Рішення № 140201669, 30.09.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3794/26

Номер провадження 2/585/2335/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді - Євлах О.О., за участю: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ромни цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження

позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Сіті колект»

до

відповідача: ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Товариство з обмеженою відповідальності «ФК» Сіті колект» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №74534181 від 30.12.2021 року в розмірі 8656,60 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. і витрати на оплату правничої допомоги в сумі 5000,00 грн.

2. Позов обґрунтував тим, що 30.12.2021 року ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 74534181 згідно з умовами якого відповідач отримав 4000,00 грн.

ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну суму, але відповідач зі свого боку не виконав умов Договору позики.

ТОВ 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором факторингу №025-040122 від 04.01.2022 року відступило право вимоги до відповідача- ТОВ «Сіроко фінанс».

ТОВ «Сіроко фінанс» за договором факторингу №27/04/26-02 від 27.04.2026 року відступило право вимоги до відповідача ТОВ «ФК «Сіті колект».

Внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного ним договору позики у відповідача виникла заборгованість в розмірі 8656,00 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача на його користь.

3. Відповідач ОСОБА_1 подав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив що він не погоджується з позовними вимогами в заявленому розмірі та вважає, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами правомірність нарахування всієї суми процентів в розмірі 4656,60 грн. Крім того просив застосувати до позовної заяви строк позовної давності, зважаючи на те, що договір ним було укладено 30.12.2021 року. (а.с.77-78)

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

5. Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

6. Відповідач ОСОБА_1 судове засідання не з`явився. Про день і час розгляду справи повідомлений. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі суду не надав.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року (а. с. 66) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.

9. 30.12.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №74534181 на суму 4000,00 грн. Згідно п.2.2. Строк позики 30 днів. Згідно п.2.3. Договору процентна ставка 1,99%. (а.с.7-8)

10. Листом від 17.06.2026 року ТОВ «ФК» «Фінекспрес» підтвердило прийняття до виконання та завершення виконання платіжної операції: дата 30.12.2021 року сума платежу 4000,00 грн, отримувач Демченко Вадим- ЕПЗ номер НОМЕР_1 . (а.с. 10 на зв.)

11. Відповідно до Реєстру прав вимог № 10/06/22 від 10.06.2022 року до Договору Факторингу №025-040122 від 04.01.2022 року та Реєстру боржників до Договору факторингу № 27/04/26 від 27.04.2026 року та Акту приймання -передачі Документації від 27.04.2026 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №74534181. (а.с.23-38)

12. Загідно розрахунку заборгованості за договором позики №74534181 від 30.12.2021 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість в загальній сумі -8656,60, з яких : 4000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4656,60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. (а.с.8на зщв.-10)

13. Згідно повідомлення АТ «Універсал банк» від 01.08.2026 року на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 банку емітовано картку , на яку 26.07.2025 року зараховано платіж в сумі 8000,14 грн. Зазначено номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій (є фінансовим номером) за платіжною карткою, належною відповідачу(а.с.30-34)

VІ. Норми права

14. Положеннями ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд застосовує висновки викладені у: постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, щодо принципу змагальності; постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, щодо тлумачення стаття 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину; постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, щодо допустимості стандарту «балансу ймовірностей» у цивільних справах; постанові Верховного Суду від 06 квітня 2026 року у справі №368/1257/21, щодо права позичальника оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором; постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, щодо умов, за яких положення кредитного договору про нарахування та стягнення комісії визнаються нікчемними; постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (провадження № 12-141гс19), щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

V. Оцінка Суду.

15. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Щодо стягнення тіла кредиту

Матеріалами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики № 74534181 від 30.12.2021 року та факт належного виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів у сумі 4000,00.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, підлягає задоволенню.

Щодо стягнення відсотків

Як установлено з матеріалів справи, сторони договору у п. 2.3 визначили строк повернення позики 29 січня 2022 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відсотки в розмірі 4646,60 грн. нараховані за ставкою, визначеною п. 2.3 Договору позики за період з 30.12.2021 року по 30.04.2022 року.

Строк надання кредиту 30 днів.

Позивачем нараховано суму заборгованості за відсотками в розмірі 4656,60 грн. за період з 30.12.2021 року по 29.04.2022 року.

При цьому в позовній заяві зазначено , що розмірі нарахованих відсотків 4656,60 грн охоплюють відсотки за користування кредитом визначені відповідно до умов Договору, застосованої редакції Правил з якими ознайомлений відповідач та індивідуального розрахунку заборгованості.

При цьому матеріали справи не містять підпису відповідача у Правилах надання грошових коштів у позику та позивачем не доведено, що саме з цими Правилами( в такій їх редакції) був ознайомлений відповідач під час укладення кредитного договору.

А тому понадстрокове нарахування відсотків не підтверджено належними, допустимим та достатніми доказами.

Зважаючи на вищевикладене правомірним є стягнення відсотків за користування кредитними коштами за період з 30.12.21 року по 30.01.22 року в розмірі 2388,00 грн ( 4000 х 1.9% х 30 ).

Посилання відповідача на застосування позовної давності суд не може прийняти до уваги, оскільки в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а з 30.01.2024 до 03.09.2025 включно перебіг такого строку зупинявся.

Оскільки в цій справі позовна давність щодо позовних вимог позивача до ОСОБА_1 не спливла, то цей строк унаслідок його продовження на строк дії воєнного стану не є пропущеним.

Щодо переходу права вимоги

Наданими доказами підтверджується перехід права вимоги за цим договором до ТОВ «ФК «Сіті колект» на підставі договору відступлення прав вимоги №27/04/25-02 від 27.04.2026 року.

З огляду на вищевикладене, виходячи з доведеності позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення заборгованості в сумі 6388,00 грн., яка складається з: 4000,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 2388,00 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

16. За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при звернення до суду відповідно до платіжної інструкції №2721 від 26 серпня 2026 року сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні частково , то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1964,58 гривень. (2662,40*73,79%/100%)

17. Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги позивач надав: Договір про надання правової допомоги №ДО-20260202/001 від 02 лютого 2026 року (а.с.48 на зв.-50), заявку про надання правової допомоги №789 від 01.08.2026 року ( а.с.51), Витяг з акту №789 від 01.08.2026 року з вартістю виконаних робіт 5000 грн., платіжну інструкцію про сплату ТОВ «ФК`Сіті колект»№ НПД Богомолов В.В. оплату витрат правової допомоги ( а.с.52)

Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. є неспівмірним з обсягом роботи проробленій адвокатом, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальності « Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за договором позики № 74534181 від 30.12.2021 у розмірі 6388 (шість тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742) - 1964 ( одну тисячу дев`ятсот шістдесят чотири) гривні 58 копійок сплаченого судового збору та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на оплату правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» ел. пошта court@citicollect.com тел. НОМЕР_4 адреса Україна, 02154, місто Київ, пр.Соборності, будинок 30-А, приміщення 321 ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ