Рішення № 140202022, 28.09.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. Справа № 608/2254/26

Номер провадження2/608/1259/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Чорткові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Процент» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 27 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6107-16-4, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 6000 гривень строком на 365 днів (до 26.01.2025 року) шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приват Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування (912,50 % річних). Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти, однак останній належним чином умови кредитного договору не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 44 367,12 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом 5780,73 гривень; заборгованості за нарахованими процентами за період з 27.01.2024 по 26.01.2025, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного договору за ставкою 2,50% за кожен день користування кредитом (912,50% річних) та графіку платежів. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд даної справи проводити без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзиву на позов, у встановлений судом строк не подав.

На адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою з відміткою листоноші про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно Постанов ВС від 21.12.2022 у справі №757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св33, 31.08.2022 у справі №760/17314/17), якщо адресат відсутній за вказаною адресою, то вона вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи та розгляд справи можливо провести у його відсутності.

Крім того, відповідач був повідомлений про час та місце слухання справи через оголошення на веб-сайті судової влади України, що відповідає вимогам частин 11, 12 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд вважає, що відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

На підставі положень статей 274-279 ЦПК України судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6107-16-4, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 6000 гривень строком на 365 днів (до 26.01.2025 року) шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приват Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування (912,50 % річних). Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти, однак останній належним чином умови кредитного договору не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 44 367,12 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом 5780,73 гривень; заборгованості за нарахованими процентами за період з 27.01.2024 по 26.01.2025, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного договору за ставкою 2,50% за кожен день користування кредитом (912,50% річних) та графіку платежів.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В силу вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості останнього підтверджується розрахунком заборгованості, яка надана суду та відповідачем не спростована, позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2060,00 грн, що підтверджується копією договору № 03/06/2024 від 03.06.2024 року про надання юридичних послуг, копією акту прийняття-передачі наданих послуг № 145 від 30.04.2026, копією витягу з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 145 від 30.04.2026, копією платіжної інструкції №75 від 01.05.2026.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача. Отже сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу стороною позивача повинні бути стягнуті з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

Керуючись ст.ст. 526, 634, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 81, 81, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 282-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (місцезнаходження м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.4, код ЄДРПОУ 41466388) на поточний рахунок IBAN: НОМЕР_3 , банк отримувач АТ «Сенс Банк» заборгованість за Кредитним договором № 6107-16-4 від 27 січня 2024 року у розмірі 44 367 (сорок чотири тисячі триста шістдесят сім) гривень 12 копійок, що складається з: заборгованості за кредитом 5780,73 гривень; заборгованості за нарахованими процентами за період з 27.01.2024 по 26.01.2025, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного договору за ставкою 2,50% за кожен день користування кредитом (912,50% річних) та Графіку платежів, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок витрат по сплаті судового збору та 2060 (дві тисячі шістдесят) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2254/26

Заочне рішення набрало законної сили « » року.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію заочного рішення видано « » р.

Секретар: