Рішення № 140201074, 29.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року справа № 580/9259/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/9259/26 за позовом ОСОБА_1 (вказана адреса без підтвердження реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» (вул. Університетська 33/1, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 03357137) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

25.09.2026 вх.№46520/26 ОСОБА_1 у позовній заяві просить:

- визнати протиправними дії комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» щодо надання неточної, неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 19 серпня 2026 року;

- зобов`язати комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» надати ОСОБА_1 запитувану нею в інформаційному запиті від 19 серпня 2026 року інформацію з урахуванням висновків суду.

01.09.2026 суд за результатом повторного (заявлений 31.08.2026 самовідвід суддею В.А.Гайдаш) автоматизованого розподілу прийняв до свого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обгрунтуванні позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 19 серпня 2026 року звернулась до відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради зі запитом, в якому зазначила: 17 липня 1997 року Уманським відділом житлового господарства видане свідоцтво на право власності на житло № НОМЕР_2 (одноквартирний будинок АДРЕСА_2 ), в якому зазначено 31/50 частин будинку. Позивач просить надати точну, повну та достовірну інформацію щодо правових підстав запису « 31/50 частин будинку» та надати копії підтвердних документів. Листом від 20.08.2026 №49/07 повідомлено, що інформаційний запит від 19.08.2026 перенаправлений за належністю начальнику Уманського відділку КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації». Листом комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації» від 24.08.2026 №1151 повідомлено: «надати копії документів та інформацію щодо правових підстав зазначення у Свідоцтві частки 31/50 частини будинку КП «ЧООБТІ» не має можливості у зв`язку з їх відсутністю у матеріалах інвентаризаційної справи». На думку Позивача, відповідач приховує наявність в інвентаризаційній справі документу, що стосується 31/50 частин будинку по АДРЕСА_2 , який виготовлявся відповідачем, тому дії є протиправними, так як запитувана інформація (з позиції ОСОБА_1 ) наявна у розпорядженні відповідача.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач 07.09.2026 вх.№48330/26 надав до суду відзив, зазначає: наявність у матеріалах інвентаризаційної справи розрахунку часток із зазначенням 31/50 сама по собі не свідчить про те, що цей розрахунок був підставою для прийняття розпорядження №6190. У матеріалах інвентаризаційної справи відсутні документи, що би дозволяли встановити, що розрахунок від 03.07.1997 був переданий, долучений, погоджений, затверджений або іншим чином використаний саме під час прийняття розпорядження №6190. Наявність розрахунку та зазначення в ньому частки 31/50 не усуває тієї обставини, про яку КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» повідомило ОСОБА_1 у відповіді від 24.08.2026 №1151, а саме про відсутність у матеріалах інвентаризаційної справи документів, що дають можливість достовірно встановити правову підставу зазначення частки 31/50 у свідоцтві. У цій справі ОСОБА_1 фактично просить встановити, чи був конкретний розрахунок із зазначенням 31/50 підставою для зазначення цієї частки у свідоцтві №8139, однак матеріали інвентаризаційної справи не містять документа, що би підтверджував такий зв`язок. За таких обставин КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» не вправі створювати відповідь шляхом власного припущення про те, що один документ був підставою для іншого.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради зі запитом: 17 липня 1997 року Уманським відділом житлового господарства видане свідоцтво на право власності на житло № НОМЕР_2 (одноквартирний будинок АДРЕСА_2 ), в якому зазначено 31/50 частин будинку. Позивач просить надати точну, повну та достовірну інформацію щодо правових підстав запису « 31/50 частин будинку» та надати копії підтверджуючих документів. Листом від 20.08.2026 №49/07 повідомлено, що інформаційний запит від 19.08.2026 перенаправлений за належністю начальнику Уманського відділку КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації». Листом комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації» від 24.08.2026 №1151 повідомлено: «надати копії документів та інформацію щодо правових підстав зазначення у Свідоцтві частки 31/50 частини будинку КП «ЧООБТІ» не має можливості у зв`язку з їх відсутністю у матеріалах інвентаризаційної справи». На думку Позивача, відповідач умисно та свідомо приховує наявність в інвентаризаційній справі документу, який стосується 31/50 частин будинку по АДРЕСА_2 , що виготовлявся Відповідачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені доводи, аргументи учасників щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Право бути почутим, або право голосу, є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Ним вимірюється повага до особи, до її гідності, причому не тільки під час якогось процесу. Цей принцип є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними (М.Білак. З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).

Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про адміністративну процедуру від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).

Право особи на доступ до інформації, гарантоване статтею 34 Конституції України, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження мають бути винятками, які передбачені законом, переслідувати одну або декілька законних цілей і бути необхідними у демократичному суспільстві. У разі обмеження права на доступ до інформації законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію вказаного права і не порушувати сутнісного змісту такого права (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Перший сенат) у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини четвертої статті 42 Закону України Про Конституційний Суд України від 22 січня 2020 року № 1-р(I)/2020.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про інформацію від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Автори Цванських принципів підкреслюють, що за певних обставин для захисту законних інтересів національної безпеки може виникнути необхідність зберігати інформацію у таємниці, проте лише у тому обсязі, якого суворо вимагають невідкладні обставини, та лише на обмежений час ( ОСОБА_3 . Право на інформацію: міжнародні стандарти, практика ЄСПЛ та національне регулювання у воєнний час. Огляд правових підходів. Серія: Свобода слова і національна безпека. Київ: УНЦПД, 2022. 21 с./ http://www.ucipr.org.ua/images/files/1752/1752_file.pdf).

Лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012).

Конституційний Суд зазначив, що ст. 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, і встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть оскаржуватися будь-які рішення, дії та бездіяльність. Тим самим створений механізм реалізації конституційного права особи на судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Звідси випливає, що Конституцією України гарантовано і забезпечено кожній людині і громадянину право на звернення до суду за захистом своїх прав чи свобод (ч. 9 п. 2 рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997).

Згідно із ст.3 Закону України 02.10.1996 № 393/96-ВР Про звернення громадян заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР). Відповідно до ст.12 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР Про звернення громадян дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України Про судоустрій і статус суддів, Про доступ до судових рішень, Про запобігання корупції, Про виконавче провадження, Про адміністративну процедуру. Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України Про адміністративну процедуру, вони розглядаються у порядку, встановленому зазначеним Законом України.

Законом України Про доступ до публічної інформації від 13 січня 2011 року № 2939-VI передбачено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (ч.3 ст.23); розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.1 ст.20); відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації (ч.1 ст.24).

Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип належного врядування не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям офіційні документи розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У постанові ВП ВС від 09.04.2024 № 925/1440/22 (12-74гс23): право співвласника на отримання інформації про діяльність ОСББ є одним з найважливіших прав такої особи і безпосередньо пов`язане із правом на участь в управлінні ОСББ. Реалізація співвласником своїх прав, пов`язаних з прийняттям рішень про діяльність ОСББ неможлива без необхідної і достатньої інформації для прийняття відповідних рішень. Інформація про фізичну особу є видом інформації за її змістом (стаття 10 Закону про інформацію). Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11 Закону про інформацію). Закон про захист персональних даних регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних (стаття 1 цього Закону). Положеннями статті 2 Закону про захист персональних даних передбачено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (абзац десятий). Розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця (абзац одинадцятий). Знеособлення персональних даних - вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу (абзац шостий). Суб`єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються (абзац дванадцятий). Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону про захист персональних даних об`єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша статті 21 Закону про інформацію). Відповідно до частини другої статті 21 Закону про інформацію конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (абзац перший). Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (абзац другий). До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону про інформацію). Відповідно до частини другої статті 11 Закону про інформацію кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. Згідно із частиною другою статті 4 Закону про захист персональних даних володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Надаючи оцінку доводам Позивача щодо змісту наданої відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 , суд встановив, що лист від 24.08.2026 №1151 містить неповну інформацію - не містить покликання на нормативно-правові акти та/або реєстраційні відомості чи витягів із систем діловодства, що враховані під час розгляду інформаційного запиту від 19.08.2026 та мотивів відмови з урахуванням правового режиму захисту персональних даних.

Оскільки Відповідач стверджує про відсутність у матеріалах інвентаризаційної справи документів, що дають можливість достовірно встановити правову підставу зазначення частки 31/50 у свідоцтві, то суд зазначає про обов`язок адміністративного органу сприяння особі в реалізації права знати та у контексті ненадання запитуваної інформації з`ясувати наскільки це практично можливо очікування, ідентифікувати запитуваний офіційний документ, що підтверджує доводи протиправної бездіяльності у спірних правовідносинах.

Суд дійшов висновку, що у задоволенні необгрунтованої та суперечливої вимоги визнати протиправними дії комунального підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації щодо одночасності надання неточної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 19.08.2026 належить відмовити, позаяк допущена Комунальним підприємством Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації протиправна бездіяльність під час розгляду інформаційного запиту від 19.08.2026 з наданням 24.08.2026 №1151 немотивованої та незрозумілої відповіді для моделювання подальшої поведінки заявниці.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Запитувач має право оскаржити: надання недостовірної або неповної інформації (п.4 ч.2 ст.23 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13 січня 2011 року № 2939-VI), проте позовні вимоги сформовані одночасно про надання точної, повної та достовірної інформації, тому у частині вимоги зобов`язати надати одночасно точну та достовірну інформацію належить відмовити через обрання неналежного способу захисту, що не відповідає п.3, п.4 ч.1 ст.5 КАС України.

Суд за оцінених доказів і перевірених доводів, дійшов висновку про допущену протиправну бездіяльність Комунального підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації під час надання немотивованої відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 19.08.2026, тому належить зобов`язати Комунальне підприємство Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 19.08.2026 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно із ч.1 ст.139 КАС України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач має статус особи з інвалідністю ІІ групи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, п.1 ч.1 ст.263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» під час розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 19.08.2026.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 19.08.2026 з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» [вул. Університетська 33/1, м. Черкаси, 18031, код ЄДРПОУ 03357139].

Рішення суду складене 29.09.2026.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА