Рішення № 140197536, 30.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р. справа № 400/6667/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49008, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84122

провизнання протиправним та скасування рішення від 09.04.2025 р. № 143650011507, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 2), та просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.04.2025 року № 143650011507;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1977 по 28.06.1980, періоди роботи з 08.07.1980 по 10.09.1982, 17.09.1982 по 27.09.1982, з 28.09.1982 по 24.01.1986, періоду неможливості працевлаштування з причин перебування чоловіка на військовій службі з 01.02.1986 по 09.11.1986, період догляду за дитиною з 09.11.1986 по 06.12.1988, період проходження військової служби з 15.11.1994 по 30.07.1995;

- зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 02.04.2025 року про призначення пенсії за віком.

В обґрунтування позову вказує, що їй протиправно відмовлено у призначені пенсії спірним рішенням через відсутність необхідного страхового стажу, оскільки спірні періоди підтверджується записами трудової книжки. Посилання відповідача на розбіжність в імені « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_2 », як на підставу для не зарахування до страхового стажу позивача цих періодів є безпідставним, оскільки позивачка не має нести відповідальність за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, у станові та організації.

Від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що ним прийнято рішення від 09.04.2025 № 143650011507 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу позивачки не було зараховано спірні періоди, оскільки в наданих нею документах встановлено невідповідність написання ім`я заявниці російськомовною версією ОСОБА_2 паспортним даним ОСОБА_2 .

Від відповідача 2 до суду надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності. Вважає рішення правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України. Також, відповідач 2 вказує, що дії зобов`язального характеру, як спосіб поновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Позивачка 02.04.2025 року звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058).

Згідно п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок 22-1), після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, для здійснення виплати пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності було розглянуто заяву про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 та прийнято рішення від 09.04.2025 № 143650011507 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому, спірним рішенням не зараховані до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1977 по 28.06.1980, періоди роботи з 08.07.1980 по 10.09.1982, 17.09.1982 по 27.09.1982, з 28.09.1982 по 24.01.1986, періоду неможливості працевлаштування з причин перебування чоловіка на військовій службі з 01.02.1986 по 09.11.1986, період догляду за дитиною з 09.11.1986 по 06.12.1988, період проходження військової служби з 15.11.1994 по 30.07.1995. Підставою для їх не зарахування стало зазначення ім`я українською мовою ОСОБА_2 , що не відповідає паспортним даним українською мовою ОСОБА_2 .

Вищезазначене рішення відповідача позивачка вважає протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Статтею 26 Закону № 1058 визнано умови призначення пенсії за віком, а саме передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 56, ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином уточнюючі довідки для підтвердження стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

З трудової книжки позивача від 10.07.1980 серії НОМЕР_1 , що вона містить записи про періоди роботи з 08.07.1980 по 10.09.1982, 17.09.1982 по 27.09.1982, з 28.09.1982 по 24.01.1986, періоду неможливості працевлаштування з причин перебування чоловіка на військовій службі з 01.02.1986 по 09.11.1986, період догляду за дитиною з 09.11.1986 по 06.12.1988, період проходження військової служби з 15.11.1994 по 30.07.1995. А також згідно диплому від 30.06.1980 серії НОМЕР_2 період навчання з 01.09.1977 по 28.06.1980.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що при розрахунку стажу для призначення пенсії позивача пенсійним органом не зараховано зазначені періоди, оскільки в документах значено ім`я на рос. « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним на рос. « ОСОБА_2 ».

Суд зазначає, що обов`язок щодо оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки, а не на працівника, тому наявність недоліків у заповненні трудової книжки не може бути підставою для неврахування до страхового стажу спірного періоду роботи позивача.

Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження № К/9901/22172/18) неодноразово висловлював позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, судом взято до уваги зміст положень Порядку № 637, відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 275/615/17 (К/9901/768/17).

Враховуючи вищевикладені обставини, для обчислення стажу роботи при призначенні пенсії позивачці має бути зарахований до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1977 по 28.06.1980, періоди роботи з 08.07.1980 по 10.09.1982, 17.09.1982 по 27.09.1982, з 28.09.1982 по 24.01.1986, періоду неможливості працевлаштування з причин перебування чоловіка на військовій службі з 01.02.1986 по 09.11.1986, період догляду за дитиною з 09.11.1986 по 06.12.1988, період проходження військової служби з 15.11.1994 по 30.07.1995.

Отже, відповідач 1 протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1977 по 28.06.1980, періоди роботи з 08.07.1980 по 10.09.1982, 17.09.1982 по 27.09.1982, з 28.09.1982 по 24.01.1986, періоду неможливості працевлаштування з причин перебування чоловіка на військовій службі з 01.02.1986 по 09.11.1986, період догляду за дитиною з 09.11.1986 по 06.12.1988, період проходження військової служби з 15.11.1994 по 30.07.1995. Тому суд вважає за необхідне скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.04.2025 року № 143650011507.

При цьому, суд звертає увагу, що помилковим є твердження позивачки, що дії стосовно зарахування до страхового стажу та повторного розгляду її заяви мають бути здійснені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, з огляду на наступне.

Пунктом 4.2 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні підстави для задоволення щодо неї позовних вимог.

Суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, є уповноваженим органом, який має право зарахувати до страхового стажу, приймати рішення щодо призначення позивачу пенсії за віком, а прийнявши таке рішення, має передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1977 по 28.06.1980, періоди роботи з 08.07.1980 по 10.09.1982, 17.09.1982 по 27.09.1982, з 28.09.1982 по 24.01.1986, періоду неможливості працевлаштування з причин перебування чоловіка на військовій службі з 01.02.1986 по 09.11.1986, період догляду за дитиною з 09.11.1986 по 06.12.1988, період проходження військової служби з 15.11.1994 по 30.07.1995 та повторно розглянути заяву позивачки від 02.04.2025 року про призначення пенсії за віком.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатила у розмірі 1211,20 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.06.2020 року у справі № 620/1116/20: "... Оскільки позов ОСОБА_1 містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат колегія суддів визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог".

Отже, судовий збір присуджується позивачці в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, яким було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії.

Керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84122; вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49008, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159), задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.04.2025 року № 143650011507.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84122; вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49008, ЄДРПОУ 13486010) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період навчання з 01.09.1977 по 28.06.1980, періоди роботи з 08.07.1980 по 10.09.1982, 17.09.1982 по 27.09.1982, з 28.09.1982 по 24.01.1986, періоду неможливості працевлаштування з причин перебування чоловіка на військовій службі з 01.02.1986 по 09.11.1986, період догляду за дитиною з 09.11.1986 по 06.12.1988, період проходження військової служби з 15.11.1994 по 30.07.1995 та повторно розглянути заяву від 02.04.2025 року про призначення пенсії за віком.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84122; вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49008, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз