Рішення № 140209081, 22.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1232/26

Провадження № 2/355/1175/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської област

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» Пархомчука Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» Пархомчук С.В. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором № 1919659 від 29 червня 2021 року в розмірі 13965,90 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3900,00 гривень; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 10065,90 гривень, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Айкон Дебт Коллекшн» понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 червня 2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1919659 (кредитний договір) про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Згідно умов кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 3900,00 гривень, дата надання кредиту: 29 червня 2021 року, строк кредиту: 29 днів, Валюта кредиту: UAH, Відсоткова ставка 1,9 % (процентів) на добу.

Позивач вказує, що згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 13965,90 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3900,00 гривень; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 10065,90 гривень.

Згідно норм кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. На підтвердження видачі первісним кредитором кредитних коштів позивач надав інформаційну довідку, відповідно до якої 29 червня 2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3900,00 гривень за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , чим позивач підтверджує видачу кредитних коштів.

01 грудня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 01 грудня 2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 .

Представник позивача ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до судового засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначив, що у разі розгляду справи в загальному позовному провадженні - просить здійснити розгляд за відсутності представника позивача, а в разі неявки відповідача - ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Відповідачка ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, була належно повідомлена про час, місце розгляду на 18 серпня 2026 року на 10 годину 30 хвилин, з відмітки на поштовому конверті зі зворотнім поштовим повідомленням з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та судовою повісткою, що був надісланий на адресу місця проживання відповідачки, зареєстровану у встановленому законом порядку, слід, що «адресат відсутній за вказаною адресою», далі повідомлялася через веб-сайт Судової влади України на 22 вересня 2026 року на 10 годину 30 хвилин. Причину неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до висновку про можливе задоволення заявлених позовних вимог, оскільки:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Копію кредитного договору № 1919659 від 29 червня 2021 року (далі - договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕРОНА» (ТМ «ГРОШІ ВСІМ») (кредитодавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (позичальник), згідно з п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених договором. (а.с. 8 зворотна сторона а.с. 9)

Відповідно до п. 1.2. договору загальний розмір наданого кредиту (сума коштів, які кредитодавець зобов`язується надати позичальникові за цим договором) складає 3900,00 гривень.

Строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 29 червня 2021 року по 27 липня 2021 року включно. Процентна ставка за кредитом становить 1.90 % від суми кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину. (п.п. 1.3-1.4 договору)

Згідно з п. 1.5 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 30433 процентів річних від загального розміру виданого кредиту. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки, базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом строку дії, передбаченого умовами договору, та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Як передбачено п. 1.6 договору орієнтовна загальна вартість кредиту становить 6048.90 гривень. Обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та загальних витрат за кредитом, базується на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору, якщо договір містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору.

За користування наданими у кредит грошовими коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти від суми наданого кредиту у національній валюті України - гривні, по фіксованій процентній ставці, яка визначена в пункті 1.4. цього договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії договору. Проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в день надання кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період з моменту списання коштів за кредитом з поточного рахунку кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок кредитодавця, але не більше строку, на який надається кредит. Встановлений договором розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.(п.п. 3.1-3.3 договору)

Означений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника G2373.

Крім того ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника G2373 підписала паспорт споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), що містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. (а.с. 8)

Відповідно до копії довідки про ідентифікацію, яка надана директором «Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕРОНА» Хлєбніковою О.І., клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 1919659 від 29 червня 2021 року ідентифікована ТОВ «ФК «ВЕРОНА». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі https://topcredit.ua/. Одноразовий ідентифікатор: G2373, час відправки ідентифікатора позичальнику: 29 червня 2021 року, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: 380977247032. (а.с. 12)

Як вбачається з копії листа від 19 березня 2026 року за вих. № 1903/2026-3 за підписом директора ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» В.Г. Тарасенка, означене товариство на виконання запиту про успішність операції, згідно договору з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» надає запитувану інформацію про успішність переказу коштів на суму 3900,00 гривень, дата видачі: 29 червня 2021 року на рахунок маска карти НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 (а.с. 17)

Згідно з копією виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1919659 від 29 червня 2021 року, ОСОБА_1 станом на 20 лютого 2026 року (включно) має заборгованість перед ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у розмірі 13965,90 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 3900,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 10065,90 гривень. (а.с. 10)

Відповідно до копії договору факторингу № 1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» (новий кредитор), в порядку та на умовах, визначених договором, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону- кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються) в порядку та на умовах, передбачених договором. При цьому Новий кредитор набуватиме статус правонаступника кредитора відповідно до чинного законодавства України, у виконавчому провадженні та усіх судових спорах, пов`язаному з правом вимоги. (а.с. 13)

Копію витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року, з якого слід, що від кредитора ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» до нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1919659 від 29 червня 2021 року, загальна сума заборгованості: 13965,90 гривень, складовими якої є: 3900,00 гривень залишок по тілу; 10 065,90 гривень залишок по відсотках. (а.с. 11)

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.

У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор виконав вимоги закону, уклавши договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, керуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору, підписала його електронним підписом - одноразовим ідентифікатором - та отримала кредитні кошти, які використовувала на свій розсуд.

Як слід за ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1082 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже, як було встановлено судом відповідачка ОСОБА_1 уклала кредитний договір з первісним кредитором ТОВ «ФК «ВЕРОНА» - та отримала грошові кошти. Стосовно зобов`язань, які були покладені на неї договором, грошові кошти з виплатою процентів за їх користування не виконувала.

За договором факторингу № 1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1919659 від 29 червня 2021 року перейшло до позивача, що підтверджене дослідженими судом доказами.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що вимоги позивача законні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054, 1077, 1082 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» Пархомчука Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (адреса 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941) заборгованість за кредитним договором №1919659 від 29 червня 2021 року в розмірі 13965 (тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 90 копійок, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3900 (три тисячі дев`ятсот) гривень 00 копійок; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 10065 (десять тисяч шістдесят п`ять) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (адреса 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941) понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов