Рішення № 140209726, 30.09.2026, Миронівський районний суд Київської області

30.09.2026

Єдиний унікальний № 371/2180/25 провадження № 2/371/734/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026року м. Миронівка

ЄУН 371/2180/25

Провадження № 2/371/734/26

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Чайки А.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 29 травня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» та відповідач за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи уклали електронний договір про надання споживчого кредиту № 4691309. Згідно з умовами договору, відповідач отримала кредитні кошти та зобов?язалася повернути їх, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених кредитним договором.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов?язання за кредитним договором виконало, перерахувавши суму кредиту на платіжну картку відповідача. Відповідач кредитних коштів своєчасно не повернула, внаслідок чого утворилася заборгованість.

На підставі договору факторингу № 16072025, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4691309 від 29 травня 2024 року у загальному розмірі 115423,09 грн, з яких 26999,94 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 74923,15 грн сума заборгованості за відсотками, 13500,00 сума заборгованості за штрафами.

Відповідно до умов договору факторингу, у разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам договору про надання споживчого кредиту, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідач своїх зобов?язань за умовами договору не виконала.

Звертаючись до суду, представник позивача зазначила, що після укладення договору факторингу відповідач будь-яких дій, направлених на виконання умов договорів не вчиняла, заборгованість не сплатила.

Загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором, право вимоги за якими набув позивач відповідно до договору факторингу, складає 115423,09 грн. Вказану суму заборгованості та судові витрати в розмірі 3028,00 грн просила стягнути з відповідача в судовому порядку.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 21 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з пунктом 2 частини сьмої статті 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

22 квітня 2026 року та 25 травня 2026 року (повторно) відповідачу направлені копія ухвали про відкриття спрощеного провадження та копія позовної заяви з додатками за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання.

12 травня 2026 року та 13 червня 2026 року до суду повернуто конверти із вкладенням. Згідно даних довідки ф.20, сформованої представником відділення АТ «Укрпошта», причиною повернення відправлення вказано «адресат відсутній за заначеною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд вжив заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи за адресою зареєстрованого місця проживання.

У зв`язку з наведеним, за відсутності відповідача за адресою зареєстрованого місця проживання, суд вважає, що судовий виклик (судове повідомлення) вручено йому належним чином.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.

На підставі статті 274 ЦПК України справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не подала.

Відповідно положень частини другої статті 191 та частини восьмої статті 178 ЦПК України, зважаючи на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи

Суд встановив такі фактичні обставини.

29 травня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» та відповідач уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4691309, додатком № 1 до якого є таблиця обчислення загальної вартості кредиту клієнта та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит(а.с. 6-15, 19-25). Також відповідач 29 травня 2024 року ознайомилася з паспортом споживчого кредиту до договору № 4691309 (а.с. 16-18). Договір та паспорт споживчого кредиту відповідач підписала електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора.

Відповідно до пункту 1.1 договору, сторони погодили, що укладення договору відбувається за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток «Credit7», електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

На підставі пункту 1.2. вказаного договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу споживчий кредит у розмірі 27000,00 грн, а відповідач зобов?язалася повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених договором. Строк користування кредитом становить 360 днів (пункт 1.3. договору). Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (пункт 2.1.). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (пункт 1.8.)

У договорі споживчого кредиту погоджено розмір фіксованої стандартної процентної ставки за користування кредитом яка визначається у розмірі 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3. договору. Знижена процентна ставка у розмірі 1,43 % за кожен день користування кредитом та застосовується у випадку, якщо клієнт до 27 червня 2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Відповідно до пунктів 1.3.1 та 1.3.2. договору строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту , встановлені договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою сторін, шляхом підписання сторонами додаткового договору до цього договору. Ініціювання клієнтом продовження строку кредитування/ строку договору відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для клієнта. У клієнта наявне право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Детальні терміни повернення кредиту та сплата процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту клієнта та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графіку платежів), згідно з яким, відповідач зобов?язалася повернути суму кредиту у розмірі 27 000,00 грн та проценти у розмірі 159 569,74 грн 24 травня 2025 року. Загальна вартість кредиту складає 186 569,68 грн.

За даними довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1707 від 17 липня 2025 року згідно із укладеним з ТОВ «Лінеура Україна» договором на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12 березня 2019 року на платіжну картку № НОМЕР_2 29 травня 2024 року зараховано 27000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua 409846957 (а.с. 26).

Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач вносив платежі, спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором: 23 червня 2024 року 10003,5 грн; 21 липня 2024 року 11258,76 грн; 19 серпня 2024 року 11744,71 грн; 18 вересня 2024 року 12149,7 грн; 16 жовтня 2024 року 11339,72 грн; 20 листопада 2024 року 14174,65 грн, що в загальній сумі дорівнює 70671,1 грн.

16 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072025, згідно з умовами якого фактор зобов?язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникає у майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту приймання передачі реєстру боржників (пункт 1.2. договору факторингу).

Акт прийому передачі реєстру боржників №1 за договором факторингу № 16072025 підписаний 16 липня 2025 року (а.с. 35).

Згідно з даними реєстру боржників №1 до договору факторингу № 16072025 та розрахунку заборгованості, складеного первинним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4691309 від 29 травня 2024 року заборгованості у сумі 115423,09 грн, з яких 26999,94 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 74923,15 грн - сума заборгованості за відсотками, 13500,00 сума заборгованості за штрафами. Проценти нараховано за період з 29 травня 2024 року до 27 червня 2024 року за ставкою 1,43 % в день. За період з 28 червня 2024 року до 24 травня 2025 року проценти нараховувалися за ставкою 1,50 % в день. Всього станом на 24 травня 2025 року нараховано 26999,94 грн заборгованості за тілом кредиту, 74932,15 грн заборгованості за процентами, 13500,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (а.с. 27-29, 36).

Платіжним дорученням № 740 від 18 липня 2025 року підтверджується факт сплати ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ТОВ «Лінеура Україна» плату права за відступлення вимоги згідно договору факторингу № 16072025 від 16 липня 2025 року (а.с. 37).

З моменту набуття права вимоги позивач не здійснював нарахування за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4691309 від 29 травня 2024 року.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (далі за текстом Закон № 675-VIII), електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 наведеного Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з частинами дванадцятою, тринадцятою статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 675-VIII моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з метою отримання кредитних коштів уклав кредитний договір з кредитною установою за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто одноразового ідентифікатора.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, підписавши кредитний договір електронним підписом, відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання коштів у кредит та позику, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, на підставі укладеного електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов?язки, які походять із кредитного договору.

З досліджених судом письмових доказів вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» та відповідач обумовили у письмовому вигляді та передбачили порядок та умови отримання коштів у позику, погашення позики, погашення заборгованості за позикою, розмір відсотків, що підлягають сплаті за користування позиченими коштами, в тому числі і при неналежному виконанні договірних зобов`язань.

З розрахунку первинного кредитора та довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вбачається виконання первинним кредитором зобов?язання за кредитним договором з перерахування коштів відповідачеві.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання передбачені статтею 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Суд враховує, що відповідач обізнана про наявність заборгованості за договором позики та позовними вимогами. Матеріали справи не містять даних про те, що вона оспорювала договір позики з підстав їх непідписання (неукладення) чи неотримання коштів, або ж внаслідок припинення зобов?язання у зв?язку з повним виконанням тощо, а також договір факторингу - в частині переданої позивачу вимоги за кредитним договором.

Визначаючи розмір наявної заборгованості та її складові, суд враховує, що загальними вимогами процесуального права визначено обов?язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

З даних розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Лінеура Україна» за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4691309 від 29 травня 2024 року, вбачається, що загальна сума заборгованості складає 115423,09 грн, з яких 13500,00 сума заборгованості за штрафами.

Щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 13500,00 грн суд зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України, застосовується судом під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимога про стягнення штрафу у розмірі 13500,00 грн не підлягає задоволенню.

Щодо відступлення права вимоги

Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

На підставі наведених положень суд зазначає, що право грошової вимоги за укладеним кредитним договором на підставі договору факторингу перейшло до позивача.

Відступлення права грошової вимоги до відповідача та набуття такого права ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов.

Відповідач після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, ні на рахунки попереднього кредитора ТОВ «Лінеура Україна», ні на рахунок ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що відповідач має заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4691309 від 29 травня 2024 року в сумі 101 923,09 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 26 999,94 грн, заборгованість за відсотками 74 923,15 грн.

Відповідач обізнана про наявність заборгованості за кредитом та його розмір, відомостей про його погашення та жодних заперечень щодо позову суду не надала.

Висновки за результатами розгляду

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

За результатами розгляду судової справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за процентами, нарахованими в межах строку кредитування, підтверджені матеріалами справи. Позивач довів обґрунтованість зазначених позовних вимог.

Вимоги про стягнення заборгованості за штрафами не підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2673,72 грн (3028?88,30%=2102,24).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4691309 від 29 травня 2024 року, з урахуванням суми основного боргу та заборгованості за процентами, у загальному розмірі 101923 гривні 09 копійок, а також понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2673 гривні 72 копійки, всього 104 596 (сто чотири тисячі п`ятсот дев`яносто шість) гривень 81 копійка.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 30 вересня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: юридична адреса: будинок під номером 30, вулиця Симона Петлюри, місто Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Капшук