Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 683/1667/26
2/683/1399/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Цішковського В.А.
з участю секретаря Васічевої О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Старокостянтинові цивільну № 683/1667/26, номер провадження 2/683/1399/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
26 травня 2026 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «Кредит-Капітал») адвокат Усенко М.І. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 03328-12/2024 від 02.12.2024 року у сумі 29 400 грн, а також просить стягнути судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 02.12.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» (далі - ТОВ «Стар файненс груп») та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 03328-12/2024, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 12 000 грн, які останній зобов`язувався повернути у встановлений строк, сплатити проценти за користування ними та інші платежі, передбачені договором.
24.03.2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №24032025, у відповідності до умов якого, ТОВ «Стар файненс груп» відступлено право вимоги за кредитним договором № 03328-12/2024 від 02.12.2024 року на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
За умовами вищевказаного договору факторингу, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 03328-12/2024 від 02.12.2024 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 10 560 грн, заборгованості за штрафом 6 000 грн.
Після відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до умов кредитного договору, продовжило нараховувати відсотки за користування кредитом до закінчення встановленого строку кредитування.
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача 29 400 грн заборгованості, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 11 400 грн, заборгованості за штрафом 6 000 грн, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05.06.2026 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05.06.2026 року, не скористався.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.12.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_2 , яка згідно довідки відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 02.06.2026 року змінила прізвище на ОСОБА_3 , укладено договір про надання фінансового кредиту № 03328-12/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника W1537, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Відповідно до пп. 1.1., 1.2 договору, кредит надається клієнту в розмірі 12 000 грн строком на 120 днів, дата погашення кредиту: 31.03.2025 року.
За користування кредитом товариством нараховуються проценти у розмірі 1 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Денна процентна ставка складає 1 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2. цього договору (пп. 1.4, 1.4.1 договору).
Відповідно до п. 1.6. договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4790-72хх-ххх-9524.
Пунктом 5.3 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів встановлених у графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого у графіку платежів, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством.
ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Стар файненс груп» про успішне перерахування 02.12.2024 року о 15:10 на платіжну карту № НОМЕР_1 хх-ххх-9524 коштів у сумі 12 000 грн.
24.03.2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 24032025, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 03328-12/2024 від 02.12.2024 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 24032025 від 24.03.2025 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 03328-12/2024 від 02.12.2024 року в сумі 28 560 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 10 560 грн, заборгованості за штрафом 6 000 грн.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Досліджені судом докази, підтверджують, що ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір факторингу є обов`язковими для виконання.
Також наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу прав грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 03328-12/2024 від 02.12.2024 року, укладеним між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Суд встановив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Стар файненс груп» було укладено договір про надання фінансового кредиту № 03328-12/2024 від 02.12.2024 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Вказаний кредитний договір, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про доведеність товариством за допомогою належних доказів обставин, які підтверджують укладення з відповідачем договору з погодженням усіх суттєвих умов.
Відповідно до умов договору ТОВ «Стар файненс груп» надало відповідачу кошти в сумі 12 000 грн строком на 120 днів, тобто до 31.03.2025 року, а останній зобов`язувався повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.
02.12.2024 року кредитні кошти були перераховані відповідачу. Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Стар файненс груп» суд вважає доведеним.
Згідно із наданими розрахунками заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 29 400 грн заборгованості, яка складається із заборгованості за
тілом кредиту в розмірі 12 000 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 11 400 грн, заборгованості за штрафом 6 000 грн.
Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти та проценти за їх користування в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 23 400 грн, з яких 12 000 грн - тіло кредиту та 11 400 грн - процентів.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 6 000 грн, суд приходить до наступного.
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Оскільки заборгованість за штрафом нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то Ревюк ( ОСОБА_3 звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ «Кредит-Капітал».
Отже, оскільки нарахування позивачем штрафу за кредитним договором в сумі 6 000 грн, здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону.
За таких обставин, позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 23 400 грн, з яких 12 000 грн - тіло кредиту та 11 400 грн - процентів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмовив позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позовна заява ТОВ «Кредит-Капітал» подана через «Електронний суд», тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із застосуванням коефіцієнту 0,8, для пониження відповідного розміру ставки судового збору, в сумі 2 662,40 грн.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 29 400 грн, а задоволено на суму 23 400 грн, тобто на 75,59% (23 400 грн х 100 : 29 400).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2 012,50 грн, пропорційно до задоволеної частини вимог (2 662,40 грн х 75,59%), судового збору.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано: договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 з Адвокатським бюро «Апологет», ордер серії ВС № 1381377 від 02.07.2025 року на представництво інтересів, акту №1319 наданих послуг від 11.05.2026 року, детальний опис наданих послуг від 11.05.2026 до акту № 1319 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року.
З огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Кредит-Капітал» сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, враховуючи наведене та на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача відшкодування витрат на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 6 047,20 грн (8 000 х 75,59%).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 03328-12/2024 від 02.12.2024 року у розмірі 23 400 грн, з яких 12 000 грн - тіло кредиту та 11 400 грн - проценти.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в сумі 2 012,50 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6 047,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28 м. Львів, код ЄДРПОУ: 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя:
Судове рішення № 140202391, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 683/1667/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: