Рішення № 140208450, 28.09.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1580/26

Провадження № 2/163/599/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

28 вересня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,

з участю секретаря Кузьміної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7209 грн. за кредитним договором № 5650505 від 01.07.2025 року.

Вимоги обґрунтовано тим, що 01 липня 2025 року між ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5650505, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2000 грн. строком на 360 днів, періодичність платежів кожні 10 днів. ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА", надавши відповідачу кредитні кошти, свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 7209.00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 2000.00 грн., за відсотками 4009.00, комісія 200.00 грн., штраф 1000.00 грн. Право вимоги за цим кредитним договором перейшло до позивача внаслідок укладеного договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026 між ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

В судове засідання учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами суду не здійснювалося.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади та отримавши судове повідомлення про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, відзиву не подала, клопотань чи заяв не надсилала.

З огляду на викладене, суд провів заочний розгляд позову, відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.

Аналізуючи докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Між ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА", правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», та ОСОБА_1 01.07.2025 року укладено Кредитний договір № 5650505.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 2000 грн., на таких умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів кожні 10 днів.

Згідно з п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пунктом 1.4.1. Договору Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Згідно п. 2.1. Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з п. 2.1. Договору.

У відповідності до п.4.4. Договору у разі затримання Клієнтом сплати процентів, Комісії (якщо передбачена Договором) та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Згідно з п.6.3. У випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання грошових зобов`язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором (Графіком платежів/новим графіком платежів).

Відповідно до умов Договору № 5650505 від 01.07.2025 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 2000 грн., що належним чином підтверджується офіційним листом про перерахунок коштів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-2701 від 27.01.2026.

У свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується Розрахунком заборгованості за Договором № 5650505 від 01.07.2025р., яка станом на 27.01.2026 становить 7209.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 2000.00 грн. та за відсотками 4009.00, комісія 200.00 грн., штраф 1000.00 грн.

Між ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026.

На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги, в тому числі за Договором № 5650505 від 01.07.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру прав вимог №1.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Стороною позивача до позовної заяви додано копію кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем електронним підписом.

Факт укладення цього договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочинів, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем ОСОБА_1 , були достеменно відомі останній.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків та комісії за користування.

Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання кредитодавець ТОВ "ЛІНЕРУА УКРАЇНА" виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.

Позивач приєднаним до позову договором факторингу з додатками довів набуття ним права вимоги до відповідача за цим кредитним договором, а відтак є належним позивачем у спірних правовідносинах.

Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконала.

Згідно з розрахунком заборгованості за цим кредитним договором заборгованість відповідача складає 7209.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 2000.00 грн. та за відсотками 4009.00, комісія 200.00 грн., штраф 1000.00 грн.

Сума заборгованості по тілу кредиту, його процентах та по комісії за надання кредиту відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, відтак підлягає стягненню з відповідача.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Відповідно до п.18 Перехідних Положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене штраф, нарахований за невиконання зобов`язання за кредитним договором № 5650505 від 01.07.2025 року в порядку ст.625 ЦК України у сумі 1000 гривень, підлягає списанню кредитодавцем.

При розгляді справи суд, відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК України, керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надала суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання нею умов договору, наявності заборгованості та її розміру, через що у суду відсутні підстави не приймати надані позивачем докази.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі отриманих відповідачем кредитних коштів процентів, нарахованих в межах строку кредитування, визначених кредитним договором, та комісії за надання кредиту.

Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 6 209 гривень (2000 грн. отриманих кредитних коштів + 4 009 грн. процентів + 200 грн. комісії за надання кредиту).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню кредитна заборгованість в загальній сумі 6 209 гривень.

До стягнення з відповідача представник позивача заявив також витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 248,58 гривень, на підтвердження чого долучив квитанцію №2128881 з описом вкладення до листа.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі, слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 86,13 % таких вимог.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 5650505 від 01.07.2025 року в загальній сумі 6 209 (шість тисяч двісті дев`ять) гривень, яку становлять:

- 2 000 (дві тисячі) гривень заборгованості за тілом кредиту;

- 4 009 (чотири тисячі дев`ять) гривень заборгованості за процентами;

- 200 (двісті) гривень комісії за надання кредиту.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 2 293 (дві тисячі двісті дев`яносто три) гривні 13 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 214 (двісті чотирнадцять) гривень 10 копійок судових витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі.

Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Інформація про сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор»; місце знаходження - вулиця Алмазова Генерала, 13, офіс 601, місто Київ; код ЄДРПОУ 43170298;

відповідач ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук