Ухвала суду № 140200488, 30.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

30 вересня 2026 року Справа № 520/32711/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження клопотання позивача про поновлення строку у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 щодо непроведення службового розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 31.05.2023 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 провести службове розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), встановленого зразка, за фактом отримання ним 31.05.2023 травми/поранення.

Разом із позовом до суду позивачем подано клопотання про поновлення строку, в обґрунтування якого вказано, що він проходив військову службу в умовах воєнного стану, отримав поранення під час проходження служби та в подальшому тривалий час перебував на лікуванні. Також позивачем вказано, що він неодноразово звертався в усній формі до відповідача щодо видачі йому довідки, проте відповіді не отримав, у зв`язку з чим 09.07.2025 року через представника направив скаргу щодо врегулювання зазначеного питання, але листом був повідомлений про відсутність підстав для задоволення його скарги з огляду на відсутність доказів реєстрації травмування (поранення) ц військовій частині НОМЕР_2 , не наведення дати події травмування та ймовірних свідків, а відомості медичного характеру не являються належними доказами, а також відсутній причинно-наслідковий зв`язок між вимогами скарги та лікуванням. Додатково позивачем вказано про проведення йому оглядів психіатра, отоларинголога, кардіолога, проведення ЕХО КГ, отримання результатів обстеження комп`ютерної томографії та тональної порогової аудіометрії у 2025 році, а згідно із випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) лікування він проходив стаціонарне лікування за розладом адаптації, вираженим тривожно-депресивним синдромом. Враховуючи наявність проблем із здоров`ям, відсутність можливості вести здоровий спосіб життя та долаючи наслідки проходження військової служби та отриманих поранення і травмування (обмороження), позивач просить вважати початок перебігу строку давності саме з 28.11.2025 року.

Ухвалою суду від 18.12.2025 року прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року замінено відповідача у справі, у порядку процесуального правонаступництва, з військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на його правонаступника військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання позивача, зазначає таке.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.09.2022 р. по справі № 500/1912/22, суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Також Верховний Суд вказав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі Bellet V. France ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до положень п. 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (№ 63566/00), п. 13 рішення ЄСПЛ у справі Петриченко проти України (№ 2586/07) та пункту 280 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України (№42310/04), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо и. 1 ст. 6 Конвенції.

При цьому, як випливає з рішення ЄСПЛ у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у продовж 2023 року перебував на лікуванні, що підтверджується первинною медичною документацією долученою ним до позову, також, суд бере до уваги, що з приводу порушеного у позові питання позивач звертався до відповідача та листом військової частини НОМЕР_2 від 17.07.2025 року №1631/1774 був повідомлений про відсутність підстав для проведення службового розслідування за фактом неоформлення та не видачі командуванням військової частини довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якого визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402.

З метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що зазначені обставини є поважними причинами пропущення строків звернення до суду. А тому, з метою запобігання обмеженню прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та поновити строки звернення до суду з даною позовною заявою.

Керуючись положеннями ст. ст. 122, 240, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовом у цій справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Мельников Р.В.