Ухвала суду № 140198255, 30.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

30 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 826/14825/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправними дій, скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправними дій відділу митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалося відповідно до вантажної митної декларації від 24 листопада 2015 року №500040403/2015/006145;

- скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24 листопада 2015 року №500040403/2015/000091/2, прийнятого відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" відповідача;

- скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 24 листопада 2015 року №500040403/2015/00097, складеної відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" відповідача (далі - оскаржувані рішення та картка).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2016 №826/14825/16 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Справа №640/14825/16 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 13.03.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею з розгляду справи визначено суддю Бевза В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 18.03.2025 адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці Державної Фіскальної служби про визнання протиправними дій, скасування рішення прийнято до розгляду; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 замінено первинного відповідача у справі №826/14825/16 з Одеської митниці ДФС (юридична адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ - 39441717) на правонаступника - Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Держмитслужби (юридична адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ - 44005631). Встановлено Одеській митниці, як відокремленому підрозділу Держмитслужби строк для подання відзиву на позовну заяву, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Матеріали справи містять клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, що вмотивована недотриманням позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.09.2026 у цій справі позовну заяву залишено без руху. Постановлено позивачеві усунути недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

24.09.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій позивач вказав, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження, звернув увагу на позицію Касаційного адміністративного суду Верховного суду у справі № 826/17509/16, відповідно до якої різні підходи до застосування та тлумачення судами законодавства щодо строків звернення до суду не повинно позбавляти сторону можливості захистити свої права в суді.

Надаючи оцінку даній заяві позивача, суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 24 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 24 МК України предметом оскарження є рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.

Як слідує зі змісту частини третьої статті 24 МК України, правила глави 4 застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, крім оскарження постанов по справах про порушення митних правил та випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з частиною першої статті 29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Так, за приписами частини п`ятої статті 24 МК України оскарження податкових повідомлень-рішень органів доходів і зборів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

За приписами статей 56 та 102 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Своєю чергою Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 826/13159/17, від 18 лютого 2021 року у справі № 826/14826/16 та від 18 червня 2020 року у справі № 805/1536/17-а неодноразово акцентував увагу на тому, що даними статтями врегульовано питання застосування спеціальних строків давності у разі визначення податкових зобов`язань. Тобто, строк у 1095 днів може застосовуватись у випадку, коли суб`єктом звернення є платник податку та стосується таке звернення оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2021 у справі № 826/14826/16 ухвалив висновок:

"У вересні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними дій відділу митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» Митниці з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалося відповідно до вантажної митної декларації №500040403/2015/006433 від 12 грудня 2015 року; скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000098/2 від 12 грудня 2015 року, прийнятого відділом митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» Митниці, та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №500040403/2015/00104 від 12 грудня 2015 року, складеної відділом митного оформлення 3 м/п «Іллічівськ» Митниці.

Враховуючи, що позивач в даній справі оскаржує дії митного органу та рішення, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк його оскарження визначається згідно із вимогами КАС України.

Висновок у подібних правовідносинах вже викладався в постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі №813/1276/16 та від 18 червня 2020 року у справі №805/1536/17-а.

З урахуванням зазначеного, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції (з яким погодився й апеляційний суд), розглядаючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення позивача до суду та відмовляючи в його задоволенні, неправильно застосував до даних правовідносин приписи частини 5 статті 24 МК України та статті 102 ПК України.

Таким чином фактичні дані та обставини, що мають значення для справи, залишились поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору."

У постанові Верховного Суду у справі №826/15230/16 від 24.02.2023 за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" ухвалене наступне про відмову у передані справи на Велику Палату Верховного Суду та направлення справи на новий розгляд:

"Відтак, строк подання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вищий адміністративний суд України неодноразово у своїх рішеннях (справа №820/5117/14, №820/9718/15, №820/9506/15), на які в тому числі посилається відповідач у клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, звертав увагу саме на такому застосуванні наведених норм права щодо строку оскарження у судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Саме такий підхід до застосування норм статті 99 КАС України та пункту 56.18 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК України викладено і у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №826/11843/16 (провадження №К/9901/34760/18) за позовом одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача з аналогічним предметом і з аналогічних підстав та у постанові від 07.06.2018 у справі №813/1276/16 (провадження №К/9901/14566/15), яку також наводить відповідач у клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на обґрунтування своєї позиції, що строк для звернення до суду становить шість місяців з моменту прийняття рішення про коригування відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та картки відмови.

За змістом ухвалених у справі судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що про існування оскаржуваних рішень позивач дізнався з моменту їх прийняття, а саме з 01.12.2015, але з цим позовом звернувся 30.09.2016. Про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач не заявляв. Разом з тим відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду з підстав порушення строків звернення, у задоволенні якого суд першої інстанції відмовив згідно з ухвалою від 17.03.2017 з тих підстав, що вважав, що такий строк становить 1095 днів. Суд апеляційної інстанції таку позицію суду першої інстанції підтримав.

Не заперечуючи проти того, що на момент звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх прав існувала різна судова практика щодо строків оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості та картки відмови, однак, різні підходи до застосування та тлумачення судами законодавства щодо строків звернення до суду у спорах вказаної категорії не повинно позбавляти сторону можливості захистити свої права в суді та обґрунтувати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів також звертає увагу, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 акцентував увагу на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Як підсумок, зважаючи на викладене, клопотання відповідача по передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає, оскільки правова проблема щодо строків звернення до суду наразі відсутня, а ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 та статті 353 КАС України слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції."

За результатами зазначених вище двох справ на новому розгляді, з урахуванням висновків Верховного Суду, позовні заяви ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" залишені судами без розгляду, позивачем не оскаржені.

Суд враховує правові позиції Верховного Суду ухвалені щодо подібних спорів за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" щодо оскарження рішень про коригування митної вартості у 2016 році, які отримані платником митних платежів у 2015 році понад шестимісячний строк звернення до суду, оскільки такі висновки за критеріями подібності є релевантними цій справі за суб`єктним, об`єктним та змістовим критеріями.

За визначенням, що міститься у підпункті 14.1.39 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Поряд із цим рішення про коригування митної вартості товарів не є тотожним податковому повідомленню-рішенню, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів лише встановлює результати здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 54 та 55 МК України, а податкове повідомлення-рішення приймається на інших підставах, створює інші правові наслідки та містить податкове зобов`язання для платника податків.

Відтак, ані норми податкового, ані норми митного законодавства не встановлюють спеціальних строків звернення до суду з приводу оскарження рішення про коригування митної вартості товарів, а тому, з урахуванням практики Верховного Суду, що у даному випадку застосуванню підлягають саме положення частини другої статті 122 КАС України, якими передбачений шестимісячний строк звернення до суду з позовом, і такі норми тотожні нормам статті 99 КАС України станом на дату подання позову у цій справі.

Аналогічна правова оцінка викладена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 380/7722/24.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на те, що рішення, стосовно правомірності яких виник спір, датовані 24.11.2015, які отримані у цей день, що не заперечується сторонами, а із даним позовом позивач звернувся до суду лише 23.09.2016, суд приходить до висновку про те, що позивачем пропущений строк звернення до суду та у заяві про усунення недоліків не наведені жодні обставини, які є об`єктивно є непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, і які були б підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки, судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає необхідним застосувати положення пункт 8 частини 1 статті 240 КАС України та залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись статям 122, 123, 240, 248, 256 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 13-15, код ЄДРПОУ 24364528) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вадреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21а, м. Одеса, 65078, ЄДРПОУ - 44005631) залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Бевза