Чернігів;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , с. Мала Перещепина, Полтавський район, Полтавська область.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва