Рішення № 140210862, 28.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1348/26

Номер провадження 2/541/1328/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» звернулось до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначили, що відповідно до укладеного кредитного договору № 29406 від 03 березня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 відповідачка отримала кредит у розмірі 7000,00 грн, строком на 730 днів (до 03.03.2027), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0% від суми кредиту за кожен день користування (365,0% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Вказує, що у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідача за кредитним договором по нарахованим та несплаченим процентам станом на 12.03.2026 становить 25200,00 грн за період з 03 березня 2025 року по 26 лютого 2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,0 % за кожен день користування кредитом (365,0% річних) та Графіку платежів та 13900 грн штраф за порушення умов кредитного договору. Просив суд стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором № 29406 від 03 березня 2025 року у розмірі 39100,00 грн, а також понесені судові витрати, а саме: зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідачка надала відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», у якому виклала свої заперечення проти позову. Зазначила, що визнає лише тіло кредиту в сумі 7000,00 грн, в решті позовних вимог просила відмовити. Крім того вказала, що являється особою з інвалідністю 2-ї групи. Що стосується витрат на правничу допомогу звернула увагу на їх неспівмірність зі складністю справи (а.с.93-95).

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, у відзиві на позовну заяву просила розгляд справи проводити без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 29406 від 03 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 , відповідачка отримала кредит у розмірі 7000,00 грн, строком на 730 днів (до 03 березня 2027 року), шляхом переказу на її платіжну картку НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0 % від суми кредиту за кожен день користування (365,0% річних). Кредитний договір був підписаний шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 762834 в особистому кабінеті на вебсайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.

Відповідно до Додатку № 1 до Кредитного договору № 29406 від 03 березня 2025, який є невід`ємною частиною кредитного договору встановлено графік розрахунків, де вказані: кількість днів у розрахунковому періоді - 20 днів, дата видачі кредиту - 03.03.2025, дата повернення - 03.03.2027, сума кредиту - 7000,00 грн, сума платежу за розрахунковий період складе 58100,00 грн, проценти за користування кредитом - 51100,00 грн, реальна річна процентна ставка - 2686,54 %, загальна вартість кредиту - 51100,00 грн. Вказаний додаток підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «762834».

У паспорті споживчого кредиту зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, інформація, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

TOB «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» свої зобов`язання перед відповідачкою за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 7000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на її платіжну картку № НОМЕР_2 , відповідно до довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» про перерахування коштів.

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260602/71177-БТ від 09.06.2026 року в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , на яку 03 березня 2025 року було зараховано 7000,00 грн. Згідно виписки за договором б/н за період з 03 березня 2025 року-08 березня 2025 на згаданий вище картковий рахунок 03 березня 2026 року зараховано кошти в сумі 7000,00 грн (а.с. 106-108).

Згідно детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Кредитним договором № 29406 від 03 березня 2025 року, станом на 26.02.2026 ОСОБА_1 має заборгованість за Договором на загальну суму 46100,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 7000,00 грн, простроченої заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом 25200,00 грн, заборгованості за штрафами- 13900 грн.

Позивач не вимагає та не пред`являє вимоги про дострокове повернення суми кредиту, а звертає стягнення на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 03.03.2025 року по 26.02.2026 року в сумі 39100 грн, з яких: прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом 25200,00 грн, заборгованість за штрафами- 13900 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1статті 3Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідачкою не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання своїх кредитних зобов`язань.

Зазначена вище заборгованість за кредитним договором відповідачкою погашена не була.

Враховуючи встановлений факт невиконання відповідачкою взятих на себе за кредитним договором № 29406 від 03 березня 2025 року зобов`язань, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 03.03.2025 року по 26.02.2026 року в розмірі 25200,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 13900,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які були чинні, як на день укладення кредитних договорів № 44285-04/2024 від 26.04.2024, № 35088-04/2024 від 20.04.2024, № 47112-04/2024 від 27.04.2024 між первісним кредитором та відповідачем, тобто станом на 26.04.2024, 20.04.2024 та 27.04.2024 відповідно, так і на час ухвалення судового рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на те, що кредитний договір № 29406 між ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 був укладений 03.03.2025 року відповідно, остання належним чином кредитні зобов`язання не виконує, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у стягненні заборгованості за штрафними санкціями з відповідачки на користь позивача слід відмовити.

Щодо стягнення судових витрат, суд прийшов до таких висновків.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано договір про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, укладений між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ФОП Руденко К.В.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Руденко К.В.; довіреність від 31.12.2025; акт приймання-передачі наданих послуг №103 від 26.01.2026 до договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024; витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №103 від 26.01.2026 до договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №4298 від 30.01.2026.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 10000,00 грн.

Відповідачка заперечуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу вказала, що їх розмір є неспівмірним зі складністю справи.

Суд вважає витрати на професійну правничу допомогу завищеними та непропорційними відносно позовних вимог, виходячи з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідачки на його користь до 3000,00 грн.

Згідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За вказаних обставин, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на правову допомогу у сумі 1933,50 грн (25200 х 3000,00 : 39100).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково, то суд вважає необхідним відшкодування витрат по сплаті судового збору 1715,92 грн., виходячи з розрахунку: 25200,00 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) /39100,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

Разом з тим, відповідно до п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи (а.с.95).

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторона звільнена від сплати судового збору, таке є підставою для компенсації стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, судових витрат у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи необхідно компенсувати ТОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» в розмірі 1715,92 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» за кредитним договором № 29406 від 03 березня 2025 року заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 03 березня 2025 року по 26 лютого 2026 року у розмірі 25200 (двадцять п`ять тисяч двісті) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 1933 (одна тисяча дев`ятсот тридцять три) грн 50 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» у розмірі 1715 (одна тисяча сімсот п`ятнадцять) грн 92 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: бульв. Вацлава Гавела, 4, м.Київ, 03124.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. М. Дністрян