Ухвала суду № 140199654, 29.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4489/23

Провадження № 1-кп/442/35/2026

УХВАЛА

Іменем України

29 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконферензв`язку в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022140000000317 від 18.10.2022 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27-ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15-ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_3 , проживає по АДРЕСА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

учасники справи: прокурор ОСОБА_7 ,

обвинувачені: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисники: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

суд

встановив:

В провадження судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт в у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022140000000317 від 18.10.2022 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27-ч. 3 ст. 307 КК України; ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15-ч. 3 ст. 307 КК України; ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України; ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Від прокурора надійшло клопотання про допит свідка в порядку ч.9 ст. 352 КПК України.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.352 КПК України для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод.

Враховуючи те, що прокурором у клопотанні наведено обґрунтовані доводи існування виняткових обставин, які можуть вплинути на повноту та достовірність показань свідків під час судового розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання про допит свідків в судовому засіданні з іншого приміщення з використанням технічних засобів підлягає до задоволення.

Щодо скасування заходів безпеки свідка.

Дослідивши зміст клопотання, заслухавши позиції учасників судового засідання, суд встановив таке.

Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закон) є основним актом законодавства, яким унормовані підстави, приводи та порядок захисту учасників кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону метою заходів забезпечення безпеки є створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя. Відтак цілком логічним є те, що ст. 2 Закону закріплено право свідка (за наявності відповідних підстав) на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у ст. 1 і 7 Закону.

За змістом ч. 1 ст. 20 Закону підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки до осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров`ю, житлу і майну. Суб`єктами, уповноваженими прийняти рішення про застосування заходів безпеки, є слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, а також орган (підрозділ), що здійснює оперативно-розшукову діяльність (ч. 2 ст. 3 Закону). Процесуальним рішенням, яким застосовуються заходи безпеки, є мотивована постанова чи ухвала (ч. 2 ст. 22 Закону).

Водночас ст. 21 Закону унормовані вичерпні підстави і приводи для скасування заходів безпеки. Про наведене свідчить чітке законодавче визначення їх переліків без використання оціночних або відкритих конструкцій, таких як «тощо», «та інші», «зокрема», «в тому числі». Така законодавча техніка свідчить про намір законодавця встановити закритий (вичерпний) перелік, а не орієнтовний.

Підставами для скасування заходів безпеки є закінчення строку конкретного заходу безпеки; усунення загрози життю, здоров`ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування (ч. 1 ст. 21 Закону).

Приводами можуть слугувати заява учасника кримінального судочинства, члена його сім`ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки; отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров`ю, житлу і майну зазначених осіб (ч. 2 ст. 21 Закону).

Обґрунтовуючи заявлені клопотання, захисник ОСОБА_8 , зокрема, посилається на те, що ані з матеріалів досудового розслідування, ані з обвинувального акта не вбачається жодних об`єктивних відомостей про реальні загрози життю, здоров`ю, житлу чи майну « ОСОБА_12 ». Крім того, обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, він тривалий час перебуває в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» та об`єктивно позбавлений будь-якої фактичної можливості вчинити протиправний вплив на свідка.

Однак Суд вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на таке.

Як попередньо зазначалося, підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки до осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, законодавець визначив дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров`ю, житлу і майну таких осіб.

Водночас, визначальним у даному випадку буде не тільки встановлення здійсненого факту загрози (безпосереднього завдання шкоди життю, здоров`ю, житлу і майну учасника кримінального провадження), а й обґрунтована ймовірність її існування.

Наведений висновок суду ґрунтується на превентивному характері заходів безпеки. Оскільки їх метою є недопущення заподіяння шкоди особі, яка бере участь у кримінальному судочинстві, а не реагування на вже реалізовані протиправні дії. За наведених обставин вимога доведення реальності загрози на рівні «здійсненого факту» фактично нівелювала б зміст і призначення такого правового інституту.

Інше розуміння підстав застосування заходів забезпечення безпеки фактично означало б необхідність очікування настання негативних наслідків для свідка, що на переконання суду, суперечить як меті таких заходів, так і завданню кримінального провадження щодо забезпечення охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (ст. 2 КПК України).

Так само, на переконання суду, не можуть стати підставою для скасування заходів безпеки доводи захисників про те, що детективом при вирішенні питання про їх застосування не було дотримано вимог ч. 2 ст. 22 Закону.

Наведене пояснюється тим, що такі доводи стосуються порядку прийняття рішення про застосування заходів безпеки, тоді як відповідно до ст. 21 Закону їх скасування допускається виключно за наявності передбачених законом підстав, а саме: закінчення строку конкретного заходу безпеки; усунення загрози життю, здоров`ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.

Сам по собі можливий недолік процедури застосування заходів безпеки не свідчить про відсутність ризиків для життя, здоров`я, житла чи майна особи та не може бути достатньою підставою для припинення таких заходів.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_13 належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 352, 369-372 КПК України, статтями 1, 20-22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», суд

постановив:

клопотання прокурора задовольнити.

Допитати в якості свідка в судовому засіданні, яке призначено на 28.10.2026 о 14:30 год

- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає у АДРЕСА_7 (анкетні дані змінено), а саме із приміщення Личаківського районного суду м. Львова в режимі відео конференції через систему ВКЗ у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022140000000317 від 18.10.2022 із застосуванням заходів безпеки із використанням технічних засобів з іншого приміщення у спосіб, що унеможливлює їх ідентифікацію з розмиттям зображення обличчя та створення акустичних перешкод голосу.

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_13 про розсекречення даних свідка відмовити.

Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 30.09.2026.

Суддя ОСОБА_1