Рішення № 140202126, 16.09.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9111/23

н/п 2/766/5100/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Дорошинської В.Е.,

за участю секретаря: Передерей І.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради, про встановлення батьківства, -

в с т а н о в и в:

І. Виклад позиції позивача, відповідача та третіх осіб.

23.09.2023 позивач звернувся до суду з позовною заявою, до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради, про встановлення батьківства в якій просить суд визнати його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком дитини в актовому записі про народження - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України та вказати прізвище дитини « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він з відповідачем ОСОБА_2 перебував у фактичних шлюбних відносинах та проживав однією сім`єю. За час спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . При реєстрації народження дитини запис про батька було зроблено зі слів матері, а саме за ч.1 ст.135 СК України. Крім того, зазначив, що на даний час він не проживає спільно з відповідачем, вона покинула дитину та виїхала за межі країни, наразі донька проживає разом з ним в м. Одесі та перебуває на його утриманні. На обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст. 125, 126, 128 СК України. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 не скористалася правом на подання суду письмового відзиву на позов, яке їй було роз`яснено ухвалою від 29.11.2023.

ІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 29.11.2023 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 16.06.2025 за клопотанням представника позивача по справі призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу. Провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 21.08.2025 року відновлено провадження по справі та 03.09.2025 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу у справах дітей Дніпровської районної у м. Херсоні ради.

Ухвалою від 25.09.2025 повторно призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу. Провадження по справі зупинено.

Відповідно до ухвали від 16.01.2026 року провадження по справі відновлено у зв`язку з реорганізацією третьої особи.

Ухвалою суду від 29.01.2026 року залучено правонаступника Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Херсоні ради - Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради, справу призначено до підготовчого судового засідання на 19.03.2026 року та призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 28.08.2026 року провадження по справі відновлено та призначено до підготовчого судового розгляду у зв`язку з надходженням висновку експерта.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.09.2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, представник позивача надала до суду заяву в якій просила, розгляд справи проводити за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, про день, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, шляхом направлення повісток на адресу зазначену у сформованій довідці суду про місце проживання відповідача, та шляхом розміщення оголошення на сайті суду, про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її участі не заявляла, заперечень проти позову не надала, тому на підставі ст. 280 ЦПК України, за письмової згоди позивача, суд постановив здійснювати заочний розгляд справи.

Треті особи: Відділ ДРАЦС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради надіслали на адресу суду письмові заяви, в яких просили суд слухати справу про визнання батьківства у відсутність їх представників.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд у відсутність сторін за наявними у справі доказами.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Дніпровським районним у м. Херсоні відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис - 468, в графі «батько» зазначено - ОСОБА_1 .

Відповідно до актового запису про народження № 486 від 29.08.2018 року, батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено зі слів матері тобто відповідно до ч.1 ст.135 СК України, про що зроблено відповідний запис.

Як вбачається з актового запису про народження № 486, документ на підставі якого внесено відомості до актового запису є медичне свідоцтво про народження дитини №455 від 26.07.2018 року, видане КЗ «Херсонська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського, управління охорони здоров`я Херсонської міської ради».

Відповідно до Висновку про біологічне батьківство за № 578 від 27.07.2026 року, який проведений на підставі ухвали суду про судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу та надійшов до суду 11.08.2026 року, складений в приміщені відділення судово-медичних молекулярно-генетичних експерти лабораторії ДСУ «Одеське обласне бюро судово медичних експертиз» ймовірність батьківства становить 99,99%. Тобто, вказане свідчить про походження дитини ОСОБА_3 від ОСОБА_1 , доказів на спростування даного факту не надано.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України, ст.ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 3 ст. 51Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (ст. 121 СК України).

Статтею 125 СК України передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. п. 4-9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо: - дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК). Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у СК. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини. Питання щодо походження дитини, суд вирішує на підставі сукупності доказів. У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи (постанова Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №№645/1098/18, провадження № №61-759св21).

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини третя, четверта статті 4 ЦПК України).

Для з`ясування батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Згідно п. 3 Методичних рекомендацій, батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Відповідно до висновку про біологічне батьківство за № 578 від 27.07.2026 року, від 11.08.2026 року, складений в приміщені відділення судово-медичних молекулярно-генетичних експерти лабораторії ДСУ «Одеське обласне бюро судово медичних експертиз», молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ймовірністю 99,99% .

Тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ (постанова Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №382/2559/15-ц).

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах для формування доказової бази.

Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність в Україні здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана із проведенням судово-медичних і судово-психіатричних експертиз (частини перша та третя статті 7 Закону).

Статтею 9 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 9 Закону).

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначений висновок експерта, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог заявлених позивачем, оскільки під час судового розгляду знайшов своє підтвердження факт того, що позивач є біологічним батьком дитини.

Згідно ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5 - є підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

З огляду на встановлене судом, що між позивачем та дитиною, є кровне споріднення, і у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин біологічного батьківства позивача щодо дитини, тому суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позовної заяви судом не вживались, відповідні клопотання від учасників справи не поступали.

VIІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 206, 247, 259, 263, 265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради, про встановлення батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису про народження № 486, складеного Дніпровським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 29.08.2018 року, зазначивши батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, Херсонської області, громадянина України, призвіще дитини « ОСОБА_3 » змінити на « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , тимчасова адреса проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Херсон, вул. Торгова,24, код ЄДРПОУ04060246.

Виконавчий комітет Херсонської міської ради орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Херсонської міської ради: м. Херсон, вул. Гімназична, 7, код ЄДРПОУ 44312031

СуддяВ. Е. Дорошинська