Рішення № 140203245, 30.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1794/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 пені по податку Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у період з 23.05.2022 року по 30.05.2024 року у розмірі 20585,06 грн та по податку Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у період з 23.05.2022 року по 30.05.2024 року у сумі 1714,94 грн шляхом внесення відповідного запису (даних, операцій) до інтегрованої картки платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 пені по податку Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у період з 23.05.2022 року по 30.05.2024 року у розмірі 20585,06 грн та пені по податку Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у період з 23.05.2022 року по 30.05.2024 року у сумі 1714,94 грн.

1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 року справу № 600/1794/25-а передано на розгляд головуючому судді Лелюку О.П.

1.3. Ухвалою судді Лелюка О.П. від 21.04.2025 року задоволено заяву судді Лелюка О.П. про самовідвід. Адміністративну справу № 600/1794/25-а передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

1.4. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 року справу № 600/1794/25-а передано на розгляд головуючому судді Анісімову О.В.

1.5. Ухвалою суду від 25.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

1.6. Ухвалою суду від 20.06.2025 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 докази щодо участі ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 грудня 2023 року по 01 червня 2024 року, зокрема, але не виключно: довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; витяги з наказу по стройовій частині щодо відрядження ОСОБА_1 у райони проведення бойових дій у згаданий період.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог та відповіді на відзив представник позивача вказує, що ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності 15 травня 2024 року та 30 травня 2024 року до податкового органу подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік за типом Уточнююча, в якій платником податку самостійно виправлено помилки, допущені в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, поданій 21 лютого 2022 року.

2.2. Згідно з уточнюючою декларацією суму доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, виправлено з 1046313,06 грн на 347807,62 грн, а суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за звітний 2021 рік визначено у розмірі 59182,43 грн та 4931,87 грн відповідно.

2.3. У відповідь на адвокатський запит позивачем отримано інтегровану картку платника податків, згідно з якою податковим органом нараховано пеню у розмірі 20585,06 грн у період з 23.05.2022 року по 30.05.2024 року по податку Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період 2024 рік, а також пеню у розмірі 1714,94 грн у період з 23.05.2022 року по 30.05.2024 року по податку Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за період 2024 рік.

2.4. Позивач вважає, що відповідач протиправно нарахував пеню після подання позивачем уточнюючої декларації, оскільки подання платником податків у встановленому порядку уточнюючого розрахунку до податкової декларації не є формою сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу, що виключає можливість нарахування контролюючим органом пені.

2.5. Окрім цього, позивач вказує, що з огляду на абзац одинадцятий пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України пеня не може бути нарахована під час дії карантину, а тому пеня за період з 23.05.2022 року по 30.06.2023 року не мала б бути нарахована, а нарахована пеня підлягає списанню.

2.6. Також позивач зауважує, що з 24 лютого 2022 року і по теперішній час він проходить військову службу та бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а тому несплата податкових зобов`язань допущена ним виключно внаслідок введення воєнного стану, несення військової служби та виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій.

Позиція відповідача

2.7. Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на таке.

2.8. Згідно з пунктом 177.5 статті 177, пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду. У редакції Податкового кодексу України, чинній у періоді граничного терміну подання звітності, відповідно до підпункту 177.11 статті 177 Кодексу фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу: за звітні періоди до 2021 року включно протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; починаючи зі звітного періоду за 2022 рік до 1 травня року, що настає за звітним. Зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації сума податкового зобов`язання підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).

2.9. Відповідач зазначає, що пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України не передбачено сплати штрафних санкцій у разі зменшення раніше нарахованих податкових зобов`язань унаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних (податкових) періодах. Водночас згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання.

2.10. ФОП ОСОБА_1 подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік № 9435356331 від 30.05.2024 року, згідно з якою сума чистого оподатковуваного доходу становить 328791,27 грн, сума грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб 59182,43 грн, з військового збору 4931,87 грн.

2.11. 30.05.2024 року в інтегрованих картках платника проведено зменшення нарахувань з податку на доходи фізичних осіб на суму 129153,92 грн і з військового збору на суму 10759,83 грн, при цьому в інтегрованих картках за кодами платежу 11010500 і 11011001 автоматично нараховано пеню за період з 23.05.2022 року по 30.05.2024 року в розмірі 20585,06 грн і 1714,94 грн відповідно.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області з 10.09.2018 року як платник податків на загальній системі оподаткування.

3.2. 21 лютого 2022 року позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік з додатком Ф2, згідно з якою задекларовано загальну суму доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у розмірі 1046313,06 грн. У додатку Ф2 до вказаної декларації у розділі І Доходи від провадження господарської діяльності зазначено, що сума одержаного доходу позивача становить 2092510,27 грн, а сума чистого оподатковуваного доходу 1046313,06 грн. З вказаної суми розраховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 188336,35 грн та військового збору у розмірі 15694,70 грн.

3.3. У зв`язку з припиненням підприємницької діяльності позивачем 15 травня та 30 травня 2024 року подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік за типом Уточнююча, в якій платником податку самостійно виправлено помилки, допущені в податковій декларації за 2021 рік, поданій 21 лютого 2022 року.

3.4. Згідно з уточнюючою декларацією суму доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, виправлено з 1046313,06 грн на 347807,62 грн, до складу якої увійшли: дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (рядок 10.6 розділу II декларації) у розмірі 19016,35 грн та чистий оподатковуваний дохід, отриманий фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (рядок 10.11 розділу II декларації, додаток Ф2), у розмірі 328791,27 грн. У додатку Ф2 до уточнюючої декларації зазначено, що сума одержаного доходу позивача становить 1206835,51 грн, вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції, 836775,34 грн, інші витрати 41268,90 грн, а сума чистого оподатковуваного доходу 328791,27 грн. Відповідно, суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за звітний 2021 рік визначено у розмірі 59182,43 грн та 4931,87 грн.

3.5. Згідно з копіями зворотного боку інтегрованих карток платника податків, наданими відповідачем листом від 22.10.2024 року № 17215/6/24-13-19-03-14 у відповідь на адвокатський запит представника позивача, станом на 31.12.2023 року за позивачем обліковувалася недоїмка з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500), у розмірі 187792,98 грн та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001), у розмірі 14861,24 грн.

30.05.2024 року на підставі уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік № 9435356331 в інтегрованих картках платника податків проведено операції зі зменшення податкових зобов`язань (код операції 153) та зменшення боргу минулих років (код операції 920) на суми 129153,92 грн та 10759,83 грн відповідно, внаслідок чого недоїмка зменшилася до 58639,06 грн з податку на доходи фізичних осіб та до 4101,41 грн з військового збору.

Того ж дня операцією з кодом 2N1 з описом Нараховано пені ІКП на борг мин.р (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)) позивачу нараховано пеню з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20585,06 грн та з військового збору у розмірі 1714,94 грн із зазначенням періоду нарахування з 23.05.2022 по 30.05.2024. Факт автоматичного нарахування пені під час проведення зменшення нарахувань відповідач визнає у відзиві на позовну заяву. Розрахунку спірних сум пені відповідачем суду не надано.

3.6. Згідно з посвідченням офіцера НОМЕР_2 ОСОБА_1 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 2 від 24.02.2022 року призначено помічником командира бригади начальником служби.

3.7. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, № 1505/1047 від 04 грудня 2023 року ОСОБА_1 в періоди з 19.10.2022 по 28.10.2022 року, з 14.06.2023 по 29.06.2023 року, з 26.08.2023 по 04.09.2023 року, з 19.03.2023 по 18.09.2023 року, з 25.11.2023 по 03.12.2023 року брав участь у зазначених заходах, перебуваючи в АДРЕСА_1 .

3.8. Довідкою Військової частини НОМЕР_4 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, № 1506/659 від 05.12.2023 року підтверджується, що ОСОБА_1 в періоди з 29.06.2023 по 14.07.2023 року, з 17.08.2023 по 26.08.2023 року, з 22.11.2023 по 25.11.2023 року брав участь у зазначених заходах, перебуваючи в н.п. Дружелюбівка Ізюмського району Харківської області.

3.9. Довідками Військової частини НОМЕР_3 № 1505/2583 від 21.09.2023 року, № 1505/2693 від 30.09.2023 року, № 1505/1 від 02.01.2024 року підтверджується, що майор ОСОБА_1 у періоди з 13.09.2023 по 18.09.2023 року, з 14.06.2023 по 29.06.2023 року, з 26.11.2023 по 01.12.2023 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), та виконував бойові завдання.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

4.3. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

4.4. Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не оплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

4.5. Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання, або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

4.6. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).

4.7. Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового та/або грошового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

4.8. Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

4.9. Згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу.

4.10. Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України).

4.11. За змістом пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму грошового зобов`язання за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

4.12. Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України передбачено, зокрема, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 карантин відмінено з 24:00 30.06.2023 року.

4.13. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно з підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України погашення податкового боргу зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

4.14. Згідно з пунктами 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Предметом спору у цій справі є правомірність нарахування відповідачем позивачу пені з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, яке відбулося 30.05.2024 року в інтегрованих картках платника податків одночасно з відображенням зменшення податкових зобов`язань за уточнюючою декларацією за 2021 рік.

5.2. Аналіз наведених норм свідчить, що податкове законодавство передбачає право та водночас обов`язок платника податків виправити самостійно виявлені помилки у вже поданій ним податковій декларації в межах строків давності, визначених статтею 102 ПК України. Уточнюючу декларацію за 2021 рік подано позивачем у травні 2024 року та прийнято відповідачем; обставини щодо недотримання позивачем строків давності чи інших обмежень, визначених статтею 50 ПК України, відповідачем не наводяться.

5.3. За відсутності уточнюючої податкової декларації узгодженою є та сума грошового зобов`язання, яка вказана у податковій декларації. Коли ж подано уточнюючу податкову декларацію, узгодженою є сума грошового зобов`язання, вказана вже в уточнюючій декларації, оскільки з моменту її подання відповідні дані, викладені у звітній податковій декларації, вважаються помилковими.

Отже, зменшення платником податків раніше задекларованої суми податкового зобов`язання внаслідок самостійного виправлення помилки відповідно до статті 50 ПК України означає, що сума такого зменшення не є грошовим зобов`язанням платника, яке підлягало сплаті до бюджету, а її відображення в первинній податковій декларації було наслідком помилки.

5.4. Водночас з аналізу підпунктів 14.1.152, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пунктів 87.1, 87.2 статті 87 ПК України випливає, що податковий борг може бути погашено лише коштами (у тому числі надміру сплаченими) або майном платника податків. Подання уточнюючої декларації, яке тягне за собою зменшення показників раніше задекларованих податкових зобов`язань, не є ані сплатою грошового зобов`язання, ані погашенням податкового боргу. На відповідний висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.07.2021 у справі № 817/858/17, обґрунтовано посилається позивач.

5.5. Для перевірки доводів сторін щодо підстав і порядку визначення спірної пені суд, з огляду на ненадання відповідачем її розрахунку, здійснив арифметичну перевірку спірних сум за правилами пункту 129.4 статті 129 ПК України, тобто із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний календарний день прострочення. Відповідно до офіційно оприлюднених рішень Правління Національного банку України облікова ставка становила: до 27.07.2023 року 25 %, з 28.07.2023 року 22 %, з 15.09.2023 року 20 %, з 27.10.2023 року 16 %, з 15.12.2023 року 15 %, з 15.03.2024 року 14,5 %, з 26.04.2024 року 13,5 %.

Така перевірка засвідчила, що сума 20585,06 грн з точністю до копійки відповідає пені, обчисленій на суму 129153,92 грн, тобто на суму зменшення податку на доходи фізичних осіб за уточнюючою декларацією, за 335 календарних днів з 01.07.2023 по 30.05.2024 року включно. Так само сума 1714,94 грн з точністю до копійки відповідає пені, обчисленій на суму 10759,83 грн, тобто на суму зменшення військового збору, за той самий період. Натомість пеня за той самий період на суми податкових зобов`язань, визначені позивачем в уточнюючій декларації (59182,43 грн та 4931,87 грн), становила б 9432,73 грн та 786,06 грн відповідно, що не відповідає спірним сумам.

5.6. Таким чином, судом встановлено, що спірна пеня, по-перше, нарахована виключно на суми, на які позивач зменшив раніше задекларовані податкові зобов`язання, тобто на суми, які після виправлення помилки не є грошовим зобов`язанням позивача; по-друге, нарахована по день відображення такого зменшення (30.05.2024 року) включно, тобто послідовність та зміст проведених в ІКП операцій, а також точна відповідність розміру спірної пені її арифметичному розрахунку від сум зменшення податкових зобов`язань свідчать про те, що при визначенні спірної пені контролюючим органом фактично використано саме суми такого зменшення як базу її обчислення. Водночас відповідач не навів іншого правового та розрахункового обґрунтування визначення спірної пені. Про це свідчить і зміст облікової операції Зменшено боргу минулих років, одночасно з якою проведено нарахування пені.

Такий підхід не відповідає вимогам ПК України. Пеня нараховується на суму грошового зобов`язання, не сплаченого у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14, пункт 129.4 статті 129 ПК України). Сума, яку платник податків у встановленому законом порядку виключив зі своїх податкових зобов`язань шляхом виправлення помилки, не є несвоєчасно сплаченим грошовим зобов`язанням, а тому не може бути базою для нарахування пені. Так само відображення такого зменшення в інтегрованій картці платника податків не є погашенням податкового боргу, з яким закон пов`язує закінчення нарахування пені.

5.7. Посилання відповідача на підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України суд вважає безпідставним. Зазначена норма визначає момент початку нарахування пені при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу. Саме посилання на пп. 129.1.3 не доводить правомірності спірної пені, оскільки відповідач повинен був довести, що конкретна сума пені визначена на суму грошового зобов`язання, щодо якої виникли передбачені цією нормою підстави для її нарахування, а також відповідно до порядку, встановленого п. 129.4 ст. 129 ПК України. Ця норма не містить підстав для нарахування пені на суму, на яку податкове зобов`язання зменшено. Своєю чергою, посилання відповідача на те, що пунктом 50.1 статті 50 ПК України не передбачено сплати штрафних санкцій у разі зменшення раніше нарахованих податкових зобов`язань, лише підтверджує, що таке зменшення не пов`язане з будь-яким порушенням податкового законодавства з боку платника податків.

5.8. Суд зазначає, що правомірність нарахування пені на суми податкових зобов`язань, визначені позивачем в уточнюючій декларації, у разі їх несвоєчасної сплати не є предметом цього спору, а тому суд, діючи в межах позовних вимог (частина друга статті 9 КАС України), такої оцінки не надає.

5.9. Щодо доводів позивача про нарахування пені за період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд зазначає таке. Проведена судом перевірка засвідчила, що, попри зазначення в інтегрованих картках платника податків періоду нарахування з 23.05.2022 по 30.05.2024 року, фактично спірну пеню нараховано лише за період з 01.07.2023 року, тобто після завершення місяця, в якому відмінено карантин (постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651). На це вказує і опис облікової операції, в якому зазначено про нарахування пені з урахуванням вимог закону щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Отже, за період дії карантину пеня у спірних сумах фактично не нараховувалася, а тому ці доводи позивача на вирішення спору не впливають.

5.10. Щодо доводів позивача про наявність підстав для звільнення від відповідальності у вигляді пені у зв`язку з проходженням ним військової служби під час дії воєнного стану, суд зазначає, що спірна пеня є протиправною в повному обсязі з підстав, наведених вище, незалежно від причин несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов`язань. За таких обставин суд не вбачає необхідності надавати оцінку доводам щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між проходженням позивачем військової служби та несплатою податкових зобов`язань, а також щодо застосування до спірних правовідносин положень ПК України про звільнення від відповідальності у зв`язку з введенням воєнного стану, оскільки такі висновки не вплинуть на результат вирішення спору. Разом з тим суд констатує, що факт проходження позивачем військової служби з 24.02.2022 року та його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, підтверджено матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

5.11. Відповідач у відзиві на позовну заяву не навів доводів, які б спростовували аргументи позивача щодо неможливості розцінювати подання уточнюючої декларації як погашення податкового боргу, та не надав розрахунку спірної пені, який би підтверджував правомірність її нарахування.

VI. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.2. Аналізуючи встановлені у справі обставини та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно нарахував позивачу пеню з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20585,06 грн та з військового збору у розмірі 1714,94 грн, оскільки він не довів наявності передбаченої Податковим кодексом України правової підстави для визначення сум зменшення раніше задекларованих податкових зобов`язань як бази нарахування пені та не довів відповідність такого нарахування вимогам підпункту 129.1.3 пункту 129.1 та пункту 129.4 статті 129 ПК України. Проведена судом арифметична перевірка свідчить, що спірні суми пені відповідають їх розрахунку саме від сум зменшення податкових зобов`язань, однак відповідач не надав правового та розрахункового обґрунтування застосування такого способу обчислення пені.

6.3. Спірну пеню нараховано без прийняття податкового повідомлення-рішення, шляхом внесення відповідних записів до інтегрованих карток платника податків, що формують обліковий стан розрахунків позивача з бюджетом. З огляду на це суд вважає належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання його здійснити коригування даних інтегрованих карток платника податків шляхом виключення з них спірних сум пені (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України). Такий спосіб захисту узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 19.02.2019 у справі № 825/999/17, на яку посилається позивач, відповідає характеру встановленого судом порушення та спрямований на відновлення належного стану обліку розрахунків позивача з бюджетом.

6.4. Отже, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

6.5. Інші доводи та заперечення учасників справи не спростовують наведених висновків суду щодо неправомірності нарахування відповідачем спірних сум пені. При цьому суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема пункту 58 рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2011 року (заява № 4909/04), судові рішення повинні містити належне обґрунтування підстав, на яких вони ґрунтуються. Водночас пункт 1 статті 6 Конвенції не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент сторін. Міра обґрунтування рішення може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).

VII. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 18.04.2025 року. У зв`язку з повним задоволенням позову суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

7.3. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, попередній (орієнтовний) розмір яких у сумі 5000,00 грн зазначено у позовній заяві, суд зазначає, що доказів понесення таких витрат (договору про надання правничої допомоги, детального опису виконаних робіт (наданих послуг), доказів їх оплати тощо) до матеріалів справи станом на час ухвалення цього рішення не надано. За таких обставин питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом у цьому рішенні не вирішується, що не позбавляє позивача права подати відповідні докази та заяву в порядку, встановленому частиною сьомою статті 139 та статтею 252 КАС України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернівецькій області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пені по податку «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у період з 23.05.2022 року по 30.05.2024 року у розмірі 20585,06 грн та по податку «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у період з 23.05.2022 року по 30.05.2024 року у сумі 1714,94 грн шляхом внесення відповідного запису (даних, операцій) до інтегрованої картки платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки платника по податках, зборах, платежах та єдиного внеску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені по податку «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у період з 23.05.2022року по 30.05.2024 року у розмірі 20585,06 грн та пені по податку «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у період з 23.05.2022 року по 30.05.2024 року у сумі 1714,94 грн.

4. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58006 код ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.В. Анісімов