Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 рокуСправа №160/25172/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
18.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом «Про надання відповіді» від 12.03.2026 № 28242-8982/П-01/8-0400/26;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, період роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», з дня виникнення права на призначення пенсії за віком, з 28.09.2021;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.10.2021 про призначення пенсії за віком за Списком № 1 з урахуванням з 28.09.2021 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, періоду роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 12.02.2026 перерахунок розміру пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 28.09.2021 йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, однак при обчисленні пільгового стажу відповідач не зарахував до стажу роботи за Списком № 1 період його роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».
На звернення позивача від 19.01.2026 щодо причин незарахування вказаного періоду відповідач листом від 12.03.2026 № 28242-8982/П-01/8-0400/26 повідомив, що цей період не підтверджено атестацією робочих місць за умовами праці.
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки робота на займаній ним посаді передбачена Списком № 1, що підтверджується записами трудової книжки та довідкою роботодавця, а право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 у спірний період підтверджено результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими наказом від 11.07.1994 № 207, наказом від 04.08.1998 № 365, спільною постановою правління та профспілкових комітетів від 11.01.2000 № 12/6, погодженою Головним державним експертом області з умов праці, та спільною постановою дирекції та профспілкових комітетів від 30.05.2001 № 330/39.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву, пенсійну справу позивача (електронну пенсійну справу), детальний розрахунок страхового та пільгового стажу позивача, а також документи (відомості), що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дій, з приводу яких подано позов.
На час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, витребуваних судом документів не надав.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (пенсійна справа № 046050010771).
Розпискою-повідомленням від 07.10.2021 № 4663 підтверджується, що 07.10.2021 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 1 та надав документи, зокрема трудову книжку серії НОМЕР_2 .
Рішенням від 19.10.2021 № 046050010771 позивачу призначено пенсію за віком з 28.09.2021. Відповідно до вказаного рішення страховий стаж позивача становить 48 років 11 місяців 25 днів, у тому числі робота за Списком № 1 15 років 11 місяців 10 днів, додаткові роки за Списком № 1 15 років.
Із розрахунку стажу позивача (форма РС-право) вбачається, що періоди роботи позивача з 20.03.1992 по 10.07.1999 та з 30.05.2001 зараховано до стажу роботи за Списком № 1, тоді як період роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 (1 рік 10 місяців 19 днів) зараховано лише до страхового стажу в одинарному розмірі, без зарахування до стажу роботи за Списком № 1.
19.01.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою (вх. № 8982/П-0400-26 від 27.01.2026), в якій просив повторно розглянути його заяву про призначення пенсії, зарахувати до стажу за Списком № 1 з 28.09.2021 період роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 та провести перерахунок пенсії, а у разі відмови надати письмове роз`яснення щодо причин незарахування вказаного періоду.
Листом від 12.03.2026 № 28242-8982/П-01/8-0400/26 «Про надання відповіді» відповідач повідомив позивача, що стаж роботи на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, обчислено згідно з довідкою про пільговий характер роботи від 13.08.2021 № 437/2, виданою ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат». Атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві проведена згідно з наказами № 207 від 10.07.1994, № 330/39 від 30.05.2001. Враховуючи вищезазначене, до пільгового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано період роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 у зв`язку з тим, що цей період не підтверджено атестацією робочих місць за умовами праці.
Трудова книжка серії НОМЕР_2 щодо роботи позивача у Північному гірничо-збагачувальному комбінаті містить такі записи:
№ 3 20.03.1992 прийнятий до залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту помічником машиніста локомотива (тепловоза) на вивезенні руди, породи із кар`єру (розпорядження № 85 від 20.03.1992);
№ 4 11.07.1994 за результатами атестації робочих місць за умовами праці помічнику машиніста локомотива (тепловоза) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 (наказ № 207 від 11.07.1994);
№ 5 Північний державний гірничо-збагачувальний комбінат перетворено у відкрите акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (наказ № 548 від 31.10.1996);
№ 6 02.09.1997 переведений у залізничному цеху № 1 управління залізничного транспорту помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру (розпорядження № 324 від 02.09.1997);
№ 7 за результатами атестації робочих місць за умовами праці помічнику машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 (наказ № 365 від 04.08.1998);
№ 8 за підсумками атестації робочих місць за умовами праці помічнику машиніста локомотива (тягового агрегату) підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 (спільна постанова № 330/39 від 30.05.2001).
Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.
Довідкою Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» від 06.04.2026 № 195/2 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній) підтверджується, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у виробництві «Гірничі роботи», зокрема:
з 20.03.1992 по 10.03.1994 помічником машиніста локомотива (тепловоза) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту, що передбачено Списком № 1 розділом I підрозділом 3 позицією 10104000-17541, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10;
з 11.03.1994 по 01.09.1997 помічником машиніста локомотива (тепловоза) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту та з 02.09.1997 по 15.01.2003 помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту, що передбачено Списком № 1 розділом I підрозділом 3 позицією 10104000-17541, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162;
з 16.01.2003 по 31.01.2010 помічником машиніста та машиністом локомотива (тягового агрегату), що передбачено Списком № 1 розділом I підрозділом 3 позицією 1.3-1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
У довідці зазначено, що у вказані періоди позивач був зайнятий повний робочий день в єдиному технологічному процесі гірничих робіт в кар`єрі на вивезенні гірничої маси з кар`єру глибиною 150 метрів і глибше; за період з 20.03.1992 по 31.12.2001 пільговий стаж за Списком № 1 становить 9 років 9 місяців 12 днів. Підставою видачі довідки зазначено особову картку форми П-2 № 11005834 від 20.03.1992, технологічний процес, результати атестації робочих місць за умовами праці (наказ № 207 від 11.07.1994, лист Головного державного експерта з умов праці № 14/1-113 від 19.10.1999, спільні постанови № 12/6 від 11.01.2000, № 330/39 від 30.05.2001, наказ № 597 від 08.06.2004, наказ № 955 від 31.05.2007).
Витягами з наказу від 11.07.1994 № 207, спільної постанови від 11.01.2000 № 12/6 та спільної постанови від 30.05.2001 № 330/39 «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці на комбінаті» щодо ОСОБА_1 підтверджується, що за професією помічника машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту, яка передбачена Списком № 1 як «працівники, зайняті повний робочий день у розрізах, кар`єрах, рудниках і відвалах, крім зайнятих на поверхні», право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджено Списком № 1 розділом I підрозділом 3 позицією 10104000-17541, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Наказом ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» від 04.08.1998 № 365, погодженим Дніпропетровською обласною державною експертизою умов праці, на підставі аналогічності технології, задач і характеристики робіт, умов праці працівників залізничних цехів застосовано результати атестації робочих місць, затверджені наказом по комбінату від 11.07.1994 № 207, до робочих місць машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру та помічника машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 та підтверджено право працівників на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
Листом Головного державного експерта області з умов праці Управління праці та зайнятості населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19.10.1999 № 14/1-113 «Про атестацію робочих місць без інструментальних санітарно-гігієнічних досліджень» на підставі роз`яснення Державної експертизи умов праці України від 10.09.1999 № 10-3159 та довідки про незмінність технологічного процесу та умов праці на робочих місцях ВАТ «Північний ГЗК», де за результатами атестації робочих місць у 1992-1994 роках були встановлені Списки № 1 і № 2, в порядку винятку, як тимчасовий вихід із скрутного становища, що склалося на комбінаті, дозволено проведення атестації робочих місць без інструментальних санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища; план-графік проведення чергової атестації робочих місць комбінату у повному обсязі погоджено.
Відповідно до довідки ВАТ «Північний ГЗК» про незмінність технологічного процесу та умов праці після проведення в 1992-1994 роках на комбінаті атестації робочих місць за умовами праці технологічний процес, використовуване устаткування, виробничі фактори, що несприятливо впливають на стан здоров`я працюючих, не зазнали будь-яких змін, зокрема в гірничотранспортних цехах 1 та 2.
Спільною постановою правління та профспілкових комітетів ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» від 11.01.2000 № 12/6 «Про підсумки атестації робочих місць за Списками № 1 та № 2 проведеної без інструментальних санітарно-гігієнічних досліджень на робочих місцях комбінату, де не змінився технологічний процес та умови праці», на якій міститься відмітка Головного державного експерта області з умов праці про погодження, встановлено, що з 01.11.1999 по 10.12.1999 на комбінаті проведено атестацію робочих місць без інструментальних санітарно-гігієнічних досліджень з дотриманням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 на тих робочих місцях, де не змінився технологічний процес та умови праці. Пунктом 1 вказаної постанови, враховуючи незмінність технологічного процесу та умов праці на робочих місцях з (особливо) важкими та (особливо) шкідливими умовами праці, підтверджено результати атестації робочих місць, отримані у 1994 році та затверджені наказом по комбінату від 11.07.1994 № 207 та доповненнями до нього. Пунктом 2 постанови визначено вважати результати проведеної атестації робочих місць за умовами праці дійсними з 12 липня 1999 року до закінчення чергової атестації робочих місць, яка проводиться згідно з планом у повному обсязі.
Спільною постановою дирекції та профспілкових комітетів ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» від 30.05.2001 № 330/39 «Про підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 та № 2 за результатами чергової атестації робочих місць за умовами праці», погодженою Дніпропетровською обласною державною експертизою умов праці, встановлено, що в період з 01.06.1999 по 01.06.2001 на комбінаті проведено чергову атестацію робочих місць за умовами праці за участю Українського науково-дослідного інституту промислової медицини, та затверджено «Перелік робочих місць, професій та посад ВАТ «Північний ГЗК», працівникам яких за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 і Списком № 2».
Згідно з пунктом 4 розділу «Управління залізничного транспорту» Додатку № 1 до вказаної спільної постанови до переліку робочих місць, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, включено професію помічника машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи з кар`єру залізничного цеху № 1 (технологічний залізничний транспорт на вивезенні руди, породи з Першотравневого кар`єру) розділ I «Гірничі роботи» підрозділ 3 «Кар`єри, рудники і відвали по видобуванню корисних копалин глибиною 150 м і нижче», позиція 10104000-17541 «Робітники, зайняті повний робочий день у кар`єрах і відвалах, крім працівників, які зайняті на поверхні».
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Абзацами 9, 10 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (частина третя).
Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 383 відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Пунктом 4.2 Порядку № 383 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Відповідно до пунктів 1, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Щодо незарахування відповідачем до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, періоду роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», суд зазначає таке.
Як вбачається зі змісту листа відповідача від 12.03.2026 № 28242-8982/П-01/8-0400/26, єдиною підставою для незарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача стало те, що цей період, на думку відповідача, не підтверджено атестацією робочих місць за умовами праці, оскільки атестація на підприємстві проведена згідно з наказом від 11.07.1994 № 207 та спільною постановою від 30.05.2001 № 330/39.
Інших підстав для незарахування спірного періоду відповідач не навів, а матеріали справи таких відомостей не містять. Відповідач не заперечує ані факту роботи позивача у спірний період на посаді помічника машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру, ані того, що така робота передбачена Списком № 1, ані зайнятості позивача на цій роботі повний робочий день.
Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача та довідки ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» від 06.04.2026 № 195/2 у період з 02.09.1997 по 15.01.2003, який охоплює спірний період, позивач безперервно працював повний робочий день помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту, тобто на роботах, передбачених Списком № 1 розділом I підрозділом 3 позицією 10104000-17541, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, чинним у спірний період.
Довідка від 06.04.2026 № 195/2 містить усі відомості, передбачені пунктом 20 Порядку № 637, зокрема періоди роботи, професію, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ та позицію Списку № 1, а також первинні документи, на підставі яких її видано.
Таким чином, позивачем надано всі документи, необхідні відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці: трудову книжку з належно оформленими записами про займану посаду та період роботи, витяги з наказів (спільних постанов) по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та уточнюючу довідку підприємства.
Разом з тим, суд не погоджується з висновком відповідача про непідтвердження спірного періоду результатами атестації робочих місць за умовами праці, з огляду на таке.
Результати атестації робочих місць за умовами праці, затверджені наказом від 11.07.1994 № 207, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 за професією помічника машиніста локомотива на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1, відповідачем визнано та враховано при обчисленні пільгового стажу позивача за період по 10.07.1999 включно.
Надалі, у зв`язку зі скрутним становищем, що склалося на комбінаті, з дозволу Головного державного експерта області з умов праці (лист від 19.10.1999 № 14/1-113) в період з 01.11.1999 по 10.12.1999 на комбінаті проведено атестацію робочих місць без інструментальних санітарно-гігієнічних досліджень на тих робочих місцях, де не змінився технологічний процес та умови праці. За її підсумками спільною постановою правління та профспілкових комітетів від 11.01.2000 № 12/6, погодженою Головним державним експертом області з умов праці, підтверджено результати атестації робочих місць, затверджені наказом від 11.07.1994 № 207, та визначено вважати їх дійсними з 12.07.1999 до закінчення чергової атестації робочих місць у повному обсязі.
Витягом із зазначеної спільної постанови від 11.01.2000 № 12/6 підтверджується, що її дія поширюється саме на робоче місце позивача помічника машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту.
Чергову атестацію робочих місць за умовами праці у повному обсязі проведено на комбінаті в період з 01.06.1999 по 01.06.2001, за її результатами спільною постановою від 30.05.2001 № 330/39 знову підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 за професією помічника машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи з кар`єру залізничного цеху № 1 (пункт 4 розділу «Управління залізничного транспорту» Додатку № 1).
Отже, спірний період роботи позивача з 11.07.1999 по 29.05.2001 охоплений результатами атестації робочих місць за умовами праці, чинність яких була продовжена спільною постановою від 11.01.2000 № 12/6 до завершення чергової атестації, а також результатами чергової атестації, яка проводилася з 01.06.1999 по 01.06.2001 та затверджена спільною постановою від 30.05.2001 № 330/39.
При цьому пункт 4.2 Порядку № 383 пов`язує застосування результатів атестації з незмінністю умов і характеру праці на підприємстві, а необхідність проведення позачергової атестації передбачає лише у разі докорінної зміни таких умов. Відповідачем не спростовано, що протягом спірного періоду на робочому місці позивача не змінювалися докорінно умови і характер праці. Навпаки, довідкою про незмінність технологічного процесу та умов праці на ВАТ «Північний ГЗК» підтверджується, що після проведення в 1992-1994 роках атестації робочих місць технологічний процес, використовуване устаткування та виробничі фактори, що несприятливо впливають на стан здоров`я працюючих, не зазнали змін. Результатами чергової атестації, затвердженими 30.05.2001, право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 за професією позивача також підтверджено.
Крім того, суд враховує, що відповідач самостійно зарахував до стажу роботи позивача за Списком № 1 періоди його роботи в тому самому цеху та на тій самій посаді безпосередньо до спірного періоду (по 10.07.1999) та після нього (з 30.05.2001), що свідчить про незмінність характеру та умов праці позивача протягом усього часу роботи на цій посаді.
Суд також зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку № 442 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на керівника підприємства, а тому порушення роботодавцем строків проведення чергової атестації, навіть за його наявності, не може бути підставою для позбавлення працівника права на зарахування до пільгового стажу періоду роботи, протягом якого він фактично виконував роботу, передбачену Списком № 1, в умовах, які не змінювалися.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не надав суду ні відзиву на позовну заяву, ні витребуваних судом матеріалів пенсійної справи позивача, ані будь-яких доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
За таких обставин суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 11.07.1999 по 29.05.2001 помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (після перейменування ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат») безпідставно не зарахований відповідачем до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, та має бути зарахований до такого стажу.
Суд зазначає, що з урахуванням спірного періоду тривалістю 1 рік 10 місяців 19 днів стаж роботи позивача за Списком № 1 становить понад 17 років, що в силу абзацу десятого частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV впливає на тривалість страхового стажу, який враховується при обчисленні розміру пенсії позивача, а отже і на розмір його пенсії.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого листом від 12.03.2026 № 28242-8982/П-01/8-0400/26, суд зазначає таке.
Вказаний лист надано відповідачем за результатами розгляду звернення позивача від 19.01.2026 і він містить роз`яснення щодо порядку обчислення пільгового стажу позивача та причин незарахування спірного періоду. Порушення прав позивача відбулося не внаслідок складання цього листа, а внаслідок протиправних дій відповідача щодо незарахування спірного періоду до стажу роботи за Списком № 1 при обчисленні пенсії позивача. Відтак, скасування листа саме по собі не є належним способом захисту та не призведе до поновлення порушеного права позивача.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Таким чином, оскільки суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій відповідача щодо незарахування до стажу роботи позивача за Списком № 1 спірного періоду, суд, керуючись положеннями статті 9 КАС України, вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав позивача та визнати такі дії відповідача протиправними з наведених вище підстав.
Як наслідок, підлягає задоволенню й похідна від цієї вимоги вимога щодо зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, період роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 з дати призначення пенсії, тобто з 28.09.2021.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 12.02.2026 з урахуванням фактично виплачених сум, суд зазначає, що про порушення свого права позивач дізнався з листа відповідача від 12.03.2026, а з позовом до суду звернувся 12.08.2026 (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні), тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України. Заявлений позивачем період перерахунку пенсії з 12.02.2026 не виходить за межі шестимісячного строку, що передує дню звернення до суду.
Оскільки спірний період безпідставно не зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача, а позивач має право на отримання пенсії у розмірі, обчисленому з урахуванням такого періоду, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити з 12.02.2026 перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням зарахованого періоду та раніше виплачених сум.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.10.2021 про призначення пенсії за віком за Списком № 1, суд зазначає, що за результатами розгляду вказаної заяви позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 28.09.2021, яку він отримує. Предметом спору у цій справі є не право позивача на призначення пенсії, а обчислення його пільгового стажу та, як наслідок, розмір пенсії.
Зобов`язання відповідача зарахувати спірний період до стажу роботи за Списком № 1 та здійснити перерахунок пенсії є достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача, тоді як повторний розгляд заяви про призначення пенсії, за результатами якої вже прийнято позитивне рішення, не призведе до додаткового відновлення його прав. З огляду на це, у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать до часткового задоволення з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 1331,20 грн судового збору, що підтверджується квитанцією від 07.08.2026.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати згідно з частиною восьмою статті 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, періоду роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (після перейменування Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з дати призначення пенсії, тобто з 28.09.2021, період роботи з 11.07.1999 по 29.05.2001 помічником машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні руди, породи із кар`єру залізничного цеху № 1 управління залізничного транспорту Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (після перейменування Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат») та здійснити з 12.02.2026 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зарахованого періоду та раніше виплачених сум, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун
Судове рішення № 140195439, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/25172/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: