Ухвала суду № 140198168, 28.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

28 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 524/9839/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- скасувати рішення про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 17.08.2026 у цій справі постановлено дану адміністративну справу направити Полтавському окружному адміністративному суду для розгляду по суті, оскільки справа належить до предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) цього суду.

Дана справа надійшла до суду 21.09.2026.

22.09.2026 передана для розгляду судді Бевзі В.І.

Отже, справу слід прийняти до провадження.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_1

Таке рішення, на думку позивача, перешкоджає позивачу у реалізації його права на реєстрацію за місцем проживання, оскільки, на думку позивача, його було знято з зареєстрованого місця проживання за відсутності законних підстав та без повідомлення про таке зняття.

Суд встановив, що позов подано в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, проте до місцевого суду загальної юрисдикції, як адміністративного, який передав справ до окружного адміністративного суду.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їхнього виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їхніх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Отже під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Така правова позиція була неодноразово висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 16 травня 2018 року (справа № 337/2535/2017), від 10 квітня 2019 року (справа № 826/3620/17), від 04 грудня 2019 року (справа №820/212/18), від 19 лютого 2020 року (справа №161/20662/18), у яких дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 .

Тобто, предметом спору в цій справі є питання про захист цивільного права у спорі щодо права користування житлом (нерухомим майном).

Суд вважає необхідним зауважити, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Суть та характер спірних правовідносин, їхній суб`єктний склад, спрямованість заявлених вимог і механізми (засоби) їх задоволення у своїй сукупності зводяться до того, що предметом спору у цій справі є вимоги про захист майнового права на нерухоме майно або захист житлових прав, або/та захист кожним із цього складу учасників справи свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цього права можна здійснити одним із способів, передбачених цивільним законом, за правилами цивільного судочинства.

Спір про захист права конкретної особи на майно чи житло є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних правовідносин, але їхня участь у цих відносинах не змінює характеру (суті) спірних правовідносин, не перетворює такий спір на публічно-правовий і не дозволяє поширювати на них положення адміністративної юрисдикції.

Вище вказані висновки суду відповідають правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 27.07.2023 по справі №420/13945/22.

Також аналогічна правова позиція висловлена Другим апеляційним адміністративним судом у постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі №480/1153/23, від 22 лютого 2024 року у справі № 520/25848/23, від 28 січня 2025 року у справі №480/848/24.

У частині першій статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Отже, у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.

Суд роз`яснює позивачу, що він може звернутися з позовом до місцевого суду загальної юрисдикції в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Також, суд встановив, що позивачем у тексті позовної заяви (суцільним текстом без окремого виділення) та її прохальній частині зазначене прохання (вимога) про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта щодо зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 .

Дана заява про забезпечення не зареєстрована судом, як окрема заява про забезпечення позову, а суду у цьому складі передані виключно матеріали позовної заяви, внаслідок цього, суд здійснював розгляд в межах зареєстрованого та переданого йому на розгляд адміністративного позову із додатками, оскільки справа передана від місцевого суду до окружного адміністративного суду в межах розмежування предметної юрисдикції без реєстрації окремих матеріалів забезпечення позову.

Суд зазначає, що, оскільки судом прийняте рішення відмовити у відкритті провадження у даній справі, дане клопотання позивача про забезпечення позову не зареєстроване окремим процесуальним матеріалом (заявою) у суді та йому не надається судом оцінка.

Позивач не позбавлений права заявити про забезпечення позову під час подання нового позову до місцевого суду за правилами ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39600, Полтавська обл.. м. Кременчук, пл. Перемоги, буд. 2, код ЄДРПОУ 04057287) про зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до суду (місцевого суду) цивільної юрисдикції.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Бевза