Рішення № 140199153, 15.09.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1457/26

Провадження № 2/309/760/26

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

за участю секретаря : Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом: ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Лукачко Іван Йосипович до виконавчого комітету Хустської міської ради про визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету Хустської міської ради про визнання права власності на житловий будинок.

Позов вмотивований тим, що згідно договору купівлі-продажу від 15.06.2007 року позивачу належить квартира АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , йому належить 1/2 частки житлового будинку в АДРЕСА_2 .

З метою виготовлення проекту відводу земельної ділянки для обслуговування житловому будинку позивач звернувся до землевпорядної організації, однак йому було повідомлено, що він не має право на оформлення земельної ділянки, оскільки йому належить право власності на квартиру, а не на будинок.

Зазначає, що йому належить житловий будинок, який не поділений на квартири. 22.08.2001 року Державним нотаріусом Король О.Ю. видане свідоцтво про право на спадщину за реєстровим №5734, відповідно до якого після смерті ОСОБА_4 його сестра ОСОБА_3 успадкувала 1/2 частину цілого житлового будинку в АДРЕСА_2 , а також видане свідоцтво про право на спадщину за реєстровим №5731, відповідно до якого після смерті ОСОБА_5 1/2 частину цього житлового будинку успадкувала ОСОБА_6 .

В подальшому під час реєстрації права власності на 1/2 частину цілого житлового будинку за ОСОБА_6 . Хустським БДТІ було допущено помилку, в результаті належне їй майно зареєстроване як квартира АДРЕСА_1 , а відтак і договір купівлі-продажу зареєстровано як на квартиру АДРЕСА_3 .

Дані обставини також підтверджуються актом обстеження блокованого житлового будинку від 27.02.2026року яким вказано, що Свідоцтвом про право на спадщину за законом №5371 від 2.08.2001 року переоформлено право власності на 1/2 частку вказаного житлового будинку на ОСОБА_6 , що належала ОСОБА_5 .

Договором купівлі-продажу право власності на 1/2 частку житлового будинку в АДРЕСА_2 переоформлено не як 1/2 частки житлового будинку, а як квартира АДРЕСА_3 у вказаному будинку. Названий житловий будинок не перебудовувався не реконструювався і знаходиться в межах первинної конфігурації фундаменту і являє собою цілісний об`єкт нерухомого майна.

За цих обставин просить суд: визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканцем АДРЕСА_4 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , яка набута ним на підставі договору купівлі-продажу № 3183 від 15.06.2007 р. який укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Ухвалою Хустського районного суду від 27 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Лукачко Іван Йосипович до Хустської міської ради про визнання права власності на житловий будинок (а.с.15-16).

Ухвалою Хустського районного суду від 05 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.38-39).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Лукачко І.Й. не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. 18.09.2026 на адресу суду від адвоката Лукачко І.Й. надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити в повному обсязі (а.с.40).

Представник відповідача виконавчого комітету Хустської міської ради в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. 15.05.2026 року від представника Хустської міської ради Бредіхіної Н.О. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги залишила на розсуд суду (а.с.18-19).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Лукачко Іван Йосипович слід задоволити в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 15.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І., зареєстрованого в реєстрі за №3138, позивач придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8).

При цьому, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 серпня 2001 року, виданого державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори Король О.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №5731, вбачається, що спадкоємцем майна гр. ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якого входить 1/2 частина цілого житлового будинку загальною площею 83,7 кв.м., жилою площею 32,5 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , який належав померлому є дружина померлого ОСОБА_6 , мешканка АДРЕСА_2 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 серпня 2001 року, виданого державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори Король О.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №5734, вбачається, що спадкоємцем майна гр. ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , до складу якого входить 1/2 частина цілого житлового будинку загальною площею 83,7 кв.м., жилою площею 32,5 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , який належав померлому є сестра померлого ОСОБА_3 , мешканка АДРЕСА_2 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 квітня 2018 року, виданого державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори Турчин В.Ф., зареєстрованого в реєстрі за №180, вбачається, що спадкоємцем майна гр. ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , до складу якого входить 1/2 частина цілого житлового будинку загальною площею 91,5 кв.м., жилою площею 32,5 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , який належав померлій є ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_4 (а.с.11).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №120621917 від 13.04.2018 року, 1/2 частина житлового будинку загальною площею 91,5 кв.м., жилою площею 32,5 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно акту обстеження блокованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 27.02.2026 року комісією в складі інженера з технічної інвентаризації ОСОБА_7 , техніка з технічної інвентаризації ОСОБА_8 , вбачається, що вказаний житловий будинок має загальну площу 83,7 кв.м., жилою площею 32,5 кв.м. Договором купівлі-продажу від 05.06.2007 року №3183 право власності на 1/2 частину житлового будинку переоформлена від ОСОБА_6 на ОСОБА_1 не як 1/2 частка житлового будинку, а як квартира АДРЕСА_3 у вказаному будинку. Названий житловий будинок не перебудовувався не реконструювався і знаходиться в межах первинної конфігурації фундаменту і являє собою цілісний об`єкт нерухомого майна (а.с.13).

Частиною 1ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.76, ч.1,2ст.77, ст.ст.79 і 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з того, що основними засадами (принципами) цивільного законодавства, зокрема є: верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 ЦПК України).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Статтею 380 ЦК України визначено поняття житлового будинку. Так, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Статтею 382 ЦК України визначено поняття квартири. Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена у п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 183 ЦК України передбачено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 27 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

За правилами, передбаченими ст. ст. 319, 328, 386, 391 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Отже, беручи до уваги вищевикладені доводи, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно.

Питання стягнення судових витрат у справі позивач не ставить.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 183, 258, 259, 263-265, 289, 354, 364, 386, 391 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лукачко Іван Йосипович, - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 мешканцем АДРЕСА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , яка набута ним на підставі договору купівлі-продажу № 3183 від 15.06.2007 р. який укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 вересня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я. В.