Ухвала суду № 140196315, 30.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

30 вересня 2026 року Справа № 280/8953/26 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Осовської Д.Д.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Фарзаєвої К.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Держави Україна в особі Запорізької обласної прокуратури (вул. Д. Апухтіна, буд. 29-А, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 02909973)

про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Держави Україна в особі Запорізької обласної прокуратури (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- стягнути з Держави Україна за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обласної прокуратури на користь позивача шкоду, заподіяну неконституційними актами за період: з 15.07.2015 по 31.12.2015 289 143,4 гривень; з 01.01.2016 по 31.12.2016 844 560,38 гривень; з 01.01.2017 по 31.12.2017 1 379 057,68 гривень; з 01.01.2018 по 31.12.2018 737 630,37 гривень; з 01.01.2019 по 31.12.2019 1 009 408,72 гривень; з 01.01.2020 по 26.03.2020 191 015,58 гривень, всього 4 450 816,14грн (чотири мільйона чотириста п`ятдесят тисяч вісімсот шістнадцять гривень 14 копійок) гривень;

- зобов`язати відповідача за прострочення виплати заробітної плати нарахувати компенсацію на суму боргу 4 450 816,14 грн індекс інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми на дату набуття рішенням суду законної сили та виплатити цю суму компенсації позивачу.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито провадження у справі №280/8953/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.09.2026.

Ухвалою суду від 07.09.2026 забезпечено участь ОСОБА_1 у судових засіданнях по справі №280/8953/26, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовче судове засідання 30.09.2026 з`явились позивач та представник відповідача.

Відповідно до вимог статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у підготовчому судовому засіданні здійснювалась аудіо фіксація судового засідання за допомогою системи «vkz.court.gov.ua».

У підготовчому засіданні 30.09.2026 на підставі статті 243 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Так, 10.09.2026 (вх.№52423) до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із недотриманням позивачем строку звернення до суду. В обґрунтування вказаної заяви, зокрема, зазначено, що позовні вимоги у цій справі, зокрема, стосуються стягнення з Держави Україна в особі Запорізької обласної прокуратури на користь позивача матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати, передбаченої статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», що завдана окремими положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, які визнані неконституційними, у розмірі 4 450 816,14 грн за період з 15.07.2015 по 26.03.2020. Отже, предметом спору є стягнення матеріальної шкоди (збитків) з Держави Україна в особі органів прокуратури у вигляді недоотриманої частини заробітної плати за період з 15.07.2015 по 26.03.2020, а не стягнення заробітної плати на загальних підставах. Зауважено, що для визначення строку звернення до суду щодо захисту права, передбаченого ч. 3 ст. 152 Конституції України, за відсутності спеціального закону, що регулює порядок відшкодування такої шкоди, підлягає застосуванню абзац перший частини другої статті 122 КАС України шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким днем для здійснення обрахунку шестимісячного строку є дата ухвалення рішення Конституційного Суду України, в якому констатована неконституційність акту. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-р/2020 26.03.2020 у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення шкоди, завданої неконституційним актом, тому саме з цієї дати розпочинає перебіг шестимісячний строк звернення до суду.

15.09.2026 (вх.№53096) до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення позивача на клопотання (заяву) відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування яких, зокрема, зазначено, що твердження відповідача про пропущення строку звернення до суду є безпідставними, оскільки відповідно до статті 233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Водночас вказано, що наведені представником відповідача у заяві постанови Верховного Суду є нерелевантними, бо стосуються відшкодування виплат, які не відносяться до заробітної плати (пенсії, додаткові виплати) та, відповідно, не підлягають застосування при розгляді даної справи.

Розглядаючи клопотання представника відповідача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За приписами частини першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з Держави Україна за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обласної прокуратури грошові кошти за період з 15.07.2015 по 26.03.2020, визначаючи їх як шкоду, заподіяну внаслідок застосування актів, які, на думку позивача, є неконституційними.

Водночас при визначенні правової природи заявленої позивачем вимоги суд не може обмежуватися виключно її формальним найменуванням або способом, у який така вимога сформульована у позовній заяві. Вирішальне значення для встановлення характеру спірних правовідносин мають фактичний зміст заявленої вимоги, її підстави, обставини, якими позивач її обґрунтовує, а також характер правовідносин, у межах яких виникла заборгованість, що підлягає стягненню.

Як вбачається з наведеного позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми, розмір позовних вимог у частині 4 450 816,14 грн обумовлений виплатами, які позивач безпосередньо пов`язує з проходженням ним служби та виникненням між сторонами відповідних трудових (службових) правовідносин. Зазначені суми, на переконання позивача, є складовими належного йому грошового забезпечення (заробітної плати), які відповідач, як стверджується у позові виплатив не в повному розмірі.

Таким чином, визначальним для кваліфікації спірних правовідносин є не назва заявленої вимоги, а її фактичний зміст та юридична підстава виникнення права на відповідні виплати. Оскільки заявлена до стягнення сума пов`язана з виплатами складових заробітної плати (грошового забезпечення), спір у цій частині має безпосередній зв`язок із реалізацією права позивача на оплату праці.

За таких обставин спірні правовідносини в частині заявлених до стягнення сум мають характер спору щодо оплати праці, а тому при вирішенні питання про строк звернення до суду підлягає застосуванню спеціальна норма статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед статтею 122 КАС України.

Водночас відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно з частинами першою, другою статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

З заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

У рішенні від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду виклав наступну правову позицію: «Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»)».

Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом, суддя дійшов висновку, що в цій справі до позовних вимог щодо невірного розрахунку заробітної плати за період з 15.07.2015 до 26.03.2020 застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, у зв`язку із чим клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

При цьому суд відхиляє посилання представника відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.04.2022 у справі № 540/5397/21, від 14.12.2023 у справі № 540/5398/21, від 23.12.2024 у справі № 120/7981/24 та від 24.07.2025 у справі № 320/5355/22, оскільки предмет спору у цій справі стосується оплати праці, тоді як у зазначених справах предметом розгляду були питання щодо соціальних виплат. Відтак правовідносини, які виникли у цій справі, за своїм предметом та характером відрізняються від правовідносин, досліджених Верховним Судом у наведених справах, у зв`язку з чим сформульовані в них правові висновки не можуть бути застосовані до спірних правовідносин та є нерелевантними до обставин цієї справи.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Запорізької обласної прокуратури про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Запорізької обласної прокуратури про стягнення заробітної плати - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана 30.09.2026.

Суддя І.В. Садовий