Рішення № 140209054, 30.09.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 362/6334/25

Провадження №2/291/662/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді Федорчук І.В.

за участі секретаря Герасимчук Н. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді- Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

встановив:

Позивач ТДВ «Віді-страхування», в інтересах якого діє адвокат Мосіндз В.М.., звернувся до Ружинського районного суду Житомирської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 18.04.2024 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ- СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту АС - 019820, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Mazda CX-5, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

02.03.2025 року за адресою: м. Київ, АК Заболотного, 156/1 сталася дорожньо транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ та автомобіля Toyota Camry, д/н НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 . 08.04.2025 року постановою Голосіївського районного суду міста Києва, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів).

10.03.2025 року до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» із Заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 15/04/9/1/0931-25 звернувся ОСОБА_2 у зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком згідно з умовами Договору страхування.

13.03.2025 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» на підставі відповідних страхових документів, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 375 269, 61 грн., що підтверджуються платіжною інструкцією № 5809 від 20.03.2025 року.

20.03.2025 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулось до ТДВ СК «Альфа Гарант» з Заявою про страхове відшкодування № 15/04/8/2/0399-25 з проханням здійснити страхове відшкодування в розмірі 375 269, 61 грн.

30.04.2025 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило на користь ТДВ «СК «ВІДІ СТРАХУВАННЯ» виплату страхового відшкодування в межах ліміту по полісу.

З огляду на вказане, ОСОБА_1 , зобов`язаний сплатити на користь ТДВ «СК «ВІДІ СТРАХУВАННЯ» різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням ТДВ СК «Альфа-Гарант», а саме : 375 269, 61 грн. 250 000,00 грн. = 125 269, 61 грн. (сто двадцять п`ять тисяч двісті шістдесят дев`ять гривень 61 копійка) де: 375 269, 61 грн. - фактичний розмір завданої шкоди; 250 000,00 грн. - ліміт відповідальності ТДВ СК «Альфа-Гарант» за шкоду заподіяну майну згідно Полісу. У зв`язку з вищевикладеним, маючи намір вирішити дане питання в досудовому порядку, 02.05.2025 року представник позивача, листом вих. № 15/04/8/2/0635-25 звернувся з проханням сплатити на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» відшкодування шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, який повернувся за закінченням терміну зберігання.

Ураховуючи вищезазначене позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 125 269, 61 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 07.07.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом установлено, що 18 квітня 2024 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» (далі позивач) та ОСОБА_2 (далі страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту АС-019820, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані, зокрема, з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Mazda CX-5, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

02 березня 2025 року за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 156/1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу Mazda CX-5, державний номер НОМЕР_2 , та автомобіля Toyota Camry, державний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 (далі відповідач).

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 квітня 2025 року у справі № 752/5963/25 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а.с. 22-23).

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено таку постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факт порушення відповідачем Правил дорожнього руху України, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода та було пошкоджено транспортний засіб Mazda CX-5, державний номер НОМЕР_2 , встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, і повторному доказуванню в цій справі не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням транспортних засобів.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З огляду на встановлену постановою суду вину відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди саме він є особою, відповідальною за відшкодування завданої внаслідок ДТП майнової шкоди.

У зв`язку з настанням страхового випадку страхувальник 10 березня 2025 року звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

За результатами розгляду заяви та на підставі документів, що підтверджують факт пошкодження транспортного засобу, характер пошкоджень, вартість необхідних відновлювальних робіт і розмір завданої майнової шкоди, позивач визначив суму страхового відшкодування у розмірі 375 269,61 грн та здійснив її виплату. Зазначене підтверджується страховими документами: Страховим актом № 21679 від 12.03.2025 року, заяви про виплату страхового відшкодування, листа АТ «Ощадбанк» вих. № 15/04/9/1/0922-25 від 07.03.2025 року, актом виконаних робіт № СКмСА 001886 від 29.06.2025 року, рахунком № СКмС-0003764 від 05.03.2025 року, даними Звіту вх. №15/04/9.01/3008.25 від 10.03.2025 та платіжною інструкцією № 5809 від 20.03.2025 року (а.с. 33-66).

Тож, належними та допустимими доказами підтверджено, що розмір майнової шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу Mazda CX-5 унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 375 269,61 грн.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За правовою природою такий перехід права вимоги є суброгацією. Унаслідок здійснення страхової виплати до страховика переходить право вимоги потерпілої особи до особи, відповідальної за завдану шкоду, у межах фактичних витрат страховика.

Отже, після здійснення страхової виплати до позивача перейшло право вимоги до відповідача як особи, відповідальної за заподіяння шкоди, у межах фактично виплаченого страхового відшкодування з урахуванням сум, відшкодованих страховиком цивільно-правової відповідальності відповідача.

Судом також установлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант» за полісом № 227033856, за яким останнє взяло на себе обов?язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок експлуатації Toyota Camry, д/ НОМЕР_4 особою, відповідальність якої застрахована. Полісом було передбачено ліміт за шкоду майну 250 000, 00 грн. (а.с. 68).

Таким чином, здійснена страховиком цивільно-правової відповідальності відповідача виплата не покрила повного розміру заподіяної шкоди.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Зазначена норма покладає на особу, відповідальну за заподіяння шкоди, обов`язок відшкодувати її частину, яка залишилася непокритою страховою виплатою.

Отже, наявність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати заподіяну ним шкоду в частині, що перевищує суму, фактично виплачену страховиком.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц, відповідно до якої в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування шкоди особа, яка її завдала, зобов`язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 22 січня 2019 року у справі № 676/518/17, згідно з яким особа, відповідальна за заподіяння шкоди, не звільняється від обов`язку відшкодувати частину збитків, не покриту страховим відшкодуванням.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.

Таким чином, у спірних правовідносинах встановлено всі необхідні елементи цивільно-правової відповідальності відповідача, а саме: протиправність його поведінки, факт заподіяння майнової шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, а також розмір цієї шкоди.

Фактичний розмір завданої майнової шкоди становить 375 269,61 грн, з яких 250 000,00 грн відшкодовано страховиком цивільно-правової відповідальності відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант». Невідшкодована частина шкоди становить: 125 269,61 грн. (375 269,61 грн 250 000,00 грн = 125 269,61 грн. ).

Зазначена сума є різницею між фактичним розміром заподіяної шкоди та страховою виплатою, здійсненою страховиком цивільно-правової відповідальності відповідача, а тому відповідно до статті 1194 ЦК України підлягає стягненню з відповідача.

Суд також ураховує, що внаслідок виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, відповідно до статті 993 ЦК України. Такий перехід права вимоги не збільшує обсягу відповідальності відповідача, а лише змінює кредитора у відповідному зобов`язанні.

Отже, відповідач як особа, винна у заподіянні шкоди, зобов`язаний відшкодувати позивачу частину фактично завданої шкоди, яка залишилася непокритою страховою виплатою.

02 травня 2025 року представник позивача звернувся до відповідача з вимогою про добровільне відшкодування шкоди в розмірі 125 269,61 грн. Відповідне поштове відправлення повернулося відправнику у зв`язку із закінченням строку його зберігання.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник зобов`язаний виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач у добровільному порядку обов`язок з відшкодування шкоди не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду.

З огляду на встановлені обставини, досліджені докази та наведені норми матеріального права суд доходить висновку, що позовні вимоги ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» про стягнення з ОСОБА_1 125 269,61 грн у порядку суброгації є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12,13,76-82,141,247,274,279,263-265,279,354 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», суму у розмірі 125 269 (сто двадцять п`ять тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 61 (шістдесят одну) копійку, як відшкодування шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», сплачений судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривнi 40 (сорок) копійок за подання до суду позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач ТДВ «СК «Віді- страхування», ЄДРПОУ 35429675, юридична адреса: вул.. Велика Кільцева, буд. 60-А, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08131;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 30.09.2026 .

Суддя І.В. Федорчук