Ухвала суду № 140208590, 30.09.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6975/26

Провадження № 2-ві/274/7/26

УХВАЛА

Іменем України

про відмову у задоволенні заяви про відвід

"30" вересня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Хуторної І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Тетяни Миколаївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

22 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та зобов`язання вчинити дії.

Позивачка просить усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням - двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 , вселити її до зазначеної квартири, а також зобов`язати ОСОБА_2 надати їй ключі від нових замків вхідних дверей квартири та надалі не чинити перешкод у користуванні житлом.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М. від 24 вересня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

28 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід судді Вдовиченко Т.М.

В обґрунтування заяви про відвід позивачка зазначає, що при постановленні ухвали від 24 вересня 2026 року про залишення позовної заяви без руху суддя, на її думку, неналежним чином дослідила матеріали позовної заяви та додані до неї документи, не врахувала обставини щодо неможливості отримання нею документів, які знаходяться у спірній квартирі, не врахувала подані нею медичні документи, а також висунула необґрунтовані вимоги щодо надання документів та направлення копії позовної заяви третій особі.

Заявниця вважає такі дії судді проявом упередженості, необ`єктивності, надмірного формалізму та фактичного перешкоджання доступу до правосуддя.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М. від 24.09.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід визнано необґрунтованою та відповідно до вимог статті 40 ЦПК України передано для вирішення іншому судді.

Дослідивши заяву про відвід та ухвалу судді Вдовиченко Т.М. про визнання відводу необґрунтованим, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Частиною четвертою статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відвід відповідно до статті 39 ЦПК України має бути вмотивованим.

Згідно з частинами першою та другою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні або раніше до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Із змісту заяви про відвід убачається, що заявниця пов`язує свої сумніви у неупередженості судді Вдовиченко Т.М. переважно зі змістом ухвали від 24 вересня 2026 року про залишення позовної заяви без руху та процесуальними діями судді під час вирішення питання щодо відповідності позовної заяви вимогам цивільного процесуального законодавства.

Зокрема, ОСОБА_1 не погоджується з висновками судді щодо необхідності надання певних документів, підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, направлення копії позовної заяви третій особі, а також із висновками щодо поданих разом із позовом медичних документів та необхідності усунення інших недоліків позовної заяви.

Разом з тим правильність висновків судді щодо відповідності позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України, правильність визначення недоліків позовної заяви, необхідність подання певних документів та виконання інших процесуальних дій є питаннями законності та обґрунтованості ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені питання не є тотожними питанню про неупередженість судді.

Сам факт постановлення суддею процесуального рішення, з яким учасник справи не погоджується, не свідчить про наявність у судді особистої заінтересованості у результаті розгляду справи або упередженого ставлення до учасника процесу.

Посилання заявниці на те, що суддя не врахувала обставини щодо знаходження її документів, особистих речей та грошових коштів у спірній квартирі, не підтверджує наявності передбачених статтею 36 ЦПК України підстав для відводу.

Так само доводи про наявність у матеріалах справи медичних документів та незгоду з їх оцінкою суддею не свідчать про упередженість судді.

Питання щодо того, чи достатні подані документи для підтвердження відповідних обставин та чи правильно суд застосував процесуальні норми, може бути предметом перевірки законності відповідного процесуального рішення у встановленому законом порядку.

Не підтверджують упередженості судді і доводи щодо відмітки в підсистемі «Електронний суд» про неподання іншого аналогічного позову, а також доводи щодо способу направлення документів третій особі.

Зазначені обставини стосуються оцінки правильності процесуальних дій суду та застосування норм цивільного процесуального законодавства. Вони не свідчать про наявність особистого інтересу судді ОСОБА_4 у результаті розгляду справи або про існування будь-яких обставин, які об`єктивно могли б поставити під сумнів її безсторонність.

Суд також бере до уваги, що наведені заявницею твердження про «службову халатність», «повну непрофесійність», «дискримінацію», «нелюдське поводження», «свідоме нехтування» обставинами справи та нібито дію судді в інтересах відповідачки є оціночними судженнями заявниці, які самі по собі не підтверджують існування об`єктивних обставин, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Заявницею також не наведено конкретних фактів, які б свідчили про особисту упередженість судді або про існування об`єктивних обставин, здатних викликати обґрунтований сумнів у її безсторонності.

Суд наголошує, що процедура відводу не може використовуватися як спосіб перегляду процесуальних рішень судді або як механізм заміни судді через незгоду учасника справи з його правовою позицією. Такий підхід узгоджується з прямою нормою частини четвертої статті 36 ЦПК України, яка виключає незгоду з процесуальними рішеннями судді як самостійну підставу для відводу.

Обставин, які відповідно до статті 36 ЦПК України унеможливлюють участь судді Вдовиченко Т.М. у розгляді цієї цивільної справи або викликають об`єктивно обґрунтований сумнів у її неупередженості чи об`єктивності, судом не встановлено.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про відвід судді Вдовиченко Т.М. є необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Тетяни Миколаївни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Хуторна