Рішення № 140197417, 29.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р. № 400/1988/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2019 № 00003013305, № 00003003305, № 00003023305, № 00002993305 і вимоги № 1931-50,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі також відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2019 року № 00003013305, № 00003003305, № 00003023305, № 00002993305 та податкової вимоги № 1931-50 на суму 526834,17 грн.

Ухвалою від 23.04.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання).

Ухвалою від 19.10.2021 року суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 02.02.2022 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач не з`ясував, чи є прощена кредитна сума основним боргом, чи до неї входили інші суми, такі як штраф, пеня, чи неустойка, не запитував у банка курсову різницю валюти на день прощення суми. Тож, відповідачем, при визначенні позивачу суми ПДФО та військового збору з суми прощеного боргу, було не тільки завищено податкове зобов`язання, а й не з`ясовано його склад. Стверджує, що повідомлення про анулювання боргу від банку не отримував, свій підпис на ньому не ставив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що як вбачається з повідомлення про анулювання боргу від 05.04.2016 року № 31-4-2-02/13, врученого позивачу особисто під підпис, ПАТ «УкрСиббанк» повідомив платника податку - боржника про прощення боргу та його обов`язок сплатити ПДФО та військовий збір.

Під час зміни характеру боргових зобов`язань не йшла мова про прощення суми курсових різниць. Повідомлення про анулювання боргу чітко визначає правову природу прощеної суми. Так, банк припинив зобов`язання позичальника шляхом прощення боргу (заборгованості по кредиту) у сумі 1682506,84 грн. При цьому доказів реструктуризації боргу шляхом його зменшення на суму курсової різниці або відмови банку в її проведенні позивач не надає.

При цьому, твердження позивача про вчинення підпису не ним, а іншою особою, не підтверджений жодними доказами.

Ухвалою від 24.04.2025 року суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 25.06.2025 року суд призначив по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової почеркознавчої експертизи.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 року ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 року у справі № 400/1988/21 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи відмовлено.

Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 17.11.2025 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою від 12.12.2025 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

16.02.2007 року між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений кредитний договір № 11116976000 у формі поновленої кредитної лінії з щомісячним зниженням ліміту в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 137000,00 шв.франків, що дорівнює еквіваленту 557590,00 грн за курсом НБУ на день укладення договору.

У травні 2016 року позивач та АТ «УкрСиббанк» дійшли домовленості про прощення кредитного боргу.

Повідомленням про анулювання боргу від 05.04.2016 року № 31-4-2-02/13 АТ «УкрСиббанк» повідомлено позивача, що банком, як кредитором, прийнято рішення про анулювання заборгованості за кредитним договором від 16.02.2007 року № 11116976000, а саме:

- суми основного боргу (кредиту) 62103,17 швейцррських франків, що складає 1682506,84 грн по курсу НБУ станом на 05.04.2016 року;

- суми процентів 7531,17 швейцарських франків, що складає 204035,40 грн по курсу НБУ станом на 05.04.2016 року.

У даному повідомленні банк звернув увагу позивача, що відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом позивача, отриманим як додаткове благо, і позивачу необхідно самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до р. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

У період з 17.10.2019 року по 23.10.2019 року інспектором ГУ ДПС, на підставі наказу ГУ ДПС від 15.10.2019 року № 412 та направлення на перевірку від 16.10.2019 року № 98/14-29-01-04-44, проведено документальну невиїзну перевірку з питань перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору від одержаного доходу з ознакою доходу « 126» (додаткове благо) у вигляді анульованої суми кредитної заборгованості фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки скалено акт від 30.10.2019 року № 14/14-29-33-05-11/2469418778 (далі Акт перевірки), висновками якого зафіксовані встановлені перевіркою порушення позивачем:

- п. 16.12, 16.1.3 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі ПК України), а саме: не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року в термін до 01.05.2017 року;

- пп. 163.1.1. п. 163.1 ст. 163, пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України, а саме: заниження та несплата податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року в сумі 302851,23 грн;

- п. 16-1 підр. 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого занижено та не сплачено військовий збір за 2016 рік на суму 25237,60 грн;

- пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, пп. 44.3 ст. 44 ПК України щодо забезпечення зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлено відсутність (не надання) первинних документів.

На підставі Акта перевірки ГУ ДПС 18.12.2019 року сформовано податкові повідомлення-рішення:

- № 00003013305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 302851,23 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 75712,81 грн;

- № 00003003305, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн;

- № 00003023305, яким позивачу збільшено суму грошового забезпечення з військового збору на 25237,60 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6309,40 грн;

- № 00002993305, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн.

06.02.2020 року позивачу виставлено податкову вимогу № 1931-50 на суму боргу 123100,73 грн.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, який отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

У відповідності до пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Як встановлено пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощенно. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про припинення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 16 -1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Згідно пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Як встановлено судом, підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача була інформація, отримана з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів у вигляді додаткового блага за ознакою « 126».

Відповідно до п. 3.6 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 року № 4, у графі 5 «Ознака доходу» визначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Згідно з Додатком до Порядку ознака доходу « 126» дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 розділу IV ПК України) (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПК України).

Перевіркою встановлено, що позивач фактично отримав дохід, отриманий як податкове благо (ознака доходу « 126» Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо) від АТ «УкрСиббанк».

У повідомленні про анулювання боргу від 05.04.2016 року № 31-4-2-02/13 відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу « 126», у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

АТ «УкрСиббанк» повідомлено позивача про прощення (анулювання) основної суми боргу із дотриманням вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Але позивач до органів ДПС України податкову декларацію не подав.

У зв`язку з тим, що АТ «УкрСиббанк» дотримало умови щодо повідомлення боржника (позивача), про прощення (анулювання) боргу, визначені пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, то позивач зобов`язаний був у повному обсязі відобразити суму такого доходу у річній податковій декларацій про майновий стан і доходи за 2016 рік та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

За даними перевірки сума отриманого доходу (додаткового блага), який підлягає включенню до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, відображенню у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, становить 1682506,84 грн.

18% від вказаної суми (податок) становить 302851,23 грн.

1,5% від вказаної суми (військовий збір) становить 25237,60 грн.

Разом з цим, відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку.

Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід.

У постановах від 25.06.2020 року у справі № 817/430/17 та від 28.06.2024 року у справі № 640/1123/19 Верховний Суд зазначив, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

У постанові від 08.04.2025 року у справі № 280/9920/21 Верховний Суд зазначив, що з аналізу пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України слідує, що для включення на його підставі отриманого платником податків додаткового блага до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу необхідним є дотримання сукупності наступних умов:

- кредитор анулював саме основну суму боргу (кредиту);

- рішення кредитора про анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту) є самостійним та не пов`язане із процедурою банкрутства;

- рішення про анулювання (прощення) боргу (кредиту) прийняте до закінчення строку позовної давності;

- сума анульованого (прощеного) боргу (кредиту) перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

- кредитор повідомив платника податку - боржника про прощення (анулювання) боргу та включення суми прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду шляхом (1) направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, (2) укладення відповідного договору, (3) надання повідомлення боржнику під підпис особисто.

Отже, суд зазначає, що контролюючий орган правомірно дійшов висновку про наявність у позивача оподатковуваного доходу та здійснив відповідне нарахування.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Твердження про те, що підпис на повідомленні про анулювання боргу не належить позивачу судом не приймається, оскільки позивачем даний факт не доведений. Доказів визнання недійсним повідомлення про анулювання боргу позивачем не надано.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2019 року № 00003013305, № 00003003305, № 00003023305, № 00002993305 та податкової вимоги № 1931-50 на суму 526834,17 грн відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.09.2026 року.

Суддя О.В. Малих