Рішення № 140208204, 29.09.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 569/8104/26

Провадження № 2/0158/1305/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Сіліч Ю.Л.,

за участю секретаря судового засідання Оніщук Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.04.2024 року між ТОВ «ФК Гвадіана» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику № F-00077328, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 7500 грн., строком на 14 днів зі сплатою 1,5% на добу.

09.01.2025 року між ТОВ «ФК Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №2501-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК Гвадіана» відступило на користь ТОВ «Цикл Фінанс» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором про надання коштів у позику № F-00077328 від 14.04.2024 року, укладеним між ТОВ «ФК Гвадіана» та ОСОБА_1 .

Стверджує, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором позики не виконала, тому позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість в загальній сумі 9750 грн., а також судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 10.08.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

В період розгляду спрощеного позовного провадження по даній справі заяв, клопотань та заперечень у порядку ст. 182 ЦПК України, сторонами подано до суду не було. Крім того, відзиву на позовну заяву відповідачем до суду подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "ФК "Гвадіана" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику № F-00077328, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) F600810.

За умовами п. 3.1 Кредитного договору ТОВ "ФК "Гвадіана" зобов`язується надати ОСОБА_1 у кредит (тип кредиту - кредит) на засадах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 2,50% на добу на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору кредит надається позичальнику в загальному розмірі 7500 грн з метою задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 4.2 Кредитного договору кредит надається позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної кредитодавець електронний цифровий підпис банківської картки НОМЕР_1 , вказаної позичальником.

Пунктом 4.4 Кредитного договору передбачено, що кредит надається строком на 14 днів від дати надання кредиту та підлягає поверненню до 27.04.2024 року.

На виконання умов Кредитного договору ТОВ "ФК "Гвадіана" 14.04.2024 року перерахувало грошові кошти на належну відповідачу банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Платежі Онлайн" № 1955/01 від 16.01.2025.

Таким чином, сторони погодили усі істотні умови кредитування та відповідач отримала грошові кошти у сумі 7500 грн, шляхом їх переказу ТОВ "ФК "Гвадіана" на банківський картковий рахунок, вказаний відповідачем при укладенні Кредитного договору.

09.01.2025 між ТОВ "ФК "Гвадіана" та ТОВ "Цикл Фінанс" укладено договір факторингу № 2501-01, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Гвадіана" передає за грошові кошти ТОВ "Цикл Фінанс" належне йому право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними між ТОВ "ФК "Гвадіана" та боржниками в розмірі портфеля заборгованості.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 09.01.2025 ТОВ "Цикл Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у сумі 19987,50 грн, з яких 7500 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 2250 грн - сума заборгованості за відсотками, 10237,50 грн - сума заборгованості за пенею.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованості за Кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Цикл Фінанс" станом на день подання позову становить 9750 грн, з яких: 7500 грн - тіло кредиту, 2250 грн - відсотки за користування кредитом.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт укладення між первісним кредитором та ОСОБА_1 кредитного договору, перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача за ним, отримання відповідачем кредиту в сумі 7500 грн, відсутність будь-яких платежів зі сторони останнього в рахунок погашення кредитної заборгованості, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Цикл Фінанс" тіла кредиту в розмірі 7500 грн.

Водночас суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом з огляду на таке.

Так, з наданого представником позивача розрахунку заборгованості за Кредитним договором установлено, що первісним кредитором упродовж строку кредитування нараховувались відсотки за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 2,5% в день.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, укладаючи 14.04.2024 року Кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати проценту ставку в розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Судом проведено власний розрахунок відсотків, які підлягають сплаті ОСОБА_1 протягом строку дії договору, який складає: 7500 грн (тіло кредиту) х 1 : 100 х 14 (строк кредитування) = 1050 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 8550 грн, яка складається із тіла кредиту в розмірі 7500 грн та заборгованості за відсотками за користування кредиту в розмірі 1050 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог документально підтверджені витрати зі сплати судового збору на суму 2334,72 грн. (8550/9750*2662,40) та поштові витрати на суму 105 грн 23 коп. (8550/9750*120).

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав до суду такі документи: договір про надання правничої допомоги № 12/01/26 від 12.01.2026, укладений між ТОВ "Цикл Фінанс" та адвокатським об`єднанням "Деналі", свідоцтво Юхименка Ю.Ю. про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 12018/10; довіреність ТОВ "Цикл Фінанс" від 05.01.2026, яке підтверджує повноваження адвоката Юхименка Ю.Ю. представляти інтереси позивача; акт прийому-передачі наданих послуг № 162 від 30.03.2026 АО "Деналі" надало ТОВ "Цикл Фінанс" правову допомогу щодо стягнення заборгованості з відповідача вартістю 5000 грн; платіжну інструкцію про перерахування позивачем АО "Деналі" 5000 грн за надану правову допомогу щодо стягнення заборгованості з відповідача за Кредитним договором.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні та позовні вимоги задоволено частково. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000 грн.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2334,72 грн., поштові витрати у сумі 105,23 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 6, 15, 16, 205, 207, 526, 626, 628, 638-639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, суд-

У Х В А Л И В

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №F-00077328 від 14.04.2024 в розмірі 8550 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір в розмірі 2334 (дві тисячі триста тридцять чотири) грн. 72 коп. та 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу та 105 (сто п`ять) грн. 23 коп. витрат на оплату поштового відправлення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складений 29.09.2026 року.

Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч