Рішення № 140195599, 30.09.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/27969/25

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ташір" до Волинської митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Ташір", з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2025 №UA205030/2025/000048/2;

- визнати протиправною і скасувати катку відмови від 10.06.2025 №UA205030/2025/000212.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваних рішень, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару.

На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

До суду надійшов відзив на позов Волинської митниці, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів. Звертав увагу на те, що оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

27.12.2024 року ПП «Ташір», та Маchinery Management Inc, США уклали контракт за № 27-12/2024 про купівлю бувшої у використанні та нової сільськогосподарської техніки в асортименті і кількості, згідно з наданими інвойсами. Нові та бувші у використанні запасні частини в асортименті і кількості, згідно з наданими інвойсами.

Згідно умов контракту покупець повинен провести 100% передоплату по кожному виставленому інвойсу або 100% оплата за товар може бути проведена після прибуття товару на склад Покупця протягом двох місяців.

Так, на митну територію України позивачем ввезено товар: «Комбайн зернозбиральний марки "John 1 84335100 00 0 Deere S670", який був у використанні, 2015 рік випуску, зі здвоєними передніми колесами, без жатки, зав. №: -1H0S670STE0775093, двигун дизельний, зав.№:RG6090U012815. (колеса демонтовані для зручності транспортування) Торгівельна марка "JOHN DEERE". Країн виробництва - США (US)».

Згідно з Інвойсом № Т01 від 12.03.2025 ціна товару визначена у розмірі 107 600 дол. США та включає витрати продавця на навантаження і розвантаження товару в порту відправки та порту призначення відповідно до умов поставки CIF Bremenhaven Germany, а також витрати по доставці в порт призначення, у т.ч. пакування та страхування товару за весь час перевезення.

Оскільки за умовами п.8.1 Контракту передача товару здійснюється у присутності уповноваженої особи на складі продавця, в результаті огляду товару та виявлених незначних недоліків, продавець зробив знижку покупцю та зменшив ціну товару за інвойсом від 12.03.2025 № Т01. Таким чином, повна ціна товару з урахуванням витрат на навантаження, розвантаження, доставку та страхування визначена продавцем у сумі 105 800 дол. США.

Вартість товару сплачена Покупцем ПП «ТАШІР» 14.03.2025, що відповідає умовам п.6.1 Контракту у сумі 105 800 дол. США. ПП «ТАШІР» (код ЄДРПОУ 31826055) в зоні діяльності митного поста «Ягодин» Волинської митниці до митного оформлення було подано до митного оформлення з метою імпорту митну декларацію № 25UA205030007639U5 від 09.06.2025 (далі - МД №007639U5).

Відповідно до інформації згідно з графи 31 МД №007639U5 заявлено наступний товар: «Комбайн зернозбиральний марки "John 1 84335100 00 0 Deere S670", був у використанні, 2015 рік випуску, зі здвоєними передніми колесами, без жатки, зав. №: -1H0S670STE0775093, двигун дизельний, зав. №: -RG6090U012815. (колеса демонтовані для зручності транспортування) Торгівельна марка "JOHN DEERE". Країна виробництва - США (US)».

Відповідно до вимог ст. 52 та 58 Митного кодексу України заявлена за ціною договору. Митна вартість відповідно до декларації митної вартості та відомостей графи 45 митної декларації заявлена декларантом на рівні 112 148,89 дол. США, що еквівалентно 4 643 165,88 грн за курсом НБУ на час подання МД №007639U5.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано митниці:

- контракт № 27-12/2024 від 27.12.2024;

- інвойс від 12.03.2025 № Т01;

- платіжна інструкція (SWIFT) від 12.03.2025 № 9;

- митна декларація країни відправлення від 03.06.2025 № 25DE245285551072L5;

- договір на виконання транспортних послуг від 26.05.2025 № 26/05/2025;

- заявка на автоперевезення від 26.05.2025 № 26/05/2025;

- CMR від 03.06.2025 № 250523-5;

- Довідка про транспортні витрати від 05.06.2025 № 253;

- рахунок на оплату транспортних витрат від 05.06.2025 № 471;

- акт митного огляду від 07.06.2025 № UA205020/2025/003487;

В порядку ч.3 ст. 53 Митного кодексу України декларант отримав від митниці запит щодо надання додаткових документів від 09.06.2025, оскільки надані декларантом документи на підтвердження заявленої митної вартості не відповідають вимогам ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України. А саме, на думку митного органу надані декларантом документи та відомості не піддаються обчисленню. Тому митний орган запропонував додатково надати: документи, що підтверджують числове значення заявленої митної вартості товарів; договір (угоду, контракт) з третіми особами; рахунки про здійснення платежів; виписки з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якість та вартість товару; ліцензійні чи авторські договори; транспортні документи; інші документи, які містять відомості про вартість товару, страхування.

Декларант повідомив, що на момент отримання запиту додаткових документів, необхідних для визнання митним органом заявленої митної вартості товарів не було можливості надати.

Після отримання відповіді та проведених консультацій, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2025 №UA205030/2025/000048/2.

Митну вартість товарів згідно з рішенням про коригування митної вартості від 10.06.2025 №UA205030/2025/000048/2 визначено за резервним методом із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом вартості схожого товару: митна декларація №25UA102030000532U0 від 06.06.2025 «Комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S670, рік виготовлення 2015 року, бувший у використанні - 1 шт. Постачається без жниварки, в частково розібраному виді (демонтовані колеса в кількості 6 штук) для зручності транспортування. Призначений для збирання сільськогосподарських культур. Відпрацьовано - 3626.3 мото/годин. Комбайн зернозбиральний не містить радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у своєму складі. Торговельна марка "JOHN DEERE". Виробник - "DEERE & COMPANY". Країна виробництва US.», з країною походження "US" - 137088,08 дол. США/од, з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Та митну вартість оцінюваних товарів було збільшено з 112 148,89 дол. США (що еквівалентно 4 643 165,88 грн. за курсом НБУ) до 137088,08 дол. США, та запропоновано обрати резервний метод визначення митної вартості товарів. Як наслідок у митному оформленні за МД №007639U5 було відмовлено, про що 10.06.2025 складено Картку відмови №UA205030/2025/000212.

Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України/.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідачем вказано, що подані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та містять розбіжності, а саме:

- надане платіжне доручення №9 від 14.03.2025 не містить обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) власноручний(і)/електронний(і) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216);

- сума в платіжному дорученні №9 від 14.03.2025 не відповідає сумі згідно інвойсу №T01 від 12.03.2025;

- згідно контракту умови поставки обумовлюються в окремому інвойсі, про що в митного органу відсутня інформація;

- згідно пункту 3.1 поставка товарів здійснювалась із території США, одна до митного оформлення не надано коносамент;

- у довідці про транспортні витрати №253 від 05.06.2025 вказано, що завантаження відбувалось за рахунок відправника, однак згідно умов поставки продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту призначення, таким чином існує ймовірність не включення всіх складових митної вартості.

Спростовуючи розбіжність, яка стосується різних сум, зазначених у інвойсі та платіжній інструкції, позивач зазначає, що, оскільки за умовами п.8.1 Контракту передача товару здійснюється у присутності уповноваженої особи на складі продавця, в результаті огляду товару та виявлених незначних недоліків, продавець зробив знижку покупцю та зменшив ціну товару за інвойсом від 12.03.2025 № Т01.

Оцінюючи повідомлені митним органом обставини, суд враховує, що вони носять форму припущень та не можуть бути покладені в основу обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів.

Як пояснює представник позивача ПП "Ташір" було направлено лист на адресу Волинської митниці щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2025 №UA205030/2025/000048/2 в порядку передбаченому в порядку ч.8 ст. 55 Митного кодексу України. На даний лист Волинська митниця надала відповідь формально, не врахувавши доводів декларанта (відповідь від 29.08.2025 № 7.3-2/15-02/14/10108). ПП «ТАШІР» на підтвердження рівня митної вартості щодо оцінюваного товару, заявленого за митною декларацією №25UA205030007711U0 від 10.06.2025 додатково подає такі документи:

- лист від постачальника щодо оцінюваного товару на мові оригіналу і з перекладом;

- звіт про оцінку товару від 09.06.2025 № 349/06.

Зазначені додаткові документи підтверджують відповідність рівня заявленої ПП «ТАШІР» митної вартості оцінюваного товару.

Варто зазначити, що постачальник у листі вказує, що з урахуванням проведеного огляду сторони домовились про знижку на товар і сплачена згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 9 від 12.03.2025 сума є вартістю товару та включає витрати продавця на навантаження і розвантаження товару в порту відправки та порту призначення відповідно до умов поставки CIF Bremenhaven Germany, а також витрати по доставці в порт призначення, у т.ч. пакування та страхування товару за весь час перевезення.

Щодо звіту про оцінку товару від 09.06.2025 № 349/06, то у момент подання товару до митного оформлення вказаний документ був відсутній у розпорядженні ПП «ТАШІР».

Зроблений звіт з урахуванням наявних джерел вказує на ціни продажу аналогічних товарів на митній території України і до зазначеної ціни включені усі витрати продавців щодо придбання, імпорту та з урахуванням торгівельної націнки.

Також, варто звернути увагу, що запитувані в межах виконання митних формальностей документи, зокрема коносамент не є документом, який містить інформацію про митну вартість товару, оскільки це відповідає умовам п.6 ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, - згідно з умовами поставки до вартості товару включена вартість доставки - CIF Bremenhaven Germany.

Стосовно виписок з бухгалтерської документації, то декларант не має можливості надання такої інформації від постачальника, а бухгалтерська документація декларанта базується відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» та облік ведеться на підставі первинних документів і у т.ч. збільшує балансову вартість активів на суму сплачених податків (у т.ч. митних платежів), а також тих витрат, які понесені ПП «ТАШІР», але відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України не включаються до складових митної вартості оцінюваного товару.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Верховним судом в Постанові від 27.02.2025 року по справі № 300/784/24 адміністративне провадження № К/990/51214/24 визначено, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами. Наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що ідентичний чи подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність у названій системі інформації про те, що подібний чи ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18.

Відмінність заявленої митної вартості й митної вартості подібних товарів не може бути беззаперечною підставою для незастосування вибраного декларантом методу визначення митної вартості (Постанова Верховного Суду від 21.08.2020 р. у справі №814/1521/16). Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 300/784/24 від 27.02.2025.

Слід зазначити, рішення про коригування взагалі містять загальні посилання на законодавство без конкретизації причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості. Верховний Суд вважає такий формалізм недостатнім обґрунтуванням, що призводить до скасування таких рішень.

Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб тощо, суд дійшов висновку про безпідставність рішень митного органу про коригування митної вартості ввезених позивачем товарів.

Суд зауважує, що доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже обов`язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

Однак відповідачем таких доказів суду не надано.

А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

А тому картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення так само належить визнати протиправною та скасувати.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачу підлягає відшкодуванню сума сплаченого судового збору в розмірі 2484,44 грн, платіжні доручення про його сплату знаходяться у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов приватного підприємства "ТАШІР" (вул. Шкільна, 9, селище Ружин, Бердичівський район, Житомирська область, 13600, код ЄДРПОУ 31826055) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2025/000048/2 від 10.06.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2025/000212 від 10.06.2025, прийняті Волинською митницею.

Стягнути на користь приватного підприємства "ТАШІР" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2484,44 грн за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

30.09.26